Ухвала

від 19.07.2024 по справі 522/11382/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/11382/24

Номер провадження 2/522/6021/24

УХВАЛА

19 липня 2024 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінуар», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Виконавчий комітет Одеської міської ради, Приватне підприємство «Спорттак», Приватна компанія Мавіліло Ентерпрайзіз ЛТД про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу, шляхом зобов`язання звільнити земельну ділянку та шляхом знесення самочинного будівництва

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінуар», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Виконавчий комітет Одеської міської ради, Приватне підприємство «Спорттак», Приватна компанія Мавіліло Ентерпрайзіз ЛТД про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу, шляхом зобов`язання звільнити земельну ділянку та шляхом знесення самочинного будівництва.

В обгрунтування заяви позивач посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2002 ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 площею 83,1 кв.м.

На підставі договору купівлі-продажу від 26.03.2004 ОСОБА_1 на праві власності належало 282/1000 частин квартири під номером АДРЕСА_2 у зазначеному будинку.

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу від 03.04.2004 ОСОБА_1 купила 387/1000 частин квартири під АДРЕСА_3 , яка в цілому складає 118,6 кв.м.

У подальшому ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 05.05.2004 набула у власність 331/1000 частин квартири під АДРЕСА_3 , яка в цілому складає 118,6 кв.м.

У 2006 році ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про визнання права власності на нежиле приміщення площею 313,3 кв.м, мотивуючі вимоги тим, що вона є власницею зазначених квартир, які перебувають у неналежних санітарних умовах, у зв`язку з чим вона не може в них проживати.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2006 за ОСОБА_1 визнано право власності на нежиле приміщення площею 313.3 кв.м, яке розташоване за зазначеною адресою.

Вивченням матеріалів справи № 2-10700/06 встановлено, що позивачем підтверджено право власності лише на кв. АДРЕСА_4 площею 118,6 кв.м та кв. АДРЕСА_5 площею 83,1 кв.м у будинку АДРЕСА_6 .

Докази набуття права власності на майно площею 111,6 кв.м, яке увійшло до загальної площі (313,3 кв.м) нежитлового приміщення, у матеріалах справи відсутні.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.06.2010 задоволена заява Приморської районної адміністрації м. Одеси про перегляд заочного рішення суду від 11.12.2006, рішення суду, яким за ОСОБА_1 визнано право власності на нежиле приміщення площею 313.3 кв.м, яке розташоване за зазначеною адресою, скасоване.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2010 цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації ОМР про визнання права власності на нежиле приміщення залишена без розгляду.

Незважаючи на те, що скасована підстава для набуття ОСОБА_1 права власності на майно зі збільшеною площею, реконструкція якого відбулася у тому числі за рахунок захоплення земельної ділянки, ОСОБА_1 продовжує використання останньої без отримання її у власність (законне користування) у передбаченому законом порядку.

Крім зазначеного встановлено, що першим заступником міського голови 18.04.2011 на підставі статуту, акту прийому-передачі від 04.03.2011 на зазначений об`єкт нерухомості площею 313,3 кв.м ПП «СПОРТТАК» видане свідоцтво про право власності замість зазначеного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2006 року.

У подальшому, виконавчим комітетом Одеської міської ради 19.04.2012 видано Компанії МАВІЛІО ЕНТЕРПРАЙЗІЗ ЛТД (MAVILIO ENTERPRISES LTD) свідоцтво про право власності на зазначене приміщення на підставі протоколу зборів засновників ПП«СПОРТТАК» від 17.02.2012 № 1/12 та акту прийому-передачі від 17.02.2012, замість свідоцтва про право власності від 18.04.2011 року.

Відповідно до акту приймання-передачі від 30.11.2021 МАВІЛІО ЕНТЕРПРАЙЗІЗ ЛТД (MAVILIO ENTERPRISES LTD) передало TOB «ЛІНУАР» у якості внеску вищевказані нежитлові приміщення, загальною площею 313,3 кв.м.

На даний час право власності на вказані приміщення зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 42 від 07.03.2023, укладеного з ТОВ «ЛІНУАР».

Виходячи з наведеного, позивач просить суд:

1. Забезпечити позов по справі шляхом накладання арешту на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення площею 313,3 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкту 2526821951100).

2. Забезпечити позов по справі шляхом заборони ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) на час розгляду справи вчиняти дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб об`єкту нерухомого майна - нежитлових приміщень площею 313,3 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкту 2526821951100).

3. Забезпечити позов по справі шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлових приміщень площею 313,3 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкту 2526821951100).

Дослідивши заяву про забезпечення позову, заперечення до заяви про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п. 1, ч.1ст.153ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту намайнота (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

У відповідності до ч.1ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідноз ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.150ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 наведеної вище постанови Пленуму, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, цивільно-процесуальним законом визначено обов`язок заявника вказати та обґрунтувати причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення та його обґрунтування, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1, ч.1 ст.152ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту намайноабо грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9, суд при розгляді заяви про забезпечення позову повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.

Позивач у позові зазначає, що звертається до суду з вимогами немайнового характеру.

При цьому в заяві про забезпечення позову позивач просить забезпечити позов по справі шляхом накладання арешту на об`єкт нерухомого майна

З цього приводу суд вказує, що арешт на майно, як захід забезпечення позову, застосовується лише у справах, де заявлено майнову вимогу. Арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору (постанова Верховного Суду у справі №907/268/22 від 04.04.2023).

Таким чином у задоволенні забезпечення позову по справі шляхом накладання арешту на об`єкт нерухомого майна суд відмовляє.

Що стосується вимог про забезпечення позову по справі шляхом заборони ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) на час розгляду справи вчиняти дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб об`єкту нерухомого майна - нежитлових приміщень площею 313,3 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкту 2526821951100) та забезпечення позову по справі шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлових приміщень площею 313,3 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкту 2526821951100), то суд визнає зазначенні вимоги обгрунтованими та співмірними.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, за наявності яких законодавець встановив обов`язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення (ч. 3ст. 154 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. ст.149-154, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінуар», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Виконавчий комітет Одеської міської ради, Приватне підприємство «Спорттак», Приватна компанія Мавіліло Ентерпрайзіз ЛТД про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу, шляхом зобов`язання звільнити земельну ділянку та шляхом знесення самочинного будівництва задовольнити частково.

Забезпечити позов по справі шляхом заборони ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) на час розгляду справи вчиняти дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб об`єкту нерухомого майна - нежитлових приміщень площею 313,3 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкту 2526821951100).

Забезпечити позов по справі шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлових приміщень площею 313,3 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкту 2526821951100).

В іншій частині заяви відмовити

Відомості відповідно до ч. 1ст. 157 ЦПК УкраїнитаЗакону України «Про виконавче провадження»:

-стягувач: Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради;

-боржник: ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 );

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання)

суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси.

Суддя А.В. Науменко