Рішення

від 10.07.2024 по справі 727/2743/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/2743/24

Провадження № 2/727/841/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Бружа В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Чернівецької окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області звернувся до суду із позовом про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави до відповідачки ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовної заяви посилається на те, що за результатами вивчення питання законності використання іноземцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Чернівецького району виявлено порушення вимог законодавства, а саме ст.ст. 13,14, 41 Конституції України та ст.ст.80, 81, 145 Земельного кодексу України; встановлено, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.06.2014 року, набула права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:22:003:1372, площею 0,0658 га, із цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, що розташована по АДРЕСА_1 .

Вказує, що право власності відповідачки на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стверджує, що згідно інформації Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області від 10.05.2023 року та від 01.06.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань набуття громадянства України до УДМС в Чернівецькій області не зверталась, паспортом громадянина України, іншими документами, що підтверджують особу та громадянство, посвідками на тимчасове/постійне проживання не документувалась.

Таким чином, зазначає, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, добровільно її не відчужила, у зв`язку з чим, вважає, що право власності на належну їй земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду.

Стверджує, що перебування у приватній власності ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки суперечить ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України у зв`язку з тим, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Вказує, що у разі невиконання вищезазначеної вимоги закону настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Крім цього, зазначає, що порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 порушила визначену законодавством процедуру використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення та, як іноземний громадянин, не вжила заходів для її відчуження, в зв`язку з чим на теперішній час вона являється власником спірної земельної ділянки на території України.

Вказує, що наразі продовольча безпека України, враховуючи воєнні дії, які ведуться на території України, потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб, у першу чергу громадян України.

Стверджує, що підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах стала бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, який за законом є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.

На основі викладеного, керівник Чернівецької окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, просить суд припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт громадянина Російської Федерації НОМЕР_2 , виданий 09.10.2008 року відділом УФМС Росії по Сахалінській області в м. Южно-Сахалінськ, право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:22:003:1372, площею 0,0658 га, із цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, що розташована по АДРЕСА_1 , зареєстровану в Державному реєстрі речових прав за №389533673101, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області. Крім цього, просить суд стягнути з відповідачки на користь Чернівецької обласної прокуратури (Чернівецька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ: 02910120, Державна казначейська служба України, м. Київ, р/р UA378201720343110001000004946) судовий збір у розмірі 3028,00 грн., сплачений за пред`явлення цього позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.03.2024 року було відкрито провадження у справі №727/2743/24 (провадження №2/727/841/24)за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави;призначено підготовче судове засідання на 25квітня 2024 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25.06.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено вищезазначену цивільну справу до судового розгляду по суті на 10 липня 2024року.

Прокурор у судове засідання не з`явилась, однак спрямувала до суду заяву, відповідно до змісту якої просить суд провести розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі; не заперечує щодо винесення заочного рішення по суті справи.

Представник позивача ГУ Дежгеокадастру у Чернівецькій обл.. Тоненька Д.К. в судове засідання не з`явилась, згідно спрямованої до суду заяви позов підтримує у повному обсязі, просить суд його задовольнити та проводити розгляд даної цивільної справи без її участі; не заперечує щодо винесення заочного рішення по суті справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча повідомлялась судом про день, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, зокрема шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади та надсилання судового виклику за місцем знаходження майна.

При цьому, відповідачка, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надала.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України- у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, в яких достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п.3, 4 ч.1 ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247, ст.280 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за письмовою згодою позивача у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом серії АВО №934425 від 26.04.2001 року, виданого державним нотаріусом Прядком І.І. (а.с.21, 28), отримала у власність земельну ділянку, в межах згідно плану (а.с.24), площею 0,0658 га, за кадастровим номером 7310136300:22:003:1372 із цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, що розташована по АДРЕСА_1 .

Зазначені обставини підтверджуються Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7300536822014 від 19.02.2024 року (а.с.23), а також копією Поземельної книги 7310136300220031372 від 19.02.2024 року (а.с.30-48).

При цьому, відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою російської федерації, що підтверджується копією «Доверенности (Российская Федерация, Город Южно-Сахалинск, Сахалинской области)», що була видана 28.06.2011 року нотаріусом міста Южно-Сахалінськ, Сахалінської області Догадаєвою В.С.(а.с.22).

Крім цього, згідно з листів Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області №52-4032ВИХ-23 від 10.05.2023 року (а.с.49-50) та №52-4719ВИХ-23 від 01.06.2023 року (а.с.51-56), вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань набуття громадянства України до УДМС в Чернівецькій області не зверталася, паспортом громадянина України, іншими документами, що підтверджують особу та громадянство, посвідками на тимчасове/постійне проживання не документувалася.

При цьому, положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм Земельного кодексу України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства. Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, вбачається, що виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Якщо спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч.1 ст.181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України, до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об`єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст. 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи, можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди (ст.35 Земельного кодексу України).

Одночасно за змістом ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст. ст. 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Таким чином, згідно з ч. 4 ст. 145 Земельного кодексу України, вбачається, що конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

За змістом вказаної норми права, передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом, а тому, в даному випадку, наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваних земельних ділянок, оскільки останній мав достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак до цього часу земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства України та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №513/444/15-ц від 23 січня 2018 року.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.

При цьому, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

При цьому, у зв`язку з тим, що Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області відповідно до положень ст. 145 Земельного кодексу України, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області» здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, наділене правом на подання такого роду позовів, на лист прокурора про виявлені порушення із вимогою вжити заходів щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку, повідомили про неподання позову щодо усунення даних порушень у зв`язку з відсутністю коштів та не заперечує проти звернення з позовом органів прокуратури, станом на день надходження даного позову до суду самостійно не реалізувало своє процесуальне право, то відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 56 ЦПК України, на думку суду, наявні підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді.

Вказане узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 за схожих обставин.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачка ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 7310136300:22:003:1372, площею 0,0658 га, що розташована по АДРЕСА_1 , тобто з 26.04.2001 року і по даний час не відчужила її в передбаченому законом порядку, суд приходить до висновку, що в даному випадку є підстави для її конфіскації у власність держави.

При цьому, обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, якою ОСОБА_1 незаконно володіє, на думку суду, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст. 348 ЦК України, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

З огляду на характер спірних правовідносин, а також встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що в даному випадку правомірним та законним є втручання держави в право власності ОСОБА_1 , а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги Керівника Чернівецькоїокружної прокуратури,який дієв інтересахдержави вособі органу,уповноваженого державоюздійснювати відповідніфункції успірних відносинах ГУДержгеокадастру уЧернівецькій областідо ОСОБА_1 про припиненняправа власностіна земельнуділянку шляхомїї конфіскаціїна користьдержавиє обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 35, 145 ЗК України, ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 137, 259, 263-265, 273, 430 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Винести заочне рішення.

Позов Керівника Чернівецької окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави задовольнити.

Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина Російської Федерації НОМЕР_2 , виданий 09.10.2008 року відділом УФМС Росії по Сахалінській області в м. Южно-Сахалінськ, право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:22:003:1372, площею 0,0658 га, із цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, що розташована по АДРЕСА_1 , зареєстровану в Державному реєстрі речових прав за №389533673101, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ: 39909396), що розташоване в м. Чернівці вул. Г. Майдану, 194-А.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина Російської Федерації НОМЕР_2 , виданий 09.10.2008 року відділом УФМС Росії по Сахалінській області в м. Южно-Сахалінськ на користь Чернівецької обласної прокуратури (Чернівецька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910120, Державна казначейська служба України, м. Київ, р/р НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 19 липня 2024 року.

СУДДЯ: