Ухвала

від 15.07.2024 по справі 757/33730/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 15 липня 2024 року апеляційну скаргу представника власника майна ПрАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» - адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2021 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна-

адвоката ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме на приміщення А, А`по бульвару Лесі Українки. 34, у м. Києві, що належить на праві власності ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 00219632). Заборонено державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вищевказаного об`єкту нерухомості.

Не погоджуючись з таким рішенням представник власника майна ПрАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» - адвокат ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 25 червня 2021 року клопотання слідчого розглянуто без виклику власника майна або його представника, копію ухвали не направлено, копію рішення отримано представником юридичної особи 17 листопада 2023 року, апеляційну скаргу направлено електронною поштою 21 листопада 2023 року.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неповнотою судового розгляду.

Апелянт зазначає, що 21 березня 2013 року між ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» та ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПІВДЕНКОМБАНК» укладено іпотечний договір №3 0110/6, що забезпечує вимоги Іпотекодержателя. В подальшому, 20.04.2016 року між ПАТ «КОМЕРЦІЙНИМ БАНК «ПІВДЕНКОМБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКС-РАЙТ» укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором №3_01Ю/6.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором 21 березня 2013 року між ПАТ КБ «Південкомбанк» та ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» укладено Договір забезпечення - іпотечний договір № 3 01Ю/6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу відповідно до якого ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» передало в іпотеку майно, зокрема, об`єкт нерухомості за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 34 А, А', загальною площею 6049 м. кв.

У подальшому, а саме 23 травня 2014 року ПАТ КБ «Південкомбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних та з 26 вересня 2014 року розпочато процедуру ліквідації даної банківської установи.

Виконуючи повноваження, передбачені ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Південкомбанк» оголошено аукціон з продажу активів, що обліковуються на балансі банку на електронному торговому майданчику Товарної біржі «Статус Експерт», де один із лотів визначено права вимоги за кредитними договорами № 80К-01Ю від 10 квітня 2012 року і № 85К-ОИО від 31 серпня 2012 року та право вимоги за іпотечним договором. На момент викупу на публічних торгах сума заборгованості по кредитним договорам склала 506516916 гривень.

Переможцем вказаних аукціонів стало ТОВ «ФК «ЕКС-РАЙТ», у зв`язку з чим між ТОВ «КБ «Південкомбанк» (в особі Уповноваженої особи ФГВФО) та ТОВ «ФК «ЕКС- РАЙТ» укладено наступні договори; - договір про відступлення права вимоги № А- 04/01-КЮ від 19 квітня 2016 року, за яким ПАТ «КБ «Південкомбанк» (Первісний кредитор) передало ТОВ «ФК ЕКС-РАЙТ» право грошової вимоги, що випливає з кредитних договорів № 80К-01Ю від 10 квітня 2012 року та № 85К-01Ю від 31 серпня 2012 року; - договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 20 квітня 2016 року, за яким ПАТ «КБ «Південкомбанк» (Первісний кредитор) передало ТОВ «ФК ЕКС- РАЙТ» права за Іпотечним договором.

В подальшому 25.04.2016 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕКС- РАЙТ» та ТОВ «УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА «СІШЦЕНЕРГОМАШ» укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами №30110/6, предметом якого було відступлення прав за наступним іпотечним договором.

Відтак, ПрАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ», звернулось до суду з позовом про визнання недійсним з моменту вчинення Договору іпотеки №3_01Ю/6 від 21.03.2013р., укладеного з Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Південкомбанк».

26 квітня 2016 року Господарський суд м. Києва по справі №910/4818/16 задовольнив позовні вимоги ПрАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ», серед яких визнано недійсним укладений 21.03.2013 р. між Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» (код ЄДРПОУ 21708016) та Публічного акціонерного товариства «Хімнафтомашпроект» (код ЄДРПОУ 00219632) Іпотечний договір №3_01Ю/6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , 21.03.2013р. за реєстровим № 836.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, ПАТ "КБ "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Південкомбанк» та ТОВ «Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш» звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами. Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2017 року у справі № 910/4818/16 рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі № 910/4818/16 скасовано.

18 квітня 2017 року Господарським судом м. Києва розглянуто позовну заяву ПрАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» та повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог.

13 червня 2017 року року Київський апеляційний Господарський суд виніс рішення, яким задовольнив апеляційну скаргу ПрАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ».

24 грудня 2020 року ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду залишено в силі постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі № 910/4818/16.

Слідчим судде не взято до уваги наведені обставини та те, щостаном на день розгляду клопотання юридичний спір, щодо іпотечного договору остаточно вирішено.

Крім того, ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в порушення відповідно ст.ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту нерухомого майна.

Разом з тим, ухвала слідчого судді, всупереч вимогам п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України не містить вказівки про те, яким чином ПрАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» обмежено у володінні своїм майном, шляхом заборони, обмеження розпоряджатись чи користуватись таким майном.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який не заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, пославшись на рішення господарських суддів щодо арештованого майна, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів справи убачається, що 25 червня 2021 року клопотання слідчого розглянуто без виклику власника майна або його представника, копію ухвали не направлено. Апелянт зазначив, що копію рішення отримано представником юридичної особи 17 листопада 2023 року (а.с. 89), апеляційну скаргу направлено електронною поштою 21 листопада 2023 року. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2021 року дотримано.

Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке, 12 квітня 2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017101060000073, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У клопотанні слідчого зазначено, що невстановлені досудовим слідством особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння шляхом обману чужим майном (шахрайство), а саме коштами ПАТ КБ «Південкомбанк», 10 квітня 2012 року уклали кредитний договір № 80К-01Ю, відповідно до якого за відкритою кредитною лінією ТОВ «Фінансовий дім Інвестиційний союз» отримало кредит в розмірі 12 1500000 гривень та 31 серпня 2012 року уклали кредитний договір № 85К-01Ю, відповідно до якого за відкритою кредитною лінією ТОВ «Ресурс-Транзи» отримало кредит в розмірі 40 000 000 гривень.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором 21 березня 2013 року між ПАТ КБ «Південкомбанк» та ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» було укладено Договір забезпечення - іпотечний договір № 301Ю/6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , відповідно до якого ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» передало в іпотеку майно, зокрема, об`єкт нерухомості за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 34 А, А', загальною площею 6049 м. кв.

23 травня 2014 року ПАТ КБ «Південкомбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних та з 26 вересня 2014 року розпочато процедуру ліквідації даної банківської установи.

15 листопада 2016 року між ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» та ТОВ «Діа Проджект» укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , який забезпечує виконання зобов`язань іпотекодавця (ПАТ«ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ») за договором купівлі-продажу цінних паперів. Предметом цього договору є нежитлові приміщення, загальною площею 6094,7 м. кв., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності за адресою: АДРЕСА_1 , А' зареєстровано за ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 00219632).

Постановою слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 від 24 червня 2021 року об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42017101060000073.

25 червня 2021 року старший слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, що на праві власності належить ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ», з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2021 року клопотання прокурора задоволено.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Перша та найголовніша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання з боку органу влади у мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого абзацу надає право позбавляти власності лише «на умовах, передбачених законом», при цьому у другому абзаці визнається право держав здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" пункт 58).

При накладенні арешту на майно, слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та орган досудового розслідування, який звернувся із клопотанням про арешт майна, не дотрималися.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Накладаючи арешт на майно з підстав передбачених п.1, ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя не тільки має переконатися в тому, що майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а й врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Оскільки винесення постанови про визначення майна речовим доказом, не може бути єдиною підставою, для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, посилаючись у клопотанні, що об`єкт нерухомого майна відповідає критеріям зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України та наявні правові підстави, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України для його арешту, прокурор повинний був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку. Між тим, жодних доказів того, що об`єкт нерухомого майна, який на праві власності належить ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» є предметом та доказом розслідуваного кримінального правопорушення, в матеріалах судового провадження не міститься. Не приведені такі докази і в клопотанні слідчого, що свідчить про безпідставність його тверджень.

Колегією суддів встановлено, що згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017101060000073 від 12.04.2017, вбачається, що змоменту внесення відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник власника майна ПрАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» - адвокат ОСОБА_5 , пояснив, що ПрАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ», звернулось до суду з позовом про визнання недійсним з моменту вчинення Договору іпотеки №3_01Ю/6 від 21.03.2013р., укладеного з Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Південкомбанк».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26 квітня 2016 року у справі № 910/4818/16 задоволено позовні вимоги ПрАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ», та визнано недійсним Іпотечний договір №3_01Ю/6 укладений 21.03.2013 р., між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Південкомбанк» (код ЄДРПОУ 21708016) та Публічним акціонерним товариством «Хімнафтомашпроект» (код ЄДРПОУ 00219632), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , 21.03.2013 р. за реєстровим № 836.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, ПАТ "КБ "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Південкомбанк» та ТОВ «Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш» звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами. Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2017 року у справі № 910/4818/16 рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі № 910/4818/16 скасовано.

18 квітня 2017 року Господарським судом м. Києва розглянуто позовну заяву ПрАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» та повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішенням Київського апеляційного Господарського суду від 13 червня 2017 року задоволено апеляційну скаргу ПрАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» (а.с. 91-96).

Касаційний господарський суд 24 грудня 2020 року залишив в силі постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі № 910/4818/16 (а.с.96-97).

Слідчим судде не взято до уваги наведені обставини та те, щостаном на день розгляду клопотання юридичний спір, щодо іпотечного договору остаточно вирішено.

Таким чином, як вважає колегія суддів, правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, для арешту об`єкту нерухомого майна, який на праві власності належить ПрАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» органами досудового розслідування не доведено, а тому слідчий суддя мав відмовити в задоволенні клопотання слідчого в накладенні арешту на вказане майно.

Звертає на себе увагу і той факт, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності, завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для власника майна.

В силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

З огляду на викладене колегія суддів, перевіривши матеріали провадження, приходить до висновку, що вони не містять достатніх та необхідних даних, які б свідчили про можливість накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, у зв`язку з чим доводи апелянта про незаконність ухвали слідчого судді слід визнати переконливими.

За таких обставин, у даному випадку, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника власника майна ПрАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» - адвоката ОСОБА_5 , - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, у зв`язку з недоведеністю необхідності арешту зазначеного об`єкт нерухомого майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ПрАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» - адвоката ОСОБА_5 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2021 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, а саме на приміщення А, А`по бульвару Лесі Українки. 34, у м. Києві, що належить на праві власності ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 00219632).

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14

Єдиний унікальний № 757/33730/21-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15

Провадження № 11сс/824/550/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК