Рішення

від 18.07.2024 по справі 910/249/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.07.2024Справа № 910/249/24Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Запорізької обласної військової адміністрації, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорагропром"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів Акціонерне товариство "Укрзалізниця"

про стягнення 74344,83 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Запорізької обласної військової адміністрації, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорагропром" про стягнення 74344,83 грн. пені, нарахованої унаслідок несвоєчасної поставки товару за тристороннім договором на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання від 23.03.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

25.01.2024 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів Акціонерне товариство "Укрзалізниця".

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України у письмових поясненнях підтримало позовні вимоги, зауваживши що відповідач прострочив виконання зобов`язання поставки товару, та фактично протиправно користувався чужими коштами.

Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області також підтримав позов та навів розрахунок пені в розмірі 74344,83 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що повністю виконав умови договору, однак допущене незначне порушення в частині прострочення поставки товару на 11 днів зумовлено активними ракетними обстрілами залізничної інфраструктури. При цьому, перевезення всіх комерційних вантажів здійснювалося по залишковому принципу. Відтак, відповідач просив зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 1,00 грн.

Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На сайті Акціонерного товариства "Укрзалізниця" за посиланням https://uz.gov.ua/about/procurement/ оприлюднено договір на постачання продовольчих товарів.

Згідно з умовами пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити замовнику продовольчі товари тривалого зберігання та/або пакувальні товари для їх фасування (далі - товар), перелік, кількість, ціни, умови оплати та поставки яких зазначаються замовником у заявках, замовник зобов`язується прийняти вказаний товар, а платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 2.2 договору оплата товару платником здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 року № 185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" (зі змінами), на таких умовах:

Попередня оплата у розмірі 30 (тридцять) % вартості товару проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.

Остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться платником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.

Погодження остаточного розрахунку Міністерством аграрної політики та продовольства України здійснюється на підставі акта прийому-передачі товару та/або накладної (товаро-транспортної або залізничної), підписаних постачальником та замовником.

Пунктами 5.4, 5.5, 5.7 договору визначено, що товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково. Датою поставки товару є дата приймання замовником партії товару та підписання замовником відповідних документів. Один примірник документів, що підтверджує поставку товару негайно передається замовником платнику у визначеному цим договором порядку. Перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття представником замовника партії товару. Доказом прийняття партії товару є акт прийому-передачі та/або накладна (товаро-транспортна або залізнична) та/або інші документи первинної звітності, що оформлені належним чином (відповідно до вимог законодавства України та умов цього договору) та підписані уповноваженими особами.

Згідно пунктом 11.1 договору сторони підтверджують, що вони усвідомлюють усі ризики пов`язані з виконанням умов цього договору, який укладається в умовах дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022.

Пунктом 11.2 договору визначено, що відповідно до умов статті 634 Цивільного кодексу України цей договір є договором приєднання і може бути укладений лише шляхом приєднання замовника та постачальника до всіх умов договору в цілому. Доказом повного та беззаперечного прийняття замовником усіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення замовником на адресу постачальника заявки, визначеної пунктом 1.1 цього договору. Доказом повного та беззаперечного прийняття постачальником всіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення постачальником на адресу замовника письмового повідомлення про прийняття заявки замовника (рахунку на попередню оплату), визначеної пунктом 1.1 цього договору.

Відповідно до пунктів 8.2, 8.3 договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням протягом 20 (двадцяти) календарних днів підтверджуючих документів. Належним доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або її регіональними представництвами.

Пунктом 11.5 договору передбачено, що з моменту набрання чинності цей договір має таку ж юридичну силу, як звичайний договір на паперових носіях і не потребує підписання сторонами.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту здійснення постачальником його акцепту і діє до 31.12.2022 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.1 договору).

Як зазначає прокурор, Запорізькою обласною військовою адміністрацією на адресу ТОВ "Цукорагропром" направлено заявку на закупівлю продовольчих товарів (відповідно до Постанови КМУ від 02.03.2022 №185) на постачання товару: цукор, КОД ДК 021:2015 - 15831200-4 у кількості 678000,00 кг.

Таким чином, між сторонами укладено договір на умовах, що передбачені проектом договору, опублікованим на офіційному вебсайті Акціонерного товариства "Укрзалізниця".

У відповідь на вказану заявку ТОВ «Цукорагропром» виставлено рахунок від 23.03.2022 № 1452 на суму 15594027,12 грн. із визначенням авансового платежу в сумі 4 678 208,14 грн.

На виконання п. 2.2. договору 28.03.2022 АТ «Укрзалізниця» перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Цукорагропром» попередню оплату вартості товару (аванс) у розмірі 4 678 208,14 грн. (30% від загальної вартості).

Таким чином, з урахуванням сплати авансового платежу 28.03.2022, поставка товару за договором мала бути здійснена до 30.03.2022 року.

На виконання умов заявки TOB «Цукорагропром» поставлено Запорізькій обласній військовій адміністрації товар - цукор у кількості 678 тон на загальну суму 15 594 002,71 грн. з ПДВ. згідно видаткової накладної №5598 від 04.04.2022 та акту прийому-передачі №5598 від 04.04.2022 на суму 1559400,28 грн., згідно видаткової накладної №6049 від 08.04.2022 та акту прийому-передачі №6049 від 08.04.2022 на суму 3107300,54 грн., згідно видаткової накладної №6101 від 09.04.2022 та акту прийому-передачі №6101 від 09.04.2022 на суму 4689700,81 грн., згідно видаткової накладної №6105 від 10.04.2022 та акту прийому-передачі №6105 від 10.04.2022 на суму 6237601,08 грн.

У зв`язку з простроченням TOB «Цукорагропром» строку поставки товару прокурором нараховано пеню в загальній сумі 74344,83 грн., стягнення якої є предметом даного спору.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі", водночас переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначаються рішенням державних замовників у сфері оборони; для інших закупівель - рішенням органу управління державним майном суб`єкта господарювання державного сектору економіки.

Згідно з абз. 3 пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 року № 185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів і робіт для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" Акціонерне товариство "Українська залізниця" уповноважується виступати платником за тристоронніми договорами, замовниками за якими є військові адміністрації та / або центральні органи виконавчої влади, зі здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави, зокрема, на придбання необхідних продовольчих товарів.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року № 193 "Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" передбачено, що з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд грн. (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна.

Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженими постановою Уряду України від 03.05.2022 року № 528, головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України.

За положеннями пунктів 3 - 5 Порядку № 528, передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими с обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами - Акціонерне товариство "Укрзалізниця". Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок Акціонерного товариства "Укрзалізниця", відкритий в державному банку. Кошти, використані Акціонерним товариством "Укрзалізниця" для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

Відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 року № 185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" (зі змінами) та від 20.03.2022 року № 328 "Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами тривалого зберігання та санітарно- гігієнічними товарами в умовах воєнного стану", із змінами, внесеними постановами КМУ від 24.03.2022 року № 359, від 26.03.2022 року № 373, від 09.04.2022 року № 424, від 26.04.2022 року № 482, від 03.05.2022 року № 528, від 01.07.2022 року № 752, від 22.07.2022 року № 817, від 27.08.2022 рок у № 954, від 07.11.2022 року № 1240 укладались тристоронні договори на постачання продовольчих товарів для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави, в яких замовником виступала військова адміністрація та/або центральний орган виконавчої влади, платником - Акціонерне товариство "Українська залізниця", та юридична особа або фізична особа - підприємець, яка здійснила акцепт (прийняття) умов цього договору на постачання продовольчих товарів шляхом приєднання до його умов, іменована (-ий, - е) постачальник.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6.1 договору у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки.

За арифметичним перерахунком суду, нарахована прокурором пеня підлягає стягненню в сумі 74344,83 грн., а саме: 34178,64 грн. пені за період з 31.03.2022 до 03.04.2022 на суму непоставленого товару 15594002,71 грн.; 30760,77 грн. пені за період з 04.04.2022 до 07.04.2022 на суму непоставленого товару 14034602,43 грн.; 5987,56 грн. пені за 08.04.2022 на суму непоставленого товару 10927301,89 грн.; 3417,86 грн. пені за 09.04.2022 на суму непоставленого товару 6237601,08 грн.

У свою чергу, відповідач просив зменшити розмір нарахованої пені до 1 грн., посилаючись на те, що відповідачем повністю виконані зобов`язання з поставки товару. Разом із цим, затримка в поставці була зумовлена складними умовами після запровадження на території України воєнного стану, так як безпосередня доставка товару здійснювалася за рахунок відповідача із залученням залізничного транспорту під час активних ракетних обстрілів. Так, перевезення залізницею всіх комерційних вантажів здійснювалося по залишковому принципу, що стало причиною несвоєчасної поставки товару. Одночасно відповідач просив врахувати, що прокурором та позивачем не надано доказів понесення збитків або погіршення матеріального стану внаслідок несвоєчасної поставки відповідачем товару.

Заперечуючи проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені, прокурор зауважив на неналежному виконанні відповідачем державного контракту, що призвело до неотримання державою в особі Запорізької обласної військової адміністрації критично важливого товару. При цьому, відповідач не навів неможливість виконання зобов`язання в кожному конкретному випадку внаслідок обставин, на які відповідач посилався як на загальновідомі.

За частиною 2 статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора. Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Як зауважено в постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, у питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.

При розгляді клопотання відповідача про зменшення розміру пені судом ураховано, що відповідачем у повному обсязі виконані зобов`язання з поставки товару та предметом спору є стягнення лише пені за несвоєчасну поставку товару. Так, загальний період прострочення відповідачем поставки товару становив 10 днів, та під час даного періоду відповідач продовжував здійснювати часткову поставку товару.

Одночасно, матеріали справи також не містять доводів із відповідними доказами щодо понесення позивачем-1, як замовником товару, збитків унаслідок нетривалого прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару.

Виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, враховуючи обставини повного виконання відповідачем зобов`язань за договором, незначного прострочення строків виконання зобов`язань за договором, відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем-1 значних збитків, суд дійшов висновку зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 20 %, тобто до 59475,86 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Запорізької обласної військової адміністрації, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорагропром" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 58; ідентифікаційний код 38234087) у дохід Державного бюджету України 59475 (п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста сімдесят п`ять) грн. 86 коп. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорагропром" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 58; ідентифікаційний код 38234087) на користь Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, 29А; ідентифікаційний код 02909973) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова