Ухвала

від 12.07.2024 по справі 991/5774/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/5774/24

Провадження 1-кс/991/5806/24

У Х В А Л А

12 липня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

детектива - ОСОБА_3 ,

представника особи, щодо майна якої

вирішується питання про арешт - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000081,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання прокурора.

2.За змістом клопотання прокурор, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт намайно, що належить ОСОБА_6 , вилучене 03.07.2024 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-на мобільний телефон iPhone 14 Pro Мах, номер моделі: MQ9A3J/A , серійний номер: НОМЕР_2 , ІМЕІ: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 ;

-мобільний телефон iPhone 11 Pro Мах, номер моделі: MWC72ZD/A, серійний номер: НОМЕР_5 , ІМЕІ: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 .

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження

3.Детектив у судовому засіданні підтримав клопотання прокурора, за його дорученням, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

4.Представник особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим. На переконання адвоката прокурором не надано достатньої кількості доказів на підтвердження того, що вилучене у ОСОБА_6 майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК. Окрім того представник зазначив, що під час проведення огляду мобільних телефонів у детектива була можливість здійснити копіювання інформації, що містилася у них, без вилучення вказаних пристроїв та накладення на них арешту.

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали

5.У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

6.Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

7.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

8.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

9.Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).

10.У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК (ч. 3 ст. 170 КПК).

11.Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

12.Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).

13.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

14.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

15.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

16.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК).

17.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

18.Заслухавши доводи детектива, представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна слід задовольнити.

19.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання; (2) щодо обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (3) щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів; (4) щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи; (5) щодо існування ризиків; (6) щодо наслідків арешту майна; (7) щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.

Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання

20.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження

21.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи ст. 8, 9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

22.Згідно з доданими до клопотання матеріалами встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52023000000000081 від 20.02.2023 за ч. 5 ст. 191 КК, а саме: за фактом розтрати, привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем службовими особами Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної військової адміністрації (Харківської обласної державної адміністрації). Вказане підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.07.2024 (а.с. 5).

23.Як зазначає прокурор у своєму клопотанні, 30.12.2022 Департаментом житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної військової адміністрації (далі - Департамент ЖКГ та ПЕК ХОВА) укладено договір № 278/22 з ТОВ «Слобожанська будівельна компанія 1», (ЄДРПОУ 44933293, далі - ТОВ «СБК 1») про закупівлю виробів з дроту без використання електронної системи закупівель (UA-2022-12-30-007786-а) на загальну суму 82,4 млн. грн.

24.Під час виконання вказаного договору 05.01.2023 Департаментом ЖКГ та ПЕК ХОВА на банківський рахунок ТОВ «СБК 1» було здійснено перерахування коштів у розмірі 82,4 млн грн. Водночас, ТОВ «СБК 1» протягом періоду з 06.01.2023 по 16.06.2023 здійснило перерахування коштів у розмірі 71,9 млн. грн на банківський рахунок посередника - ТОВ «Інтер-Канат» (ЄДРПОУ 37062518) як сплату за вироби із дроту.

25.У період з 12.01.2023 по 31.07.2023 ТОВ «Інтер-Канат» здійснено перерахування коштів постачальникам виробів із дроту в загальній сумі 48,9 млн. грн, з яких: 41,3 млн. грн - на адресу ТОВ «ВГ «Кайман» (ЄДРПОУ 21804553, виробник колючого дроту); 7,7 млн. грн - на адреси ТОВ «ТД «Квінта» (ЄДРПОУ 39560747), ТОВ «ТАУ-СИСТЕМА» (ЄДРПОУ 31641619), ТОВ СКІФ ІНВЕСТ (ЄДРПОУ 35601501) (постачальники канатів).

26.Також у період з 17.01.2023 по 31.07.2023 ТОВ «Інтер-Канат» здійснено перерахування коштів на рахунок ТОВ «Е-УКРТРАНС» (ЄДРПОУ 43769330) у загальному розмірі 1,4 млн. грн як сплату за транспортування дроту колючого та канатів.

27.Як зазначає прокурор, різниця між коштами, отриманими ТОВ «Інтер-Канат» від ТОВ «СБК1» та перерахованими ним на адреси постачальників колючого дроту та канатів, з урахуванням витрат на транспортування склала 21,6 млн. грн. Водночас, частина з цієї різниці в розмірі 15,9 млн. грн ТОВ «Інтер-Канат» у період з 23.01.2023 по 27.07.2023 шляхом проведення безтоварних операцій перерахована у вигляді сплати за будівельні матеріали на рахунки контрагентів з ознаками фіктивності: ТОВ «Флешмонтаж» (ЄДРПОУ 44618222), ТОВ «МІХБУД БК» (ЄДРПОУ 44586683), ТОВ «ПІЛІГРІМ ТРАСТ» (ЄДРПОУ 44682586), ТОВ «Шеврон ОПТ» (ЄДРПОУ 44710581), ТОВ «КАНСЕЛ ТОРГ» (ЄДРПОУ 44695223), ТОВ «Тікарет Макс» (ЄДРПОУ 45000351).

28.Також органом досудового розслідування встановлено, що станом на грудень 2022 року ринкова ціна за 1 тонну дроту колючого «Єгоза» становила від 130 тис. грн до 205 тис. грн з ПДВ без урахування транспортування (згідно отриманої на запити НАБУ інформації від суб`єктів господарювання). Ціна за 1 тонну дроту колючого Єгоза, придбаного за договором 278/22 від 30.12.2022, склала 350 тис. грн без ПДВ (або 420 тис. грн з ПДВ), що у два рази дорожче ніж найвища отримана ціна.

29.Як зазначає прокурор, різниця в ціні між придбаним Департаментом ЖКГ та ПЕК ХОВА колючим дротом Єгоза в кількості 133,11 тонни за договором 278/22 від 30.12.2022 у ТОВ «СБК 1» та його ринковою вартістю (найвищою отриманою ціною) у відповідний період часу складає 27,2 млн. грн (з урахуванням витрат на транспортування), що свідчить у тому числі про можливі зловживання з боку службових осіб Харківської обласної військової адміністрації під час проведення моніторингу цін на вироби з дроту напередодні укладення договору в інтересах конкретного постачальника.

30.На переконання слідчого судді, наведені фактичні дані є вагомими та свідчать про те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів

31.Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні прокурора майна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК - арешт з метою збереження речових доказів.

32.Як вбачається з матеріалів клопотання, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за фактом розтрати, привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем службовими особами Департаменту ЖКГ та ПЕК ХОВА.

33.Відповідно до протоколу обшуку від 03.07.2024 (а.с. 12-21) детективом проведено обшук за місцем проживання начальника відділу матеріально-технічного забезпечення Департаменту ЖКГ та ПЕК ХОДА ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено такі речі, а саме:

-мобільний телефон iPhone 14 Pro Мах, номер моделі: MQ9A3J/A, серійний номер: НОМЕР_2 , ІМЕІ: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 ;

-мобільний телефон iPhone 11 Pro Мах, номер моделі: MWC72ZD/A, серійний номер: НОМЕР_5 , ІМЕІ: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 .

34.Вказані пристрої було оглянуто детективом та встановлено, що в них міститься листування між службовими особами Департаменту ЖКГ та ПЕК ХОДА щодо рівня цін на дріт колючий Єгоза , зокрема в мобільних додатках «Signal», «WhatsApp» (а.с. 22-46). Водночас, при спробі оглянути додаток «WhatsApp» у мобільному телефоні iPhone 11 Pro Мах було встановлено, що пристрій вимагає оновлення додатку шляхом ведення Apple ID та пароля. Однак власник вказаного телефона не надав відповідну інформацію.

35.За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку, що вилучені мобільні телефони iPhone 14 Pro Мах та iPhone 11 Pro Мах , містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відповідають ознакам речового доказу, які наведені у ст. 98 КПК.

36.У подальшому, 04.07.2024 вказані мобільні пристрої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с. 47-49).

37.Водночас, згідно з долученими детективом протоколами огляду та поясненнями спеціаліста від 05.07.2024 здійснено часткове копіювання вмісту мобільних телефонів. Однак виконати наявними засобами в повному обсязі копіювання даних не видалося можливим, у тому числі тих, що містяться в мобільному додатку «Signal» (а.с. 50-61).

38.У зв`язку з вказаними обставинами та враховуючи незначний проміжок часу, який пройшов з часу вилучення зазначених мобільних пристроїв, слідчий суддя вважає, що наявну на них інформацію з об`єктивних причин неможливо було у повному обсязі виявити, оглянути та скопіювати. Водночас, для встановлення повного змісту такої інформації необхідне проведення експертного дослідження, яке призначене згідно з копією постанови детектива від 04.07.2024 (а.с. 66-69).

39.За таких обставин, існують підстави для накладення арешту на вилучене детективом майно з метою збереження речових доказів.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи

40.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).

41.На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене детективом майно, з метою збереження речового доказу, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.

42.Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права юридичної особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.

43.Слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.

44.Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Щодо існування ризиків

45.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя доходить висновку, що не накладення арешту на майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_6 , може призвести до вжиття останнім заходів щодо пошкодження, псування, знищення цього майна, з метою унеможливлення використання як речових доказів у кримінальному провадженні.

Щодо наслідків арешту майна

46.Дослідивши обставини вилучення майна, зазначеного у клопотанні прокурора, його доказове значення, зв`язок володільцем, слідчий суддя доходить висновку, що повернення вилученого майна його володільцю може призвести до втрати як цього майна так і наявної у ньому доказової інформації.

47.Беручи до уваги вищенаведені положення ч. 11 ст. 170 КПК, слідчий суддя цією ухвалою накладає заборону на відчуження, користування та розпорядження щодо майна, вилученого під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

48.Внаслідок зазначеного володілець майна буде упродовж певного часу обмежений у своїх правомочностях, проте це є необхідним для виконання завдань кримінального провадження.

Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням

49.Прокурор обґрунтовує необхідність арешту майна необхідністю збереження доказів для забезпечення розслідування кримінального правопорушення.

50.На переконання слідчого судді наведене узгоджується із завданнями кримінального провадження, передбаченими у ст. 2 КПК та існують обґрунтовані підстави вважати, що таке завдання може бути виконане, внаслідок збирання детективами достатніх доказів для повного та неупередженого розслідування.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 372 КПК,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.

2.Накласти арешт на майно (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування), а саме:

- мобільний телефон iPhone 14 Pro Мах, номер моделі: MQ9A3J/A, серійний номер: НОМЕР_2 , ІМЕІ: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 ;

- мобільний телефон iPhone 11 Pro Мах, номер моделі: MWC72ZD/A, серійний номер: НОМЕР_5 , ІМЕІ: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 , вилучені 03.07.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

3.Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1