Ухвала

від 17.07.2024 по справі 560/18940/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

17 липня 2024 року

м. Київ

справа №560/18940/23

адміністративне провадження №К/990/25998/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Красилівської міської ради Хмельницької області

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року

у справі №560/18940/23

за позовом Красилівської міської ради Хмельницької області

до Хмельницької районної ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Щиборівська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Красилівська міська рада Хмельницької області звернулася до адміністративного суду з позовом до Хмельницької районної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Щиборівська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької районної ради від 20 квітня 2023 року №42-11/2023 "Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) межі села Щиборівка Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області".

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію межі села Щиборівка Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, площею 218,4666 га.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Красилівська міська рада Хмельницької області (далі - позивач, скаржник) 04 липня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу; суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

У касаційній скарзі Красилівська міська рада Хмельницької області зазначає, що судами першої і апеляційної інстанцій під час розгляду справи неправильно застосовані положення частини шостої статті 46 Закону України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року №858-IV (далі - Закон №858-IV), частини першої статті 174 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Також скаржник вважає, що судами першої і апеляційної інстанцій не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03 березня 2020 року у справі №367/6388/16-а та від 03 листопада 2021 року у справі №810/3401/17.

Позивач вважає необґрунтованими висновки судів першої і апеляційної інстанцій про законність рішення Хмельницької районної ради щодо розширення меж села Щиборівка за рахунок меж міста Красилів, за відсутності встановлених з урахуванням вимог чинного законодавства меж міста Красилів.

На думку позивача Щиборівська сільська рада не отримавши погодження про розширення межі населеного пункту та не дочекавшись розгляду даного питання профільною комісією Красиліської міської ради Хмельницької області, звернулася до кадастрового реєстратора, як наслідок було протиправно внесено відомості до Державного земельного кадастру про межі села Щиборівка Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області площею 218,4666 га.

Таким чином позивач вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідачем не враховано відсутність всіх необхідних документів у проекті землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту села Щиборівка Хмельницького району Хмельницької області, а саме матеріалів погодження з Красилівською міською радою Хмельницької області, за рахунок території якої здійснено розширення меж населеного пункту.

У касаційній скарзі позивач наводить висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03 листопада 2021 року у справі №810/3401/17, у якому зазначено, законодавством встановлено обов`язок погоджувати проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці з сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж.

Крім того у висновку Верховного Суду, який, на думку відповідача, не був врахований судами, викладеному у постанові від 03 березня 2020 року у справі №367/6388/16-а, зазначено, що у разі якщо межі населених пунктів не встановлені у порядку, визначеному ЗК України, судам належить виходити з фактичних меж населених пунктів. Так, відсутність реалізації компетентними органами своїх повноважень щодо встановлення меж міста не свідчить про фактичну відсутність таких меж.

Проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, з метою перевірки застосування положень частини шостої статті 46 Закону №858-IV, частини першої статті 174 ЗК України та перевірки необхідності врахування судами першої і апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03 березня 2020 року у справі №367/6388/16-а та від 03 листопада 2021 року у справі №810/3401/17.

Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.

Верховний Суд також зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронних кабінетів у інших учасників справи, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд вважає за необхідне зобов`язати Хмельницьку районну раду (код ЄДРПОУ 04060536) зареєструвати електронний кабінет у системі "Електронний суд".

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Красилівської міської ради Хмельницької області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року у справі №560/18940/23 за позовом Красилівської міської ради Хмельницької області до Хмельницької районної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Щиборівська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

2. Витребувати з Хмельницького окружного адміністративного суду справу №560/18940/23.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Зобов`язати Хмельницьку районну раду (код ЄДРПОУ 04060536) зареєструвати електронний кабінет у системі "Електронний суд".

6. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа