Постанова

від 26.06.2024 по справі 278/6404/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №278/6404/23 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є. О.

Категорія 70 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів:Талько О.Б., Коломієць О.С.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №278/6404/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, третя особа: ОСОБА_3 ,

за апеляційноюскаргою ОСОБА_2 , поданою через адвоката Янчука Максима Олександровича,

на рішення Житомирського районногосуду Житомирськоїобласті від04березня 2024року, яке ухвалене під головуванням судді Татуйка Є.О. в м.Житомирі,

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 . Просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_4 на підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 січня 2016 року на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) до 1/6 частки від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Позовна заява обґрунтована тим, що з 23 серпня 2014 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням суду від 09 липня 2019 року розірваний. Від шлюбу з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 . Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 28 січня 2016 року з нього стягнуті аліменти на утримання малолітнього сина в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 грудня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Сплата аліментів у розмірі 1/3 частки від заробітку щомісячно наразі є для нього непосильною сумою. Так, на його утриманні, крім сина від першого шлюбу - ОСОБА_6 , також знаходяться дитина від другого шлюбу донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дружина ОСОБА_3 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення донькою трирічного віку. Крім цього, на його утриманні також перебуває донька дружини від першого шлюбу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка позбавлена батьківського піклування та запис про її народження здійснений на підставі ст.135 СК України. Аліменти на Надію не сплачуються та допомога від інших осіб не надається. Крім цього йому також потрібно забезпечувати свої особисті потреби, котрі є дороговартісними, оскільки держава не може забезпечити військових всім необхідним. Слід також дбати про сплату комунальних платежів та витрачати кошти на харчування, одяг тощо.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 04 березня 2024 року вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним судовим актом законної сили. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 9073,60 грн.

Відповідач ОСОБА_2 , не погодившись із рішенням суду першої інстанції, через адвоката Янчука М.О. подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення змінити в частині розміру стягуваних аліментів із «1/6 частини» на «1/4 частину» усіх видів заробітку (доходу) відповідача, а рішення в частині стягнення судових витрат скасувати та постановити нове, яким у стягненні судових витрат відмовити.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що на його утриманні знаходиться дружина та дитина, а що він у зв`язку з проходженням служби витрачає значну суму грошового забезпечення на його потреби, як військовослужбовця. Суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір нині стягуваних аліментів більш ніж достатній для забезпечення усіх майнових потреб дитини, але мотивів такого висновку не навів. У свою чергу, позивач має право власності на дві земельні ділянки та житловий будинок площею 116,60 кв.м, що свідчить про більш ніж задовільний матеріальний стан позивача. Не можна приймати до уваги наявність на утриманні позивача дитини від іншого шлюбу, оскільки сама по собі обставина народження дитини від іншого шлюбу не створює зміну сімейних обставин, які б вимагали зменшення розміру аліментів. Вказана обставина має вирішуватися в комплексі, тобто разом з дослідженням майнового стану платника аліментів. Сторона позивача не надала суду матеріалів, з яких можливо було б встановити доходи позивача за останні роки, а також витрат, які б вимагали перегляду стягуваних аліментів. Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів погіршення майнового стану позивача, зокрема, останнім не надано суду доказів щодо зміни розміру його доходів в бік погіршення. Вважає, що навпаки матеріальний стан позивача покращився. Народження у платника аліментів дитини в іншому шлюбі без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Сам факт отримання аліментів у значній сумі («останнім часом») не може бути підставою для зменшення розміру аліментів.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 адвокат Антонович О.С. просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі. При цьому посилається на те, що відповідач не навела суду доказів того, на що витрачаються нею аліменти та що вона несе так само витрати на дитину, як і батько. Судом першої інстанції було пораховано, що у випадку зменшення розміру аліментів із 1/3 частки від доходу до 1/6 частки розмір стягуваних аліментів становитиме близько 14000 грн, що значно перевищує навіть мінімальний рекомендований розмір аліментів. Суд зробив правильний висновок, що тягар утримання дитини не може перекладатися на когось одного з батьків, а батьки повинні утримувати дитину разом. У матеріалах справи міститься довідка з Державної виконавчої служби, в якій чітко визначено, який розмір аліментів утримано з позивача за період із травня 2023 року по вересень 2023 року. З вказаної довідки можна обрахувати отримуваний позивачем дохід. Окрім довідки з ДВС, надає довідку з основного місця роботи, на якому працював позивач до вступу в лави ЗСУ, з якої слідує, що розмір аліментів завжди був більш ніж достатнім для забезпечення сина ОСОБА_6 . Щодо наявного у позивача будинку, то дійсно в листопаді 2022 року ОСОБА_1 придбав будинок за 60670,63 грн, який не зданий в експлуатацію та потребує капітального ремонту. Через постійне перебування в зоні бойових дій у позивача погіршився стан здоров`я. Йому встановлений діагноз- спинна грижа. Підтверджуючі документи будуть надані суду після закінчення обстеження. Чинне сімейне законодавство не вказує на те, що підставою для зменшення розміру аліментів є лише погіршення майнового стану платника аліментів. Законодавець чітко вказує на те, що підставами для перегляду розміру аліментів є зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення стану здоров`я та інші випадки, передбачені СК України. У даному випадку підставою для зменшення розміру аліментів є зміна сімейного стану, що призводить до збільшення грошових витрат. Проходження військової служби також потребує витрачання власних коштів. Відбулося й погіршення стану здоров`я, в результаті постійного перебування в зоні бойових дій. Також розмір аліментів, що стягується на утримання сина ОСОБА_6 є більш ніж достатнім для забезпечення малолітньої дитини всім необхідним. Просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 8000 грн та надає копії доказів на їх підтвердження: договору (угоди) про надання правничої допомоги №11/06/1 від 11 червня 2024 року; додатку №1 до договору (угоди); акта сплати коштів клієнтом адвокату від 11 червня 2024 року; ордеру від 12 червня 2024 року серії АМ №1090744 про надання правничої допомоги позивачу в Житомирському апеляційному суді; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Янчук М.О. апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити, - рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши розмір аліментів, що стягуються за рішення суду на утримання сина ОСОБА_6 з позивача на користь відповідача з 1/3 частки на частку, а не на 1/6 частку, як вчинив суд першої інстанції, тобто зменшити розмір частки аліментів із 1/3 до частки. Судові витрати за суд першої інстанції на відповідача не покладати та у цій частині рішення суду першої інстанції скасувати і постановити нове, яким у стягненні з відповідача на користь позивача таких витрат відмовити. Стосовно витрат на правничу допомогу за суд апеляційної інстанції, просить у їх стягненні відмовити, оскільки вважає заявлений розмір явно необґрунтованим та значно завищеним.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Антонович О.С. просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Наполягає на вирішенні апеляційним судом питання витрат у сумі 8000 грн, які понесені позивачем за надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, докази якої додані до відзиву на апеляційну скаргу.

Третя особа ОСОБА_3 всудове засіданняне з`явилася.Судова повісткаповернута Укрпоштоюіз проставленням22травня 2024року відмітки«адресат відсутнійза вказаноюадресою» (а.с.97-99). За положеннями частини восьмої ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування. За змістом положень частини другої ст.372 ЦПК України неявка учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 28 січня 2016 року в справі №278/3666/15-ц визначено, зокрема, стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 грудня 2015 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).

13 липня 2022 року позивач ОСОБА_1 став батьком ще однієї дитини доньки ОСОБА_10 , а 07 липня 2023 року позивач зареєстрував шлюб з матір`ю доньки - ОСОБА_11 (а.с.14,16).

Із довідки від 21 листопада 2023 року №124/к, яка видана ІП «Євроголд Індестріз ЛТД» слідує, що ОСОБА_3 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення донькою трьох років із 06 жовтня 2022 року по 13 липня 2025 року (а.с.19).

Згідно з довідкою від 30 листопада 2023 року, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 (а.с.11).

Із експрес накладних, долучених до позовної заяви, прослідковується, що ОСОБА_1 додатково купував для себе одяг, комп`ютерну техніку, запчастини, текстиль, опалювач, тобто речі, що необхідні йому для проходження військової служби (а.с.12-13).

Консультативним висновком хірурга від 01 грудня 2023 року ОСОБА_1 показано оперативне лікування при діагнозі: ліпоми (2) попереково-крижової ділянки праворуч (а.с.53). Також ОСОБА_1 встановлений діагноз: остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, ускладнений килою м/х диску хребця, рецидивуючий тип перебігу, стадія помірного загострення; вторинний корінцевий м`язено- торінний нейродистрофічний синдром ПФХ І ступеня. Позивач проходить лікування.

Відповідно до довідки від 27 листопада 2023 року №23.5/9/2023/97582, виданої Житомирським відділом ДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), станом на 27 листопада 2023 року борг зі сплати аліментів у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутній. Із ОСОБА_1 стягнуті аліменти у травні 19126,12 грн, у червні 28390 грн, у липні 28330 грн, у серпні 28330 грн, у вересні - 28330 грн (а.с.21).

Відповідач ОСОБА_4 проживає в АДРЕСА_1 та має такий склад сім`ї: чоловік ОСОБА_12 ; син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дочка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; син ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.44).

ОСОБА_4 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення донькою ОСОБА_15 трьох років та отримує щомісячну одноразову грошову допомогу при народженні дитини в розмірі 860 грн та допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях, у розмірі 2100 грн (а.с.47-49).

Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст.150,180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя ст.181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першою ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 грн (ст.7 відповідного Закону).

Частиною першою ст.192 СК України унормовано, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до правової позиції, відображеної у постанові Верховного Суду від 30 березня 2023 року в справі №509/5304/20, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22.

У постанові Верховного Суду від 22 серпня 2022 року в справі №712/6313/21 зазначено, що при розгляді позовів щодо зміни розміру аліментів застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року в справі №343/945/19, від 12 січня 2022 року в справі №545/3115/19, від 23 травня 2022 року в справі №752/26176/18.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду. Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно доведеності підстав для зменшення частки розміру аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_6 , враховуючи погіршення стану здоров`я позивача, понесення ним витрат на проходження служби, перебування на його утриманні дружини та ще однієї дитини від іншого шлюбу (доньки ОСОБА_16 ), що передбачає понесення ним додаткових матеріальних витрат. Дохід ОСОБА_1 дозволить йому сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) на утримання сина ОСОБА_6 та проходити лікування, що забезпечить розумний баланс між потребами дитини і обов`язками батька її утримувати з однієї сторони та потребами самого батька у лікуванні. Крім того, як зазначив Верховний Суд, розмір аліментів не є сталим, він може зазнати змін у подальшому, якщо зміняться обставини.

Суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції на час його ухвалення, тобто за обставинами, які мали місце на час ухвалення судом першої інстанції рішення у справі. Обставини, що виникли після 04 березня 2024 року, тобто після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, до уваги апеляційним судом не приймаються.

Окрім того, починаючи з 24 лютого 2022 року ОСОБА_1 був увільнений від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період та у період із травня 2018 року по 19 липня 2022 року йому нараховувалася заробітна плата та середній заробіток, як працівнику, який увільнений від роботи на підставі частини третьої ст.119 КЗпП України. За цей період позивачем були сплачені аліменти у розмірі 223873,37 грн, що вбачається із довідки Іноземного підприємства «Євроголд Індестріз ЛТД» (а.с.134).

Відповідач належними та допустимими доказами не довела, що сплата позивачем аліментів у розмірі 1/6 частки його доходу, приблизно біля 14000 грн, яка в декілька раз перевищує прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, не буде вистачати на утримання сина ОСОБА_6 . Закон на обох батьків покладає обов`язок забезпечувати необхідний та достатній рівень для гармонійного розвитку дитини.

Окрім того, за позивачем на праві власності зареєстрований житловий будинок АДРЕСА_2 та лише одна земельна ділянка з кадастровим номером 1825684403:11:001:0004 площею 0,25 га для обслуговування цього житлового будинку, які придбані за договором купівлі-продажу від 05 листопада 2022 року, а не дві земельні ділянки, як зазначається у апеляційній скарзі (а.а.128-132).

Решта доводів апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовує та, приймаючи до уваги викладене вище, додаткового правового обґрунтування не потребує.

За положеннями ст.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні, а тому воно залишається без змін.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 адвокат Антонович О.С. зазначила, що витрати на професійну правничу допомогу складають 8000 грн та просить їх стягнути з відповідача. У судовому засіданні представник позивача підтримала своє прохання про стягнення з відповідача витрат, понесених на професійну правничу допомогу при перегляді рішення суду першої інстанції в суді апеляційної інстанції.

Представник відповідача ОСОБА_17 заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень частини другої-третьоїст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом із тим, згідно з частиною четвертоюст.137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертоїст.137 ЦПК Українисуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в матеріалах справи містяться належним чином завірені копії наступних документів: договору (угоди) про надання правничої допомоги від 11 червня 2024 року №11/06/1, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Антонович О.С.; додатку №1 до нього; акта сплати коштів клієнтом адвокату (а.с.135-138).

У акті сплати коштів клієнтом адвокату зазначено, що клієнтом було здійснено повну оплату послуг адвоката згідно з договором від 11 червня 2024 року №11/06/1 за надані послуги: ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги; складання та направлення відзиву на апеляційну скаргу; представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції. Сума послуг за договором від 11 червня 2024 року №11/06/1 у суді апеляційної інстанції склала 8000 грн (а.с.138).

Разом із тим, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставіст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіввісним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року в справі №905/1795/18).

Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо).

За таких обставин, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, характер виконаних адвокатом робіт, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи заперечення представника відповідача щодо стягнення судових витрат, керуючись принципами справедливості та верховенства права, колегія суддів дійшла висновку, що судові витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 8 000 грн у цьому випадку є завищеними порівняно з співмірністю і складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих нею послуг, а тому їх розмір має бути зменшений.

Враховуючи викладеневище,колегія суддівдійшла висновкупро частковезадоволення клопотанняпредставника ОСОБА_1 адвоката Антонович О.С. щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення їх у розмірі 3 000 грн. Апеляційний суд вважає, що саме така сума відповідає складності справи та вчиненим адвокатом позивача процесуальним діям в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану через адвоката Янчука Максима Олександровича, залишити без задоволення.

Рішення Житомирського районногосуду Житомирськоїобласті від04березня 2024року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: