Ухвала

від 15.07.2024 по справі 761/18306/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/18306/24 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4108/2024 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному проваджені №72023000120000043- прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2024 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Донецьк, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2024 року частково задоволено клопотання старшого детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави.

Визначено підозрюваному ОСОБА_7 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого (детектива), прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не відлучатись за межі Запорізької області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками та особами, що підлягають допиту під час ппроведення досудового розслідування, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання залишено без задоволення.

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків визначено до 15 липня 2024 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6

21.05.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва заяву захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про виправлення описки в ухвалі слідчого судді від 17.05.2024 задоволено та виправлено описку в резолютивній частині ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.05.2024 у справі № 761/18306/24 шляхом вірного зазначення покладеного обов`язку на підозрюваного «не відлучатись за межі Запорізької області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду»», замість невірно зазначеного «не відлучатися з с. Богатирівка Запорізької області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор першого відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 14 223 025 грн. Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки: - не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

Апелянт зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Апелянт звертає увагу суду на те, що відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На переконання апелянта, судом не надано належної оцінки доказам сторони обвинувачення, долученим до клопотання.

Апелянт зауважує на тому, що застава може бути внесена не тільки підозрюваним, але й будь-якою фізичною або юридичною особою, як то засновники товариства, у якому працює директором ОСОБА_7 , або товариства, засновником яких він є особисто. Тобто, низький дохід підозрюваного, на який вказує сторона захисту, як на підставу неможливості застосування застави у розмірі, що вимагає сторона обвинувачення, виключає цю обставину. Розмір застави лише є механізмом примусити підозрюваного виконувати покладені обов`язки, а також можливою компенсацією державі у разі невиконання (ця компенсація дорівнює розміру на сьогодні встановлених державі збитків, що є абсолютно справедливим).

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення підозрюваного та його захисника, які просили залишити без змін ухвалу слідчого судді, вважаючи її законною та обґрунтованою,вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів судового провадження, що детективами Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 72023000120000043 від 12.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

В ході досудового розслідування директору ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752) (далі - ТОВ «СЯЙВОМЕТ») зареєстроване 12.10.2015, за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Доківська, будинок 3 та взято на податковий облік у Вознесенівській Державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Протоколом №1 установчих зборів засновників ТОВ «СЯЙВОМЕТ» від 09.10.2015 прийнято рішення:

- про створення ТОВ «СЯЙВОМЕТ»;

- визначення місцезнаходження ТОВ «СЯЙВОМЕТ» за адресою м. Запоріжжя, вулиця Доківська 3;

- створення статутного капіталу ТОВ «СЯЙВОМЕТ» у розмірі 1 000 грн.;

- затверджено статут ТОВ «СЯЙВОМЕТ»;

- обрано на посаду директора ТОВ «СЯЙВОМЕТ» ОСОБА_7 .

16.10.2015 прийнято рішення у формі наказу № 02-К згідно із яким ОСОБА_7 приступив до обов`язків директора ТОВ «СЯЙВОМЕТ».

Статутом ТОВ «СЯЙВОМЕТ», який затверджено установчими зборами учасників ТОВ «СЯЙВОМЕТ» від 09.10.2015, виконавчим органом товариства, який здійснює управління поточною діяльністю товариства, є директор.

За статутом ТОВ «СЯЙВОМЕТ», чинним на момент вчинення кримінального правопорушення і затвердженим позачерговими загальними зборами учасників згідно з протоколом № 16/05 від 16.05.2018, виконавчим органом товариства, який здійснює управління поточною діяльністю товариства, є директор. Окрім того, розділом 7 статуту, серед іншого передбачено наступне:

? поточною діяльністю Товариства керує директор, який призначається Зборами учасників;

? директор вирішує всі питання діяльності Товариства окрім віднесених до виключної компетенції Зборів учасників;

? директор укладає угоди (контракти) та правочини, здійснює облік та внутрішній контроль за господарською діяльністю Товариства;

? директор несе персональну відповідальність за виконання покладених на Товариство завдань;

? директор розпоряджається майном та коштами Товариства, представляє Товариство у відносинах з будь - якими українськими чи іноземними юридичними чи фізичними особами, укладає в країні та за її межами договори та інші угоди від імені Товариства.

Посадовою інструкцією директора ТОВ «СЯЙВОМЕТ», яка затверджена 03.01.2017, серед іншого, передбачено наступне:

? в своїй діяльності директор керується діючими законами України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами та розпорядженнями Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, а також іншими документами які стосуються діяльності підприємства;

? забезпечує дотримання законності у діяльності підприємства, активне використання правових засобів для вдосконалення управління, зміцнення договірної дисципліни та господарського розрахунку;

? здійснює оперативну діяльність з матеріально-технічного забезпечення виробництва;

? укладати договори, у тому числі трудові, видавати довіреності, відкривати в банках розрахункові та інші рахунку підприємства, розпоряджатись грошима та майном підприємства відповідно до чинного законодавства, затверджувати штати підрозділів (служб), підписувати акти, платіжні вимоги та доручення, інші банківські документи.

Таким чином, зайнявши посаду директора суб`єкта підприємницької діяльності - ТОВ «СЯЙВОМЕТ», ОСОБА_7 набув статусу службової особи суб`єкта підприємницької діяльності, яка виконує організаційні-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Так, на ОСОБА_7 , як на службову особу - директора ТОВ «СЯЙВОМЕТ», відповідно до п. п. 3, 6 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» покладено обов`язок створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів, а також відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах.

Відповідно до Податкового кодексу України:

«14.1.36. господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

44.2. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

34.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

135.1. Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу».

Згідно із ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV (далі Закон № 996) бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Пункт 1 ст. 9 Закону № 996 вказує, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частинами другою, третьою ст.9 Закону № 996 передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Стаття 1 Закону № 996 визначає, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, які повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом № 996.

Пункт 2.1. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88) вказує, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Положення №88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Згідно із п.2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пункт 2.13 ст.2 Положення № 88 вказує, що керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачою особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідно до п. 2.15 ст. 2 Положення № 88 первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Згідно із п. 2.16 Положення № 88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку затвердженого наказом № 318 від 31.12.1999:

5. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

6. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

7. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

8. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

9. Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

9.1.Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

9.2. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

9.3. Погашення одержаних позик.

9.4. Інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Національного положення (стандарту).

Склад витрат:

10.Собівартість реалізованих товарів визначається за Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

11.Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

12. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Національного положення (стандарту).

ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «СЯЙВОМЕТ, будучи службовою особою цього товариства, маючи при цьому владні повноваження, передбачені внутрішніми нормативними актами підприємства та законодавчими актами України, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції пов`язані з нарахуванням та своєчасною сплатою податків товариством та з подачею до контролюючих органів достовірних документів податкової звітності від імені ТОВ «СЯЙВОМЕТ.

Однак, ОСОБА_7 , у період не пізніше листопада 2021 року при невстановлених слідством обставинах вступив у злочинну змову із невстановленими особами, з якими спільно розробив план та детальну схему вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків, та, діючи із такими особами за попередньою змовою, свідомо ігноруючи власні обов`язки службової особи ТОВ «СЯЙВОМЕТ», у період з листопада 2021 року по вересень 2022 року, вчинив умисне ухилення від сплати податку на додану вартість у особливо великих розмірах, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, шляхом документального оформлення господарських відносин з ТОВ «АСШ» (код ЄДРПОУ 44453200) (далі - ТОВ «АСШ»), без реального здійснення господарських операцій, що не викликали змін в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, у період з листопада 2021 року по вересень 2022 року, достеменно усвідомлюючи про отримання товарно-матеріальних цінностей у вигляді металобрухту від невстановлених слідством осіб та бажаючи в подальшому створити документальну видимість купівлі такого металобрухту, для досягнення спільної із невстановленими особами злочинної мети, документально здійснив оформлення господарських відносин з ТОВ «АСШ», без реального здійснення задекларованих у наступному господарських операцій.

Так встановлено, що у період не пізніше листопада 2021 року при невстановлених слідством обставинах ОСОБА_7 як директор ТОВ «СЯЙВОМЕТ», який діяв за попередньою змовою із невстановленими особами, за невстановлених слідством обставин, підписав договір від 10 листопада 2021 року №1011-21, який свідчить про начебто придбання ТОВ «СЯЙВОМЕТ» металобрухту у ТОВ «АСШ».

На виконання спільного злочинного умислу, спрямованого на умисне ухилення від сплати податків, у період з листопада 2021 року по вересень 2022 року ОСОБА_7 , як директором ТОВ «СЯЙВОМЕТ», за невстановлених слідством обставин, підписано акти приймання брухту та відходів кольорових металів, товарно-транспортні і видаткові накладні щодо нібито прийняття ТОВ «СЯЙВОМЕТ» від ТОВ «АСШ» металобрухту згідно з договором від 10 листопада 2021 року №1011-21.

У той же час, ці господарські операції не викликали реальних змін в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі ТОВ «СЯЙВОМЕТ», оскільки фактично металобрухт придбано не у ТОВ «АСШ», а отримано за невстановлених обставин від невстановлених слідством осіб без відображення цих операцій у податковій звітності, що суб`єктивно усвідомлював ОСОБА_7 в момент підписання згаданих документів, вчинивши ці дії задля виключно документального оформлення купівлі металобрухту з метою штучного віднесення вказаних операцій до витрат підприємства.

При цьому встановлено, що вказаний договір та складені до нього акти приймання брухту та відходів кольорових металів, товарно-транспортні і видаткові накладні не можуть вважатися первинними документами у силу Закону № 966, зі змінами і доповненнями, як наслідок не можуть бути внесені до податкового обліку товариства.

Постановою Верховного Суду України від 18.07.2017 № 21-3123а16 зроблено висновок про те, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 06.12.2016 № 21-1440а16 недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть при наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послу, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Враховуючи норми ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996), будь-який документ щодо ідентифікованого товару (послуги) має силу первинного документу лише в разі фактичного здійснення господарської операції, що в свою чергу має підтверджуватися, в тому числі, реальним джерелом походження (виробництва) певної послуги/товару.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону № 996 «... фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції».

Надалі, у період з листопада 2021 року по вересень 2022 року невстановленими особами від імені ТОВ «АСШ» за невстановлених обставин виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкові накладні з постачання в адресу ТОВ «СЯЙВОМЕТ» за вказаним договором металобрухту з кодами УКТЗЕД 7404009100, 7902000000, 7404001000, 7404009900 на загальну суму 81 734 935,30 грн.

Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до 01.01.2027, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТЗЕД. Металобрухт з кодами УКТЗЕД 7404009100, 7902000000, 7404001000, 7404009900 віднесено до переліку відходів та брухту чорних металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Так, згідно з «Картки рахунку 631 ТОВ «СЯЙВОМЕТ» з ТОВ «АСШ»» завіреної підписом керівника ОСОБА_7 за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 року в Дебет рахунку 201 «Сировина й матеріали» з Кредиту рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» оприбутковано 493,526 тон металобрухту від постачальника ТОВ «АСШ» на загальну суму 79 016 806,30 грн.

У подальшому з оприбуткованого металобрухту від ТОВ «АСШ» на загальну суму 79 016 806,30 грн. виготовлено та реалізовано продукцію в собівартість якої включено витрати на сировину документально поставлену від ТОВ «АСШ», що мало вплив на фінансовий результат до оподаткування.

ОСОБА_7 , як директор підприємства ТОВ «СЯЙВОМЕТ», діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, усвідомлюючи, що господарські операції з ТОВ «АСШ» оформлені лише документально, укладені з метою штучного формування витрат, з метою отримання податкової вигоди, у вигляді мінімізації податку на прибуток, вніс завідомо неправдиві відомості до податкового обліку ТОВ «СЯЙВОМЕТ» щодо нібито придбання металобрухту від ТОВ «АСШ».

Надалі, будучи обізнаним, що господарські операції між вказаними товариствами фактично не відбувалися, ОСОБА_7 , на виконання спільного злочинного умислу, перебуваючи у невстановленому слідством місці, використовуючи свій електронний цифровий підпис, 10.02.2022, 28.04.2022, 22.07.2022, 17.10.2022, подав в електронному вигляді до Головного управління ДПС у Запорізькій області податкові декларації з податку на прибуток підприємства, Додатки РI до рядка 03 РI податкових декларацій з податку на прибуток підприємства та Додатків АМ до рядка 1.2.1 додатка Рi до рядка 03 Рi податкових декларацій з податку на прибуток підприємства та 13.02.2023 подав в електронному вигляді до Головного управління ДПС у Київській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, Додаток РI до рядка 03 РI податкової декларації з податку на прибуток підприємства та Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка Рi до рядка 03 Рi податкової декларацій з податку на прибуток підприємства ТОВ «СЯЙВОМЕТ» за звітні періоди 2021 - 2022 років, в яких занижено задекларовані показники у рядку 04 «Об`єкт оподаткування» податкової декларації з податку на прибуток підприємства всього у сумі 79 016 806,30 грн, в тому числі по періодах: у 2021 році на суму 21 358 011,22 грн., у 2022 році на суму 57 658 795,08 грн. за рахунок формування витрат від ТОВ «АСШ».

Отже, директор ТОВ «СЯЙВОМЕТ» ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, у період з листопада 2021 року по вересень 2022 року в порушення пп. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами і доповненнями, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 листопада 1999 р. № 318 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248; ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV із змінами та доповненнями безпідставно сформував витрати підприємства на загальну суму 79 016 806,30 грн. від господарських операцій з ТОВ «АСШ» за договором від 10 листопада 2021 року №1011-21, що не можуть бути підставою для формування даних податкового обліку.

Вищезазначене порушення пп. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 листопада 1999 р. № 318 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248; ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV із змінами та доповненнями, призвело до заниження податку на прибуток у період 2021 - 2022 на загальну суму 14 223 025 грн., в тому числі по періодах: у 2021 році на суму 3 844 442 грн., у 2022 році на суму 10 378 583 грн.»

Таким чином, директор ТОВ «СЯЙВОМЕТ» ОСОБА_7 , за попередньою змовою з невстановленими особами, на підставі первинних документів, які містили завідомо неправдиві відомості щодо отриманих товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «АСШ», фактично отримавши товарно-матеріальні цінності за невстановлених обставин від невстановлених слідством осіб без відображення цих операцій у податковій звітності, у період з листопада 2021 року по вересень 2022 року, діючи в порушення вимог пп. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 листопада 1999 р. № 318 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248; ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV із змінами та доповненнями, умисно та безпідставно завищив витрати підприємства, що призвело до ненадходження до Державного бюджету України коштів у сумі 14 223 025 грн., в тому числі по періодах: 2021 рік - 3 844 442 грн., 2022 рік - 10 378 583 грн., що згідно з приміткою до ст. 212 КК України є особливо великим розміром, оскільки вказана сума в сім тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_7 , своїми умисними діями, що виразилися в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «СЯЙВОМЕТ», будучи службовою особою цього товариства, маючи при цьому владні повноваження, передбачені внутрішніми актами підприємства та законодавчими актами України, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції пов`язані з нарахуванням та своєчасною сплатою податків товариством та з подачею до контролюючих органів достовірних документів податкової звітності від імені ТОВ «СЯЙВОМЕТ».

Так, у період не пізніше листопада 2021 року у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, що охоплювалось спільним злочинним умислом.

ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, у період з листопада 2021 року по вересень 2022 року, достеменно усвідомлюючи про отримання товарно-матеріальних цінностей у вигляді металобрухту від невстановлених слідством осіб та бажаючи в подальшому створити документальну видимість купівлі такого металобрухту, для досягнення спільної із невстановленими особами злочинної мети, документально здійснив оформлення господарських відносин з ТОВ «АСШ», без реального здійснення задекларованих у наступному господарських операцій.

Так встановлено, що у період не пізніше листопада 2021 року при невстановлених слідством обставинах ОСОБА_7 як директором ТОВ «СЯЙВОМЕТ», діючим за попередньою змовою із невстановленими особами, за невстановлених слідством обставин підписано договір від 10 листопада 2021 року №1011-21, який свідчить про начебто придбання ТОВ «СЯЙВОМЕТ» металобрухту у ТОВ «АСШ».

У подальшому, на виконання спільного злочинного умислу, спрямованого на умисне ухилення від сплати податків, у період з листопада 2021 року по вересень 2022 року ОСОБА_7 , як директором ТОВ «СЯЙВОМЕТ», за невстановлених слідством обставин, підписано акти приймання брухту та відходів кольорових металів, товарно-транспортні і видаткові накладні щодо нібито прийняття ТОВ «СЯЙВОМЕТ» від ТОВ «АСШ» металобрухту згідно з договором від 10 листопада 2021 року №1011-21. У той же час, ці господарські операції не викликали реальних змін в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі ТОВ «СЯЙВОМЕТ», оскільки фактично металобрухт придбано не у ТОВ «АСШ», а отримано за невстановлених обставин від невстановлених слідством осіб без відображення цих операцій у податковій звітності, що суб`єктивно усвідомлював ОСОБА_7 в момент підписання згаданих документів, вчинивши ці дії задля виключно документального оформлення купівлі металобрухту з метою штучного віднесення вказаних операцій до витрат підприємства.

При цьому встановлено, що вказаний договір, та складені до нього акти приймання брухту та відходів кольорових металів, товарно-транспортні і видаткові накладні не можуть вважатися первинними, в силу Закону № 966, як наслідок не можуть бути внесені до податкового обліку товариства.

Постановою Верховного Суду України від 18.07.2017 № 21-3123а16 зроблено висновок про те, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 06.12.2016 № 21-1440а16 недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть при наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послу, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Враховуючи норми ч. 1 ст. 9 Закону № 996 будь-який документ щодо ідентифікованого товару (послуги) має силу первинного документу лише в разі фактичного здійснення господарської операції, що в свою чергу має підтверджуватися, в тому числі, реальним джерелом походження (виробництва) певної послуги/товару.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону № 996 «... фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції».

Надалі, у період з листопада 2021 року по вересень 2022 року невстановленими особами від імені ТОВ «АСШ» за невстановлених обставин виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкові накладні з постачання в адресу ТОВ «СЯЙВОМЕТ» за вказаним договором металобрухту з кодами УКТЗЕД 7404009100, 7902000000, 7404001000, 7404009900 на загальну суму 81 734 935,3 грн.

Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до 01.01.2027, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТЗЕД. Металобрухт з кодами УКТЗЕД 7404009100, 7902000000, 7404001000, 7404009900 віднесено до переліку відходів та брухту чорних металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Так, згідно з «Картки рахунку 631 ТОВ «СЯЙВОМЕТ» з ТОВ «АСШ»» завіреної підписом керівника ОСОБА_7 за період з 01.01.2021 - 31.12.2022 року в Дебет рахунку 201 «Сировина й матеріали» з Кредиту рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» оприбутковано 493,526 тон металобрухту від постачальника ТОВ «АСШ» на загальну суму 79 016 806,30 грн. В подальшому з оприбуткованого металобрухту від ТОВ «АСШ» на загальну суму 79 016 806,30 грн. виготовлено та реалізовано продукцію в собівартість якої включено витрати на сировину документально поставлену від ТОВ «АСШ», що мало вплив на фінансовий результат до оподаткування.

ОСОБА_7 , як директор підприємства ТОВ «СЯЙВОМЕТ», діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, усвідомлюючи, що господарські операції з ТОВ «АСШ» оформлені лише документально, укладені з метою штучного формування витрат, з метою отримання податкової вигоди, у вигляді мінімізації податку на прибуток, вніс завідомо неправдиві відомості до податкового обліку ТОВ «СЯЙВОМЕТ» щодо нібито придбання металобрухту від ТОВ «АСШ».

Надалі, будучи обізнаним, що господарські операції між вказаними товариствами фактично не відбувалися, ОСОБА_7 , на виконання спільного злочинного умислу, перебуваючи у невстановленому слідством місці, використовуючи свій електронний цифровий підпис, 10.02.2022, 28.04.2022, 22.07.2022, 17.10.2022, подав в електронному вигляді до Головного управління ДПС у Запорізькій області податкові декларації з податку на прибуток підприємства, Додатки РI до рядка 03 РI податкових декларацій з податку на прибуток підприємства та Додатків АМ до рядка 1.2.1 додатка Рi до рядка 03 Рi податкових декларацій з податку на прибуток підприємства та 13.02.2023 подав в електронному вигляді до Головного управління ДПС у Київській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, Додаток РI до рядка 03 РI податкової декларації з податку на прибуток підприємства та Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка Рi до рядка 03 Рi податкової декларацій з податку на прибуток підприємства ТОВ «СЯЙВОМЕТ» за звітні періоди 2021 - 2022 років, в яких занижено задекларовані показники у рядку 04 «Об`єкт оподаткування» податкової декларації з податку на прибуток підприємства всього у сумі 79 016 806,30 грн., в тому числі по періодах: у 2021 році на суму 21 358 011,22 грн., у 2022 році на суму 57 658 795,08 грн. за рахунок формування витрат від ТОВ «АСШ».

Так, ОСОБА_7 , на виконання спільного злочинного умислу, перебуваючи у невстановленому слідством місці, будучи обізнаним, що господарські операції між товариствами фактично не відбувалися, вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, а саме до рядку 04 «Об`єкт оподаткування» податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «СЯЙВОМЕТ» за звітні періоди 2021 - 2022 років, в яких умисно вказав завідомо неправдиві відомості щодо суми «Об`єкту оподаткування». Вказані офіційні документи ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, подав в електронному вигляді 10.02.2022, 28.04.2022, 22.07.2022, 17.10.2022 до Головного управління ДПС у Запорізькій області та 13.02.2023 до Головного управління ДПС у Київській області, використовуючи свій електронний цифровий підпис.

В той же час, ОСОБА_7 на момент подання цих документів до Головного управління ДПС у Запорізькій області та Головного управління ДПС у Київській області суб`єктивно усвідомлював, що господарські операції між ТОВ «СЯЙВОМЕТ» та ТОВ «АСШ» згідно з договором від 10 листопада 2021 року №1011-21, що слугували підставою для внесення відповідних відомостей до податкової звітності та Єдиного реєстру податкових накладних, не викликали реальних змін майнового стану платника податків - ТОВ «СЯЙВОМЕТ», оскільки фактично металобрухт придбано не у ТОВ «АСШ», а отримано за невстановлених обставин від невстановлених слідством осіб без відображення цих операцій у податковій звітності, а також усвідомлював, що вказаний договір та складені до нього акти приймання брухту та відходів кольорових металів, товарно-транспортні і видаткові накладні не можуть вважатися первинними і не можуть бути підставою для формування податкового обліку та витрат товариства, і, таким чином, ОСОБА_7 , вніс завідомо неправдиві відомості до вказаних офіційних документів.

Таким чином, ОСОБА_7 , своїми умисними діями, що виразилися в умисному внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України.

17.05.2024 старший детектив другого відділу детективів Підрозділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором першого відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням прозастосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави.

На обґрунтування вимог поданого клопотання детектив зазначив, що обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується наступними зібраними доказами, а саме:

- протоколом допиту свідка - засновника та директора ТОВ «АСШ» ОСОБА_10 від 18.01.2024, який в ході допиту повідомив, що не має будь-якого відношення до господарської діяльності підприємства, зокрема не укладав будь-яких договорів із ТОВ «СЯЙВОМЕТ», не підписував первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинах із цим підприємством;

- первинними фінансово-господарськими документами між ТОВ «СЯЙВОМЕТ» та ТОВ «АСШ», а саме: договором від 10 листопада 2021 року №1011-21, актами приймання брухту та відходів кольорових металів, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними та іншими фінансово - господарськими документами, які були вилучені 22.11.2023 під час проведення тимчасового доступу до речей і документів та в порядку ст. 93 КПК України у ТОВ «СЯЙВОМЕТ»;

- протоколами допитів свідків ОСОБА_12 від 24.01.2024, ОСОБА_13 від 08.01.2024, ОСОБА_14 від 19.01.2024, ОСОБА_15 від 23.01.2024, ОСОБА_16 від 22.01.2024, ОСОБА_11 від 20.02.2024, - власників транспортних засобів та причепів, якими здійснювалося перевезення металобрухту згідно товарно-транспортних накладних між ТОВ «СЯЙВОМЕТ» та ТОВ «АСШ», - які в ході допитів повідомили, що транспортні засоби та причепи, які зазначені в ТТН між ТОВ «СЯЙВОМЕТ» та ТОВ «АСШ» дійсно перебувають у їх власності, однак жодних перевезень металобрухту від ТОВ «АСШ» до ТОВ «СЯЙВОМЕТ» відповідно до товарно-транспортних накладних на їх транспортних засобах та причепах не здійснювалось про ТОВ «АСШ» та ТОВ «СЯЙВОМЕТ» їх нічого не відомо, жодних договорів з надання послуг перевезення з вказаними підприємствами не укладали та відповідно таких перевезень не здійснювали;

- висновком аналітичного продукту від 25.03.2024 №9.3/3.3.3/2281-24, відповідно до якого встановлено заниження ТОВ «СЯЙВОМЕТ» податку на прибуток на загальну суму 14 223 025 грн.;

- висновком експерта від 19.04.2024 №2724 за результатами проведення судово-економічної експертизи, яким підтверджено висновки аналітичного продукту від 25.03.2024 №9.3/3.3.3/2281-24 в частині заниження ТОВ «СЯЙВОМЕТ» податку на прибуток на загальну суму 14 223 025 грн.;

- іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.

Детектив вказав, що матеріали кримінального провадження, які додаються до даного клопотання підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його причетності до інкримінованого злочину потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

Відтак, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

На переконання детектива, фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень за ч. ст. 212 та ч. 3 ст. 212 КК України свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.

17.05.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання детектива задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави.

Визначено підозрюваному ОСОБА_7 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого (детектива), прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не відлучатись за межі Запорізької області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками та особами, що підлягають допиту під час ппроведення досудового розслідування, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання залишено без задоволення.

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків визначено до 15 липня 2024 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6

21.05.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва заяву захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про виправлення описки в ухвалі слідчого судді від 17.05.2024 задоволено та виправлено описку в резолютивній частині ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.05.2024 у справі № 761/18306/24 шляхом вірного зазначення покладеного обов`язку на підозрюваного «не відлучатись за межі Запорізької області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду»», замість невірно зазначеного «не відлучатися з с. Богатирівка Запорізької області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду».

Постановляючи вказану ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя перевірив наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення на підставі наданих стороною обвинувачення матеріалів клопотання.

Фактичні дані, які в них містяться дають слідчому судді підстави для висновку про наявність обґрунтованої в сенсі ч. 2 ст. 177 КПК підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

Оцінюючи заявлені ризики можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду, а також перешкоджанню органу досудового розслідування, слідчий суддя виходив насамперед з тяжкості покарання, яке загрожує у разі доведення його вини. Підозрюваний ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На переконання слідчого судді, зазначені обставини свідчать про те, що зазначені ризики є актуальними.

Оцінивши в сукупності всі обставини, наведені в ст. 178 КПК, врахувавши вимоги ст. 181 КПК, слідчий суддя погодився з висновками прокурора про те, що більш м`якші запобіжні заходи (особисте зобов`язання, особиста порука), на даному етапі не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також запобігти наявним ризикам.

Відтак, слідчий суддя прийшов до висновку, що оскільки детективом доведено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

Разом з цим, слідчий суддя визнав запропонований стороною обвинувачення розмір застави надмірним та не релевантним майновому становищу підозрюваної згідно матеріалів клопотання та наданої стороною довідки про доходи.

Слідчий суддя вважав, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного розмір застави має бути визначений згідно вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК та становити 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні детектива та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію дій (бездіяльності) підозрюваного, за вчинення яких він має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого детектива докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.

Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Що ж стосується безпосередньо застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, то слідчий суддя, всупереч запевнень прокурора, правильно встановив, що жодним чином є недоведеними та необґрунтованими доводи сторони обвинувачення, що застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі, меншому ніж 14 223 025 гривень, буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Про це свідчать дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_7 , та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, яким слідчим суддею дана належна оцінка в оскаржуваній ухвалі.

Тому слідчий суддя з огляду на положення абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК Українидійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок та належним чином мотивував своє рішення. Саме такий розмір застави, за переконанням колегії суддів, здатен запобігти тим ризикам, які існують у кримінальному провадженні, та забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які покладені на останнього оскаржуваною ухвалою.

Таким чином, доводи, які викладені в апеляційній скарзі прокурора, є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує вирішення питань про застосування запобіжних заходів, в тому числі і застави, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв`язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора першого відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора першого відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4