Постанова

від 18.07.2024 по справі 131/590/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 131/590/23

Провадження № 22-ц/801/1367/2024

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Олексієнко О. Ю.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 рокуСправа № 131/590/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Берегового О. Ю. (судді доповідача),

суддів: Ковальчука О. В., Сопруна В. В.,

за участю секретаря судового засідання: Кахно О. А.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Приватне акціонерне товариство «Жорнище»,

розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Жорнище» про розірвання договорів оренди землі, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Жорнище» на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 17 квітня 2024 року, ухвалене місцевим судом за головування судді Олексієнка О. О., дата складення повного тексту рішення суду невідома,

встановив:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Жорнище» (далі ПрАТ «Жорнище») про розірвання договорів оренди землі. Свої вимоги мотивує тим, що між ним та ПрАТ «Жорнище» було укладені наступні правочини: - договір оренди землі від 05 грудня 2014 року № 840 стосовно земельної ділянки № 227 площею 2,6276 га, кадастровий номер 0521282400:01:000:0088, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради), строком на 10 років; додатковою угодою від 15 серпня 2016 року №1 до цього договору внесені зміни щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та строку договору - до 2026 року.; - договір оренди землі від 05 грудня 2014 року № 841 стосовно земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,8393 га, кадастровий номер 0521282400:03:000:0299, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради), строком на 10 років; додатковою угодою від 15 серпня 2016 року №1 внесені зміни до цього договору щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та строку договору - до 2041 року; - договір оренди землі від 05 грудня 2014 року № 842 стосовно земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 2,2759 га, кадастровий номер 0521282400:01:000:0091, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради), строком на 10 років; додатковою угодою від 15 серпня 2016 року №1 внесені зміни до цього договору щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та строку договору - до 2026 року; - договір оренди землі від 05 грудня 2014 року № 843 стосовно земельної ділянки № НОМЕР_3 площею 0,8329 га, кадастровий номер 0521282400:03:000:0107, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради), строком на 10 років; додатковою угодою від 15 серпня 2016 року №1 внесені зміни до цього договору щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та строку договору до 2041 року.

Зі змісту кожного із договорів убачається, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації, тобто, орендна плата мала обчислюватися у урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель та індексу інфляції.

Згідно із офіційними даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік - 1,703; 1997 рік - 1,059; 1998 рік- 1,006; 1999 рік- 1,127; 2000 рік- 1,182; 2001 рік- 1,02; 2005 рік - 1,035; 2007 рік - 1,028; 2008 рік - 1,152; 2009 рік - 1,059; 2010 рік - 1,0; 2011 рік - 1,0; 2012 рік - 1,0; 2013 рік - 1,0; 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення).

Таким чином нормативна грошова оцінка землі в 2015 році підлягала індексації на коефіцієнт 1,2. А відповідно в 2015 році і збільшувався розмір орендної плати. 3а договором оренди землі від 05 грудня 2014 року № 840: нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2015 рік - 48292,45 грн (40243,71 грн х 1,2), орендна плата за 2015 рік - 1931,69 грн (4% від 48292,45 грн). 3а договором оренди землі № 841 від 05 грудня 2014 року: нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2015 рік - 19313,28 грн (16094,40 грн х 1,2), орендна плата за 2015 рік - 772,53 грн ( 4% від 19313,28 грн). 3а договором оренди землі № 842 від 05 грудня 2014 року: нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2015 рік - 48292,45 грн (40243,71 грн х 1,2), орендна плата за 2015 рік- 1931,69 грн (4% від 48292,45 грн). 3а договором оренди землі № 843 від 05 грудня 2014 року: нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2015 рік - 19313,28 грн (16094,40 грн х 1,2), орендна плата за 2015 рік- 772,53 грн ( 4% від 19313,28 грн).

За інформацією Державної служби статистики України, індекс інфляції за 2015 -2022 роки становив : за 2015 рік - 143,3 %; за 2016 рік - 112,4 % ; за 2017 рік 113,7 %; за 2018 рік109,8%; за 2019 рік 104,1 %; за 2020 рік105,0 % ; за 2021 рік 110,0 %, за 2022 рік 126,6 %. Тому і орендна плата повинна була відповідно зрости з врахуванням вищевказаної індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015 рік та збільшення орендної плати в 2016 році відповідно до додаткових угод.

Проте відповідач в порушення договірних умов обчислював розмір орендної плати без урахуванням вищевказаної індексації і, відповідно, систематично в період з 2015 по 2022 роки не сплачував орендну плату в договірних розмірах. Навіть той розмір орендної плати, що вказаний в договорах та додаткових угодах, виплачувався не в повній мірі та не у передбачені строки, чим значною мірою було позбавлено позивача доходів, на які він розраховував при укладенні договорів оренди землі. Таким чином відповідачем порушені умови кожного із договорів та норми чинного законодавства щодо повноти та своєчасності сплати орендної плати, тому посилаючись на норм ст. 651 ЦК України, Закону України «Про оренду землі», просив розірвати договори оренди землі від 05 грудня 2014 року №№840, 841, 842, 843, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

26 грудня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Якименко О.О. подав заяву про зміну підстав позову, згідно якої зазначив, що систематичне порушення умов договорів оренди від 05 грудня 2014 року №№ 480, 481, 482, 483 полягає в тому, що: - орендна плата за 2015, 2016, 2017, 2021, 2022, 2023 роки не індексована, а отже систематично відповідач не доплачував орендну плату; - договорами оренди передбачена виплата орендної плати не пізніше 15 грудня поточного року, тоді як орендна плата несвоєчасно виплачувалася в 2015 році - виплачена 25 грудня, в 2018 році - 20 грудня; в 2023 році - 22 грудня; - виплата орендної плати здійснювалася не грошима, а в натуральній формі в 2016, 2017, 2018 роках.

Рішенням Іллінецькогорайонного судуВінницької областівід 17квітня 2024року задоволенопозов ОСОБА_2 . Розірвано договіроренди землівід 05грудня 2014року №840,укладений міжпозивачем таПрАТ «Жорнище»щодо орендиземельної ділянки№ НОМЕР_4 площею 2,6276га,кадастровий номер0521282400:01:000:0088,яка розташованана територіїІллінецької міськоїради (раніше-Жорницької сільськоїради)Вінницької області.Розірвано договіроренди землівід 05грудня 2014року №841,укладений міжпозивачем таПрАТ «Жорнище»щодо орендиземельної ділянки№ НОМЕР_1 площею 0,8393га,кадастровий номер0521282400:03:000:0299,яка розташованана територіїІллінецької міськоїради (раніше-Жорницької сільськоїради)Вінницької області.Розірвано договіроренди землівід 05грудня 2014року №842,укладений міжпозивачем таПрАТ «Жорнище»щодо орендиземельної ділянки№ НОМЕР_2 площею 2,2759га,кадастровий номер0521282400:01:000:0091,яка розташованана територіїІллінецької міськоїради (раніше-Жорницької сільськоїради)Вінницької області. Розірвано договір оренди землі від 05 грудня 2014 року № 843, укладений між позивачем та ПрАТ «Жорнище» щодо оренди земельної ділянки № НОМЕР_3 площею 0,8329 та, кадастровий номер 0521282400:03:000:0107, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради) Вінницької області. Стягнуто з ПрАТ «Жорнище» на користь ОСОБА_1 4294,40 грн сплаченого судового збору, а також 20000,00 грн понесених витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «Жорнище» оскаржує його в апеляційному порядку. Вважаючи оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 . Зазначає, що відповідачем було надано суду належні та допустимі докази, що підтверджують виплату орендної плати. Щодо виплати орендної плати за 2014-2017 року, то вказує, що первинні бухгалтерські документи були знищені з урахуванням вимог законодавства, тому такі надати у відповідача не було можливості. Однак ПрАТ «Жорнище» у повному обсязі виконувало свої зобов`язання щодо сплати позивачу орендної плати, в тому числі з урахуванням індексу інфляції, за договорами оренди, що підтверджується бухгалтерською довідкою ПрАТ «Жорнище» за 2018-2022 року та первинними бухгалтерськими документами. При цьому, як вказує відповідач, орендна плата у 2018-2022 роках виплачувалася із переплатою, загальна сума переплати склала 32395,68 грн. У той же час, підставою для розірвання договорів оренди землі є факт систематичної несплати орендної плати. Також зазначає, що у 2021 році відбулася зміна нормативно-грошової оцінки (в сторону зменшення) і виплата орендної плати проводилася з урахуванням її розміру відповідно до п. 13 договору. Окремо вказує на неврахування судом першої інстанції заяви представника відповідача про зменшення судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги, та їх неспівмірність.

31 травня 2024 року представником позивача адвокатом Якименом О. О. подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, де вважає її необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Вважає, що у порушення умов договору за 2015-2022 роки виплата орендної плати не була проіндексована, відповідно виплата проведена не у повному обсязі, а крім того, плати здійснювалася не грошима, а в натуральній формі в 2016, 2017, 2018 роках. При цьому, всупереч умов договору виплачувалася несвоєчасно: в 2015 році - виплачена 25 грудня, в 2018 році - 20 грудня; в 2023 році - 22 грудня.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Судом установлено, що 05 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Жорнище» укладеного договір оренди землі №840, об`єктом оренди якої є земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 2,6276 га, кадастровий номер 0521282400:01:000:0088, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради) Вінницької області.

Згідно п. 5 цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на дату підписання договору з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2 становить 40243,71 грн.

За п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі складає 1609,75 грн на рік, або в натуральній формі с/г продукцією, яка виробляється орендарем по ціні не більшою за закупівельну в регіоні.

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Орендна плата вноситься один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 15 грудня поточного року (пункт 11 договору).

Пунктом 13 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

15 серпня 2016 року сторонами укладено додаткову угоду №1 про внесення зімн до договору оренди земельної ділянки від 05 грудня 2014 року №840.

Умовами цієї угоди сторони погодили викласти пункти 5, 8, 4.1 договору в новій редакції.

Так за пунктом 5 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно коефіцієнта індексації становить 60317,28 грн.

За пунктом 8 передбачено, що договір укладено строком до 2026 року (з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою) з дня державної реєстрації цієї додаткової угоди.

За пунктом 4.1 розділу 4 встановлено, що орендна плата за користування земельною ділянкою становить 3015,86 грн 5% від нормативної грошової оцінки землі, сплачується орендарем у грошовій формі у національній валюті України особисто орендодавцеві.

Крім того, 05 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Жорнище» укладено договір оренди землі №841, об`єктом оренди якого є земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,8393 га, кадастровий номер 0521282400:03:000:0299, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради) Вінницької області.

Згідно з пунктом 5 цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на дату підписання договору з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2 становить 16094,40 грн.

Пунктом 9 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі складає 643,77 грн на рік, або в натуральній формі с/г продукцією, яка виробляється орендарем по ціні не більшою за закупівельну в регіоні.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації, що передбачено п. 10 договору.

За пунктом 11 договору орендна плата вноситься один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 15 грудня поточного року.

Пунктом 13 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно додаткової угоди від 15 серпня 2016 року №1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05 грудня 2014 року № 841 сторони погодили викладення пунктів 5, 8 та 9 договору в новій редакції.

Так за пунктом 5 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно коефіцієнта індексації становить 24122,29 грн.

За пунктом 8 передбачено, що договір укладено строком до 2041 року (з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою) з дня державної реєстрації цієї додаткової угоди.

За пунктом 9 встановлено, що орендна плата за користування земельною ділянкою становить 1206,11 грн 5% від нормативної грошової оцінки землі, сплачується орендарем у грошовій формі у національній валюті України особисто орендодавцеві.

05 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Жорнище» укладено договір оренди землі № 842, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 2,2759 га, кадастровий номер 0521282400:01:000:0091, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради) Вінницької області.

Згідно з пунктом 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на дату підписання договору з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2 становить 40243,71 грн.

За пунктом 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі складає 1609,75 грн на рік, або в натуральній формі с/г продукцією, яка виробляється орендарем по ціні не більшою за закупівельну в регіоні.

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Орендна плата вноситься один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 15 грудня поточного року (пункт 11 договору).

Пунктом 13 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно додаткової угоди №1 від 15 серпня 2016 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05 грудня 2014 року № 842.

Умовами цієї угоди сторони погодили викласти пункти 5, 8, 4.1 договору в новій редакції.

Так за пунктом 5 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно коефіцієнта індексації становить 60317,28 грн.

За пунктом 8 передбачено, що договір укладено строком до 2026 року (з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою) з дня державної реєстрації цієї додаткової угоди.

За пунктом 4.1 розділу 4 встановлено, що орендна плата за користування земельною ділянкою становить 3015,86 грн 5% від нормативної грошової оцінки землі, сплачується орендарем у грошовій формі у національній валюті України особисто орендодавцеві.

Також 05 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та ПрАТ «Жорнище» укладено договір оренди землі № 843, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 0,8329 та, кадастровий номер 0521282400:03:000:0107, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради) Вінницької області.

Пунктом 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на дату підписання договору з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2 становить 16094,40 грн.

Згідно з пунктом 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі складає 643,77 грн. на рік, або в натуральній формі с/г продукцією, яка виробляється орендарем по ціні не більшою за закупівельну в регіоні.

За пунктом 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Орендна плата вноситься один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 15 грудня поточного року (пункт 11 договору).

Пунктом 13 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно додаткової угоди №1 від 15 серпня 2016 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05 грудня 2014 року № 843 сторони погодили викладення пунктів 5, 8 та 9 договору в новій редакції.

Так за пунктом 5 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно коефіцієнта індексації становить 24122,29 грн.

За пунктом 8 передбачено, що договір укладено строком до 2041 року (з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою) з дня державної реєстрації цієї додаткової угоди.

За пунктом 9 встановлено, що орендна плата за користування земельною ділянкою становить 1206,11 грн 5% від нормативної грошової оцінки землі, сплачується орендарем у грошовій формі у національній валюті України особисто орендодавцеві.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано систематичне порушення ПрАТ «Жорнище» умов договорів оренди земельної ділянки, невиконання відповідачем обов`язку по сплаті орендної плати за земельні ділянки з урахуванням індексації, а тому дійшов висновку, що невиконання такого обов`язку є порушенням істотних умов договору, які містять системний характер та тягне за собою припинення договору оренди землі. Відповідно вважав, що укладені між сторонами договори слід розірвати.

Однак з такими висновками колегія суддів не погоджується, такі не можуть бути визнанні правильними та обґрунтованими.

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 вказував, що систематичне порушення відповідачем умов договорів оренди земельних ділянок від 05 грудня 2014 року №№480, 481, 482, 483 полягає у тому, що ПрАТ «Жорнище» не індексувало орендну плату за 2015, 2016, 2017, 2021, 2022, 2023 року, виплата орендної плати проводилася у натуральній формі у 2016 та 2017 роках, виплата у 2015, 2018 та 2023 році орендної плати проведена несвоєчасно.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною першою статті 2 Закону України«Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що оскільки до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, то слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Правовий висновок щодо підстав для розірвання договору оренди землі з урахуванням пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18): «підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендарем орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що вважається істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 542/51/22.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із матеріалів справи достеменно убачається, що зрештою не заперечується позивачем, ПрАТ «Жорнище» щорічно сплачувало орендну плату у розмірі, який відповідає умовам договору.

Разом із тим слідує, що орендна плата сплачена ОСОБА_1 без урахування індексації, тобто фактично має місце недоплата орендної плати внаслідок неправильних нарахувань.

Порушення нарахування і виплати орендних платежів з урахуванням індексації, допущені орендарем, є наслідком здійснення ним неправильних розрахунків при обчисленні сум орендних платежів, що не є істотним порушенням умов договору з огляду на розмір недоплаченої суми та факт добровільного суттєвого збільшення розміру орендної плати як у відсотковому так і у номінальному вираженні, який значно перевищував недоплачену суму індексації орендної плати. Такі обставини не можуть бути підставою для розірвання оспорюваного договору оренди земельної ділянки.

Помилки у нарахуванні орендної плати за договором оренди земельної ділянки з урахуванням індексації орендної плати не можуть тлумачитися як систематична несплата орендних платежів та, відповідно, не можуть бути підставою для розірвання договору оренди.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 лютого 2024 року у справі №579/1133/22.

В свою чергу виплата орендної плати у натуральній формі не може бути окремою самостійною підставою для розірвання договорів оренди земельних ділянок. До того ж виплата орендної плати у такій формі у 2016, 2017 та 2018 роках прийнята позивачем та ним не заперечувалася.

Щодо несвоєчасної виплати орендної плати, як підстави для розірвання договорів оренди, у 2015, 2018 та 2023 роках.

Умовами спірних договорів у пункті 11 передбачено внесення орендної плати раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 15 грудня поточного року.

Несвоєчасна сплата означає несплату певної суми грошових коштів у певний строк, зокрема, у цьому випадку, у строк, передбачений договором оренди землі. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 587/118/15-ц (провадження № 61-1008св18) та від 11 липня 2018 року у справі №5874/186/15-ц (провадження № 61-13957св18).

Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин щодо дат проведення виплат орендної плати у 2015 та 2023 році, учасниками справи такі надані не були. При цьому як встановлено судом первинні бухгалтерські документи за 2015 рік товариство не має можливості надати, оскільки закінчився строк їх зберігання та вони знищені. У той же час сам лише факт несвоєчасної сплати орендної плати у 2018 році не може свідчити про систематичне невиконання стороною договору договірних зобов`язань і не може бути підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі.

З огляду на встановлені фактичні обставини та з урахуванням положень законодавства стосовно врегулювання відносин, пов`язаних із орендою землі, зокрема, положень ЦК України, місцевий суд при вирішенні питання щодо розірвання договорів оренди не встановивши систематичної несплати відповідачем орендної плати та істотності порушенняПрАТ «Жорнище» дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Статтею 367 ЦПК України визначені межі розгляду справи апеляційним судом, який переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтями 374, 376 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення абозмінитирішення. Підставами для зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції, на задоволення апеляційної скарги, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Нормами статті 141 ЦПК України установлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи, що апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 на задоволення вимог апеляційної скарги з нього на користь ПрАТ «Жорнище» підлягає стягненню 6441,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

26 червня 2024 року до апеляційного суду надійшла заява представника ПрАТ «Жорнище» - адвоката Путіліна Є. В. про стягнення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу в сумі 2500,00 грн, понесених під час розгляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару ( фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару ураховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та ураховувати витрачений адвокатом час ( стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статей 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними ( реальними ), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини ( рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04 ), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт ( наданих послуг ) та часом, витраченим на виконання таких робіт ( надання послуг ), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та ( або ) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 ( провадження № К/9901/5157/ 19 ), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, усі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц ( провадження №14-382цс19 ) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат ( встановлення їхньої дійсності та необхідності ), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено ( пункт перший частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України ). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/ 19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц.

Як слідує з матеріалів цієї цивільної справи відповідач на підтвердження витрат з оплати правничої допомоги надав договір про надання відповідної допомоги від 11 липня 2023 року, детальний опис робіт від 25 червня 2024 року №ПЄ-00003 здачі-прийняття робіт (надання послуг), квитанцію до прибуткового касового ордера №260626 від 26 червня 2024 року на суму 2500,00 грн.

Надаючи оцінку вищезазначеним доказам, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем доведена обставина отримання ним професійної правничої допомоги у межах даної цивільної справи, заявлений розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, реальним та підтвердженим матеріалами справи. Заяв щодо неспівмірності витрат ПрАТ «Жорнище» на професійну правничу допомогу від ОСОБА_1 не надходило, тому, визначаючись з їх розподілом відповідно до вимог статей 137,141 ЦПК України, зважаючи відмову у задоволені позову, колегія суддів апеляційного суду вважає доцільним та обгрунтованим стягнення із ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Жорнище» 2500,00 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Жорнище» задовольнити частково.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 17 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Жорнище» про розірвання договорів оренди землі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Жорнище» витрати по оплаті судового збору в розмірі 6441,00 грн, за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а також 2500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. Ю. Береговий

Судді: О. В. Ковальчук

В. В. Сопрун