Ухвала

від 15.07.2024 по справі 369/7033/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №369/7033/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/3792/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні №42023112320001326 - прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 квітня 2024 року, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023112320001326 від 06.06.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області про арешт автомобіля РЕUGEОТ 107 998, (2013), червоний, № двиг. 1КR7495720, № куз. VF3РМСFВ0DR074354, днз НОМЕР_1 , свідоцтво НОМЕР_2 , належного на праві власності ОСОБА_8 шляхом тимчасового позбавлення його власника права користування, розпорядження цим майном та його відчуження.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що в ході досудового розслідування в порядку ст. 128 КПК України Бучанською окружною прокуратуроюв інтересах держави, в особі Бучанської міської ради та Управління соціальної політики Бучанської міської ради, заявлено цивільний позов до підозрюваного ОСОБА_8 , який несе цивільну відповідальність за майнову шкоду, завдану своїми діяннями, в сумі 526 824, 19 грн.

В даному випадку, з метою забезпечення відшкодування шкоди завданої кримінальними правопорушеннями, а також забезпечення конфіскації майна як виду покарання, в органу досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 .

Відтак, підставою для арешту майна, щодо якого заявлялось клопотання та його метою є відповідно до п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) на суму 526 824, 19 грн. та забезпечення конфіскації майна як виду покарання за ч. 1 ст. 209 КК України.

На переконання прокурора незастосування на даній стадії вказаного заходу забезпечення кримінального провадження створить умови для приховування, зникнення, втрати, використання, відчуження майна, що унеможливить забезпечення виконання вироку в частині цивільного позову чи можливої конфіскації майна в провадженні щодо кримінальних правопорушень, за які може бути застосовано додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

В судове засідання прокурор та представник власника майна не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно та належним чином, клопотань про відкладення апеляційного розгляду не подавали, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у їх відсутність.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Разом з цим, 12.07.2024 на електронну адресу Київського апеляційного суду прокурор ОСОБА_7 надіслала заяву у якій повідомила, що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024111050001291 від 03.05.2024 за ознаками вчиненнякримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України (виділеного із матеріалів кримінального провадження №42023112320001326 від 06.06.2023 року) завершено та 27.05.2024 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024111050001291 від 03.05.2024 відносно ОСОБА_8 направлено до Ірпінського міського суду Київської області.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що слідчим відділом Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112320001326 від 06.06.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 4 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України, які вчинені ОСОБА_8 , внаслідок чого було завдано матеріальної шкоди в особі Бучанської міської ради та Управління соціальної політики Бучанської міської ради на суму 526 824, 19 грн.

У вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Нетішин Хмельницької області, громадянин України, українець, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який є директором ТОВ «БК`ВІДБУДОВА».

З додержанням порядку та строків, встановлених ст.ст. 276- 278 КПК України 16.04.2024 ОСОБА_8 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України.

Крім того, в ході досудового розслідування у порядку ст. 128 КПК України Бучанською окружною прокуратурою в інтересах держави, в особі Бучанської міської ради та Управління соціальної політики Бучанської міської ради, заявлено цивільний позов до підозрюваного ОСОБА_8 , який несе цивільну відповідальність за майнову шкоду, завдану своїми діяннями, в сумі 526 824,19 грн.

25.04.2024 прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді Києво-Святошиського районного суду Київської області з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023112320001326 від 06.06.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України.

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор посилається на те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у підозрюваного ОСОБА_8 відсутнє майно у власності.

Разом з тим, відповідно до інформації РСЦ ГСЦ МВС в Київській області № 31/10-2728 від 24.04.2024 у власності ОСОБА_8 перебуває автомобіль РЕUGEОТ 107 998, (2013), червоний, № двиг. 1КR7495720, № куз. НОМЕР_3 , днз НОМЕР_1 , свідоцтво НОМЕР_2 .

Враховуючи викладене, з метою забезпечення відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення підозрюваним ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України за цивільним позовом Бучанської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Бучанської міської ради та Управління соціальної політики Бучанської міської ради, в органу досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 .

30.04.2024 ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області відмовлено у задоволенні вказаного клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023112320001326 від 06.06.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Колегія суддів бере до уваги, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи прокурора, позиція власника майна та його представника, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя суду першої інстанції послався на вимоги ст. 170 КПК України та вказав, щообмеження права власності ОСОБА_8 на автомобіль не буде співрозмірним та пропорційним меті, яка ставиться у даному випадку, а саме відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, адже на даний час саме в рамках поданого кримінального провадження, на суму збитків, яка завдана кримінальним провадженням, вже накладено арешт та загалом вартість автомобіля, про який йдеться в клопотанні, суттєво зменшує розмір завданих збитків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, а саме автомобіля РЕUGEОТ 107 998, (2013), червоний, № двиг. 1КR7495720, № куз. НОМЕР_3 , днз НОМЕР_1 , свідоцтво НОМЕР_2 , належного на праві власності ОСОБА_8 , виходячи з наданих органом досудового розслідування матеріалів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, на переконання колегії суддів, слідчий суддя вірно зауважив, що ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.04.2024 вже накладено арешт в межах даного кримінального провадження на кошти ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯВІДБУДОВА» які знаходяться на рахунку, що відкритий в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 380805, вул. Алмазова Генерала, 4А, м. Київ, 01011), у межах суми 526 824,19 грн., оскільки існує необхідність в забезпеченні спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди у кримінальному провадженні /а.с. 104-118/.

В ухвалі слідчого судді детально проаналізовано, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що існують підстави для накладення арешту на автомобіль РЕUGEОТ 107 998, (2013), червоний, № двиг. НОМЕР_4 , № куз. НОМЕР_3 , днз НОМЕР_1 , свідоцтво НОМЕР_2 , належний на праві власності ОСОБА_8 , з метою відшкодування шкоди в подальшому.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що як вбачається із заяви прокурора ОСОБА_7 від 12.07.2024,досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024111050001291 від 03.05.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України (виділеного із матеріалів кримінального провадження №42023112320001326 від 06.06.2023 року) завершено та 27.05.2024 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024111050001291 від 03.05.2024 відносно ОСОБА_8 направлено до Ірпінського міського суду Київської області. Тобто апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке прийняте під час досудового розслідування, в той час коли стадія досудового розслідування закінчилась до початку розгляду апеляційної скарги по суті.

У разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.

Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.

Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді колегією суддів не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 квітня 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4