Рішення

від 19.07.2024 по справі 904/2154/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2024м. ДніпроСправа № 904/2154/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БКС КР" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гок-Сервіс" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

про стягнення заборгованості

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БКС КР" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гок-Сервіс" про стягнення заборгованості в розмірі 130750,00грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг №5 від 28.12.2021 в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги.

Зважаючи на те, що справа є незначної складності, враховуючи приписи статті 12, частини першої статті 247, частини сьомої статті 250 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2024 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

30.05.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити повністю.

В своїх запереченнях зазначає, що п. 2.3 цього договору сторонами погоджено, що платежі за надані послуги проводяться замовником в безготівковій формі в національній валюті України шляхом здійснення оплати в розмірі 100% від вартості послуг після підписання акту виконаних робіт на підставі рахунку до 5 числа місяця, який настає за місяцем надання послуг. Проте, з боку позивача жодного рахунку на оплату за надані послуги не виставлялось, а відтак підстава для виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем на цей час відсутня і як наслідок ТОВ "Гок-Сервіс" не допущено прострочення виконання такого зобов`язання.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, тому суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

28.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БКС КР" (далі виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гок-Сервіс" (далі замовник, відповідач) було укладено договір №5 про надання послуг (далі договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що виконавець в порядку та на умовах, визначених даним договором та чинним законодавством України, зобов`язується виконати, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги зазначені в п. 1.2 цього договору (далі послуги) в повному обсязі згідно цього договору, виставлених рахунків та підписаних актів виконаних робіт.

Згідно з пунктом 1.2 договору надання послуги передбачає отримання замовником консультування з питань оподаткування, фінансового та управлінського обліку в умовах запровадження та дії податкового кодексу України з урахуванням внесених змін та у сфері бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 2.1 договору місячна вартість послуг складає 117500,00грн без ПДВ. Загальна вартість послуг за договором складає 1410000,00грн без ПДВ. За неповний місяць вартість послуг нараховується відповідно до кількості календарних днів у такому місяці.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що платежі за надані послуги проводяться замовником в безготівковій формі в національній валюті України шляхом здійснення оплати в розмірі 100% від вартості послуг після підписання акту виконаних робіт на підставі рахунку до 5 числа місяця, який настає за місяцем надання послуг.

Даний договір вважається укладеним і набуває чинності з 01.01.2022 і діє до 31.12.2022, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 5.4 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір про надання послуг №5 від 28.12.2021 був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору відповідачу було надано послуги за період з січня 2022 року по грудень 2022 року на загальну суму 1410000,00грн, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками акти надання послуг:

-акт від 31.01.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн;

-акт від 28.02.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн;

-акт від 31.03.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн;

-акт від 30.04.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн;

-акт від 31.05.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн;

-акт від 30.06.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн;

-акт від 31.07.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн;

-акт від 31.08.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн;

-акт від 30.09.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн;

-акт від 31.10.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн;

-акт від 30.11.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн;

-акт від 31.12.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн (а.с. 10-21 том 1).

Як зазначає позивач, відповідач за надані послуги з січня 2022 року по грудень 2022 року розрахувався частково, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 130750,00грн.

Зазначене і стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини щодо наявності/відсутності настання строку виконання зобов`язань з оплати наданих послуг та виконання/невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань з оплати послуг.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 174, 193 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 Господарського кодексу України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що платежі за надані послуги проводяться замовником в безготівковій формі в національній валюті України шляхом здійснення оплати в розмірі 100% від вартості послуг після підписання акту виконаних робіт на підставі рахунку до 5 числа місяця, який настає за місяцем надання послуг.

Враховуючи визначений контрагентами у пункті 2.3 договору порядок розрахунків за надані послуги, а саме здійснення оплати наданих послуг до 5 числа місяця, який настає за місяцем надання послуг після підписання акту виконаних робіт, суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав:

- 07.02.2022 за актом від 31.01.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн, прострочення з 08.02.2022;

- 07.03.2022 за актом від 28.02.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн, прострочення з 08.03.2022;

- 05.04.2022 за актом 31.03.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн, прострочення з 06.04.2022;

- 05.05.2022 за актом від 30.04.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн, прострочення з 06.05.2022;

- 06.06.2022 за актом від 31.05.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн, прострочення з 07.06.2022;

- 05.07.2022 за актом від 30.06.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн, прострочення з 06.07.2022;

- 05.08.2022 за актом від 31.07.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн, прострочення з 06.08.2022;

- 05.09.2022 за актом від 31.08.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн, прострочення з 06.09.2022;

- 05.10.2022 за актом від 30.09.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн, прострочення з 06.10.2022;

- 07.11.2022 за актом від 31.10.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн, прострочення з 08.11.2022;

- 05.12.2022 за актом від 30.11.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн, прострочення з 06.12.2022;

- 05.01.2023 за актом від 31.12.2022 здачі-приймання наданих послуг згідно до договору про надання послуг №5 від 28.12.2021 на суму 117500,00грн, прострочення з 06.01.2023.

Доказів виконання зобов`язання щодо повної оплати вартості наданих послуг в сумі 13750,00грн відповідач на час розгляду спору не надав.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 73 Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України )

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення зазначеної вище суми, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, що строк оплати за надані послуги не настав у зв`язку з не наданням позивачем рахунків на оплату, господарський суд зазначає наступне.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 20.04.2020 по справі №915/641/19 зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар.

Аналогічна правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18.

Враховуючи викладене, ненадання позивачем рахунку на оплату за надані послуги не є відкладальною умовою, у зв`язку з чим строком оплати послуг є кожне 5 число місяця, який настає за місяцем надання послуг.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень позивача і відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем за подання позову судовий збір у сумі 2422,40грн повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БКС КР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гок-Сервіс" про стягнення заборгованості в розмірі 130750,00грн задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гок-Сервіс" (50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 15, ідентифікаційний код 43844606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БКС КР" (50082, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Чарівна, буд. 22-А, прим. 4, ідентифікаційний код 39569226) 130750,00грн - основної заборгованості та 2422,40грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 19.07.2024.

Суддя В.О. Татарчук