Постанова

від 11.07.2024 по справі 917/709/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року м. Харків Справа № 917/709/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

суддя Мартюхіна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача Сова В.В. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1229195 від 05.07.2024,

відповідача - Гнідаш С.О. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1225157 від 17.06.2024, свідоцтво №751 від 27.05.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" (вх.№1523П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.06.2024, постановлену у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Погрібною С.В., дата складання повного тексту ухвали - 04.06.2024, у справі №917/709/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ", с. Піски, Полтавська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини", с. Піски, Полтавська область,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.06.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено; накладено арешт на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини", а саме на нерухоме майно:

- нежитлова будівля (зерносховище на 200 т. "5", зерносховище на 500т "6", критий тік "9") за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, с. Яремівщина, вулиця Шкільна, 8, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 323653153226;

- нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Засулля, вул. Харківська, 11 а, реєстраційний номер майна 2667359.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що предметом позовних вимог у справі №917/709/24 є стягнення боргу за договором №29-05/2023 від 29.05.2023 року, а саме, 1 425 188, 10грн заборгованості за основним зобов`язанням та 295 658, 20грн пені. Позивач вважає, що фактичний продаж об`єктів нерухомого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини", зумовить неможливість стягнення за рахунок цього майна заборгованості в разі задоволення судом позовних вимог.

Враховуючи предмет та підстави позову, беручи до уваги, що обраний позивачем захід, який спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 04.06.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.06.2024 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" про вжиття заходів забезпечення позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що застосований захід забезпечення позову перешкоджає господарській діяльності відповідача; вважає, що у даному випадку достатньою була б заборона суду на відчуження об`єкта нерухомого майна.

Апелянт посилається на те, що суд не з`ясував оціночну вартість майна, на яке наклав арешт оскаржуваною ухвалою; відповідач посилається на те, що вартість належного йому нерухомого майна значно перевищує суму заборгованості у даній справі.

Також, як зазначає апелянт, суд першої інстанції не перевірив авторство публікації про продаж нерухомого майна відповідача на сайті OLX.

До апеляційної скарги апелянтом додані докази в обґрунтування вартості належного йому нерухомого майна, технічні паспорти на нерухоме майно, докази на підтвердження права власності відповідача на нерухоме майно, що є предметом апеляційного перегляду, а також докази на підтвердження перебування нерухомого майна в оренді.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.06.2024 у справі №917/709/24; встановлено позивачу строк до 03.07.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 03.07.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "11" липня 2024 р. об 11:00год.

02.07.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, вважає дії суду першої інстанції правомірними, співмірними, достатньо обґрунтованими та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін. Натомість, як вказує позивач, в апеляційній скарзі відповідач не зазначив та не надав доказів перевищення судом першої інстанції повноважень, порушення принципу рівності сторін під час постановлення оскаржуваної ухвали про забезпечення позову.

Позивач зазначає, що він обізнаний також про наявність у провадженні Господарського суду Полтавської області справи №917/508/24 за позовною заявою ТОВ "Зоря-Агро" до ТОВ "Фрукти Полтавщини" про стягнення 1 423 406, 17грн.

Як вказує позивач, апеляційна скарга не містить доказів негативного впливу заходу забезпечення позову на господарську діяльність ТОВ "Фрукти Полтавщини"; позивач вважає, що оскільки спір між ТОВ Агрофірма "ЧБГ" та ТОВ "Фрукти Полтавщини" майновий (повернення заборгованості), відповідно, накладення арешту на майно боржника є допустимим та належним заходом забезпечення позову.

Позивач вважає надані апелянтом докази на підтвердження вартості нерухомого майна неналежними, оскільки складені не оцінювачем, а заінтересованою особою відповідача.

З огляду на викладене, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу місцевого господарського суду від 04.06.2024 у справі №917/709/24 залишити без змін.

02.07.2024 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" - адвоката Гнідаш С.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на "11" липня 2024 об 11:00 годині, провести в режимі відеоконференції з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" - адвокатом Гнідаш С.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" - адвоката Сови В.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на "11" липня 2024 об 11:00 годині, провести в режимі відеоконференції з представником Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" - адвокатом Совою В.В.

10.07.2024 від апелянта надійшли додаткові пояснення, зазначає, що єдиним учасником/власником Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" є Некрасов Костянтин Олександрович, який також є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини". Відтак, вважає, що заява про забезпечення позову носить штучний характер.

10.07.2027 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на необхідність ознайомитись з матеріалами справи та надати додаткові заперечення щодо апеляційної скарги.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 11.07.2024 представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить ухвалу місцевого господарського суду від 04.06.2024 у справі №917/709/24 залишити без змін, не розглядати клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представники сторін висловили доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, з огляду на встановлений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" про стягнення 1 425 188, 10грн заборгованості та 295 658, 20грн пені за договором № 29-05/2023 від 29.05.2023.

Також до суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини", а саме на нерухоме майно:

- нежитлова будівля (зерносховище на 200 т. "5", зерносховище на 500 т. "6", критий тік "9") за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, с. Яремівщина, вулиця Шкільна, 8, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 323653153226;

- нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Засулля, вул. Харківська, 11 а, реєстраційний номер майна 2667359.

Обґрунтовуючи подану заяву Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" тривалий час ухиляється від виконання зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу №29-05/2023 від 29.05.2023 року, тому позивач вважає, що існує обґрунтоване припущення про вчинення відповідачем недобросовісних дій по відношенню до позивача, які в подальшому ускладнять виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Так, позивачу стало відомо, що станом на день подання заяви про забезпечення позову особа, яка діє від імені відповідача (директор ТОВ "Фрукти Полтавщини" Володимир Лужанський) пропонує до продажу об`єкти нерухомості, які належать відповідачу на праві власності.

Це підтверджується паперовою копією електронного доказу, огляду сайту оголошень OLX.UA від 30.05.2024 року (фотознімки екрану з відображенням змісту оголошень про пропонування до продажу об`єктів нерухомості).

До заяви додані відомості з Державного реєстру речових прав, датою станом на 23.04.2024, що підтверджує належність ТОВ "Фрукти Полтавщини" права власності на вказану нерухомість.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Питання забезпечення позову врегульовані главою 10 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 вказано, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

У даному випадку позивач звернувся із вимогою майнового характеру: про стягнення 1 425 188, 10грн заборгованості та 295 658, 20грн пені за договором № 29-05/2023 від 29.05.2023.

Отже, у спірних правовідносинах необхідно застосовувати та досліджувати таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

Відтак, доводи апелянта, що суд першої інстанції не перевірив авторство публікації про продаж нерухомого майна відповідача на сайті OLX не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Судова колегія зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №911/3871/17.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Досліджуючи матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що існує вірогідність того, що нерухоме майно може бути відчужене відповідачем іншій особі, що в свою чергу, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, та/або передача права власності на спірне нерухоме майно іншім особам, які не беруть участь у даному судовому процесі, може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення господарського суду у межах одного цього судового провадження, у разі задоволення позову.

Таким чином, наявний зв`язок між заходом забезпечення позову, про який просить позивач а саме, накладення арешту на нерухоме майно до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили, і предметом позовної вимоги, зокрема, такий захід забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Поряд з цим, вжиття заходів забезпечення позову з метою недопущення перереєстрації прав на це майно та його відчуження жодним чином не створює перешкоди та обмеження можливостей відповідача як власника користуватися цим майном та не призведе до невідворотних наслідків.

І апелянт про такі обмеження в апеляційній скарзі не посилається.

Апелянт зазначає, що накладення арешту на нерухоме майно перешкоджає його господарській діяльності, однак, не зазначає, в чому саме таке перешкоджання полягає.

Апеляційним господарським судом не встановлено порушення прав апелянта оскаржуваною ухвалою, оскільки із оскаржуваної ухвали вбачається, що накладаючи арешт на нерухоме майно, суд першої інстанції не заборонив апелянту як його власнику володіти та користуватись спірним майном.

Тобто, захід забезпечення позову, який був застосований судом, а саме, накладення арешту, жодним чином не обмежує апелянта у праві володіти та користуватися майном, а апелянтом не доведено з наданням відповідних належних та допустимих доказів, яким саме чином накладений оскаржуваною ухвалою арешт майна обмежує його можливість здійснювати господарську діяльність шляхом користування об`єктом нерухомості.

Щодо доводів апелянта, що суд не з`ясував оціночну вартість майна, на яке наклав арешт оскаржуваною ухвалою, судова колегія зазначає таке.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

Відповідач посилається на те, що вартість належного йому нерухомого майна значно перевищує суму заборгованості у даній справі, однак, надані апелянтом докази в обґрунтування вартості нерухомого майна не є належними та допустимими, оскільки складені не оцінювачем, а безпосередньо відповідачем як заінтересованою особою у розгляді даної справи.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.06.2024 у справі №917/709/24 без змін.

Керуючись ст.ст. 255-256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.06.2024 у справі №917/709/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.07.2024.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна