Рішення

від 19.07.2024 по справі 911/1038/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1038/24

За позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Консалтинг»

про стягнення 43 484,99 грн,

Суддя В.М. Антонова

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (далі -позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Консалтинг» (далі - відповідач) про стягнення 43 484, 99 грн, з яких: 28 230, 91 грн прострочена плата за обслуговування тарифного пакету, 4 771, 47 грн пеня, 8 350, 51 грн інфляція та 2 132, 10 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором банківського рахунку №2142555-151120-160318 від 19.11.2015.

2.Стислий виклад позицій відповідача

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

09.05.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №911/1038/24 та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Як убачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8.

Відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Ухвала Господарського Київської області від 15.05.2024 направлялась судом на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте, конверт повернувся з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно з пунктами 3, 5, 6 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України в разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю. Поштові картки, листи з позначкою Вручити особисто, рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою Судова повістка приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (пункти 8, 15 Правил).

Рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім`ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв`язку (п. 81 Правил).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (п.83 Правил).

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22).

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами в справі №911/1038/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

19.11.2015 між позивачем (далі - банк) та відповідачем (далі - клієнт) укладено договір банківського рахунку №2142555-151120-160318 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого банк зобов`язався надати клієнту послуги з розрахунково-касового обслуговування, які пов`язані з переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійснення інших операцій передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується оплачувати вартість таких послуг та надає банку право користуватись тимчасово вільними коштами клієнта на власний розсуд.

Згідно із п.2.1. договору, банк протягом трьох банківських днів після надання всіх необхідних документів зобов`язується відкрити клієнту рахунки №26008300142555 у гривні та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування, відповідно до умов цього договору, законодавства України, в. т.ч. нормативно правових актів Національного Банку України.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що оплата за послуги надані банком клієнту відповідно до переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, здійснюється згідно з тарифами (додаток №1 до цього договору, який є його невід`ємною складовою частиною), які можуть бути змінені банком в порядку, визначеному умовами цього договору (далі - тарифи).

Відповідно до п.3.1 договору вартість послуг банку визначена в тарифах у вигляді суми тарифу - вартості послуги.

Пунктом 3.2 договору визначено, що при настанні термінів оплати вартості наданих банком послуг з розрахунково-касового обслуговування клієнт доручає банку здійснювати договірне списання коштів в передбаченому тарифами розмірі, що необхідний для оплати наданих банком послуг з обслуговування рахунку (ів) клієнта, а також інших поточних рахунків клієнта відкритих в AT «Ощадбанк» або тих, що будуть відкриті протягом строку дії цього договору.

Сплата клієнтом коштів за надані Банком послуги здійснюється одночасно з проведенням операції авансом або не пізніше визначеного числа місяця наступного за звітнім відповідно до додатку 1 до цього договору.

Згідно із п.4.2.6. договору банк має право отримувати від клієнта оплату вартості за надані послуги відповідно тарифів.

У свою чергу, розділом 4.3. договору встановлено ряд обов`язків клієнта, серед яких:

зобов`язання виконувати умови договору та вимоги законодавства України, в тому числі нормативно - правових актів Національного банку України, (п.4.3.3. договору);

зобов`язання сплачувати вартість послуг банку згідно з визначеному розділом 3 цього договору (п.4.3.10. договору);

своєчасно поповнювати рахунок(ки) грошовими коштами, у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку(ах), з метою належного виконання свої обов`язків за цим договором щодо сплати на користь банку вартості наданих ним послуг, в тому числі з метою забезпечення можливості здійснення банком права договірного списання коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, а також в інших випадках, визначених цим договором, для реалізації банком права договірного списання коштів з рахунку(ів) (п.4.3.11. договору);

щорічно до 15 січня наступного за звітним року підтверджувати в письмовій формі залишок коштів на рахунку(ах) станом на 1 січня. У випадку неотримання банком підтвердження залишків коштів на рахунку(ах) клієнта протягом зазначеного строку, залишок коштів вважається підтвердженим (п.4.3.12. договору);

оплачувати вартість послуг із здійснення операцій з купівлі, продажу (в тому числі обов`язкового продажу) та/або обміну (конвертації) безготівкової іноземної валюти за кошти клієнта в розмірі, визначеному тарифами банку (п.4.3.13. договору);

відшкодувати банку витрати по сплаті комісійних винагород банків-кореспондентів, у т.ч. за перерахування коштів з рахунку(ів) на поточний(і) рахунок клієнта, відкритий(і) в іншому банку протягом 10 банківських днів з моменту отримання від банку відповідного рахунку (п.4.3.14. договору).

У відповідності до п.6.4. договору за несвоєчасне поповнення рахунку(ів) відповідно до умов підпункту 4.3.11. цього договору, що призвело до неможливості здійснити договірне списання грошових коштів за надані банком послуги, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від належної до сплати суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.9.1 договору цей договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє протягом одного календарного року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не попередить в письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не менше ніж за один місяць до закінчення відповідного строку дії договору.

Додатком №1 до даного договору встановлено тарифи за послуги банку, зокрема згідно п.2.1.2.1. тарифу, щомісячне обслуговування тарифного пакету становить 399, 00 грн у місяць, при цьому, комісія повинна бути сплачена не пізніше 5 числа наступного місяця.

На виконання умов договору банком відкрито клієнту відповідний рахунок, що підтверджується випискою по банківському рахунку відповідача.

Позивачем нараховано відповідачу плату за обслуговування тарифного пакету за період з грудня 2015 року по червень 2023 року в розмір 34 713, 00 грн, у свою чергу відповідачем сплачено 6 482, 09 грн, що підтверджується випискою по рахунку відповідача.

Неоплаченою залишилась плата за обслуговування тарифного пакету за період з 11.01.2016 по 06.07.2023 у розмірі 28 230, 91 грн (34 713, 00 грн - 6 482, 09 грн).

Спір у даній справі виник, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором банківського рахунку №2142555-151120-160318 від 19.11.2015, в частині сплати плати за обслуговування тарифного пакету, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача 28 230, 91 грн простроченої плати за обслуговування тарифного пакету, 4 771, 47 грн пені, 8 350, 51 грн інфляції та 2 132, 10 грн 3% річних.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків Фізичних та юридичних осіб.

Згідно з ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Стаття 1067 Цивільного кодексу України визначає, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатком №1 до договору встановлено тарифи за послуги банку, зокрема згідно п.2.1.2.1. тарифу, щомісячне обслуговування тарифного пакету становить 399, 00 грн у місяць, при цьому, комісія повинна бути сплачена не пізніше 5 числа наступного місяця.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав зобов`язання за договором, а саме надавав послуги з відкриття та обслуговування рахунку відповідача. Однак, відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати послуг за розрахунково-касове обслуговування рахунку за період з грудня 2015 року по червень 2023 року, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 28 230, 91грн.

Враховуючи викладене вище та те, що матеріали справи не містять доказів закриття відповідачем рахунку, а також доказів припинення дії договору, суд вважає обґрунтованим нарахування банком плати за розрахунково-касове обслуговування рахунку, а тому позовні вимоги в частині стягнення 28 230, 91 грн плати за обслуговування тарифного пакету підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4 771, 47 грн пені нарахованої за період з 01.09.2023 по 29.02.2024.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст.549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.2 ст.232 Господарського кодексу України).

За змістом наведених норм можна зробити висновок про те, що особливість пені в тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконаним. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, обмежується положенням ч.2 ст.232 Господарського кодексу України, якщо інше не встановлено договором. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

Пеню належить рахувати з наступного дня після дати, в яку зобов`язання мало бути виконано (з урахуванням святкових, вихідних та неробочих днів), і по переддень фактичного виконання грошового зобов`язання, або по відповідний день через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, але в межах періоду, визначеного позивачем.

Згідно зі ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливомякого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 Цивільного кодексу України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У відповідності до п.6.4. договору за несвоєчасне поповнення рахунку(ів) відповідно до умов підпункту 4.3.11. цього договору, що призвело до неможливості здійснити договірне списання грошових коштів за надані банком послуги, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від належної до сплати суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, пункт 6.4. договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, наприклад, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням до дати фактичного виконання, тощо.

Також пунктом 7 Розділу ІХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, шестимісячний строк нарахування пені визначений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України продовжений на період дії карантину, а саме до 30.06.2023.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 01.09.2023 по 29.02.2024 в розмірі 4 771, 47 грн, суд зазначає, що він виконаний невірно, оскільки позивачем не враховано шестимісячний строк нарахування пені встановлений ч.6 ст.232 ГПК України, який продовжений на період дії карантину, по кожному платежу окремо.

Враховуючи викладене вище, судом здійснено власний розрахунок пені обмежуючись шестимісячним строком нарахування пені встановленим ч.6 ст.232 ГПК України, який продовжений на період дії карантину, періодами та сумами визначеними позивачем, а саме за період з 01.09.2023 по 06.01.2024 наступним чином:

Місяць, у якому надавались послугиСума боргу (грн)Період нарахування пеніПеня (грн)лютий 2023 року399,0001.09.2023 06.09.20232,89березень2023 року399,0001.09.2024 06.10.202318,10квітень 2023 року399,0001.09.2023 06.11.202328,95травень 2023 року399,0001.09.2023 06.12.202339,44червень 2023 року399,0001.09.2023 06.01.202449,78Всього 139,16За розрахунком суду розмір пені за загальний період з 01.09.2023 по 06.01.2024 складає 139, 16 грн, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі визначеному судом.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 8 350, 51 грн інфляційних втрат за період з березня 2021 року по лютий 2024 року та 2 132, 10 грн 3% річних за період з 01.03.2021 по 29.02.2024.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з березня 2021 року по лютий 2024 року в розмірі 8 350, 51 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Також суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 01.03.2021 по 29.02.2024 в розмірі 2 132, 10 грн, визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 28 230, 91 грн простроченої плата за обслуговування тарифного пакету, 139, 16 грн пені, 8 350, 51 грн інфляційних втрат та 2 132, 10 грн 3% річних.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Консалтинг» про стягнення 43 484,99 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Консалтинг» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8, ідентифікаційний код 33078236) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, місто Київ, Володимирська, будинок 27, ідентифікаційний код 09322277) 28 230 (двадцять вісім тисяч двісті тридцять) грн 91 коп. простроченої плата за обслуговування тарифного пакету, 139 (сто тридцять дев`ять) грн 16 коп. пені, 8 350 (вісім тисяч триста п`ятдесят) грн 51 коп. інфляційних втрат, 2 132 (дві тисячі сто тридцять дві) грн 10 коп. 3% річних та 2 705 (дві тисячі сімсот п`ять) грн 44 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст.256 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова