Постанова

від 17.07.2024 по справі 346/1734/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/1734/23

Провадження № 22-ц/4808/710/24

Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,

за участю секретаря Кузнєцова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Тарасенка Василя Сергійовича на рішення Коломийського міськрайонного суду від 06 березня 2024 року, ухвалене в складі судді Яремин М.П., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державний реєстратор ОСОБА_3 , про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими спорудами та припинення права власності,

в с т а н о в и в:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державний реєстратор ОСОБА_3 , про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими спорудами, припинення права власності.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 12.06.2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик» та ПП «Лемн-Інтернаціонал» було укладено Кредитний договір №01/107-ЮО-08, з метою забезпечення зобов`язань за яким між ними також укладено 18.06.2008 року Іпотечний договір. Відповідно до умов Іпотечного договору іпотекодавець прийняв в іпотеку нежитлові будівлі та земельну ділянку розміром 2,4011 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно Додаткової угоди до Іпотечного договору від 18.06.2008 року загальна вартість предмета іпотеки становила 2426210 грн.

У зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати кредиту ПАТ КБ «Хрещатик» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення такої заборгованості в сумі 1541421,53 грн. шляхом продажу предмета іпотеки з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення такого продажу, який рішенням суду від 15.03.2011 року задоволено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 року вказане рішення залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2016 року змінено порядок виконання рішення, зокрема, в рахунок погашення заборгованості ПП «Лемн-Інтернаціонал» за Кредитним договором від 12.06.2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ КБ «Хрещатик» права власності на нього.

Позивач вказував, що 18.11.2019 року на державному аукціоні він придбав у ПАТ КБ «Хрещатик», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на його ліквідацію, вищевказане майно. А згодом йому стало відомо, що на території зазначеної земельної ділянки у приватній власності відповідача ОСОБА_2 є житловий будинок загальною площею 96,4 кв.м., який згідно з інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно зареєстровано за нею 27.05.2016 року за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для реєстрації права власності стали: технічний паспорт № НОМЕР_1 , виданий 24.05.2016 року ФОП ОСОБА_4 ; довідка Нижньовербізької сільської ради №681/02.2-25 від 24.05.2016 року; виписка з погосподарської книги Нижньовербізької сільської ради №358 (№6) від 27.04.2015 року.

У зв`язку з вказаним позивач звернувся до Коломийської окружної прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Під час досудового розслідування, яке розпочате 09.08.2021 року за ч. 1 ст. 358 КК України, встановлено, що довідка №681/02.2-25 видавалась ОСОБА_5 , а не відповідачу; виписка з погосподарської книги №358 не видавалась, а державний реєстратор, реєструючи право власності, використав виписку з погосподарської книги №6 від 27.04.2015 року; інвентарна справа на житловий будинок, до сільської ради не передавалась, а виконавчим комітетом вказаному об`єкту нерухомості адресний номер не присвоювався. Проведеними експертизами встановлено, що у довідці №681/02.2-25 літера «г», яка розміщена між цифрою «10» та словом «побудована», виконана шляхом додрукування; підпис у графі «сільський голова», від імені ОСОБА_6 у виписці з погосподарської книги №6 виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою, а відбиток круглої гербової печатки виконаний струминним способом друку за допомогою засобів оперативної поліграфії. Тобто, право власності на житловий будинок за вищевказаною адресою зареєстровано на підставі підроблених документів. А оскільки такий будинок знаходиться на земельній ділянці позивача, останній змушений звертатися за захистом свого порушеного права власності.

Тому позивач просив скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_3 про проведення державної реєстрації прав власності на житловий будинок загальною площею 96,4 кв.м., житловою 37,4 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №935411026232, номер відомостей про речове право 14746848, індексний - 29836363 від 31.05.2016 року), та припинення права власності на вказане майно.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 06 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Тарасенко В.С. подав апеляційну скаргу. Вважає дане рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Вказує, що факт невстановлення неправомірних дій відповідача, в тому числі за результатами проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні за заявою позивача сам по собі не свідчить про наявність підстав для відмови у позові. В свою чергу, твердження суду про те, що ОСОБА_1 не обґрунтовував позовні вимоги вчиненням безпосередньо ОСОБА_2 неправомірних дій не відповідають дійсності, оскільки у позовній заяві зазначено, що реєстрація права власності на вищевказаний житловий будинок була здійснена на підставі підроблених документів, які у розпорядження державного реєстратора було надано саме відповідачем. Також судом першої інстанції не враховано, що позивач не може залежати від результатів досудового розслідування та чекати встановлення вини конкретних осіб, якими були вчинені неправомірні дії з підробки документів і їх використання для реєстрації права власності на спірну будівлю, оскільки внаслідок незаконної реєстрації такого права власності на житловий будинок, розташований на земельній ділянці позивача, порушено права та інтереси останнього, і ці порушення є триваючими.

На думку апелянта, відповідачу було відомо про наявність позову до нього, однак ні відзиву, ні жодних доказів чи спростування доводів позивача ним до суду надано не було. Таким чином докази та аргументи позивача не заперечені та не спростовані. Більше того, третя особа - держаний реєстратор Гринюк В.М., яким здійснювалась державна реєстрація права власності на вищевказаний житловий будинок, визнав позовну заяву і щодо задоволення позову не заперечував, про що подав на адресу суду відповідне клопотання.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено виникнення права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, а відповідно не обґрунтовано та не доведено порушення його прав та інтересів відповідачем. Однак, вважає, що такий висновок зроблений судом внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи. У розпорядження суду були надані копії матеріалів кримінального провадження №12021096180000269, розпочатого 09.08.2021 року Коломийським РВП ГУНП в Івано-Франківській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, а саме: копія заяви позивача про вчинення кримінального правопорушення, зміст якої стосувався незаконної реєстрації права власності саме на спірний об`єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці позивача; копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію компетентним органом досудового розслідування кримінального провадження за заявою позивача; копії висновків судових експертиз, які свідчать про реєстрацію права власності на спірну будівлю житловий будинок з господарськими спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 96,4 кв.м., житловою площею 37,4 кв.м. на підставі підроблених документів.

Вказує, що стороною позивача до матеріалів справи долучено копію Звіту про оцінку майна з висновком про вартість майна з додатками по об`єкту, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , та копію інвентаризаційної справи №903 на санпропусник за адресою: АДРЕСА_1 (а не Українська, 10г, оскільки такої адреси немає). При цьому вказаним Звітом та висновком про оцінку майна, до якого долучені фотографії спірного приміщення, достовірність та належність яких не спростована стороною відповідача, підтверджується, що приміщення колишнього санпропускника, на який як на житловий будинок незаконно зареєстровано право власності за відповідачем, входить до комплексу приміщень, який позивач придбав на державному аукціоні та на який набув право власності. А копією зазначеної інвентаризаційної справи підтверджено, що житловий будинок, право власності на який незаконно зареєстровано за відповідачем, знаходиться на земельній ділянці позивача, оскільки план приміщення, який знаходиться в інвентаризаційній справі на будівлю (санпропусник), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , повністю відповідає плану приміщення у технічному паспорті на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема співпадають як конфігурація, загальна площа (96,4 кв.м.) і площі окремих приміщень, а також експлікація внутрішніх площ.

Тому вважає, що спірна будівля, на яку незаконно зареєстровано право власності як на житловий будинок - це придбане позивачем приміщення санпропускника площею 54,8 кв.м., до якої здійснено добудову, і яке з урахуванням цієї добудови має загальну площу 96,4 кв.м.

Поза увагою суду залишився той факт, що зазначений у позовній заяві комплекс приміщень та земельна ділянка, на якій вони розташовані, перейшли у власність ПАТ КБ «Хрещатик» у лютому 2016 року на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.03.2011 року та ухвали цього ж суду від 25.02.2016 року у справі №2/85, а право власності на спірний житловий будинок відповідачем зареєстровано лише 27.05.2016 року. Отже відповідач не мав і не міг мати жодних правових підстав для реєстрації права власності на спірну будівлю.

Також державним виконавцем РВ ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції 25.05.2012 року на приміщення санпропускника було накладено арешт, що також свідчить про неправомірність дій відповідача та незаконність реєстрації права власності. Однак зазначена обставина також залишилась поза увагою суду.

Судом не враховано і те, що житловий будинок взагалі не може бути розташований на землях промисловості, це суперечить містобудівним умовам, і будь-яких змін цільового призначення земельної ділянки, на якій розташована спірна будівля, не проводилось. А стороною відповідача не надано жодного доказу, який би свідчив, що ОСОБА_2 має державний акт на право власності на земельну ділянку або будь-який інший документ, яким би підтверджувалось право володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, на якій розташована спірна будівля, і яким би було спростовано твердження позивача про належність йому вказаної земельної ділянки.

На думку представника, про неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи свідчить також і те, що суд не вжив заходів для допиту свідків, про що клопотав позивач (голови Нижньовербізької сільської ради М`якущака Я.Ю. та начальника відділу земельних відносин та архітектури Нижньовербізької сільської ради Луцака І.Д.), які могли б підтвердити, що будинку, право власності на який незаконно зареєстровано за відповідачем, адресний номер не присвоювався, інвентаризаційна справа у сільську раду не передавалася, а сам будинок знаходиться на земельній ділянці позивача, яка за своєю категорією належить до земель промисловості.

Вважає, що суд не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», нормами якої передбачено можливість скасування рішення державного реєстратора та припинення речового права, у даному випадку - права власності.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не подавався.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 причини неявки суду не повідомила.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державний реєстратор Гринюк В.М. подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутності.

Представник апелянта адвокат Тарасенко В.С. вдруге подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Однак такі не підтверджені належними доказами.

Крім того, суд враховує положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, відповідно до вимог якої неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на вказане, колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності вказаних учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 18.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик» як іпотекодержателем та Приватним підприємством «Лемн-Інтернаціонал» як іпотекодавцем було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Досин Н.Ф. та зареєстрований в реєстрі за №1909, за умовами якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання власних зобов`язань, що виникають з Кредитного договору №01/107-ЮО-08 від 12.06.2008 року, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту №7143144, та земельну ділянку розміром 2,4011 га, цільове призначення для змішаного використання, яка розташована там же. Зазначено, що предмет іпотеки складається з нежитлових будівель, одноповерхових, а саме: лісопильного цеху-цегляного (літера «А»), загальною площею 1454,3 кв.м.; корiвник з молочним блоком (літери «Б», «Д»), загальною площею 1747,6 кв.м.; корівник (літера «В»), загальною площею 1446,4 кв.м.; кормоцех (літера «Е»), загальною площею 161,3 кв.м.; санпропускник (літера «Ж»), загальною площею 54,8 кв.м.; адмінкорпус (літера «Г»), загальною площею 266,5 кв.м., які належать іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 21.08.2004 року виконавчим комітетом Нижньовербiзької сільської ради та зареєстрованого в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 21.08.2004 року за №336 в книзі №19нф. Земельна ділянка належить іпотекодавцю на підставі Державного акту серії ІФ №009426, виданого 29.12.2004 року Нижньовербiзькою сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №020430500008 (т. 1, а.с. 13-17).

Згідно з п. 1.5 Іпотечного договору за домовленістю сторін заставна вартість предмета іпотеки становить 2426210 грн.

Відповідно до п. 2.1 Іпотечного договору порядок виконання зобов`язань, що забезпечуються цією іпотекою, передбачений Кредитним договором №10/107-ЮО-08 вiд 12.06.2008 року, укладеним між іпотекодавцем та іпотекодержателем, згідно з яким іпотекодавець повинен повернути іпотекодержателю в строк до 11.06.2010 року кредит в сумі 150000,00 євро, сплатити відсотки за користування кредитом з розрахунку 12,5% річних, а у разі прострочення повернення кредиту повернути прострочену суму з урахуванням індексу інфляції та 15% річних, а також сплатити комісії та штрафні санкції, передбачені договором про відкриття кредитної лінії та відшкодувати іпотекодержателю можливі збитки, завданi неналежним виконанням зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії.

Додатковою угодою до Іпотечного договору від 18.06.2008 року сторони дійшли згоди внести міни до п. 1.5 Іпотечного договору та викласти його у новій редакції, відповідно до якого заставна вартість предмета іпотеки становить 2426210 грн. або 322216,97 євро за курсом НБУ на день укладення Кредитного договору 10/107-ЮО-08 вiд 12.06.2008 року (т. 1, а.с. 18).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.03.2011 року в справі №2/85 задоволено позов ПАТ КБ «Хрещатик» до ПП «Лемн-Інтернаціонал» про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №01/107-ЮО-08 від 12.06.2008 року в сумі 1541421,53 грн. шляхом продажу предмета іпотеки з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення такого продажу; стягнуто з ПП «Лемн-Інтернаціонал» на користь ПАТ КБ «Хрещатик» заборгованість по тілу кредиту, відсотках за користування кредитом, комісії по кредиту та пені на загальну суму 1541421,53 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлових будівель, одноповерхових, а саме: лісопильного цеху цегляного (літера «А»), загальною площею 1454,3 кв.м.; корівника з молочним блоком (літери «Б», «Д»), загальною площею 1747,6 кв. м.; корівника (літера «В»), загальною площею 1446,4 кв. м.; кормоцеха (літера «Е»), загальною площею 161,3 кв.м.; санпропускника (літера «Ж»), загальною площею 54,8 кв.м.; адмінкорпуса (літера «Г»), загальною площею 266,5 кв.м., що належать іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 21.08.2004 року виконавчим комітетом Нижньовербізької сільської ради та зареєстрованого в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 21.08.2004 року за №336 в книзі №19нф, та земельної ділянки, яка належить іпотекодавцю на підставі Державного акту серії ІФ №009426, виданого 29.12.2004 року Нижньовербізькою сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №020430500008 за Іпотечним договором, який посвідчений 18.06.2008 року приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Досин Н.Ф. та зареєстрований в реєстрі за №1909, шляхом продажу предмета іпотеки з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення такого продажу (т. 1, а.с. 19-24).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2016 року змінено порядок виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.03.2011 року - в рахунок погашення заборгованості ПП «Лемн-Інтернаціонал» за Кредитним договором №01/107-ЮО-08 від 12.06.2008 року в сумі 1541421,53 грн. шляхом визнання за ПАТ КБ «Хрещатик» права власності на предмет іпотеки (т. 1, а.с. 26-29).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2608589382019 від 11.11.2019 року, наданого за заявою ПАТ КБ «Хрещатик», земельна ділянка, кадастровий номер: 2623284801:01:001:0015, площею 2,4011 га, призначена для змішаного використання, яка розташована в с. Нижній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області, зареєстрована 16.04.2018 року (т. 1, а.с. 30-34).

18.11.2019 року між ПАТ КБ «Хрещатик», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Хрещатик» Стрюкова І.О., як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрований в реєстрі за №1271, за умовами якого банк передав майно, вказане у п. 1.2 Договору у власність покупцю, а покупець прийняв це майно і сплатив за нього обумовлену грошову суму у розмірі та в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 1.2 предметом договору є нежитлові будівлі загальною площею 5130,9 кв.м., до яких належать: лісопильний цех (літера «А»), загальною площею 1454,3 кв.м.; корiвник з молочним блоком (літери «Б», «Д»), загальною площею 1747,6 кв.м.; корівник (літера «В»), загальною площею 1446,4 кв. м; кормоцех (літера «Е»), загальною площею 161,3 кв.м.; санпропускник (літера «Ж»), загальною площею 54,8 кв.м; адмінкорпус (літера «Г»), загальною площею 266,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці загальною площею 2,4011 га., кадастровий номер 2623284801:01:001:0015, призначеній для змішаного використання, що є предметом окремого договору купівлі-продажу земельної ділянки між сторонами (т. 1, а.с. 35-38).

Відповідно до п.п. 2.1, 3.1, 3.2 Договору сторони домовились, що за продаж нерухомого майна покупець сплачує продавцю 2197780,53 грн., які були сплачені покупцем у повному обсязі до моменту укладення цього договору. Право власності на нерухоме майно переходить від продавця до покупця з моменту державної реєстрації права власності. Передача нерухомого майна здійснюється за актом приймання-передачі в день укладення та нотаріального посвідчення цього договору.

18.11.2019 року між вказаними сторонами договору підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв вищеперелічене нерухоме майно загальною площею 5130,90 кв.м. (т. 1, а.с. 39-40).

Вказаний договір як підстава виникнення права власності вказаний у Витязі з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №189189555 від 18.11.2019 року, номер об`єкта в РПВН: 7143144 (т. 1, а.с. 41-42).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №189167545 від 18.11.2019 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. на підставі заяви ПАТ КБ «Хрещатик» серія та номер 1270 від 18.11.2019 року, прийнято рішення, згідно з яким припинено іпотеку, предметом якої є вищевказані об`єкти нерухомого майна; дата та час державної реєстрації 18.11.2019 року, індексний номер: 49724936 (т. 1, а.с. 53-54).

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень №189171916 від 18.11.2019 року вбачається, що 18.11.2019 року вказаним приватним нотаріусом припинено обтяження вказаного нерухомого майна на підставі заяви ПАТ КБ «Хрещатик», серія та номер 1270, виданої 18.11.2019 року (т. 1, а.с. 51-52).

Також 18.11.2019 року між ПАТ КБ «Хрещатик», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Хрещатик» Стрюкова І.О., як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого продавець передає майно, вказане у п. 1.2 договору у власність покупцю, а покупець приймає майно і сплачує за нього обумовлену грошову суму у розмірі та в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 1.2 предметом договору є земельна ділянка загальною площею 2,4011 га, кадастровий номер 2623284801:01:001:0015, призначена для змішаного використання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 43-46).

Згідно п.п. 2.1, 3.1, 3.2 Договору сторони домовились, що за продаж нерухомого майна покупець сплачує продавцю 1393197,46 грн., які були сплачені покупцем у повному обсязі до моменту укладення цього договору. Право власності на нерухоме майно переходить від продавця до покупця з моменту державної реєстрації права власності. Передача нерухомого майна здійснюється за актом приймання-передачі в день укладення та нотаріального посвідчення цього договору.

Вказаний договір як підстава виникнення права власності вказаний у Витязі з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №189194470 від 18.11.2019 року (т. 1, а.с. 48).

Того ж дня між ПАТ КБ «Хрещатик», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Хрещатик» Стрюкова І.О., та ОСОБА_1 підписано Акт приймання-передачі, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв вищевказану земельну ділянку (т. 1, а.с. 47).

Також 18.11.2019 року між вказаними сторонами підписано Акт приймання-передачі документів до нотаріальних договорів купівлі-продажу нерухомого майна (т. 1, а.с. 49-50).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №189175763 від 18.11.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. на підставі заяви ПАТ КБ «Хрещатик», серія та номер 1270 від 18.11.2019 року, припинено іпотеку, предметом якої є вищевказана земельна ділянка, індексний номер: 49724936 від 18.11.2019 року (т. 1, а.с. 55-56).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №189179781 від 18.11.2019 року вказаним нотаріусом 18.11.2019 року припинено обтяження вказаної земельної ділянки на підставі заяви ПАТ «КБ «Хрещатик», серія та номер 1270, виданої 18.11.2019 року (т. 1, а.с. 57-58).

Згідно із заявою ОСОБА_1 від 24.05.2021 року, що зареєстрована 24.05.2021 року за №1293-21, останній звернувся до Коломийської окружної прокуратури щодо реєстрації кримінального провадження з приводу незаконних дій Нижньовербізької сільської ради та державного реєстратора, внаслідок чого на одну з будівель (санпропускник), яка знаходиться на його земельній ділянці, оформлено право власності на іншу особу (т. 1, а.с. 59).

У витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань вказано, що 09.08.2021 року до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області поступив рапорт т.в.о. начальника СВ цього відділу Легуняка Р.В. про те, що під час вивчення матеріалів ЄО №6551 від 27.05.2021 року за зверненням ОСОБА_1 про те, що невідома особа шляхом підроблення офіційного документу незаконно зареєструвала право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться на його земельній ділянці; зареєстроване кримінальне провадження №12021096180000269 від 09.08.2021 року; правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 1 ст. 358 КК України (т. 1, а.с. 60).

Відповідно до листа №1316/02-15/009 від 28.09.2021 року Нижньовербізька сільська рада надала інформацію дізнавачу сектору дізнання Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про те, що Довідка №681/02.2-25 від 24.05.2016 року видавалася ОСОБА_7 ; виписка з погосподарської книги №358 від 27.04.2015 року не видавалась; згідно відомостей із погосподарської книги за 2011-2015 роки під №368 зареєстрований житловий будинок по АДРЕСА_2 , що належав ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; облікова картка об`єкта погосподарського обліку АДРЕСА_3 була відкрита 07.10.2016 року (т. 1, а.с. 61-65).

Згідно з даними листів Нижньовербізької сільської ради №432/02-10/009 та №433/02-10/009 від 29.04.2022 року інвентарна справа на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не передавалась у сільську раду; даному об`єкту нерухомості виконавчим комітетом не присвоювався адресний номер (т. 1, а.с. 67, 68).

Відповідно до виписки з погосподарської книги №6 від 27.04.2015 року Нижньовербізької сільської ради, що підписана сільським головою ОСОБА_9 , зазначена адреса домогосподарства: АДРЕСА_1 ; прізвище ім`я по батькові ОСОБА_2 , житловий будинок в приватній власності, рік побудови 1970; площа земельної ділянки 0,1801 га (т. 1, а.с. 69).

Згідно Довідки виконкому Нижньовербізької сільської ради від 24.05.2016 року, виданої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (щодо будівництва житлового будинку), підписаної сільським головою О. Олексюк, будівля, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , побудована в 1970 році (т. 1, а.с. 70).

24.05.2016 року ФОП ОСОБА_4 (інженером з інвентаризації нерухомого майна) видано технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому в експлікації приміщень до плану житлового будинку вказано: хол № НОМЕР_2 ; їдальня № НОМЕР_3 ; кухня №3; кімната №4-6; санвузол № НОМЕР_4 ; коридор № НОМЕР_5 ; загальна площа 96,4 кв.м., житлова 37,4 кв.м. (т. 1, а.с. 71-73).

Відповідно до копії Висновку експерта №СЕ-19/109-22/6498-ПЧ від 19.07.2022 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12021096180000269 від 09.08.2021 року, підпис у графі «Сільський голова» від імені ОСОБА_10 у виписці із погосподраської книги №6 від 27.04.2015 року виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою (т. 1, а.с. 80-88).

Згідно копії Висновку експерта №СЕ-19/109-22/7153-ДД від 02.08.2022 року за результатами проведення судової технічної експертизи у цьому ж кримінальному провадженні, літера «г», яка розмішена між цифрою «10» та словами «побудована» у наданій на дослідження Довідці №681/02.2-25 від 24.05.2016 року, виконана шляхом додрукування (т. 1, а.с. 74-79).

У Висновку експерта №СЕ-19/109-22/6403-ДД від 18.07.2022 року кримінальному провадженні вказано, що запитання «Чи відбиток печатки на виписці із погосподарської книги №6 від 27.04.2015 року «Нижньовербізька сільська рада Коломийського району Івано-Франківської області» між надписами сільський голова та підписом нанесений печаткою «Нижньовербізька сільська рада, код 04354083», відбитки якої наявні в рішеннях Нижньовербізької сільської ради та надані в якості зразків для порівняння?» не вирішувалось по причині того, що відбиток круглої гербової печатки «Нижньовербізька сільська рада Коломийського району Івано-Франківської області» у виписці із погосподарської книги №6 від 27.04.2015 року виконаний струминним способом друку за допомогою засобів оперативної поліграфії (т. 1, а.с. 89-96).

Згідно з даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №325631792 від 13.03.2023 року за ОСОБА_2 27.05.2016 року зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 96,4 кв.м., житловою площею 37,4 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами (криниця, хвіртка, ворота, огорожа 1-6), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; підстава виникнення права власності: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29836363 від 31.05.2016 року; державний реєстратор Гринюк Володимир Михайлович, Надвірнянська міська рада Івано-Франківської області; документи, подані для державної реєстрації: технічний паспорт № НОМЕР_1 , виданий 24.05.2016 року ФОП ОСОБА_4 ; довідка №681/02.2-25, видана 24.05.2016 року Нижньовербізькою сільською радою; виписка з погосподарської книги №358, видана 27.04.2015 року Нижньовербізькою сільською радою (т. 1, а.с. 97-99).

У звіті про оцінку майна, складеного 22.01.2016 року ТОВ «Бізнеспартнери» на замовлення ПАТ КБ «Хрещатик», з метою визначення ринкової вартості майна для звернення до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду, а саме про прийняття на баланс банку майна, що перебуває в іпотеці в рахунок погашення боргу, щодо об`єкта оцінки нежитлових будівель, загальною площею 5130,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вказано основні характеристики будівель, зокрема, санпропускник (літера «Ж») площею 54,80 кв.м. (який складається з 2 коридорів 7,20 та 2,40 кв.м.; 4 приміщень 9,60, 11,60, 14,20 та 9,80 кв.м.) (т. 2, а.с. 3-89).

Відповідно до копії Інвентаризаційної справи на житловий будинок (санпропускник) за адресою: АДРЕСА_1 , з відміткою на ній ПП «Лемн-Інтернаціонал», складено зведений акт вартості будівель та споруд, визначено їх вартість та перелік: житловий будинок (літера «А»), сарай (літери «Б» та «В»), господарські споруди: вимощення - І, ІІ; колодязь питний -№; хвіртка, ворота, огорожа №1, №2, №3, №4, №5, №6; в експлікації внутрішніх площ по плану житлового будинку, складеній 27.07.2012 року. Вказано загальну площу будинку - 96,4 кв.м., житлову 37,4 кв.м., який складається із холу, їдальні, кухні, трьох кімнат, санвузла, коридору; на плані житлового будинку міститься штамп самовільно збудований житловий будинок (літера «А»), площею 96,4 кв.м.; в технічному описі вказано переобладнано санпропускник в житловий будинок; згідно з повідомленням від 07.08.2012 року ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» повідомило відділ Держбудконтролю (м. Коломия, вул. Шевченка, 23) та ПП Лемн-Інтернаціонал» про те, що по АДРЕСА_4 (т. 2, а.с. 90-112).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, оскільки неправомірність дій особи, яка зазначена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник, не установлено, і позивач не обґрунтовував позовні вимоги вчиненням безпосередньо відповідачем неправомірних дій. Також позивачем не доведено підстав набуття ним права власності на спірний житловий будинок. Відповідно, не обґрунтовано та не доведено порушення його прав та інтересів відповідачем.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками, з огляду на наступне.

За положенням статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту слід враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

У постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року в справі №628/1475/19 (провадження №61-7554св21) зазначено, що «правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні».

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №753/8671/21 (провадження №61-550св22) зазначено, що «кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду».

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 321 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІУ.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 цього Закону визначено, що державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Положеннями статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час проведення спірної реєстрації), було визначено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За загальним правилом, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, державний реєстратор повинен керуватися положеннями Закону №1952-IV, чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення.

Статтею 26Закону №1952-IV (в редакції на час ухвалення рішення) унормовано, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Як встановлено вище, на земельній ділянці, придбаній позивачем, наявний житловий будинок, адреса: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за відповідачем.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач просив скасувати рішення державного реєстратора Гринюка В.М. про проведення державної реєстрації права власності на такий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, та припинити право власності на вказане майно відповідача, мотивуючи тим, що його права порушенні незаконною реєстрацією права власності на такий будинок, розташований на придбаній ним земельній ділянці, та фактичним співпадінням цього приміщення із приміщенням санпропусника з можливою добудовою за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на даний час позивачу.

В той же час, справа не місить доказів щодо співпадіння чи то накладення в натурі приміщень позивача та відповідача за їх конфігурацією, площею, а також технічними характеристиками.

Судом встановлено, що згідно з даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №325631792 від 13.03.2023 року за ОСОБА_2 27.05.2016 року зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 96,4 кв.м., житловою площею 37,4 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами (криниця, хвіртка, ворота, огорожа 1-6), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; підстава виникнення права власності: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29836363 від 31.05.2016 року; державний реєстратор Гринюк Володимир Михайлович, Надвірнянська міська рада Івано-Франківської області; документи, подані для державної реєстрації: технічний паспорт № НОМЕР_1 , виданий 24.05.2016 року ФОП ОСОБА_4 ; довідка №681/02.2-25, видана 24.05.2016 року Нижньовербізькою сільською радою; виписка з погосподарської книги №358, видана 27.04.2015 року Нижньовербізькою сільською радою (т. 1, а.с. 97-99).

В той час як на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.11.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрованому в реєстрі за №1271, позивач ОСОБА_1 придбав у ПАТ КБ «Хрещатик», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Хрещатик» Стрюкова І.О., нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці загальною площею 2,4011 га., кадастровий номер 2623284801:01:001:0015, призначеній для змішаного використання, що є предметом окремого договору купівлі-продажу земельної ділянки між сторонами, серед яких санпропускник (літера «Ж»), загальною площею 54,8 кв.м. (т. 1, а.с. 35-38).

Відтак, відсутні докази того, що житловий будинок, який належить на праві власності відповідачу, та приміщення, придбане позивачем, співпадають. Тобто позивачем не доведено набуття ним права власності на спірний житловий будинок.

А враховуючи наведене, позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації та припинення права власності відповідача на зареєстрований за нею житловий будинок з іншою площею, конфігурацією та місцем розташування, ніж зареєстровані за позивачем нежитлові приміщення, не можуть бути задоволені, оскільки таке задоволення позову призведе до необґрунтованого позбавлення власника майна, та реєстрації права власності на нього за позивачем, хоча ним такий житловий будинок не придбавався.

Що стосується доводів апелянта про те, що відповідачем неправомірно зареєстровано право власності на спірний житловий будинок на підставі підроблених документів, то суд першої інстанції правильно зазначав, що такі не є підставою для задоволення даного позову, оскільки не доводять порушення відповідачем права саме позивача.

Отже, доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд належно дослідив і проаналізував надані письмові докази, визначив характер спірних правовідносин, дійшовши правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Тарасенка Василя Сергійовича необхідно залишити без задоволення, а рішення Коломийського міськрайонного суду від 06 березня 2024 року без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Тарасенка Василя Сергійовича залишити без задоволення.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 06 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча: О.О.Томин

Судді: І.В. Бойчук

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 19 липня 2024 року.