Рішення

від 01.07.2024 по справі 645/2134/23

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/2134/23

Провадження № 2/645/81/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2024 року Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі Циганок В.М.,

учасники справи: представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мосейчук А.М., представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Воронцова Л.В., представник відповідача ТОВ «Міжнародна страхова компанія» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму матеріального збитку в розмірі 94202,64 грн. Стягнути з ТОВ «Міжнародна СК» на свою користь суму страхового відшкодування в розмірі 85877,36 грн. Стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1800,80 грн. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 13.02.2021 року об 08 год. 40 хв. в м. Харкові по вул. Краснодарській, буд. 26, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.03.2021 року по справі про адміністративне правопорушення № 645/950/21 ОСОБА_2 було визнано винною у скоєнні вказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. При цьому судом було встановлено, що ОСОБА_2 не врахувала дорожньої обстановки на слизькій ділянці дороги, не впоралась із керуванням, виїхала на смугу зустрічного руху та скоїла зіткнення з автомобілем Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку. В судове засідання ОСОБА_2 не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала та просила призначити мінімальний штраф. Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про винність водія ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, тобто порушення учасниками правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Отже, рішенням суду вже було встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні ДТП та результат вказаної ДТП - завдання пошкоджень з матеріальними збитками автомобілю Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . Постанова Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.03.2021 року у справі № 645/950/21 набрало законної сили. Позивач зазначає, що розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Для визначення вартості заподіяного внаслідок ДТП матеріального збитку ОСОБА_1 звернувся до суб`єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_3 . Згідно з Висновком щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 96/02/21 від 17.02.2021 року, вартість матеріального збитку складає 85 877,36 грн.; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 165 325.98 грн. На момент вчинення ДТП автомобіль Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , було застраховано у ТДВ «Міжнародна СК», номер полісу АР5209459. Станом на дату подання позову статус страховика - страховик позбавлений права укладати договори страхування ОСЦПВВНТЗ з 02.07.2021. Позивачем страхову виплату отримано не було. Розмір франшизи відповідно до полісу АР5209459, згідно укладеного договору у відповідності до умов договору «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», укладеного ОСОБА_2 з ТДВ «Міжнародна СК» складає 0,00 гривень. Згідно з Висновком щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №96/02/21 від 17.02.2021 року - вартість матеріального збитку складає 85 877,36 грн. Таким чином, сума яка підлягає стягненню з ТДВ «Міжнародна СК» становить 85 877,36 грн. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу. При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно- правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов`язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди. Позивач звертався з заявою до ТДВ «Міжнародна СК» з метою отримання страхового відшкодування, але станом на дату подання позовної заяви страхове відшкодування так і не сплачено, тобто відповідач ТОВ «Міжнародна СК» не виконав свого обов`язку зі здійснення виплати страхового відшкодування, як того вимагає Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Для здійснення ремонту автомобіля Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_2 , позивач звернувся до ТОВ «РЕАЛ АВТО СТО», код ЄДРПОУ 44092881. Згідно з актом здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 26.07.2021 року № 001, вартість виконаних ремонтних робіт склала 180080, 00 грн. Переказ грошових коштів за отримані ремонтні роботи підтверджується квитанціями. Враховуючи вищевикладене, з ОСОБА_2 , як особи, вина якої у вчиненні ДТП доведена у судовому порядку, підлягає стягненню різниця між сумою відновлювального ремонту транспортного засобу та страховим відшкодуванням: 180 080,00 грн. 85 877,36 грн. = 94 202,64 грн. Щодо витрат на професійну правничу допомогу, позивач зазначає, що згідно договору про надання правових послуг від 07.07.2021 року №07/07/21, укладеного мж ОСОБА_1 та Авокатським бюро «Мосейчук та партнери», в особі адвоката Мосейчука А.М., складає 12 000,00 грн.

Ухвалою суду від 26.05.2023 року провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.02.2024 року закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовільнити, надавши пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 щодо задоволення позовних вимог заперечувала, пояснила суду, що ліміт, в межах якого, має сплачувати страхове відшкодування страхова компанія становить 130000 грн., відповідач повідомила страхову компанію про страховий випадок. Зазначила, що відповідач не була запрошена на проведення автотоварознавчого дослідження. Подала письмову заяву та просила повернути відповідачу замінені деталі, які мають певну вартість.

Представник відповідача ТОВ «Міжнародна СК» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про причини не явки суд не повідомив, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 13.02.2021 о 08:40 год., у м. Харкові, по вул. Краснодарській, буд. 26, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 01.03.2021 по справі № 655/950/21 ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн., судом встановлено, що дана ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 11.3; 11.4 Правил дорожнього руху України. (а.с.7-8).

У відповідності до ч. 6ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.12).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 була застрахована у ТДВ «Міжнародна Страхова Компанія», номер полісу АР5209459., ліміт відшкодування 130000 грн. (а.с.49)

На момент ДТП 13.02.2021 р ., Поліс АР 5209459 від 10.12.2020 року був чинний.

15.02.2021 року ОСОБА_6 звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування та повідомленням про ДТП до ТДВ «Міжнародна СК».(а.с.14)

На час розгляду справи позивач не отримав страхове відшкодування від ТДВ «Міжнародна СК». Відомості про прийняте рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, або про відмову у виплаті, матеріали справи не містять.

Також судом встановлено, що згідно висновку щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №96/02-21 від 17.02.2021 р., проведеного за заявою ОСОБА_1 , суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 як спеціалістом, вбачається, що вартість матеріального збитку складає 97045,76 грн., з урахуванням ПДВ та вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, складає 190987,52 грн. (а.с.15-20).

Відповідно до Акту № 001 здачі-прийняття виконаних робіт від 26.07.2021 року, наданих послуг, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «РЕАЛ АВТО СТО» про надання послуг по обслуговуванню автомобіля, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 180080,00 грн., оплата проведенного ремонту автомобіля підтверджується відповідними чеками (а.с.42-48)

За повідомленням Державної податкової служби України, отриманої відповідно до Ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що 12.02.2021 року отримані відомості з Єдиного реєстру щодо державної реєстрації новоутвореної шляхом заснування юридичної особи ТОВ «РЕАЛ АВТО СТО» (податковий номер 44092881), місцезнаходження: м.Харків, вул.Киргизька,19. Станом на 27.11.2023 року інформацію щодо фактичного місцезнаходження ТОВ «РЕАЛ АВТО СТО» до ГУ ДПС не надавало. ТОВ «РЕАЛ АВТО СТО» перебуває на загальній системі оподаткування, є платником податку на прибуток з «річною» формою для звітування. З моменту реєстрації по теперішній час звіти по податку на прибуток та фінансові звіти підприємство не надавало. (а.с.155-156)

За повідомленням АТ «УКРСИББАНК», отриманого відповідно до Ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що в період з 30.06.2021 по 16.07.2021 р. на рахунок НОМЕР_5 , в валюті UAN, відкритий ТОВ «РЕАЛ АВТО СТО», були зараховані кошти, за платежами, що здійснені фізичною особою ОСОБА_1 , готівкою в касі відділення АТ «УКРСИББАНК» через транзитний рахунок 29025000000100, а саме: №68 від 30.06.2021 р. на суму 40000,00 грн.; №67 від 05.07.2021 на суму 40000,00 грн.; №47 від 08.07.2021 р. на суму 40000,00 грн.; №45 від 13.07.2021 р. на суму 40000,00 грн.; №64 від 16.07.2021 р. на суму 20080,00 грн., вказане призначення платежу: сплата за ремонт автомобіля Nissan X-Trail, д.н.з НОМЕР_2 , 2011 рік випуску, від ОСОБА_1 (а.с.158)

Згідно зчастиною 1та пунктом1частини 2 статті 22ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини 3 статті 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187ЦКУкраїни шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на вiдповiднiй правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 6 ЗаконуУкраїни «Прообов`язковестрахуванняцивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, щостраховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 9 зазначеного Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до ст. 22 зазначеного Закону - у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст.36 вказаного Закону, Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик ( МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Відповідно до статті 1192ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України«Прообов`язковестрахуванняцивільно-правовоївідповідальностівласниківназемнихтранспортнихзасобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року (справа №755/18006/15-ц, провадження №14-176 цс 18), відступивши від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові №6-2587 цс 15 від 23 грудня 2015 року.

У разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суд виходить з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Суд, розглянувши справу, приходить до висновку, що звіт про оцінку транспортного засобу лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Суд у таких випадках з`ясовує наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ.

Суд встановив, що позивач документально підтвердив розмір і оплату проведеного ремонту автомобіля, вартість якого визначена виконавцем робіт (СТО) з урахуванням ПДВ.

Таким чином, у страховика у зв`язку з настанням страхового випадку виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з понесенням витрат на оплату ремонту автомобіля.

Судом було встановлено, що позивач реально витратив на ремонт автомобіля суму в розмірі 180080,00 грн., що підтверджується копіями наданих чеків, актом прийому-передачі на проведення ремонту. Страховою компанією суму страхового відшкодування сплачено позивачу не було, ліміт страхового відшкодування згідно договору становить 130000 грн., тому із відповідача ТОВ «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 має бути сплачене страхове відшкодування в розмірі 85877,36 грн., в межах заявних позовних вимог.

На підставі статті 28ЗаконуУкраїни«Прообов`язковестрахуванняцивільно-правовоївідповідальностівласниківназемнихтранспортнихзасобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно статті 29 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до частини 35.1 статті 35 цього Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (а у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону МТСБ України) заяву про страхове відшкодування.

Згідно ст.34.4 зазначеного Закону - для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

Матеріали справи не містять відомостей про визначення розміру збитків страховиком, який був повідомлений про страхований випадок та якому була подана заява потерпілого про здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 3 грудня 2014 року № 6-183цс14, в якій були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини.

Суд дослідивши надані сторонами докази та надавши їм належну правову оцінку, вважає, що враховуючи те, що відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» не узгодив розмір страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, та протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування та необхідних документів не прийняв рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у її виплаті, та відповідно не направив позивачу повідомлення про прийняте ним рішення, як це передбачено Законом України «Прообов`язковестрахуванняцивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тому суд вважає правомірним отримання позивачем висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №96/02-21 від 17.02.2021 р., проведеного за заявою ОСОБА_1 , суб`єкт оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 .

Враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, винним у ДТП є ОСОБА_2 , відповідальність якої за завдану майнову шкоду була застрахована, суд вважає даний випадок страховим, тому у Товариства здодатковою відповідальністю«Міжнародна страховакомпанія» виниклозобов`язання сплатитипозивачеві страховевідшкодування,передбачене умовами договору про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності №205151963 від 28.07.2021 р., в межах страхового ліміту 130000 грн., у зв`язку з чим стягує зі страховика на користь позивача страхове відшкодування, у розмірі 85877,36 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Крім того, суд стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріального збитку, завдану внаслідок ДТП, розмір якої не компенсує страхове відшкодування у розмірі 50080,00 грн. (180080 грн. 130000грн.)

Представником відповідача була подана заява про повернення відповідачу замінених деталей автомобіля, які мають певну ціність, проти задоволення зазначеної заяви представник позивача заперечував.

Розглянувши дану заяву представника відповідача суд приходить до наступного.

Згідно п. 14 Постанови ВССУ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192ЦК. Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

До аналогічного висновку також прийшов Верховний Суд у постанові від 22.04.2019 року у справі № 761/14285/16.

Тому суд вважає, що заява представника відповідача підлягає задоволенню та після отримання відшкодованих збитків, ОСОБА_1 має передати ОСОБА_2 деталі, що були замінені після проведення ремонту: передній бампер, амортизатор (стойка), поворотний кулак, маточина колеса, два диски колеса, передні ліві двері.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно доположень ч.ч.1,2ст.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 (п`яти) днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача ОСОБА_4 , має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення ради адвокатів Полтавської області від 04.11.2016 р. за №11.

Згідно копії Ордеру на надання правничої (правової) допомоги, виданого адвокатським бюро «Мосейчук та партнери» за №1137162 на ім`я адвоката Мосейчука А.М., на підставі договору про надання правової допомоги від 28.04.2023 року ОСОБА_1 .

Між позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Мосейчук та партнери» був укладений Договір про надання правової допомоги від 28.04.2023 р., відповідно до предмету договору адвокатське бюро зобов`язалось надати ОСОБА_1 наступні правові допомоги: усні та письмові консультаціі; подання заяв, клопотань, позову, заперечень, пояснень, запитів, скарг та отримання постанов, ухвал та інших процесуальних документів, що стосується безпосередньо прав та інтересів Клієнта. (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.4.1 договору, правову допомогу, що надається Адвокатським бюро, клієнт оплачує у гривнях в розмірі і порядку, встановленому в додатковій угоді до даного Договору. (а.с.50-51)

Але додаткова угода, в якій зазначений розмір та/або порядку обчислення таких витрат, які мають бути сплачені за надання правової допомоги, суду не надана.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону N 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

Але матеріали справи не містять Додаткової угоди до Договору про надання правової допомогу від 28.04.2023 року, в якому б був зазначений розмір та/або порядку обчислення таких витрат. Також відсутній детальний опис або акт виконаних робіт із зазначенням їх вартості, та підтвердження понесення будь-яких витрат на оплату правової допомоги.

Також в питанні надання доказів варта уваги позиція Верховного Суду усправі № 922/2604/20, де вказано, щовідсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Відповідно до частин першої - третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West AllianceLimited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі виграти були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем або представником позивача не надано суду Додаткової угоди до Договору про надання правничої допомоги, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Мосейчук та партнери».

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем або представником позивача не надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд зазначає, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

Суд приймає до уваги положення зазначені в частині третій статті 141, 134 ЦПК України, конкретні обставини справи, пояснення представника позивача, відсутність Додаткової угоди до договору про надання правової допомоги, укладеного між адвокатським бюро та позивачем, в якому було б зазначено розмір та порядок обчислення витрат на правову допомогу, детальний опис робіт (наданих послуг), та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

При цьому слід зазначити, що при поданні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 1800,80 грн.

За таких обставин суд стягує з відповідачів судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме з ТОВ «Міжнародна страхова компанія» судовий збір у розмірі 900,40 грн., з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 459,57 грн. (1800,80*135957,36:180080=1359,57-900,40=459,57).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 4, 12, 81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України,суд -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріального збитку в розмірі 50080 гривень. Після отримання відшкодованих збитків, зобов`язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 деталі, що були замінені після проведення ремонту: передній бампер, амортизатор (стойка), поворотний кулак, маточина колеса, два диски колеса, передні ліві двері.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 85877 грн.36 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 459 гривень 57 коп..

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 900 гривень 40 коп..

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса листування: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», Код ЄДРПОУ: 31236795, місце знаходження: 61001, м.Харків, пр.Гагаріна, буд.41/2, корп.8, офіс 1-12.

Повне рішення складене 18.07.2024 року.

Суддя - І.В.Ульяніч