Ухвала

від 18.07.2024 по справі 750/6852/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/6852/24

Провадження № 2/750/1525/24

У Х В А Л А

18 липня 2024 року м. Чернігів

Деснянський районнийсудмістаЧернігова у складі:

суддіСупруна О.П.,секретарПрохоренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/6852/24 за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Пенітенціарної Академії України до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника,

в с т а н о в и в :

13.05.2024 Заступник керівника Окружної прокуратури містаХмельницького вінтересах державив особіМіністерства юстиціїУкраїни,Пенітенціарної АкадеміїУкраїни звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь Міністерства юстиції України шкоду, завдану незаконним звільненням працівника, у розмірі 98027,20 грн.

Ухвалою судді від 27.05.2024 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.07.2024.

06.06.2024 представниця відповідача адвокат Артюхова М.М. через систему «Електронний суд» подала клопотання про закриття провадження у справі, оскільки відповідач починаючи з 2016 року і до 19.01.2023, будучи ректором Академії Державної пенітенціарної служби, перебував на публічній службі у Державній пенітенціарній службі України, а потім у Державній кримінально-виконавчій службі України, а тому даний спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства на підставі пункту 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України).

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час і місце його проведення оповіщалися у встановленому законом порядку. Представники позивачів через канцелярію суду подали заяви про проведення судового засідання без їхньої участі. Відповідач про причини неявки не повідомив.

Згідно вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що наказом ректора Академії Державної пенітенціарної служби Тогочинського О.М. № 147/OC від 27.06.2022 ОСОБА_2 звільнено з посади юрисконсульта Територіального відокремленого відділення «Хмельницька філія Академії Державної пенітенціарної служби» у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі за текстом - КЗпП України).

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07.09.2023 у справі

№ 686/16976/22 задоволено позов ОСОБА_2 до Академії Державної пенітенціарної служби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; визнано протиправним та скасовано наказ Академії Державної пенітенціарної служби від 27.06.2022 № 147/OC «Про особовий склад» щодо звільнення ОСОБА_2 ; поновлено ОСОБА_2 на посаді юрисконсульта Територіального відокремленого відділення «Хмельницька філія Академії Державної пенітенціарної служби»; стягнуто з Академії Державної пенітенціарної служби на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.06.2022 по 07.09.2023 в сумі 98 027,20 грн. з відрахуванням при виплаті заробітної плати належних податків та зборів (а.с. 49-52).

Наказом Міністерства юстиції Академію Державної пенітенціарної служби України перейменовано у Пенітенціарну академію України (а.с. 25).

На виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 07.09.2023 у справі № 686/16976/22 Пенітенціарною академією України поновлено на посаді юрисконсульта Територіального відокремленого відділення «Хмельницька філія Академії Державної пенітенціарної служби» ОСОБА_2 з 08.09.2023 та здійснено їй виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.06.2022 по 07.09.2023 в сумі 98 027,20 грн з відрахуванням при виплаті заробітної плати належних податків та зборів (а.с. 53, 54, 55-57).

Представник позивача вважає, що відповідач як посадова (службова) особа, яка винна у незаконному звільненні працівника, в порядку статей 134, 237 КЗпП України та статті 1191 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) має відшкодувати підприємству шкоду, завдану незаконним звільненням працівника на загальну суму 98027,20 грн.

Отже, предметом спору є вимога позивача про стягнення шкоди, заподіяної у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Матеріальна шкода, за доводами позивача, виникла у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 за наказом, підписаним ОСОБА_1 , була звільнена з порушенням закону, що встановлено постановою Хмельницького апеляційного суду від 07.09.2023 у справі № 686/16976/22.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватно-правових відносин.

У свою чергу, за приписами пункту 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

У відповідності до наказу Державної пенітенціарної служби України

№ 77/ОС-16 від 07.04.2016 відповідача ОСОБА_1 , полковника внутрішньої служби (А-031080), було призначено ректором Академії Державної пенітенціарної служби на підставі його рапорту, протоколу виборчої комісії від 05.04.2016, контракту та погодження Міністерства юстиції України.

Згідно наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження структури та штату Академії Державної пенітенціарної служби» від 30.07.2018 № 2855/к посада ректора Академії належить до категорії посад старшого начальницького складу та встановлено граничне спеціальне звання полковник внутрішньої служби.

У подальшому контракт з відповідачем ОСОБА_1 було переукладено на новий строк та наказом Міністерства юстиції України № 684/к від 06.04.2021 ОСОБА_1 , полковника внутрішньої служби, було призначено на посаду ректора Академії Державної пенітенціарної служби на підставі його рапорту, протоколу виборчої комісії Академії від 30.03.2021, контракту та довідки про результати спеціальної перевірки.

На підставі наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2023 № 262/5 «Про звільнення» ОСОБА_1 звільнено з посади ректора та служби в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України (далі за текстом ДКВС України), її завдання та повноважені визначені Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

За приписамичастин першої-другоїстатті 14вищевказаного Законудо персоналуДКВС Україниналежать особирядового іначальницького складу(далі-особи рядовогоі начальницькогоскладу кримінально-виконавчоїслужби),спеціалісти,які немають спеціальнихзвань,та іншіпрацівники,які працюютьза трудовимидоговорами вДКВС України(далі-працівники кримінально-виконавчоїслужби). Служба в ДКВС України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в ДКВС України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Судом встановлено, що збитки, про стягнення яких просить позивач, виникли внаслідок визнання рішенням постановою Хмельницького апеляційного суду від 07.09.2023 у справі № 686/16976/22 протиправним наказу Академії Державної пенітенціарної служби від 27.06.2022 № 147/OC «Про особовий склад» щодо звільнення ОСОБА_2 , який було підписано ОСОБА_1 під час здійснення ним повноважень, пов`язаних з проходженням служби в ДКВС України на посаді ректора та присвоєним званням «полковника внутрішньої служби», яке у розумінні пункту 4 частини шостої статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» належить до старшого начальницького складу осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби.

За таких обставин, даний спір є публічно-правовим, а позов про відшкодування майнової шкоди, завданих особою, що проходила публічну службу за позовом суб`єкта владних повноважень має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 813/1045/18, яка відступила від висновку, викладеного, зокрема у постанові від 20.06.2018 у справі № 815/5027/15, зазначивши, що указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

За приписами пункту 1 частини першої, частин другої та третьої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Керуючись статтями 255, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання представниці відповідача задовольнити.

Провадження у цивільній справі № 750/6852/24 за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Пенітенціарної Академії України до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Суддя