Ухвала

від 01.08.2023 по справі 757/31469/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31469/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС», про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2023 р. у справі №757/29956/23-к, в рамках кримінального провадження №№42023102070000159, на майно, -

В С Т А Н О В И В :

21.07.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС», про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2023 р. у справі №757/29956/23-к, в рамках кримінального провадження №№42023102070000159, на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС», які знаходяться на банківських рахунках у:

- АТ "ПУМБ" МФО 334851: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

- АТ "СЕНС БАНК" МФО 300346: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ;

- АТ "КБ "ГЛОБУС" МФО 380526: НОМЕР_8 ;

- АТ КБ "ПриватБанк" МФО НОМЕР_9 : НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 .

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, адже доводи клопотання про арешт та долучені додатки, якими було обґрунтовано вказане клопотання, не могли бути перевірені слідчим суддею під час його розгляду, оскільки не були предметом детального вивчення в силу вирішення без виклику представника ТОВ «ВАРТІС». Вважає мотиви обґрунтування арешту такими, що несуть формальний характер, і не ґрунтуються на доказах.

Представник заявника подала заяву про проведення судового засідання без фіксації технічними засобами.

Прокурор/слідчий в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.

Частиною 2 статті 174 КПК України передбачено, що про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування, відомості про яке внесені до ЄРДР №42023102070000159 від 04.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється Печерською окружною прокуратурою міста Києва.

Крім того, заступником керівника Київської міської прокуратури призначено групу прокурорів у кримінальному провадженні до складу якої включені прокурори Подільської окружної прокуратури міста Києва.

Ухвалою слідчого судді від 14.07.2022 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт, окрім іншого на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС», які знаходяться на банківських рахунках у:

- АТ "ПУМБ" МФО 334851: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

- АТ "СЕНС БАНК" МФО 300346: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ;

- АТ "КБ "ГЛОБУС" МФО 380526: НОМЕР_8 ;

- АТ КБ "ПриватБанк" МФО НОМЕР_9 : НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 .

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до висновку про наявність у ТОВ «ВАРТІС» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, підставою для застосування в рамках такого кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна стала необхідність відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, а також з метою запобігання прихованню, зникненню, втрати, знищенню, використанню, перетворенню, передачі, відчуженню майна вищевказаних товариств, яке має значення для встановлення істини в кримінальному провадженні №42023102070000159 та підтверджує факт незаконного походження вказаного майна, а також враховуючи те, що майно вказаних суб`єктів господарювання відповідає вимогам ч.1 ст.98 КПК України, тобто є такими, що набуте кримінально протиправним шляхом або отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно у вигляді грошових коштів, які знаходяться на розрахункових рахунках в банківських установах.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Слідчий суддя приймає до уваги посилання заявника, що можливість накладення арешту кореспондується із наявність певного процесуального статусу особи у кримінальному провадженні на майно якої накладається арешт.

Так, частиною 5 ст. 170 КПК України, визначено, що арешт на майно юридичної особи з метою забезпечення заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, може бути накладений лише у випадку, якщо стосовно такої юридичної особи здійснюється кримінальне провадження.

Згідно з частиною 8 ст. 214 КПК України, відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України, або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258-5 Кримінального кодексу України. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу. Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру.

Статусу за даним кримінальним провадженням у ТОВ «ВАРТІС» не має, жодним чином не зазначено ні у клопотанні ні у доказах наданих прокурором у клопотанні розмір неправомірної вигоди, тобто розмір можливого відшкодування не зазначений.

Так, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що генпідрядником ТОВ «Еко-Буд-Трейд» на виконання договору генпідряду № 12/04-17 з метою створення уяви здійснення законної господарської діяльності та конвертації безготівкових грошових коштів в готівку, до злочинної схеми залучені субпідрядні підприємства, які здійснюють господарську діяльність у сфері постачання, зокрема металопрокату і подальшому укладають договірні відносини з ланцюгом фіктивних підприємств, що мають ознаки правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Одночасно встановлено, що після перерахування коштів замовником генпідряднику, здійснюється перерахування грошових коштів на товариства «транзитно-конвертаційних груп», які мають ознаки здійснення легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, у тому числі на рахунки ТОВ «ВАРТІС»

При цьому, відповідно до витягу з ЄРДР визначена правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.5 ст 191 КК України, тобто привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. В той же час, у клопотання зазначено, що ряд товариств у тому числі ТОВ «ВАРТІС» відносяться до транзитно-конвертаційних груп та отримання грошових коштів від генпідрядників здійснювалось з метою подальшої легалізації, що кваліфікується за ст. 209 КК України. Про надання відповідної кваліфікації у витягу не зазначено, тобто слідство не вбачає наявність фактичних даних, які б свідчили про відношення вказаних в ухвалі товариств та конвертаційних груп, а головне не інкримінують їм такі діяння.

Так, в клопотанні прокурора зазначено, а судом, у зв`язку з тим, що розгляд клопотання здійснювався без участі ТОВ «ВАРТІС», не було досліджено та з`ясовано обставини і документи, які спростовують твердження сторони обвинувачення щодо створення ТОВ «ВАРТІС» уяви здійснення законної господарської діяльності.

Разом з тим, заявником вказане спростовано наступним.

Так, ТОВ «ВАРТІС» є юридичною особою, що здійснює господарську діяльність з торгівлі металопрокатом по всій території України (основний вид економічної діяльності 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами ) з 2006 року.

Слідчий суддя приймає до уваги, що невідповідність товариства ознакам фіктивності свідчить наступне:

1. дії є попередньо спланованими, протиправними і здійснюються шляхом дії чи бездіяльності щодо обов`язкової реєстрації юридичних осіб - товариство створено та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 13.04.2006 року, номер запису: 10701020000019247, про що свідчить Виписка з ЄДР;

2. у якості службових осіб зазначені підставні особи, які не мають постійного місця проживання в даному регіоні - з 10.08.2016 року директором товариства являється ОСОБА_4 , місце проживання якого: АДРЕСА_1 , про що свідчить копія наказу про прийняття на роботу;

3. відсутність майна і мінімального розміру статутного капіталу - статутний капітал товариства становить 41 111 111 грн., що підтверджується витягом з ЄДР;

5. щодо намірів здійснення господарської діяльності: так на товаристві працює 151 осіб, що підтверджується штатним розкладом на 01.01.2023рік; товариство є великим платником податків.

Крім того, товариство має сертифікати ISO стосовно закупівлі, складування та гуртового продажу металопрокату, виданого Українським органом сертифікації систем менеджменту якості та сертифікати ISO стосовно оптової торгівлі металами та металевими рудами (код КВЕД 46.72), виданого Українським органом сертифікації систем менеджменту якості, що видані ТОВАРИСТВУ 21.02.2021 року.

З метою збільшення обігових коштів для закупівлі металопрокату товариство має кредити в банках, відсотки за якими необхідно сплачувати до 05 числа кожного місяця.

- в АТ «ПУМБ» - що підтверджується КРЕДИТНИМ ДОГОВОРОМ №КІЕ-КЛ-18418.

- АТ «СЕНС-БАНК» - 27 млн. грн.

На момент арешту рахунків на них перебували кредитні кошти та кошти від покупців металопрокату, у тому числі по виконанню рішень господарських судів, які набрали законної сили.

Окрім цього, з матеріалів клопотання вбачається, що протягом 2022 року-2023 років ТОВ «ВАРТІС» проводило претензійно - позовну роботу із стягнення дебіторської заборгованості .

Присуджено до стягнення на користь ТОВ «ВАРТІС» за поставлений та несплачений контрагентами металопрокат заборгованість, яка поступає на рахунки, що арештовані.

Враховуючи все вищевикладене, повністю спростовується твердження сторони обвинувачення щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС» до транзитно конвертаційного підприємства з наявністю ознак фіктивності, а також про уявні господарські взаємовідносини Товариства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Стаття 98 КПК України в свою чергу підкреслює, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Однак, стороною обвинувачення не доведено, який саме розмір грошових коштів був отриманий, на думку прокурора, незаконним шляхом, по яким саме господарським зобов`язанням, з яким конкретно контрагентом і який розмір шкоди заподіяний.

Відсутність таких відомостей та чітко визначених критеріїв унеможливлюють ідентифікацію майна особи як доказу в розумінні статті 98 КПК України та свідчить про відсутність доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів.

Крім того, прокурором в клопотання крім припущення не наведено жодного доказу, що наявні ризики і можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном.

Згідно ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Наряду з вказаним, слід зазначити, що підозра посадовим особам заявника не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Сторона обвинувачення не з`явилась в судове засідання та не надала суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності товариства за незаконні дії третіх осіб.

За вказаних обставин, версія органу досудового розслідування, арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, теж належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, що накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2023 року у справі № 757/29956/23-к на грошові кошти, які належать ТОВ "ВАРТІС" код ЄДРПОУ 34350636, у будь-якій валюті, що знаходяться на наступних рахунках у банківських установах:

- АТ "ПУМБ" МФО 334851: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

- АТ "СЕНС БАНК" МФО 300346: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ;

- АТ "КБ "ГЛОБУС" МФО 380526: НОМЕР_8 ;

- АТ КБ "ПриватБанк" МФО НОМЕР_9 : НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12

та відновити видаткові операції по вищевказаним рахункам.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1