Постанова

від 19.07.2024 по справі 753/17748/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/6144/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 року м. Київ

Справа № 753/17748/23

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-18», яка подана представником ОСОБА_1 , на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року, постановлену у складі судді Каліушко Ф.А.,

у справі за заявою Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-18» до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

встановив:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 жовтня 2023 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-18» до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 21 981 грн.

Не погоджуючись з ухвалою, представник ЖБК «Молодіжний-18»- Сенченко Л.П. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, оскільки судовий наказ може бути видано, якщо є інші докази на підтвердження фактичного надання комунальних послуг. Вказує, що ЖБК «Молодіжний -18» на підтвердження фактичного надання послуг мешканцям/ власникам квартир та отримання таких послуг ними надало суду: копію договору, як колективного споживача для мешканців/власників будинку, на послуги по вивозу сміття із ПП «Кудім», копію договору, як колективного споживача для мешканців/власників будинку по наданню послуг з технічного обслуговування ліфтів із ПАТ «ОТІС», кошторис по витратам на утримання будинку, статут кооперативу ЖБК «Молодіжний - 18»

Зазначає, що відповідач постійно проживає у своїй квартирі у будинку, який належить ЖБК «Молодіжний -18», та систематично користується житлово-комунальними послугами. Суд першої інстанції не звернув уваги на надані заявником копії документів та не надав цим доказам належної оцінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про відмову у видачі судового наказу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 21 981 грн., однак письмово укладеного договору (в тому числі електронній) формі між заявником та боржником суду не надано, а отже договірні відносини між сторонами відсутні. Відтак, суд дійшов висновку, що з заяви про видачу наказу та доданих до неї документів не вбачається безспірність вимог.

З висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про видачу судового наказу колегія суддів погоджується, проте вважає, що такі висновки зроблено з порушенням норм процесуального права, що є підставою для зміни оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 163 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про видачу судового наказу. Відповідно до положень вказаної статті заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу, зокрема, згідно з частиною першою цієї статті визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2023 року ЖБК «Молодіжний-18» звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі

21 981 грн. До заяви про видачу судового наказу були долучені додатки, а саме:

- копію договору № 002/21 про надання послуг з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів (ТПВ) від 31 грудня 2020 року, укладеного між ЖБК «Молодіжний-18» та ПП «Кудім»;

- копію додаткової угоди № 3 про зміну та доповнення до договору на надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 29 листопада 2021 року, укладеного між ЖБК «Молодіжний-18» та ПрАТ «ОТІС»;

- довідку про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 );

- кошторис по витратах на утримання будинку та прибудинкової території;

- копію статуту ЖБК «Молодіжний - 18»;

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається зі змісту заяви ЖБК «Молодіжний - 18» про видачу судового наказу, заява містить вимогу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, тобто вимогу, визначену п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.

Відмовляючи у видачі судового наказу, суд виходив з того, що письмово укладеного договору (в тому числі електронній) формі між заявником та боржником суду не надано, а отже договірні відносини між сторонами відсутні.

Проте такий висновок колегія суддів вважає помилковим, оскільки вимога процесуального закону про необхідність долучення договору у письмовій (електронній) формі (п.3 ч.3 ст. 163 ЦПК України) пов`язана із положеннями п.7 ч.1 ст.161 ЦПК України і стосується заявлених вимог до юридичної особи або фізичної особи-підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В даному пункті, дійсно, передбачене обов`язкове долучення заявником письмового (електронного) екземпляру договору.

Однак, у даній справі ЖБК «Молодіжний -18» заявлено вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 21 981 грн. 30 коп., яка випливає з правовідносин з оплати житлово-комунальних послуг (п.3 ч.1 ст. 161 ЦПК України), тому вимога суду про долучення письмового (електронного) екземпляру договору про надання житлово-комунальних послуг не ґрунтується на положеннях процесуального закону щодо характеру правовідносин, що виникли між споживачем та надавачем послуг конкретно у даній справі, за якими унормована можливість видачі судового наказу. При цьому, судом не враховано також і те, що відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Заява ЖБК «Молодіжний - 18» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги подана відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, а відтак обов`язок подання копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості не розповсюджується на вказану заяву.

Крім того, п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг.

Водночас, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За змістом зазначених норм закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №401/710/15-ц та постановах Верховного Суду України від 18 червня 2016 року у справі №922/5923/14, №6-2951цс15 від 20 квітня 2016 року.

Верховний Суд України у постанові від 25 листопада 2014 року у справі №3-184гс14 вказав, що згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними.

За таких обставин, відсутність копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким не було заявлено будь-яких вимог, не може бути підставою для відмови у видачі судового наказу за заявою про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Разом з тим, заявник, подаючи заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, не зазначив і не надав у повному обсязі документів, на підставі яких було встановлено розмір платежів на утримання будинку та прибудинкової території, та невиконання обов`язку по сплаті яких і стало підставою для звернення до суду із вказаною заявою.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що на підтвердження фактичного надання послуг мешканцям/ власникам квартир та отримання таких послуг до заяви було додано відповідні докази, на які суд першої інстанції уваги не звернув, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки розмір вказаних платежів підтверджений документально лише в окремій частині розрахунку заборгованості.

Зокрема, з наданої довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку№ НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачається, що щомісячний розмір плати за утримання будинку та прибудинкової території в 2022 - 2023 роках становить 558 грн. 21 коп., проте вказаний розмір не у повному обсязі відповідає тарифу, що визначений у «Складових нормативних витрат з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій», згідно з якими витрати на 1 кв.м. становлять 6 грн. 54 коп., виходячи із загальної площі квартири ОСОБА_2 .

Крім того, щомісячний розмір плати за утримання будинку та прибудинкової території у 2021 році, відповідно до вказаної довідки, становить 318 грн. 15 коп.

Однак до заяви про видачу наказу не було надано документу, що підтверджує розмір тарифу, за яким таку плату нараховано.

Також, у довідці про нарахування та оплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_2 зазначено, що станом на січень 2021 року заборгованість становить 6999 грн. 30 коп., і зазначена сума заборгованості включена у суму 21 981 грн. 30 коп., яку заявник просить стягнути за судовим наказом, проте ні розрахунку заборгованості на суму 6999 грн. 30 коп., ні документів, що підтверджують підстави для її нарахування, до заяви про видачу судового наказу не надано.

За таких обставин, сума заборгованості за житлово-комунальні послуги не є такою, що обґрунтована та підтверджена відповідними доказами, а тому наявні підстави для відмови у видачі судового наказу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України - заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України, а саме - до заяви про видачу судового наказу не додані документи, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з ч.4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову ЖБК «Молодіжний - 18» у видачі судового наказу, але помилився у мотивах такої відмови, тому оскаржуване судове рішення підлягає зміні, з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374 - 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-18», яка подана представником ОСОБА_1 , - задовольнити частково.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року - змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.