Ухвала

від 18.07.2024 по справі 532/602/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 532/602/24 Номер провадження 22-ц/814/3058/24Головуючий у 1-й інстанції Цибізова С.А. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

У Х В А Л А

18 липня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Бутенко С. Б.

суддів: Обідіної О. І., Прядкіної О. В.

розглянувши заяву про самовідвід судді Бутенко С. Б. по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 14 червня 2024 року у складі судді Цибізової С. А.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до «Укрпошта м. Кобеляки», «Укрпошта Полтавська дирекція УДППЗ» про визнання незаконними дій працівників Кобеляцького відділення «Укрпошта», відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

08 липня 2024 року до Полтавського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 14 червня 2024 рок.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 08.07.2024 визначено склад колегії суддів: Бутенко С. Б., Обідіну О. І., Прядкіну О. В.

17 липня 2024 року на виконання ухвали до Полтавського апеляційного суду надійшла вищевказана цивільна справа № 532/602/24.

18 липня 2024 року суддя Обідіна О. І. звернулася із заявою про самовідвід в порядку пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України.

В обґрунтування заявленого самовідводу зазначала, що вона тривалий час знайома з апелянтом ОСОБА_1 , який в даній справі представляє інтереси позивача ОСОБА_2 , у зв`язку з чим між ними існували дружні відносини на ґрунті спільно проведених шкільних років, що унеможливлює її участь в розгляді даної справи.

Апеляційний суд, вирішуючи питання обгрунтованості даного самовідводу, виходить з наступного.

В силу пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і підлягає застосуванню на підставі статті 8 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Згідно пункту 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів, передбачено що при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір`ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір`я до незалежної судової влади буде підірвано.

Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством.

Пунктом 5 частини першоїстатті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно частини 1 статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частиною 3 статті 39 ЦПК України визначено, що самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За правилами частин 1, 2, 8, 9, 11 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обгрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановлює ухвалу.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що заява судді Обідіної О. І. про самовідвід підлягає задоволенню, а справа - повторному розподілу за програмою автоматизованої системи документообігу.

Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Заяву про самовідвід судді Обідіної О. І. у даній справі задовольнити.

Справу передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна