Рішення

від 04.04.2024 по справі 757/813/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/813/24-ц

пр. 2-77/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Козлова Р.Ю.,

при секретарі - Іваненку С.С.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з даним позовом, просила суд ухвалити рішення, яким: розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 28 серпня 2004 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Бучацького районного управління юстиції Тернопільської області України, актовий запис №100.

У судовому засіданні позивачка вимоги позову підтримала у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши зміст позову, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку сторін суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 28 серпня 2004 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Бучацького районного управління юстиції Тернопільської області України.

У шлюбі у сторін народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сторони проживали однією сім`єю, проте як зазначає позивач, вони як подружжя тривалий час не підтримують сімейних відносин, не ведуть спільного господарства, не мають взаємних прав та обов`язків. Позивач зазначає про відсутність намірів відновлювати шлюбні стосунки з відповідачем.

Встановлені обставини свідчать про те, що між сторонами сімейні відносини відсутні.

Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з приписами ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За ч. 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.

Як проголошено положеннями ст. 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім`ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема ст.ст. 5, 8 вказаного міжнародного договору.

Під час розгляду справи судом з`ясовано, що сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки та втратили один до одного почуття поваги і любові.

З часу припинення шлюбних відносин та часу знаходження позову в суді, примирення між сторонами не відбулось. Кожна з сторін не вважає можливим збереження сім`ї.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що дальше спільне життя подружжя та збереження їх сім`ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної із сторін.

Таким чином, вимоги про розірвання шлюбу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141-142 ЦПК України судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп. підлягає відшкодуванню на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110,112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2,10,76-81, 141-142, 200, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 серпня 2004 року за актовим записом №100, у Відділі реєстрації актів цивільного стану Бучацького районного управління юстиції Тернопільської області України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Повне рішення суду складено 04 червня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя