Ухвала

від 19.07.2024 по справі 925/911/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19 липня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/911/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозернохолдінг" до Сільськогосподарського приватного підприємства "РВД-АГРО" про визнання права користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозернохолдінг" (адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 170/1) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства "РВД-АГРО" (36039, м. Полтава, вул. Пушкіна, буд. 42, оф.106).

Змістом позову є немайнова вимога визнати за позивачем право користування земельною ділянкою площею 0,4721 га для обслуговування та експлуатації об`єкта нерухомого майна - складу ГСМ Г-1 пл. 44.9 кв.м., складу Д-1 пл. 38.9 кв.м., вбиральні Е, навісу з бензоколонками С, складу ГСМ-207т Р, резервуари І, цистерни ІІ, огорожи нафтоскладу №1, 4 , 5, розташованого в межах земельної ділянки площею 4,4678 га, кадастровий №7124989000:03:002:0008 за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Соборна, 83.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відповіді №6927 від 16.07.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження відповідача Сільськогосподарського приватного підприємства "РВД-АГРО" (ідентифікаційний код 32546820) є: 36039, м. Полтава, вул. Пушкіна, буд. 42, оф.106.

З урахуванням місцезнаходження відповідача спір підсудний Господарському суду Полтавської області.

Суд враховує, що спір між сторонами виник щодо права користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює виключну підсудність справ, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Земельна ділянка, що якої виник спір, розташована у с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області.

За правилами виключної підсудності спір, що виник з приводу нерухомого майна (земельної ділянки), підсудний господарському суду за місцезнаходженням земельної ділянки. Таким судом є Господарський суд Черкаської області.

Із відповіді №6927 від 16.07.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суд також встановив наявність запису про перебування юридичної особи - СПП "РВД-АГРО" в процесі провадження у справі про банкрутство, зокрема стан суб`єкта: порушено справу про банкрутство №917/1738/23 10.10.2023.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що 10.10.2023 Господарський суд Полтавської області у справі №917/1738/23 ухвалив відкрити провадження у справі №917/1738/23 про банкрутство Приватного підприємства "Сільськогосподарське приватне підприємство "РВД-Агро". Визнав кредиторські вимоги Приватного підприємства "Транзитекспо" до Приватного підприємства "Сільськогосподарське приватне підприємство "РВД-Агро" у розмірі 14264437,61 грн основного боргу, 26840,00 грн судового збору, сплаченого при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Ухвалив ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів Приватного підприємства "Сільськогосподарське приватне підприємство "РВД-Агро". Ввів процедуру розпорядження майном Приватного підприємства "Сільськогосподарське приватне підприємство "РВД-Агро" строком на 170 календарних днів. Розпорядником майна Приватного підприємства "Сільськогосподарське приватне підприємство "РВД-Агро" призначив арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошовихзобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України (пункт 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу Украни).

Відповідно до частини 13 статті 30 Господарського процесуального кодексу України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до частини 1 статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (частина 1 статті 179 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 190 Цивільного кодексу України Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Спір між сторонами виник щодо права користування земельною ділянкою.

Право користування земельною ділянкою є суб`єктивним майновим (речовим) правом особи, та згідно з частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України вважається майном.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодесу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданихборжнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника (абзац 1 частини 2 статті 7 Кодесу України з процедур банкрутства).

Згідно з частиною 3 статті 7 Кодесу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20) дійшла наступних висновків.

Визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієїсправи.

Якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №911/4706/15 (911/1626/21) територіальна юрисдикція (підсудність) справ про банкрутство є виключною. Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. В цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.

Процедура банкрутства використовує ті норми Господарського процесуального кодексу України, що мають універсальний характер, тобто розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства.

Це загальне положення не спростовується тим, що окремі норми КУзПБ, що визначають особливості провадження у справах про банкрутство, можуть містити зворотну відсилку до норм Господарського процесуального кодексу України. Так, у частині 3 статті 7 КУзПБ встановлено, що господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарського процесуального кодексу України.

Отже, стаття 7 КУзПБ по суті є спеціальною у відносинах неплатоспроможності і розширює (коригує) правове регулювання кола питань, які відносяться як до предметної та суб`єктної юрисдикції, так і до територіальної (виключної) (статтей 20, 30 ГПК України) спорів у справах про банкрутство. Це очевидно у порівнянні норми пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України з частиною другою статті 7 КУзПБ, де законодавець розширив предметну підсудність майнових спорів у справах про банкрутство від "вимоги до боржника" до "всі майнові спори, стороною в яких є боржник". Тому з набуттям чинності КУзПБ до господарської юрисдикції віднесено як позовні вимоги до боржника, так і вимоги боржника до інших осіб щодо його майна (майнових прав). Дана норма саме так, тобто відповідно до статті 7 КУзПБ, і застосовується, що відображено в численних судових актах, у тому числі і Верховного Суду.

Правило статті 7 КУзПБ має важливий системний зв`язок і вплив на судове провадження за участю боржника, щодо якого відкрито справу про банкрутство, оскільки дана норма забезпечує вирішення та досягнення основних завдань, які законодавець заклав для належного вирішення справ про банкрутство.

Мета та завдання розгляду справ позовного провадження, який охоплюється статтею 7 КУзПБ, окрім визначених загальними нормами Господарського процесуального кодексу України, полягає в тому, що вони повинні перебувати у взаємозв`язку із метою та завданнями, які закладені в основу реалізації судових процедур банкрутства та провадження у справі про банкрутство в цілому. Якщо триває ліквідаційна процедура, то питання наповнення ліквідаційної маси та з`ясування суми кредиторських вимог не може вирішуватися поза межами справи про банкрутство, оскільки є ризики порушення інтересів кредиторів через закриття провадження у справі про банкрутство до завершення вирішення відповідних спорів.

Отже, частина друга статті 7 КУзПБ містить спеціальне правило, яке прямо вирішує питання територіальної (виключної) підсудності спорів у справах про банкрутство. На відміну від Господарського процесуального кодексу України, в якому за критерій розгляду справи взято місцезнаходження суду або особи, КУзПБ встановлює самостійний універсальний критерій підсудності справ, стороною в яких є боржник: в межах справи про банкрутство.

Враховуючи, що спір між сторонами виник щодо права користування земельною ділянкою, яке є суб`єктивним майновим (речовим) правом особи, та згідно з частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України вважається майном, враховуючи, що норми Господарського процесуального кодексу України є загальними по відношенню до норм КодексуУкраїни з процедур банкрутства, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство та є спеціальними, а також зважаючи, що 10.10.2023 Господарський суд Полтавської області відкрив провадження у справі №917/1738/23 про банкрутство Приватного підприємства "Сільськогосподарське приватне підприємство "РВД-Агро", суд дійшов висновку передати матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозернохолдінг" до Сільськогосподарського приватного підприємства "РВД-АГРО" про визнання права користування земельною ділянкою у справі №925/911/24 Господарському суду Полтавської області для розгляду позову в межах справи №917/1738/23 про банкрутство Приватного підприємства "Сільськогосподарське приватне підприємство "РВД-Агро".

Керуючись статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 20, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозернохолдінг" до Сільськогосподарського приватного підприємства "РВД-АГРО" про визнання права користування земельною ділянкою у справі №925/911/24 передати Господарському суду Полтавської області для розгляду в межах справи №917/1738/23 про банкрутство Приватного підприємства "Сільськогосподарське приватне підприємство "РВД-Агро".

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її оголошення.

СуддяА.І. Гладун