Рішення

від 12.06.2024 по справі 295/5629/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/5629/24

Категорія 31

2/295/1717/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.

за участю секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Кооператор№4»про стягненнязаборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із указаною заявою, в обґрунтування вимог якої зазначила, що 30.12.2014 року між нею та відповідачем було укладено договір оренди №1, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає орендарю в строкове платне користування без права викупу частину приміщення магазину літ. «А» загальною площею 100,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За словами ОСОБА_1 , 30.12.2014 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі приміщення до договору оренди №1 від 30.12.2014 року, згідно з яким відповідачем прийнято в строкове платне користування приміщення, однак останній не здійснював належної орендної плати всупереч положенням договору та чинного законодавства. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09.07.2021 року у справі №295/4927/21 стягнуто з ТОВ «Кооператор №4» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди №1 від 30.12.2014 року, яка утворилась за період з 31.12.2014 року по 31.03.2021 року, у розмірі 1 649 594,25 грн., яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання. У свою чергу, відповідач здійснив погашення заборгованості перед ОСОБА_1 згідно з указаним судовим рішенням лише в розмірі 677 000,00 грн. Станом на дату подачі позову 19.03.2024 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем щодо суми пені, інфляційних втрат та 3% річних за договором за період з 01.04.2021 року (початку періоду, що не охоплювався рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09.07.2021 року у справі №295/4927/21) до 19.03.2024 року становить 1 111 183,42 грн.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ТОВ «Кооператор №4» заборгованість за договором оренди №1 від 30.12.2014 року, яка утворилась за період з 01.04.2021 року по 19.03.2024 року, у розмірі 1 111 183,42 грн., з яких: пеня 739 137,91 грн., інфляційні втрати 306 544,32 грн. та три проценти річних 65 501,19 грн.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 19.04.2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача адвокат Кирилюк В.Л. в судове засідання розгляду справи по суті не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Кооператор №4» - адвокат Левчук Т.В. в судове засідання розгляду справи по суті не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.12.2014 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кооператор № 4» було укладено договір оренди № 1, відповідно до п. 1.1. якого ОСОБА_1 передає ТОВ «Кооператор №4» в строкове платне користування без права викупу частину приміщення магазину літ. «А», загальною площею 100,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13-15).

Згідно з п. 3.1, 3.2 договору оренди, за оренду приміщення відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату в розмірі 10 000,00 грн. щомісячно. Орендна плата сплачується щомісячно, в порядку попередньої оплати, протягом п`яти календарних днів від початку кожного наступного місяця, за який здійснюється оплата, на розрахунковий рахунок орендодавця або передачею готівкою.

30.12.2014 року сторонами підписано акт приймання-передачі приміщення до договору оренди №1 від 30.12.2014 року, що є додатком до вказаного договору (а.с. 16).

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09.07.2021 року у справі №295/4927/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кооператор №4» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди №1 від 30.12.2014 року, яка утворилась за період з 31.12.2014 року по 31.03.2021 року, у розмірі 1 649 594, 25 грн., з яких: основний борг 736000,00 грн., пеня 618187,21 грн., інфляційні втрати 226188,24 грн., три відсотки річних 69218, 80 грн. (а.с. 17-18).

На виконання рішення суду ТОВ «Кооператор №4» на користь ОСОБА_1 сплачено 677 000,00 грн. в якості погашення заборгованості, що підтверджується видатковими касовими ордерами (а.с. 22-33).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Даний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

За змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неналежне виконання зобов`язань.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-1946цс15, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), в постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 459/3560/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 753/23612/15-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 461/479/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 761/43507/16-ц, від 23.01.2019 року у справі №320/7215/16-ц.

Таким чином, на підставі договору оренди та в подальшому судового рішення між сторонами виникло грошове зобов`язання у зв`язку зі стягненням грошових коштів, невиконання якого у повному обсязі, зокрема в частині погашення основного боргу по орендній платі, зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України.

Статтями 759, 760, 762 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони в розділі 4 договору оренди №1 погодили, що за прострочення виконання орендарем грошових зобов`язань у встановлений цим договором строк, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а також інфляційні збитки (втрати) від прострочення платежу (ів) та 3% річних.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з розрахунком ОСОБА_1 заборгованість за сумами пені, інфляційних нарахувань та 3-х процентів річних, нарахованих на розмір основного боргу, за період з 01.04.2021 року по 19.03.2024 року становить 1 111 183,42 грн., з яких: пеня 739 137,91 грн., 3% річних - 65 501,19 грн., інфляційні втрати 306 544,32 грн .

Зазначений розрахунок пені, 3% річних та інфляційних збитків не спростовано відповідачем.

Суд не вбачає підстав для застосування пункту 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України до спірних правовідносин, оскільки законодавець у цьому пункті Прикінцевих таперехідних положень не передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов`язання щодо повернення боргу по орендній платі, підтвердженого судовим рішенням.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 11 111,83 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду, що підтверджено документально.

На підставі викладеного, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-82, 89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кооператор №4» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди №1 від 30.12.2014 року, яка утворилась за період з 01.04.2021 року по 19.03.2024 року, у розмірі 1 111 183,42 грн., з яких: пеня 739 137,91 грн., інфляційні втрати 306 544,32 грн. та три проценти річних 65 501,19 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кооператор №4» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 11 111,83 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кооператор №4», адреса: м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 95, код ЄДРПОУ 20428792.

Суддя