УКРАЇНА
Житомирський апеляційнийсуд
Справа №290/248/22 Головуючий у 1-й інст. Ковальчук М. В.
Категорія 23 Доповідач Трояновська Г. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Трояновської Г.С.
суддів Борисюка Р.М., Павицької Т.М.
з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 290/248/22 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького про визнання правочину недійсним
за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького на ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 03 червня 2024 року, постановлену під головуванням судді Ковальчука М.П. у м. Романові,
в с т а н о в и в :
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом та просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0784 га з кадастровим номером 1821455600:12:000:0089, що укладений 10 листопада 2018 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького (далі СТОВ ім. Б.Хмельницького) та ним, посилаючись на те, що він не вчиняв підпис на ентакому правочині.
03 червня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 - подав клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, проведення якої просив доручити експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експертизи просив поставити питання:
Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1821455600:12:000:0089 від 10 листопада 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 03745901), зареєстрований державним реєстратором Романівської державної нотаріальної контори Назарцем Д.В. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (про реєстрацію іншого речового права) - ОСОБА_1 ?
В обгрунтування клопотання про необхідність призначення повторної експертизи вказав, що попередній висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 23342/23343/22-32 від 24 квітня 2023 року не містить однозначної відповіді на поставлене запитання, оскільки експертами надано лише ймовірний висновок щодо досліджуваного підпису.
Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 03 червня 2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 задоволено. Призначено у справі за позовом ОСОБА_1 досільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б. Хмельницького про визнання правочину недійсним повторну судову почеркознавчу експертизу підпису ОСОБА_1 на договорі оренди земельної ділянки площею 2,0784 га з кадастровим номером 1821455600:12:000:0089, що укладений 10 листопада 2018 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Б. Хмельницького та ОСОБА_1 . Проведення експертизи доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (21021, м. Вінниця вул. В.Порика, 8). Перед експертами поставлено питання:
Чи виконано рукописний підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1821455600:12:000:0089 від 10 листопада 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 03745901), зареєстрований державним реєстратором Романівської державної нотаріальної контори Назарцем Д.В. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (про реєстрацію іншого речового права), особисто ОСОБА_1 чи іншою особою?
Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 . Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Для проведення експертизи направлено експертам: матеріали цивільної справи № 290/248/22; копію ухвали суду про призначення експертизи; оригінал журналу інструктажу по техніці безпеки Державного підприємства «Бердичівське лісове господарство» Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агенства лісових ресурсів України (Миропільське лісництво), в якому містяться вільні зразки підпису ОСОБА_1 в період з 2018 року по 2020 роки.
В апеляційній скарзі СТОВ ім. Б.Хмельницького, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що стороною позивача разом із клопотанням про призначення повторної експертизи не було подано належних і допустимих доказів, переконливих аргументів неправильності, недостовірності, сумнівності та неповноти висновку експертизи, який складений судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 23342/23343/22-32 від 24 квітня 2023 року. В заяві сторона позивача обмежилася лише непогодженням з висновком експерта і твердженням про те, що експертами надано лише ймовірний висновок щодо досліджуваного підпису, що фактично не є підставою для проведення повторної судової експертизи.
В оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції також відсутні посилання на докази, переконливі аргументи неправильності, недостовірності, сумнівності та неповноти висновку експертизи, який складений судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 23342/23343/22-32 від 24 квітня 2023 року. Суд обмежився лише посиланнями на позицію позивача, викладену ним у клопотанні.
На думку заявника, не можна безпідставно (без обґрунтованої ухвали про призначення повторної експертизи) призначати повторну експертизу. Крім того вказує, що висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 23342/23343/22-32 від 24 квітня 2023 року не суперечить матеріалам справи 290/248/22.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім визначених цією статтею випадків.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із такого.
Вирішуючи клопотання про призначення повторної експертизи, суд першої інстанції дійшов висновку, що клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи слід задовольнити. Її проведення суд вважав за необхідне доручити експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої і другої статті 103 ЦПК, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина перша статті 102 ЦПК України).
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).
Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам)(стаття113 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 201/15019/14 ц, зазначено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.
Таким чином, процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (див. постанову Верховного Суду від 29 грудня 2022 року у справі № 686/15304/14-ц).
Як свідчать матеріали справи, звернувшись до суду із позовом ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0784 га з кадастровим номером 1821455600:12:000:0089, що укладений 10 листопада 2018 року між ним та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького.
При цьому, мотивуючи позовну заяву ОСОБА_1 зазначив, що між ним та відповідачем була усна домовленість щодо надання у користування відповідачу земельної ділянки, проте будь-яких правочинів із відповідачем, в тому числі і оспорюваний договір оренди, позивач не підписував.
Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 10.08.2024 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу підпису ОСОБА_1 на договорі оренди земельної ділянки площею 2,0784 га з кадастровим номером 1821455600:12:000:0089, що укладений 10 листопада 2018 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького та ОСОБА_1 . Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
На виконання вимог вказаної ухвали, на адресу суду першої інстанції надійшов висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 23342/23343/22-32 від 24 квітня 2023 року.
Аналізуючи зміст вказаного висновку експерта, колегія суддів зазначає, що експертами при проведенні експертизи належності підпису ОСОБА_1 встановлені збіжності, які визнані суттєвими, однак враховуючи наявність виявлених розбіжностей, а також малий обсяг почеркознавчої інформації в досліджуваному підписі, їх сукупність достатня лише для ймовірного висновку про те, що досліджуваний підпис від імені ОСОБА_1 виконаний ним самим. Що ж стосується встановлених розбіжних ознак, то вони не суттєві і пояснюються ймовірніше за все - значною варіаційністю підписного почерку ОСОБА_1 , яка не проявилась у наданих на дослідження зразках: незручною позою виконавця підпису або ж особливістю підложки.
Разом із тим, під час розгляду справи місцевим судом встановлено, що стороною позивача категорично заперечується факт підписання ОСОБА_1 спірного договору оренди земельної ділянки.
Колегія суддів звертає увагу, що обов`язок із доказування потрібно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним ніж протилежний.
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглянувши клопотання позивача про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи правильно задовольнив його і призначив повторну експертизу, пославшись на те, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, без яких неможливо встановити дійсні обставини справи.
Також колегія суддів погоджуються із редакцією питань, поставлених на вирішення експерту, з огляду на предмет спору.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що для забезпечення об`єктивності, неупередженості і повноти розгляду справи та забезпечуючи при цьому принцип рівності прав учасників справи щодо подання доказів, сприяючи реалізації вказаних прав сторін, оскаржувана ухвала про призначення у справі повторної судової почеркознавчої експертизи із визначеною редакцією поставлених питань є законною та обґрунтованою, ухваленою з дотриманням норм процесуального права, оскільки не обмежує експерта в дослідженні усіх наявних документів з метою складення об`єктивного висновку з огляду на предмет позову.
Крім того колегія суддів погоджується із визначеною судом першої інстанції експертною установою з огляду розумність строку проведення експертизи відповідно до завантаженості експертів та вартості експертизи, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд може самостійно надати оцінку попередньому висновку в комплексі з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, в тому числі і висновку експерта від 11.09.2020 №6/3-323, зробленому в межах кримінального провадження, не заслуговують на увагу, оскільки, по-перше, зазначений висновок в матеріалах цієї справі відсутній, а , по -друге, суд здійснює судочинство на підставі змагальності сторін, на підставі доказів, поданих учасниками справи, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ч.1 ст.11, ч.1,2 ст. 13 ЦПК України).
За наведених обставин апеляційний суд вважає, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права, в зв`язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись статтями367-369,374,375,381-384, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б. Хмельницького залишити без задоволення.
Ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 03 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2024 |
Оприлюднено | 22.07.2024 |
Номер документу | 120477128 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Житомирський апеляційний суд
Трояновська Г. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні