Рішення

від 16.07.2024 по справі 916/2503/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2503/24Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши справу №916/2503/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КЕМ-ФЛАЙТ (01021, м. Київ, Коловський узвіз, буд. 5, код ЄДРПОУ 42944146)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ОПТ (65482, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19, офіс 807, код ЄДРПОУ 43331493)

про стягнення 341 637,86грн.

Представник:

Від позивача: Міськова І.О. довіреність;

Від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю КЕМ-ФЛАЙТ звернулось до Господарського суду Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ОПТ про стягнення 341 637,86грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2024р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2503/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

20.06.2024 за вх. №24277/24 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 24.06.2024р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ОПТ від 20.06.2024 за вх.№24277/24 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін було задоволено. Призначено розгляд справи №916/2503/24 у судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно ч.5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 5.8 розділу І Положення про ЄСІТС передбачено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Подібна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.06.2022 у справі №761/21436/20.

У пункті 5.6. Положення про ЄСІТС визначено, що користувач ЄСІТС - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (пункт 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Таким чином, особи, які зареєстровані в ЄСІТС, мають змогу знайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді, оскільки всі внесені до автоматизованої системи діловодства судів документи та повідомлення по справі надсилаються до Електронних кабінетів користувачів в автоматичному порядку.

Відповідно до відомостей, наявних у матеріалах справи, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ОПТ є користувачем ЄСІТС, зареєстрований в Електронному суді та має власний кабінет в Електронному суді.

Відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування ухвал суду в систему Електронний суд, які доставлені в електронний кабінет останнього, що підтверджується довідками про доставку документів в кабінет електронного суду, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

20.06.2024р. за вх. №24275/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позову заяву, згідно якого останній позовні вимоги не визначає, вважає їх безпідставним необґрунтованими в зв`язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити.

26.06.2024р. за вх.№24849/24 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

07.09.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю КЕМ-ФЛАЙТ (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ОПТ (Покупець) було укладено договір поставка №0709/21-1 за умовами якого, Постачальник зобов`язується протягом строку дії цього Договору поставити та передати у власність Покупцеві товар (партію товару) на підставі Замовлення, в кількості і в строки згідно умов договору (п.1.1 договору).

Ціна, кількість і асортимент Товару (партії Товару) узгоджується Сторонами шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної на передачу товару. Підписи уповноважених представників сторін на накладній повинні бути скріплені печатками сторін. Зазначені накладні на всі партії Товару є невід`ємною частиною цього договору (п.1.3 договору).

Пунктом 3.1 передбачено, що Постачальник зобов`язується передати Покупцеві товару за узгодженими сторонами цінами, у кількості та асортиментів згідно п.1.2, 1.3 цього Договору.

Зобов`язання Постачальника по поставці товару вважаються виконаними з дати поставки товару Покупцеві, що підтверджується відміткою у видатковій накладній про приймання товару Покупцем (п.3.2 договору).

Право власності на товар переходить з дати поставки Товару Покупцеві відповідно до дати вказаної у видатковій накладній, Ризики випадкової втрати та/або пошкодження товару в будь-якому випадку переходить до Покупця в дату поставки товару (п.3.3 договору).

Згідно п. 4.1 договору, ціна одиниці товару, а також узгоджена сторонами вартість всієї партії товару вказується у видатковій накладній на товару, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.4.2 договору, Покупець здійснює оплату замовленого товару шляхом безготівкового перерахунку коштів на банківський поточний рахунок Постачальника в наступні строки, виходячи з домовленості сторін:

Покупець зобов`язаний, проводити розрахунок за товар, що був ним реалізований (проданий) протягом кожних 7 днів (семи днів). Оплата здійснюється протягом 7 (семи) календарних днів, після закінчення звітного періоду.

У випадку якщо останній день строку для оплати припадає на вихідний/неробочий/небанківський день, то строк для оплати подовжується (без укладання додаткової угоди/договору про внесення змін та доповнень до наступного робочого/банківського дня включно.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що ціна договору складається з суми вартості усіх партій товару, які буде поставлено Постачальником Покупцю протягом терміну дії даного договору.

Позивач вказує, що на виконання своїх зобов`язань за договором поставив відповідачу товар на суму 124 654,20грн., що підтверджується видатковою накладною №КМ-00003635 від 30.11.2021р. та товарно-транспортною накладною №Р3635 від 30.11.2021р. та відповідає положенням п.3.2 договору.

Відповідач, як зазначає позивач, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 19 000грн. , що підтверджується платіжними інструкціями №27 від 18.01.2022р., №115 від 01.02.2022р., №51 від 16.02.2022р. та №7 від 22.02.2022р., з урахуванням чого за відповідною поставкою у нього утворилась заборгованість в сумі 105 654,20грн.

Крім того, позивач вказує, що ним здійснювалась поставка що однієї партії товарів відповідно до товарно-транспортної накладної №Р3634 від 30.11.2021р. та згідно рахунку на оплату №КМ-00003634 від 30.11.2021р. вартість поставленого товару склала 235 983,66грн., яку відповідач не оплатив в повному обсязі.

Отже, за посиланнями позивача загальна сума заборгованості, що підлягає сплаті відповідачем складає 341 637,86грн.

Невиконання Відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №0709/21-1 від 07.09.2021р. стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю КЕМ-ФЛАЙТ до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

З матеріалів справи вбачається, що 07.09.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю КЕМ-ФЛАЙТ (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ОПТ (Покупець) було укладено договір поставка №0709/21-1 за умовами якого, Постачальник зобов`язується протягом строку дії цього Договору поставити та передати у власність Покупцеві товар (партію товару) на підставі Замовлення, в кількості і в строки згідно умов договору (п.1.1 договору).

Ціна, кількість і асортимент Товару (партії Товару) узгоджується Сторонами шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної на передачу товару. Підписи уповноважених представників сторін на накладній повинні бути скріплені печатками сторін. Зазначені накладні на всі партії Товару є невід`ємною частиною цього договору (п.1.3 договору).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання Постачальника по поставці товару вважаються виконаними з дати поставки товару Покупцеві, що підтверджується відміткою у видатковій накладній про приймання товару Покупцем (п.3.2 договору).

Право власності на товар переходить з дати поставки Товару Покупцеві відповідно до дати вказаної у видатковій накладній, Ризики випадкової втрати та/або пошкодження товару в будь-якому випадку переходить до Покупця в дату поставки товару (п.3.3 договору).

Відповідно до п.4.2 договору, Покупець здійснює оплату замовленого товару шляхом безготівкового перерахунку коштів на банківський поточний рахунок Постачальника в наступні строки, виходячи з домовленості сторін: Покупець зобов`язаний, проводити розрахунок за товар, що був ним реалізований (проданий) протягом кожних 7 днів (семи днів). Оплата здійснюється протягом 7 (семи) календарних днів, після закінчення звітного періоду.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч. 1, ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Позивач звертаючись з відповідним позовом до суду зазначив, що на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар на суму 124 654,20грн., що підтверджується видатковою накладною №КМ-00003635 від 30.11.2021р. та товарно-транспортною накладною №Р3635 від 30.11.2021р. та відповідає положенням п.3.2 договору.

В той же час, Відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого за видатковою накладною №КМ-00003635 від 30.11.2021р. товару здійсним не належним чином та не в повному обсязі сплативши 19 000грн., внаслідок чого за відповідною поставкою у останнього утворилась заборгованості в сумі 105 654,20грн.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, позивач вказує, що ним здійснювалась поставка що однієї партії товарів відповідно до товарно-транспортної накладної №Р3634 від 30.11.2021р. та згідно рахунку на оплату №КМ-00003634 від 30.11.2021р. вартість поставленого товару склала 235 983,66грн.

При цьому позивачем зазначено, що окрім товарно-транспортної накладної №Р3634 від 30.11.2021р. та рахунку на оплату №КМ-00003634 від 30.11.2021р. факт поставки товару підтверджується паперовими копіями електронних доказів, а саме скріншоти з веб-сторінки: https://33m2.com.ua/, які підтверджують продаж відповідачем поставлених товарів.

Пунктами 1.3 та п.3.1 договору передбачено, що піна, кількість і асортимент Товару (партії Товару) узгоджується Сторонами шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної на передачу товару. Підписи уповноважених представників сторін на накладній повинні бути скріплені печатками сторін. Зазначені накладні на всі партії Товару є невід`ємною частиною цього договору; зобов`язання Постачальника по поставці товару вважаються виконаними з дати поставки товару Покупцеві, що підтверджується відміткою у видатковій накладній про приймання товару Покупцем (п.3.2 договору).

Поряд з цим позивачем відповідної видаткової накладної, яка б згідно до умов договору підтверджувала факт поставки товару на суму 235 983,66грн. до матеріалів справи не надано.

Товарно-транспортна накладна №Р3634 від 30.11.2021р. та рахунок на оплату №КМ-00003634 від 30.11.2021р. факт поставки товару відповідно умов п.3.2 договору не підтверджують.

При цьому, при дослідженні паперових скріншотів з веб-сторінки: https://33m2.com.ua/, які, як вважає позивач, підтверджують продаж відповідачем поставлених йому товарів, ідентифікувати зображені на них товари з саме тими товарами які зазначені в товарно-транспортній накладній №Р3634 від 30.11.2021р. неможливо, оскільки в останній в найменуванні товару значиться «товару народного вжитку».

Щодо посилань позивача на рахунок на оплату, суд зазначає що по-перше рахунок не доказом поставки товару, по-друге назви товарів в рахунку не збігаються з зображеннями на скріншотах, та в рахунку перелічено 21 товар, а скріншотів лише 7.

Згідно із приписами частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Системний аналіз статті 80 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі N 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі N 5011-15/10488-2012).

Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms") згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

Отже враховуючи відсутністю в матеріалах справи видаткової накладної на суму 235 983,66грн. як відповідно до п.1.3, 3.2 договору засвідчує факт поставки товару, суд доходить висновку що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт поставки відповідачу товару на зазначену суму, що має наслідком відмови в задоволенні позовних вимог в цій частини.

Разом з тим суд вважає цілком обґрунтованими та доведеними позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КЕМ-ФЛАЙТ щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 105 654,20грн. (залишок заборгованості за видатковою накладною №КМ-00003635 від 30.11.2021), з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказує, видаткові накладні №КМ-00003635 від 30.11.2021 та №КМ-00003634 від 30.11.2021 не містить підпису відповідальної особи представника відповідача та відбитку печатки останнього.

Суд відповідні посилання оцінює критично, оскільки по-перше питання щодо видаткової накладної №КМ-00003634 від 30.11.2021 не досліджується оскільки остання відсутня в матеріалах справи, та по-друге за відповідною видатковою накладною №КМ-00003635 від 30.11.2021 відповідачем частково були здійсненні оплати, що свідчить про прийняття відповідного товару у позивача, а отже і обов`язку за нього розрахуватись.

При цьому, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги Позивача не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КЕМ-ФЛАЙТ підлягають задоволенню частково.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на Відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю КЕМ-ФЛАЙТ (01021, м. Київ, Коловський узвіз, буд. 5, код ЄДРПОУ 42944146) до Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ОПТ (65482, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19, офіс 807, код ЄДРПОУ 43331493) - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ОПТ (65482, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19, офіс 807, код ЄДРПОУ 43331493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КЕМ-ФЛАЙТ (01021, м. Київ, Коловський узвіз, буд. 5, код ЄДРПОУ 42944146) основний борг в сумі 105 654 (сто п`ять тисяч шістсот п`ятдесят чотири)грн. 20коп. та судовий збір в сумі 1 584 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят чотири)грн. 81коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19 липня 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна