Рішення

від 18.07.2024 по справі 916/1748/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1748/24Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/1748/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика домашнього текстилю та нетканих матеріалів ДОТІНЕМ (61013, Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка, буд. 24, літ. І-4, код ЄДРПОУ 40657650)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ ОПТ (73009, Херсонська обл., м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, буд. 24, офіс 19, код ЄДРПОУ 41481333)

про стягнення 134832,13 грн., -

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика домашнього текстилю та нетканих матеріалів ДОТІНЕМ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ ОПТ про стягнення 134832,13 грн. основного боргу.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика домашнього текстилю та нетканих матеріалів ДОТІНЕМ обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати за договором поставки №136 від 02.10.2017.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1748/24; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 було доставлено відповідачу до його електронного кабінету 30.04.2024. Відповідно до п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.

14.05.2024 за вх.№19427/24 до суду від позивача надійшли оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду, які були оглянуті судом.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Справа №916/1748/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

02.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фабрика домашнього текстилю та нетканих матеріалів ДОТІНЕМ (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю СТРОЙ ОПТ (покупець, відповідач) був укладений договір поставки №136 (з урахуванням протоколу розбіжностей від 02.10.2017 до договору поставки №136 від 02.10.2017).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець прийняти і сплатити товар, на умовах, визначених цим договором; найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість товару, строки поставки узгоджуються сторонами окремо; підставою для бухгалтерського обліку господарської операції з поставки товару є первинний документ, а саме - видаткова накладна, сторони домовились, що первинний документ підтверджує здійснення господарської операції.

Згідно з п.2.1 договору поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця (в рамках специфікації), в якій повинно бути вказано: асортимент замовленого покупцем товару, його кількість та необхідний термін поставки.

У відповідності до п.3.1 договору прийняття товару за асортиментом, кількістю і якістю відбувається покупцем згідно з супроводжувальними документами (видаткові накладні, а також документи, що засвідчують якість товару) на момент одержання товару від постачальника; оригінали супроводжувальних документів постачальник передає покупцю разом із товаром.

За п.3.7 договору у випадку, коли частина товару не була реалізована протягом 90 днів з моменту отримання товару, покупець має право повернути його постачальнику, при цьому товар повинен бути належної якості, відповідати за кількістю, асортиментом, комплексністю, тарою та упаковкою та належно зберігатися покупцем; постачальник зобов`язаний протягом 14 календарних днів з моменту пред`явлення покупцем письмової вимоги, прийняти цей товар та/або замінити його; постачальник зобов`язаний прийняти такий товар з одночасним оформленням відповідних товарно-супровідних документів.

У відповідності до п.п. 4.1, 4.2 договору обов`язок постачальника по передачі товару вважається виконаним в момент передачі товару покупцю, який визначається датою накладної; право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження товару, переходить до покупця з моменту одержання товару, що підтверджується підписами на видатковій накладній.

Згідно з п.п. 7.1, 7.3, 7.4, 7.6, 7.7 договору ціна товару визначається згідно специфікації (видаткової накладної) постачальника; загальна вартість кожної партії товару вказується в видаткових накладних постачальником; покупець зобов`язаний оплачувати реалізований ним товар щотижня; оплата товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у розділі 12 даного договору; датою оплати вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника або інший рахунок, вказаний постачальником; покупець за необхідністю надає постачальнику звіт із зазначенням кількості реалізованого товару та вказує товарні залишки на дату формування звіту; такий звіт надається покупцем у електронному вигляді засобами електронної пошти, по факсу та у інший спосіб.

За п.11.5 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017; договір підлягає автоматичній пролонгації на кожний наступний календарний рік у випадку, якщо жодна із сторін не відмовиться письмово від пролонгації не менше ніж за 14 (чотирнадцять) днів до дати закінчення договору.

На підтвердження факту поставки товару позивачем надано та матеріали справи містять підписані та скріплені печатками з обох сторін видаткові накладні за період з листопада 2017 року по жовтень 2020 року. Окрім того, в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні та відомості про вантаж.

В матеріалах справи наявний підписаний обома сторонами акт звірки взаємних розрахунків за період: березень 2021 року - серпень 2021 року, відповідно до якого станом на 31.08.2021 заборгованість на користь позивача становить 451442,25 грн.

У листі від 03.04.2024 №0304/1 позивач із посиланням на умови укладеного договору №136, підписаний акт звірки від 31.08.2021 та часткові оплати повідомив відповідача, що станом на 02.04.2024 заборгованість останнього становить 134832,13 грн. та просив якнайшвидше здійснити погашення вказаної заборгованості. Додатком до вказаного листа є наявний в матеріалах справи акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2021 - 20.03.2024, який підписаний з боку позивача, відповідно до якого станом на 20.03.2024 заборгованість на користь позивача становить 134832,13 грн. В матеріалах справи наявні докази направлення (опис вкладення, поштове повідомлення та роздруківка з сайту Укрпошти) вказаного листа та акту звірки відповідачу.

На підтвердження часткових оплат відповідача за договором №136 в матеріалах справи наявна виписка по рахунку, в якій відображені здійснені відповідачем оплати за період: вересень 2021 року - лютий 2022 року на суму 316610,12 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №136 від 02.10.2017 в частині повної та своєчасної сплати вартості отриманого товару стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення 134832,13 грн. заборгованості.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні матеріали справи, умови укладеного між сторонами договору, господарський суд зазначає, що приймаючи до уваги наявні докази, які підтверджують поставку позивачем відповідачу товару, зокрема, підписані обома сторонами видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, враховуючи наявний в матеріалах справи підписаний акт звірки, в якому також зафіксована наявна заборгованість станом на 31.08.2021 у розмірі 451442,25 грн, з урахуванням часткових сплат відповідача за спірним договором після підписання вказаного акту звірки на загальну суму 316610,12, що підтверджується випискою по рахунку, господарський суд дійшов висновку, що позивачем доведений факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки в частині повної та своєчасної сплати за отриманий товар та доведена наявність у відповідача заборгованості у розмірі 134832,13 грн., яка підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована. Окрім того, позивачем було направлено відповідачу лист від 03.04.2024 №0304/1, в якому позивач повідомив про наявну заборгованість та просив її сплатити, проте в матеріалах справи відсутні докази реагування відповідача на вказаний лист, докази будь-яких заперечень з приводу суми боргу та факту отримання товару за спірним договором в матеріалах справи відсутні. За таких обставин господарський суд дійшов висновку про правомірність, доведеність, підставність та необхідність задоволення заявлених ТОВ Фабрика домашнього текстилю та нетканих матеріалів ДОТІНЕМ позовних вимог про стягнення з відповідача 134832,13 грн. заборгованості.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика домашнього текстилю та нетканих матеріалів ДОТІНЕМ задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ ОПТ (73009, Херсонська обл., м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, буд. 24, офіс 19, код ЄДРПОУ 41481333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика домашнього текстилю та нетканих матеріалів ДОТІНЕМ (61013, Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка, буд. 24, літ. І-4, код ЄДРПОУ 40657650) 134832 /сто тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять дві/ грн. 13 коп. заборгованості та 3028 /три тисячі двадцять вісім/ грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18 липня 2024 р. у зв`язку з введенням в м. Одесі графіків відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, періодичну відсутність електроенергії у суді.

Суддя Ю.С. Бездоля