Постанова

від 16.07.2024 по справі 486/833/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

16.07.24

33/812/368/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Куценко О.В.,

за участю секретаря Козленко Ю.В.

захисника Чуба С.В.

( в режимі відео-конференції з використанням власних технічних засобів в системі «EasyCon»)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Чуба С.В., який діє в інтересах особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 червня 2024 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головного бухгалтера ТОВ «ЮТЕМ», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

якою, її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, провадження усправізакрито за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 264 від 29.04.2024 року, 09 квітня 2024 року при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЮТЕМ» встановлено, що в період з 23 жовтня 2018 року по 31 грудня 2023 року головний бухгалтер ТОВ «ЮТЕМ» ОСОБА_1 за податковою адресою вул. Проммайданчик, 13, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, допустила ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме включено до складу витрат вартість ТМЦ, зазначених в документах, виписаних ТОВ «СТРОЙТЕХБІЗНЕС» (код за ЄДРПОУ 41932131), ТОВ «ДЕСПАСІТЕ» (код за ЄДРПОУ 41728266) та ТОВ «БІЗНЕС-МАСТЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 39879072), реальність придбання та фактичність використання яких у межах господарської діяльності підприємством не доведено, не підтверджено відповідними документами, які б свідчили про реальність здійснення господарської операції, чим порушено п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 578711 грн; занижено податок на додану вартість на загальну суму 643012 грн, за рахунок завищення податкового кредиту на суму ПДВ 643012 грн. по операціям з контрагентами-постачальниками, реальність здійснення яких перевіркою не підтверджено та не підтверджених первинними документами, чим порушено п. 198.1, п. 198.3 ст.198, п. 200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

Постановою судді ОСОБА_1 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, провадження у справі закрито за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Не погодившисьіз зазначенимрішенням судузахисник ЧубС.В.,який дієв інтересахособи притягнутоїдо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що оскаржувана постанова прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. При розгляді справи суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, дійшов до висновків, що не відповідають обставинам справи.

Вказує, що судом в порушення норм законодавства під час розгляду справи та встановлення підстав для закриття провадження за строками було визнано ОСОБА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Проте, закриття провадження у справі та визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття їх одночасно в одній постанові належить вважати порушенням права особи на справедливий суд. Стверджує, що під час закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Зазначає, що акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню. Відтак складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, на підставі самого тільки акту документальної позапланової виїзної перевірки, є передчасним. Дана позиція також зазначена в ухвалах Черкаського апеляційного суду № 711/6010/23 від 27.10.2023 та 707/3648/23 від 23.02.2024.

Звертає увагу, що суд першої інстанції фактично поклав тягар доказування своєї невинуватості на ОСОБА_1 , в тому числі шляхом подання суду доказів, щодо реєстрації скарги на податкове повідомлення рішення від 15.05.2024 року.

Наголошує, що податковим органом не було надано жодного належного та допустимого доказу наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався та в повному обсязі з`ясував всі обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, дослідив і належним чином оцінив докази.

Так, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 264 від 29.04.2024 року, 09 квітня 2024 року при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЮТЕМ» встановлено, що в період з 23 жовтня 2018 року по 31 грудня 2023 року головний бухгалтер ТОВ «ЮТЕМ» ОСОБА_1 за податковою адресою вул. Проммайданчик, 13, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, допустила ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме включено до складу витрат вартість ТМЦ, зазначених в документах, виписаних ТОВ «СТРОЙТЕХБІЗНЕС» (код за ЄДРПОУ 41932131), ТОВ «ДЕСПАСІТЕ» (код за ЄДРПОУ 41728266) та ТОВ «БІЗНЕС-МАСТЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 39879072), реальність придбання та фактичність використання яких у межах господарської діяльності підприємством не доведено, не підтверджено відповідними документами, які б свідчили про реальність здійснення господарської операції, чим порушено п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 578711 грн; занижено податок на додану вартість на загальну суму 643012 грн, за рахунок завищення податкового кредиту на суму ПДВ 643012 грн. по операціям з контрагентами-постачальниками, реальність здійснення яких перевіркою не підтверджено та не підтверджених первинними документами, чим порушено п. 198.1, п. 198.3 ст.198, п. 200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України. Чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Правильність висновку суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення № 264 від 29 квітня 2024 року, який містить виклад суть вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила; копією акту від 09 квітня 2024 №6583/14-29-07-01/38859563, в якому викладені фактичні обставини, на підставі яких було складено протокол про адміністративне правопорушення; запрошенням до ГУ ДПС у Миколаївській області для складання, підписання та отримання другого примірника протоколу з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення; актом про неможливість складання, підписання та вручення другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення посадовим особам ТОВ «ЮТЕМ».

Будь-яких підстав не довіряти вищенаведеними доказами, апеляційний суд не має, оскільки вони не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення.

Твердження апелянта про те, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності вина особи не встановлюється, є безпідставними.

Підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачені ст.247 КУпАП, є різними за своєю правовою природою. Аналіз положень ч.2 ст.38, п.п.1, 7 ч.1 ст.247, ст.284 КУпАП не дає підстав для закриття провадження в справі без виконання вимог закону стосовно з`ясування тієї обставини, чи є особа винною у вчиненні правопорушення. І навпаки у разі, якщо вина особи у вчиненні правопорушення не буде встановлена, суд зобов`язаний закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційні доводи про те, що суд першої інстанції фактично поклав тягар доказування своєї невинуватості на ОСОБА_1 , в тому числі шляхом подання суду доказів, щодо реєстрації скарги на податкове повідомлення рішення від 15.05.2024 року, є неспроможними з огляду на наступне.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Також, згідно п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного, оскарження відповідно до п.56.17 цієї статті.

Таким чином, податковим законодавством України передбачено дворівневу процедуру оскарження рішень податкового органу та поширено презумпцію невинуватості на процедуру оскарження.

З матеріалівсправи вбачається,що протоколпро адміністративнеправопорушення бувскладений напідставі акта від 09 квітня 2024 №6583/14-29-07-01/38859563, про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ЮТЕМ».

Доказів того, що суб`єкт господарювання ТОВ «ЮТЕМ», використовуючи надане законом право, оскаржив до ДПС висновки, викладені в акті за результатами документальної позапланової перевірки та в податковому повідомленні-рішенні від 15.05.2024, при якому грошове зобов`язання вважається неузгодженим, як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції апелянтом не надано.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження і не спростовують вірних висновків суду першої інстанції та розцінюються судом як обраний особою, спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

При цьому, посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права зводяться до його незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 283, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Чуба С.В., який діє в інтересах особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 червня 2024 року, відносно ОСОБА_1 ,- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Куценко О.В.