Провадження № 2/522/3568/24
Справа № 522/2789/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Єрганінової К.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою місті Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Громадської організації «Паркінг-0» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі в особі представника ОСОБА_3 23.02.2024 звернулися до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою місті Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Громадської організації «Паркінг-0» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають у приватній власності автомобілі Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 та Nissan Micra, державний номер НОМЕР_2 . 26.11.2023 за місцем паркування автомобілів: м. Одеса, вул. Базарна, 7 сталося значне пошкодження автомобілів внаслідок падіння великих гілок дерева, яке стоїть поруч з автомобілями. З метою фіксації факту пошкодження автомобілів ОСОБА_1 звернувся до Відділу поліції №2 ОРУП №1, однак йому відповіли, що треба звертатися до суду. Відповідно до звіту №2077-12-23 про оцінку колісного транспортного засобу автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , вартість матеріального збитку станом на 01.12.2023 становить 57086,81 грн. Відповідно до звіту №200-12-23 про оцінку колісного транспортного засобу Nissan Micra, державний номер НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку станом на 01.12.2023 становить 77374,16 грн. Згідно відповіді Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, місця для паркування за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 7-15, 16-25 передано на баланс ГО «Паркінг-О», однак офіційного підтвердження цієї інформації не було. З відповідей відповідачів, встановити належного балансоутримувача не можливо. У виконавчого комітету Одеської міської ради має місце протиправна бездіяльність, адже не визначили балансоутримувача зелених насаджень біля будинку. Через відсутність балансоутримувача, належний догляд за зеленими насадженнями не здійснювався. Через неналежне виконання функції органами місцевого самоврядування було нанесено майнову та моральну шкоду людям похилого віку, яка проявилася в наступному: пошкодження транспортних засобів, що в свою чергу призвело до стресового стану, постійних хвилювань, страждань, позбавлення можливості пересування в поліклініку на процедури, які необхідні для підтримання здоров`я людям похилого віку, в лікарню для спостереження за станом здоров`я, за продуктами харчування.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 26.02.2024 було відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 04.04.2024.
У судове засідання 04.04.2024 учасники справи не з`явилися, представник позивачів ОСОБА_3 та представник Виконавчого комітету Одеської міської ради Соболь Я.О. звернулися до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи. Клопотання були задоволені розгляд справи відкладено до 28.05.2024.
До суду 16.04.2024 надійшов відзив Департаменту міського господарства Одеської міської ради, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог до Департаменту.
В обґрунтування відзиву зазначено, що до повноважень Департаменту міського господарства не належить ані організація благоустрою міста, ані визначення балансоутримувачів та контроль за станом зелених насаджень, тому Департамент є неналежним відповідачем по справі. Також зазначає, що шкода завдана позивачам внаслідок непереборної сили, а саме екстремальним явищем природи катастрофічного характеру, адже в день падіння гілок були пориви вітру 15-26 м/с. Також позивачами не підтверджено спричинення моральної шкоди.
У судовому засіданні 28.05.2024 проведеному за участі позивачів та їх представника ОСОБА_3 , представника Виконавчого комітету Одеської міської ради Соболь Я.О., представник позивача надала вступне слово та просила відкласти розгляд справи з метою надання додаткових доказів, клопотання було задоволено, розгляд справи відкладено до 26.06.2024.
До суду 30.05.2024 надійшов відзив Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, відповідно до якого просять відмовити у задоволенні позовних вимог до Департаменту, оскільки 05.01.2018 між КП «Одестранспарксервіс» та ГО «Паркінг-О» було укладено договір на балансоутримування місць для паркування, а тому оператор має забезпечити належний санітарний стан місць для паркування та прилеглої території. Обов`язок обстеження та контролю стану зелених насаджень покладено на Департамент екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради. З боку Департаменту відсутній склад правопорушення, зокрема факт протиправної поведінки.
До суду 06.06.2024 надійшов відзив Виконавчого комітету Одеської міської ради, згідно якого просять відмовити у задоволенні позову.
Відзив мотивовано тим, що Виконавчий комітет Одеської міської ради є неналежним відповідачем, адже є спеціальні органи - Департаменти відповідальні за благоустрій міста. До кола повноважень Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради відносено проведення конкурсів з визначення балансоутримувачів. ГО «Паркінг-О» є суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність з надання послуг паркування за адресою: АДРЕСА_1 , тому на неї покладено обов`язок з санітарного обслуговування території. Тож, Виконавчий комітет не є ані балансоутримувачем об`єкту благоустрою, ані власником земельної ділянки. Позивачем не доведено наявність таких складових елементів деліктного зобов`язання як протиправність поведінки з боку Виконавчого комітету та причино-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданою майновою шкодою. Будь-яке судове рішення, яким би визнавалася протиправними дії чи бездіяльність Виконавчого комітету Одеської міської ради чи її посадових осіб з приводу ситуації, що склалася. У день падіння дерева діяло штормове попередження, про яке позивачі не могли не знати, тому неможливо покласти обов`язок з відшкодування шкоди на відповідача. Позивачем не наведено доказів, які б підтверджували завдання моральної шкоди у розмірі 40000 грн.
У судовому засіданні 26.06.2024 проведеному за участі позивачів та їх представника ОСОБА_3 , представника Виконавчого комітету Одеської міської ради Соболь Я.О. було відкладено розгляд справи до 08.07.2024 у зв`язку з тим, що докази з об`єктивних причин (відсутність світла) не надійшли.
У судовому засіданні 08.07.2024 проведеному за участі позивачів та їх представника ОСОБА_3 , представника Виконавчого комітету Одеської міської ради Соболь Я.О. було залишено без розгляду клопотання Виконавчого комітету від 25.06.2024 та задоволено клопотання представника позивача та представника відповідача про долучення доказів від 27.06.2024. З метою надання додаткових пояснень у судовому засіданні 08.07.2024 було оголошено перерву до 15.07.2024.
До суду 12.07.2024 надійшли додаткові пояснення представника позивача ОСОБА_3 , згідно яких зазначає, що у договорі не вказано, що зелені насадження передані на баланс ГО «Паркінг-О», тому за шкоду має відповідати Виконавчий комітет Одеської міської ради.
До суду 15.07.2024 надійшли письмові пояснення представника Виконавчого комітету Одеської міської ради Соболь Я.О., згідно яких зазначає, що поточне утримання зелених насаджень відбувається балансоутримувачем об`єкту благоустрою.
У судовому засіданні 15.07.2024 було долучено відзиви та додаткові докази, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Представник виконавчого комітету Одеської міської ради Соболь Я.О. заперечувала щодо позовних вимог.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.43).
ОСОБА_2 є власником автомобіля Nissan Micra, державний номер НОМЕР_2 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.62).
З листа Відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 01.12.2023 вбачається, що 26.11.2023 близько 20:00 год за адресою паркування автомобілів: м. Одеса, вул. Базарна, 7, внаслідок падіння дерева через погодні умови, автомобіль Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , має пошкодження задніх дверей та заднього скла, а автомобіль Nissan Micra, державний номер НОМЕР_2 , має пошкоджений дах (а.с.28).
Згідно звіту №2077-12-23 про оцінку колісного транспортного засобу автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , складеного 08.12.2023, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля станом на 01.12.2023 становить 57086,81 грн (а.с.34-39).
Згідно звіту №2000-11-23 про оцінку колісного транспортного засобу Nissan Micra, державний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля станом на 01.12.2023 становить 77374,16 грн (а.с.51-56).
Департамент міського господарства Одеської міської ради у листі від 18.01.2024 повідомило, що зелені насадження за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 7, не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест». Звернуто увагу на те що 26.11.2023 ОСОБА_4 та Азовського морів було оголошено штормове попередження по м. Одеса (а.с.73-74).
Згідно листа ОСОБА_5 та Азовського морів від 21.12.2023 протягом дня 26.11.2023 був дощ, який переходив в мокрий сніг, налипання мокрого снігу. Вітер: північний, північний захід, 9-17 м/с, пориви 15-26 м/с (а.с.76-77).
Листом від 02.02.2024 Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, за інформацією КП «Одесатрансервіс» між комунальними підприємством та Громадською організацією «Паркінг-О» заключено договір на балансоутримування місць для паркування за адресою: вул. Базарна, 7-15, 16-25. Згідно до умов договору ГО «Паркінг-О» зобов`язана забезпечити належний санітарний стан місць для паркування та прилеглої території на відстані 10 метрів (а.с.78-79).
05 січня 2018 року між КП «Одестранспарсервіс» та ГО «Паркінг-О» було укладено договір, надано право ГО «Паркінг-О» (надалі оператор) організовувати та проводити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування, що розташовані за адресю: АДРЕСА_2 (фактично вул. Базарна 7-15, 16-26).
Відповідно до п.2.3.7 вищевказаного договору, оператор зобов`язаний забезпечити належний санітарний стан місць для паркування та прилеглої території на відстані 10 метрів (а.с.185).
Згідно з додатком до договору №158/ІІ-КР-2019/03-01 від 11.06.2019, укладеного між КП «Одестранспарсервіс» та ГО «Паркінг-О», Договір укладено з 01.10.2019 по 31.12.2024 (а.с.185 на звороті.)
Позивачі є членами громадської організації «Паркінг-О».
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Приписами ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Нормою ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства та з аналізу наведених норм, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві. Натомість потерпілий має підтвердити належними доказами факт спричинення шкоди за участю відповідача, розмір шкоди, а також факт того, що відповідач є таким, що завдав шкоди.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Факт падіння гілок дерева на належні позивачам автомобілі та завдання в зв`язку з цим транспортним засобам механічних пошкоджень, підтверджуються листом поліції.
Розмір матеріальної шкоди підтверджено звітами про вартість матеріального збитку.
Обставини того, що земельна ділянка, де сталася вказана подія, належить до земель комунальної форми власності, ніким не оспорюється.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.
Відповідно до частини першої та другої статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом, і благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Пунктом 2 частини першої статті 21 вказаного закону визначено, що елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Відповідно до п.2 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року №1045 (далі - Порядок), видалення зелених насаджень здійснюється, зокрема, у разі виявлення аварійних, сухостійних і фаутних дерев.
Згідно з частиною п`ятою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.
Згідно з частиною сьомою вказаної норми правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105(далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Перелік дій щодо догляду за зеленими насадженнями передбачений розділом 9 Правил. Так, догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, обприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур`янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників.
Пунктом 6.2 Правил встановлений обов`язок балансоутримувачів проводити інвентаризацію та паспортизацію об`єктів благоустрою, брати участь у роботі комісії з обстеження зелених насаджень з метою їх знесення, тощо.
Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне (п.9.1.11 Правил).
Відповідно до п. 9.1.11.2 Правил, санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.
Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Крім того, з системного аналізу змісту наведених вимог закону вбачається, що забезпечуючи організацію благоустрою населених пунктів, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають вчиняти в межах своїх повноважень необхідні дії не лише задля забезпечення охорони зелених насаджень, але і задля забезпечення безпеки осіб під час користування об`єктами благоустрою населеного пункту.
Тобто, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень біля будинку АДРЕСА_3 , відтак відповідальною особою є ГО «Паркінг-О» як балансоутримувач місця для паркування.
Отже, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень.
Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 04 вересня 2019 року у справі №200/22129/16-ц провадження №61-43478св18.
Натомість в порушення наведених вимог закону та на виконання свого процесуального обов`язку як відповідача у деліктних правовідносинах довести відсутність своєї вини у завданні шкоди відповідачем ГО «Паркінг-О» не надано доказів того, що відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» дерево, гілки з якого впали, перебувало на балансовому обліку іншої особи, натомість матеріалами справи доведено, що дерево як частина земельної ділянки місць для паркування, яке пошкодило автомобілі позивачів було передано ГО «Паркінг-О», а, тому, саме ГО «Паркінг-О є належним відповідачем по справі.
У зв`язку з чим заподіяна майнова шкода позивача підлягає стягненню з ГО «Паркінг-О» у визначених звітами розмірах.
При цьому, на переконання суду, належне утримання дерев, зокрема вчасне підрізання та прибирання сухих гілок, могло б перешкодити падінню гілки навіть при погодних умовах, які були 26.11.2023.
Що стосується вимог до інших відповідачів, то у цій частині вимог слід відмовити, за необґрунтованістю з огляду на вимоги частини першої статті 1190 ЦК України про солідарну відповідальність осіб лише за умови завдання шкоди їх спільними діями або бездіяльністю. Такі спільні дії або бездіяльність в даному випадку відсутні, оскільки визначальним для спірних правовідносин є те, що до відання виконавчого комітету органу міської влади належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування як відповідальну особу за стан зелених насаджень.
Щодо відшкодування моральної шкоди.
Моральна шкода фактично мотивована неможливістю користуватися автомобілями, що є тягарем для людей похилого віку.
У відповідності до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних чи душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Однак на думку суду зазначена позивачами сума моральної шкоди є завищеною та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, не ґрунтується на засадах розумності та справедливості, а тому розмір її відшкодування слід визначити у розмірі 5 000 гривень кожному.
Визначаючи саме такий розмір компенсації позивачу моральної шкоди, суд виходив з характеру та обсягу душевних страждань, яких позивачі зазнали та враховує, що мова йде про розумне і справедливе відшкодування (компенсацію) моральної шкоди, якої б вистачило для морального задоволення, а не про покарання останнього за його неправомірні дії, що не відповідало б завданням та засадам цивільного судочинства, визначеним статтею 2 ЦПК України.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в т.ч. витрати пов`язані з проведенням експертизи та професійну правничу допомогу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує в тому числі чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову (ч.2ст.141 ЦПК України).
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа "East/West Alliance Limited" проти України" (заява N 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Так, з матеріалів справи встановлено, що за проведення експертних досліджень позивачі оплатили по 4000 грн за кожне (а.с.30-33).
Тому, зазначені витрати повинні бути відшкодовані відповідачем ГО «Паркінг-О» в повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
Оскільки позивачами при зверненні до суду сплачено судовий збір за подання позову у розмірі по 1 211,20 грн кожен (а.с.16, 17), вказані витрати мають бути стягненні з відповідача ГО «Паркінг-О» у зв`язку з задоволенням позовних вимог.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
З огляду на вищевикладене, відсутні підстави наводити доводи іншим аргументам учасників справи.
На підставі вищевикладеного, за шкоду заподіяну позивачам має відповідати відповідач ГО «Паркін-О» як балансоутримувач місць для паркування на яких розташована деревина, гілка з якої упала, майнова шкода підлягає стягненню у повному обсязі, моральна шкода підлягає частковому задоволенню. Позовні вимоги до інших відповідачів є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою місті Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Громадської організації «Паркінг-0» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Громадської організації «Паркінг-0» (код ЄДРПОУ 41221649, м. Одеса, пров. Онілової, буд. 12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 ) майнову шкоду за пошкодження транспортного засобу у розмірі 57086 (п`ятдесят сім тисяч вісімдесят шість) гривень 81 копійка.
Стягнути з Громадської організації «Паркінг-0» (код ЄДРПОУ 41221649, м. Одеса, пров. Онілової, буд. 12) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_5 ) майнову шкоду за пошкодження транспортного засобу у розмірі 77374 (сімдесят сім тисяч триста сімдесят чотири) гривні 16 копійок.
Стягнути з Громадської організації «Паркінг-0» (код ЄДРПОУ 41221649, м. Одеса, пров. Онілової, буд. 12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 ) витрати проведення огляду колісного транспортного засобу розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Стягнути з Громадської організації «Паркінг-0» (код ЄДРПОУ 41221649, м. Одеса, пров. Онілової, буд. 12) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_5 ) витрати проведення огляду колісного транспортного засобу розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Стягнути з Громадської організації «Паркінг-0» (код ЄДРПОУ 41221649, м. Одеса, пров. Онілової, буд. 12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 ) моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
Стягнути з Громадської організації «Паркінг-0» (код ЄДРПОУ 41221649, м. Одеса, пров. Онілової, буд. 12) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_5 ) моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
Стягнути з Громадської організації «Паркінг-0» (код ЄДРПОУ 41221649, м. Одеса, пров. Онілової, буд. 12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з Громадської організації «Паркінг-0» (код ЄДРПОУ 41221649, м. Одеса, пров. Онілової, буд. 12) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_5 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
В частинівимог доінших відповідачів відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 18 липня 2024.
Суддя: В.Я. Бондар
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2024 |
Оприлюднено | 22.07.2024 |
Номер документу | 120480888 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої майну фізичних або юридичних осіб |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Бондар В. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні