Постанова

від 17.07.2024 по справі 380/25107/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року

м. Київ

справа № 380/25107/23

адміністративне провадження № К/990/22568/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової служби України

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року (судді: Пліш М.А., Курилець А.Р., Мікула О.І.)

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «ГЛОБУС ІНВЕСТ»

до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Глобус Інвест» (далі також - ТОВ «БК «Глобус Інвест», Позивач) звернулось до суду з позовом Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України (далі також - Відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 9572260/40762348 від 21 вересня 2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 31 січня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 16 січня 2024 року позов задовольнив.

Державна податкова служба України, не погоджуючись з цим рішенням, подала через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу.

Восьмий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 15 травня 2024 року її повернув скаржнику.

Ухвалюючи рішення, апеляційний суд виходив з того, що Відповідач не подав документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом та визначеному в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху. З урахуванням цього суд дійшов висновку, що у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто усіх недоліків апеляційної скарги.

2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги представник Відповідача вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права й не врахував норми матеріального права при визначенні розміру судового збору, що підлягає сплаті під час подання апеляційної скарги у цій справі.

Стверджує, що Відповідач відповідно до положень чинного законодавства сплатив судовий збір в розмірі 3220,80 грн.

Представник Відповідача пояснює, що при поданні адміністративного позову Позивач сплатив судовий збір в сумі 2684,00 грн. Зі змісту позову ТОВ «Глобус Інвест» вбачається, що воно заявило одну позовну вимогу немайнового характеру, оскільки вимога про визнання незаконним та скасування рішення податкового органу є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права.

Зауважує, що у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, 5 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 520/10578/19,05 лютого 2021 року у справі № 400/2863/19, від 2 грудня 2021 року у справі № 280/5145/19, від 8 лютого 2022 року у справі № 400/6051/21 Верховний Суд сформулював висновок про те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматись від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Відповідно, вимоги про скасування рішення відповідного контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання її зареєструвати Верховний Суд визнає однією вимогою немайнового характеру.

З огляду на це, Відповідач вважає, що Позивач заявив одну позовну вимогу немайнового характеру, а тому за подання апеляційної скарги судовий збір мав сплачуватися в розмірі 4026,00 грн із розрахунку (2684,00 х 1,5 %). А з огляду на те, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8, для пониження відповідного розміру ставки судового збору, то розмір судового збору становить - 3220,80 грн.

З урахуванням цього в касаційній скарзі представник Відповідача просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року й справу №380/25107/23 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду справи.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, й на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.

Згідно із пунктом 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 13 КАС України.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно із пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Частиною другою статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до цих положень апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а особі, яка звернулася з апеляційною скаргою, встановлюється строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, не усунуті в установлений судом строк.

Як підтверджується змістом апеляційної скарги, Відповідач, подаючи апеляційну скаргу, зокрема не сплатив судовий збір.

В подальшому Відповідач подав клопотання до суду апеляційної інстанції, до якого долучив платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3220,80 грн (том 1, а.с. 134-135).

Суд апеляційної інстанції ухвалою від 22 квітня 2024 року залишив апеляційну скаргу без руху з підстав недоплати судового збору. Обраховуючи належний до сплати розмір судового збору, суд апеляційної інстанції вказав, що адміністративний позов в цій справі містить дві вимоги немайнового характеру, а тому Відповідачу необхідно подати документ про сплату судового збору у розмірі 3220,80 грн

Оцінюючи доводи скаржника про помилковість обрахунку розміру судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі як за дві вимоги немайнового характеру, суд касаційної інстанції враховує усталену практику Верховного Суду, що була сформована за наслідками вирішення такого процесуального питання (зокрема, але не виключно постанови від 12 листопада 2019 року (справа № 640/21330/18), від 5 червня 2020 року (справа № 280/5161/19), від 5 лютого 2021 року (справа № 400/2863/19), від 2 грудня 2021 року (справа № 280/5145/19), від 8 лютого 2022 року (справа № 400/6051/21).

Так, у вказаних постановах Верховний Суд сформулював висновок про те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Відповідно, вимоги про скасування рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання її зареєструвати Верховний Суд визнає однією вимогою немайнового характеру.

Ці висновки в подальшому Верховний Суд підтримав у постановах 16 травня 2024 року у справі № 500/4836/23, від 21 вересня 2023 року у справі № 160/20444/21, від 24 квітня 2023 року у справі № 300/3800/22.

Спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу відмови податкового органу у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої ТОВ «БК «Глобус інвест» податкової накладної від 31 січня 2023 року № 2. Відповідно, вимога про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати спірну податкову накладну має похідний характер і залежить від наявності самого порушеного права платника податків внаслідок отримання відмови в її реєстрації контролюючим органом. Отже, правильною є позиція скаржника, що Позивач у цій справі заявив саме одну вимогу немайнового характеру.

Визначаючись із розміром судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги, Суд звертає увагу на таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем судовий збір встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюються у такому розмірі: 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позов у цій справі ТОВ «БК «Глобус інвест» подало у 2023 році.

Законом України від 3 листопада 2022 року «Про Державний бюджет на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 грн.

Отже, належний розмір судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі (з урахуванням коефіцієнта 0,8 за подання скарги в електронній формі через підсистему «Електронний суд») становить 3220,80 грн (2684 грн х 150% х 0,8).

Саме така сума коштів була сплачена ДПС при поданні апеляційної скарги, на підтвердження чого надана платіжна інструкція від 21 лютого 2924 року №421. Відповідно, підстав для залишення апеляційної скарги без руху з огляду на недоплату судового збору і, відповідно, повернення такої скарги з підстав недоплати судового збору у суду апеляційної інстанції не було.

Суд касаційної інстанції також констатує, що апеляційний суд у цій справі, окрім того, що неправильно визначився із кількістю позовних вимог у цій справі, також фактично проігнорував приведені ДПС у заяві про усунення недоліків (а.с.144-145) доводи. Так, Відповідач звертав увагу суду на відповідну практику Верховного Суду щодо питання обрахунку судового збору у справах цієї категорії, проте, оскаржувана ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду не містить жодних мотивів, з яких виходив суд при неврахуванні таких доводів. Поряд з цим правила частини п`ятої статті 242 КАС України передбачають, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наведені процесуальні порушення дають підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, передчасно повернув апеляційну скаргу у цій справі, чим обмежив право Відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.

3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги з направленням справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого має бути вирішено питання про можливість відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ

Касаційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року скасувати.

Справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх