Постанова

від 15.07.2024 по справі 638/20080/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/20080/21 Номер провадження 22-ц/814/297/24Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л.В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді: Прядкіної О.В.,

суддів: Обідіної О.І., Чумак О.В.,

розглянувшив м.Полтаві цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики та звернення стягнення на майно

за апеляційною скаргою адвоката Чумака Романа Васильовича в інтересах ОСОБА_2

на заочнерішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 липня 2022 року, прийнятого під головуванням судді Шелудякова Л.В. в м.Полтаві,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з даним позовом. Зазначав, що 23 травня 2018 року між ним та ОСОБА_2 в письмовій формі укладено договір позики грошових коштів, відповідно до умов якого позичальник отримав від нього в позику грошові кошти в сумі 65 250 000 грн., що сторони домовились рахувати, як еквівалент 2 500 000 доларам США за офіційним валютним курсом Національного банку України, встановленим на момент укладання даного договору. На вимогу обох сторін вказаний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі.

Сторони договору встановили обов`язок позичальника повернути позикодавцю таку ж саму суму грошових коштів у строк до 20 липня 2018 року.

Однак, позичальник порушив взяті за договором позики зобов`язання та не приступив до виконання умов договору, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Після смерті позичальника Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу за заявами про прийняття спадщини :

- ОСОБА_6 , як законного представника малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_3 - мати спадкодавця;

- ОСОБА_2 - дружина спадкодавця.

Діти спадкодавця ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до нотаріальної контори подали заяви про відмову від спадщини на користь дружини спадкодавця ОСОБА_2 . Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Позивачем подано претензію кредитора за договором позики до спадкоємців ОСОБА_2 . Однак, борг повернутий не був.

Посилаючись на вищенаведене, просив стягнути з відповідачів як спадкоємців ОСОБА_2 заборгованість за договором позики грошових коштів від 23 травня 2018 року :

-з ОСОБА_2 в розмірі 1 250 000 доларів США;

-з ОСОБА_3 в розмірі 416 666,66 доларів США;

- з ОСОБА_4 в розмірі 416 666,66 доларів США;

- з ОСОБА_5 в розмірі 416 666,66 доларів США, в межах вартості отримання у спадщину майна.

Просив звернути стягнення на майно, що входить до спадкової маси (24 транспортних засобів, земельну ділянку, комплекс, асфальтобетонний завод, що знаходяться в с.Супрунівка Полтавського району). Також просив стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 13 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено .

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як спадкоємців після смерті ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики грошових коштів від 23.05.2018 року за реєстровим №19 в розмірі 1250000 доларів США з ОСОБА_2 , 416666,66 доларів США з ОСОБА_3 , 416666,66 доларів США з ОСОБА_4 , 416666,66 доларів США з ОСОБА_5 , в межах вартості отриманого у спадщину майна.

В рахунок задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 1250000 доларів США, з ОСОБА_3 416666, 66 доларів США, ОСОБА_4 416666, 66 доларів США та ОСОБА_5 416666, 66 доларів США, за договором позики грошових коштів від 23.05.2018 року за реєстровим №19, в межах вартості отриманого у спадщину майна, звернено стягнення на майно, що входить до спадкової маси:

- мікроавтобус ГАЗ 3221, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , колір синій, 1996 року випуску;

- вантажний бортовий автомобіль ГАЗ 33023-212, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , колір білий, 2003 року випуску;

- самоскид КАМАЗ 5511, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , колір помаранчевий, 1987 року випуску;

- самоскид КАМАЗ 5511, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8 , колір помаранчевий, 1986 року випуску;

- автомобіль ISUZU NQR 71Р, реєстраційний номер НОМЕР_9 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10 , колір білий, 2007 року випуску;

- автомобіль КРАЗ 6510, реєстраційний номер НОМЕР_11 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_12 , колір жовтий, 1994 року випуску;

- автомобіль МАЗ 642208, реєстраційний номер НОМЕР_13 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_14 , колір білий, 2008 року випуску;

- вантажний самоскид FORD cargo 3530, реєстраційний номер НОМЕР_15 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_16 , колір білий, 2008 року випуску;

- самоскид МАЗ 551605-280, реєстраційний номер НОМЕР_17 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_18 , колір білий, 2008 року випуску;

- ЗИЛ НОМЕР_19 , реєстраційний номер НОМЕР_20 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_21 , колір зелений, 2002 року випуску;

- фургон ЗИЛ 131Н, реєстраційний номер НОМЕР_22 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_23 , колір зелений, 1989 року випуску;

- автомобіль КРАЗ 6444, реєстраційний номер НОМЕР_24 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_25 , колір бежевий, 1992 року випуску;

- напівпричіп FAYMONVILLE F-S44-1A1Y, реєстраційний номер НОМЕР_26 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_27 , колір червоний, 1995 року випуску;

- вантажний автомобіль (цистерна) МАЗ 533702, реєстраційний номер НОМЕР_28 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_29 , колір білий, 2005 року випуску;

- автомобіль ГАЗ 33023-14, реєстраційний номер НОМЕР_30 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_31 , колір білий, 2004 року випуску;

- автомобіль MAN TGA 18.430, реєстраційний номер НОМЕР_32 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_33 , колір синій, 2004 року випуску;

- напівпричіп NFP SKS-HS 27-27, реєстраційний номер НОМЕР_34 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_35 , колір сірий, 2003 року випуску;

- вантажний автомобіль (цистерна) ЗИЛ 432921, реєстраційний номер НОМЕР_36 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_37 , колір синій, 2007 року випуску;

- екскаватор гусеничний JCB JCB 4CX SITEMASTER JCB4CXSMC81345478, реєстраційний номер НОМЕР_38 , номер двигуна НОМЕР_39 , колір жовтий, 2008 року випуску;

- екскаватор гусеничний НІТАСНІ ZX160LC-3, НСМ1Т100L00010573, реєстраційний номер НОМЕР_40 , номер двигуна НОМЕР_41 , колір помаранчевий, 2008 року випуску;

- фреза дорожня WIRTGEN W1500DC 3.15.0051, реєстраційний номер НОМЕР_42 , номер двигуна НОМЕР_43 , колір жовтий, 1995 року випуску;

- автогрейдер ДЗ-122-А2 658671, реєстраційний номер НОМЕР_44 , номер двигуна НОМЕР_45 , колір жовтий, 1987 року випуску;

- коток DV 8K SUPER 48079, реєстраційний номер НОМЕР_46 , номер двигуна НОМЕР_47 , колір червоний, 2002 року випуску;

- коток НАММ HD 90 H1740401, реєстраційний номер НОМЕР_48 , номер двигуна НОМЕР_49 , колір помаранчевий, 2006 року випуску;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 5324085200:00:026:0001, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1122371353240, площею 3,1673 га, цільове призначення: для автомобільного транспорту, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Супрунівська сільська рада;

- комплекс, асфальтобетонний завод, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1122339253240, загальною площею: 1744,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с/рад Супрунівська, будівлі та споруди асфальтобетонного заводу, буд.1.

Стягнуто з кожного з відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі законного представника ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі по 2837,50 грн.

Рішення суду мотивовано доведеністю позовних вимог.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 01.03.2023 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Рішення оскаржив адвокат Чумак Р.В. в інтересах ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення скасувати.

Вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що відповідачі не були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, шо призвело до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилається на те, шо судом першої інстанції проігноровано клопотання представника відповідача адвоката Чумака Р.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та в порушення норм процесуального права винесено заочне рішення.

Зазначає, що договір позики від 23 травня 2018 року є підробленим, оскільки на думку відповідача ОСОБА_2 , підпис її чоловіка - ОСОБА_2 у вказаному договорі не був схожий на його дійсний. Даний факт також підтверджується висновком почеркознавчої експертизи від 12.11.2021 року №214/11-2021, згідно з яким підпис від імені «Позичальника» ОСОБА_2 виконаний не ним, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_2 .

Вказує, що позивач вже скористався одним із способів захисту задля стягнення заборгованості, оскільки приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. за зверненням ОСОБА_1 було вчинено виконавчий напис №490 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 23 травня 2018 року в розмірі 65250000 грн. та 1700 грн. витрат на вчинення виконавчого напису.

Стверджує, що суд не встановив обсяг спадкового майна та його вартість на підставі належних документів, зокрема, інформації з державної нотаріальної контори. Крім того, позивач не надав до суду звіти про вартість майна (транспортні засоби, механізми, земельна ділянка, нерухоме майно), на яке звертається стягнення. Внаслідок цього суд не встановив окрему вартість кожної одиниці майна та загальну вартість спадкової маси.

Зауважує, що оскільки відповідно до договору позики грошові кошти передавались саме у гривні, то стягнення заборгованості може відбуватися тільки в національній валюті гривні, а не в іноземній.

У відзивіадвокат ШершеньЮ.С.,який дієв інтересах ОСОБА_1 , посилаючись направильність вирішеннясправи судомпершої інстанції,просить взадоволенні апеляційноїскарги адвокатаЧумак Р.В.,поданої вінтересах ОСОБА_2 ,відмовити,а рішеннярайонного судузалишити беззмін.

Апеляційний розгляд справи колегія суддів вважає за можливе провести у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання: представники позивача та відповідача ОСОБА_2 - шляхом надіслання судового повідомлення на електронну адрес, відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_6 шляхом розміщення повідомлення про виклик на веб-порталі судової влади України. При цьому представник позивача в п`ятийраз не прибув до суду апеляційної інстанції .

Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першоїінстанції вірновстановлено тавбачається зматеріалів справи,що 23.05.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в письмовій формі укладено договір позики грошових коштів, відповідно до умов якого позичальник ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в позику грошові кошти в сумі 65250000 грн., що за згодою сторін на момент укладення договору становило суму еквівалентну 2500000 доларам США. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. та зареєстрований в реєстрі за № 19. Сторони договору встановили обов`язок позичальника повернути позикодавцю таку ж саму суму грошових коштів у строк до 20 липня 2018 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Після смерті позичальника Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу за заявами про прийняття спадщини від :

- ОСОБА_6 , як законного представника малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

- ОСОБА_3 , матері спадкодавця,

- ОСОБА_2 , дружини спадкодавця, в інтересах якої відмовились від спадщини діти ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Районний суд, задовольняючи позовні вимоги, рішення мотивував тим, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за договором позики грошових коштів є обґрунтованими, доведеними, розрахунок заборгованості не спростований, недійсність укладеного між сторонами правочину не доведено, як і не доведено належне виконання спадкодавцем або спадкоємцями умов договору.

Однак, колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком.

Згідно із ч. 1ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першоюстатті 1049 ЦК Українивстановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов`язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Згідно із частиною другоюстатті 1047 ЦК Українина підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 202 ЦК Українивизначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За своїми правовими характеристиками договір позики є реальною, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана в оригіналі розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. З метою забезпечення правильного застосування статей1046,1047 ЦК Українисуд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Такі правові висновки про застосування статей1046,1047 ЦК Українивикладені в постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 тавід 13 грудня 2017 року у справі № 6-996цс17.

У справі, що переглядається, позивач на підтвердження заявлених вимог надав суду копію договору позики грошових коштів від 23.05.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. в реєстрі за № 19 (т.1, а.с.9).

За даною угодою розписка про отримання грошових коштів не видавалась, а отримання грошових коштів в позику визначено п.10 спірного договору.

Отже, досліджуючи вказаний договір позики, колегія суддів апеляційного суду надає оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів здійснює відповідні правові висновки.

Встановлено, що суду першої інстанції оригіналу договору позики надано не було, як не надано і суду апеляційної інстанції.

Між тим, за повідомленням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р.Т. нею договір позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не посвідчувався, натомість посвідчувався договір позики між іншими суб`єктами 23 травня 2018 року, за реєстрованим № 511 (т.1, а.с.159, т.2, а.с.133).

Більш того, у відповіді на скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Чумака Р. управлінням нотаріату Міністерства юстиції України повідомлено, що з наданих копій документів вбачається, що договір позики грошових коштів від 23.05.2018 року за реєстровим № 19 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Русланою Тарасівною не посвідчувався, свій підпис та печатку, як повідомляє нотаріус, на вказаному договорі вона не проставляла.

За вказаним реєстровим номером в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій міститься запис про вчинення іншої нотаріальної дії щодо іншої особи ( т.2,а.с.171).

У відповідності до ст. 12,13 ЦПК України сторони несуть тягар по доведенню обставин, якими обґрунтовують позовні вимоги та заперечення.

Згідно ст.77ЦПКУкраїниналежнимиє докази,якімістятьінформацію щодопредметадоказування. Предметомдоказування єобставини,щопідтверджуютьзаявлені вимогичизапереченняабо маютьіншезначеннядля розглядусправиіпідлягають встановленнюприухваленнісудового рішення. Сторонимають правообґрунтовуватиналежністьконкретного доказудляпідтвердженняїхніх вимогабозаперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Всупереч вимогам вказаних статей, позивачем не надано суду оригіналу договору позики та в порядку ст.ст. 76,81 цього ж Кодексу не спростовані твердження нотаріуса про не посвідчення останньою цього договору.

За встановлених обставин та за відсутності оригіналу договору позики від 23.05.2018 року, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про задоволення позовних вимог.

Разом з тим, вирішуючи питання про звернення стягнення на майно, що входить до спадкової маси, суд не встановив вартість отриманого у спадщину майна.

Між тим, згідно ізстаттею 1282 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Позивач 17 грудня 2018 року подав до восьмої Харківської державної нотаріальної контори претензію кредитора за договором позики від 23 травня 2018 року.

Однак, вартість спадкового майна залишилась не визначеною, так як позивачем жодного доказу на підтвердження даної обставини не було надано, як і не заявлялось відповідних клопотань з цього приводу.

Саттею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Однак,суд першоїінстанції завідсутності відповідних відомостейщодо вартостітранспортних засобів,земельної ділянки, будівліта спорудасфальтобетонного заводу задовольнив позовні вимоги,не взявши доуваги положення ст. 1282 ЦК України.

Таким чином висновки районного суду не грунтуються на належних доказах, у зв`язку з чим оскаржуване рішення ухвалене при неповному з`ясуванню обставин, що мають значення для справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

За таких обставин рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 липня 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за недоведеністю.

Крім того, обгрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що районний суд розглянув справу та постановив оскаржуване рішення у відсутність ОСОБА_2 , яку не було повідомлено належним чином про розгляд справи, внаслідок чого були порушені принципи змагальності і рівності учасників справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що судова повістка на ім`я ОСОБА_2 про виклик в судове засідання на 16 червня 2022 року повернута відділенням зв`язку з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (т.1,а.с.107), у зв`язку з чим судом розгляд справи відкладено на 13.07.2022 року.

В справі відсутні відомості про направлення судової повістки ОСОБА_2 в судове засідання 13.07.2022 року, однак суд першої інстанції в поручення положень ст.280 ЦПК України вирішив провести заочний розгляд справи, не дивлячись на те, що відповідачі не були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно із ч.3 п.3 ст.376 ЦПК України порушення нормпроцесуального праває обов`язковоюпідставою дляскасування судовогорішення судупершої інстанціїта ухваленнянового судовогорішення,якщосправу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

За наявності порушень процесуального права та невірному застосуванні норм матеріального права при ухваленні заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 липня 2022 року воно підлягає скасуванню.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином,на користь ОСОБА_2 з позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою в розмірі 4403,31 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374,376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Чумака Романа Васильовича в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 липня 2022 року скасувати, ухваливши нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та звернення стягнення на майно відмовити за недоведеністю.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою в розмірі 4403,31 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18.07.2024 року.

Головуюча суддя О.В. Прядкіна

Судді: О.І. Обідіна

О.В. Чумак