Рішення

від 11.07.2024 по справі 610/976/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/976/24

провадження № 2/610/677/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2024 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря Черепахи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балаклія в порядку загального позовного провадження цивільну справу №610/976/24 (провадження № 2/610/677/2024) за позовною заявою ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради Балаклійського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2024 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, площею 1,19 га, кадастровий номер 6320284800:05:000:1789, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Петрівської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка 12.04.2013 склала заповіт, яким заповідала все своє майно, окрім будинку, їй. В установлений законом строк вона звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Проте, у видачі свідоцтва їй було відмовлено, оскільки відсутня реєстрація права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 . У зв`язку із чим звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою від 12.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, витребувано у Балаклійській державній нотаріальній конторі Харківської області відомості щодо осіб, які звернулися із заявою про прийняття спадщини та оформили спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23.04.2024 на виконання ухвали суду від 12.04.2024 надійшла відповідь, згідно якої приватним нотаріусом Краматорського району Донецької області Паращук О.А. заведена спадкова справа № 70565806 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 11.06.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явилась, подала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовільнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причину своєї неявки суду не повідомив, заяв або клопотань від нього не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 1153, та видано свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_1 .

Доказів щодо наявності чи відсутності інших спадкоємців, окрім ОСОБА_1 , суду не надано, клопотання про витребування доказів, залучення до справи співвідповідачів та третіх осіб позивачем не заявлено.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Положеннями глави 89 ЦК України визначено порядок оформлення права на спадщину, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно і зареєструвати право на таку спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на таке майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації.

Визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Належним відповідачем у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради. Сільські, селищні ради можуть бути залучені в якості третіх осіб у спорах щодо земельних ділянок, які знаходяться на території відповідної ради.

У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадком.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

З огляду на зазначене визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Так, позивачем пред`явлено позов до Петрівської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

Згідно висновку Великої палати Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі №264/5957/17 для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

За наявною інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Петрівська сільська рада Балаклійського району Харківської області знаходиться в стані припинення.

Постановою ВерховноїРади України№ 807-IXвід 17липня 2020року уХарківській областіутворено Ізюмський район (з адміністративним центром у місті Ізюм) у складі територій Балаклійської міської, Барвінківської міської, Борівської селищної, Донецької селищної, Ізюмської міської, Куньєвської сільської, Оскільської сільської, Савинської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Балаклійська територіальна громада утворена 12 червня 2020 року шляхом об`єднання Балаклійської міської ради та 14 сільських рад, а саме: Асіївської, Борщівської, Бригадирівської, Вербівської, Гусарівської, Лозовеньківської, Новогусарівської, Міловської, Петрівської, Протопопівської, Чепільської, Шевелівської, Яковенківської сільських рад Балаклійського району та Волохово-Ярської сільської ради Чугуївського району Харківської області. Адміністративним центром громади є місто Балаклія. Населені пункти, які входять до складу громади: 1 місто Балаклія; 36 сіл Асіївка, Байрак, Берестянки, Борщівка, Бригадирівка, Вербівка, Вільне, Вітрівка, Вовчий Яр, Волвенкове, Волобуївка, Волохів Яр, Гусарівка, Завгороднє, Калинівка, Крейдянка, Криничне, Лозовенька, Мілова, Нова Гусарівка, Нова Серпухівка, Новомиколаївка, Первомайське, Петрівське, Попівка, Протопопівка, Соколівка, Слобожанське, Степок, Таранушине, Успенське, Чепіль, Червоний Шлях, Шевелівка, Щурівка, Яковенкове.

На час пред`явлення позову у цій справі і до теперішнього часу Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області здійснює повноваження Балаклійської міської ради Харківської області, яка такі повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування не здійснює.

Водночас позивач всупереч вимогам ч. 1-3 ст.51 ЦПК України своїм процесуальним правом на внесення клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, або залучення у справі як співвідповідача, не скористалася, тоді як з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу суд позбавлений можливості самостійно вчинити дані процесуальні дії.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Зважаючи на викладене та в зв`язку з поданням позивачем позовної заяви до Петрівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, яка є неналежним відповідачем у даній справі, а суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що вона має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради Балаклійського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Петрівська сільська рада Балаклійського району Харківської області, місце знаходження: 64282, с. Петрівське, Ізюмський район, Харківська область, вул. Ханіна, б. 6.

Повний текст рішення складено 19 липня 2024 року.

Суддя В. М. Тімонова