Ухвала

від 19.07.2024 по справі 460/7690/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 липня 2024 року м. Рівне№460/7690/24Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову

Приватного підприємства "Паралеле.Піпед"

доГоловного управління ДПС в Рівненській області, Державної податкової служби України про зобов`язання вчинення певних дій,та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Паралеле.Піпед" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Рівненській області, Державної податкової служби України про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати:

- податкову накладну №1811 від 12.07.2022р. реєстраційний номер 9168340745;

- податкову накладну №21 від 01.08.2022р. реєстраційний номер 9168360851;

- податкову накладну №22 від 23.08.2022р. реєстраційний номер 9184650374;

- податкову накладну №23 від 23.08.2022р. реєстраційний номер 9184653670;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2011 від 26.08.2022р. реєстраційний номер 9168555307 в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх подання до реєстрації.

Згідно з п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд зобов`язати відповідача зареєструвати документи в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх подання до реєстрації.

Суд звертає увагу на положення частини першої статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому суд окремо звертає увагу на необхідності дотримання положень частини першої статі 172 КАС України, відповідно до якої в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Разом з тим, порушення правил об`єднання позовних вимог є підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту шостого частини четвертої статті 169 КАС України.

Проаналізувавши зміст позовної заяви суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів у неналежний спосіб, шляхом заявлення лише позовних вимог про зобов`язання вчинення певних дій без оскарження водночас відповідних рішення, дій або бездіяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень. У зв`язку з цим суд пропонує позивачу привести зміст позовних вимог у відповідність до визначених КАС України способів захисту прав та інтересів осіб у публічно-правових спорах

Перевіривши відповідність позовної заяви ст. 160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.

Відповідно до п. 2, п. 4 ч. 5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позовні вимоги пред`явлені до Державної податкової служби України .

Натомість, одним з відповідачів зазначено Головне управління ДПС в Рівненській області.

Таким чином, позивачем не зазначено змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, чим порушено п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Щодо документів, які додаються до позовної заяви, то відповідний перелік визначено у статті 161 КАС України.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028 грн. на одну особу.

Відповідно до положень абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позивач просить зобов`язати відповідача зареєструвати 4 податкові накладні та розрахунок коригування.

Отже, позовна заява містить 5 вимог немайнового характеру, а тому за подання даного позову до суду позивачу належало сплати судовий збір в розмірі 15140 грн. (3028,00 грн. за кожну вимогу немайнового характеру) При цьому, оскільки позов подано в електронній формі, то відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тому, до сплати підлягало 12 112, 00 грн.

Всупереч викладеному, позивачем додано до адміністративного позову документ про сплату судового збору лише у розмірі 2422,40 грн., тобто у не достатньому розмірі.

Щодо строку звернення до суду.

Згідно з вимогами ч.1 - 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно з п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до ст.102 Податкового кодексу України строк давності становить 1095 днів.

За змістом ст.102 Податкового кодексу України вказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов`язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.

У даному ж випадку позивач оскаржує рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних, які за своєю суттю не є рішеннями про нарахування грошового зобов`язання.

З огляду на те, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про зобов`язання здійснити реєстрацію податкової накладної, то в даному випадку застосуванню підлягають строки звернення до суду, встановлені КАС України.

У постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (№К/9901/16396/19) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про зобов`язання зареєструвати податкові накладні та розрахунок коригування у зв`язку з ухваленням Харківським окружним адміністративним судом 06 вересня 2023у справі №520/10460/22 рішення про:

- Визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №19354 від 28.07.2022 про відповідність Приватного підприємства "Паралеле.Піпед" - платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

- Визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного у правління ДПС у Рівненській області №20314 від 07.09.2022 про відповідність Приватного підприємства "Паралеле.Піпед" - платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків.

- Зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ 43142449) виключити Приватне підприємство "Паралеле.Піпед" (код ЄДРПОУ 43142449) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Вказане рішення набрало законної сили 04.12.2023

Як зазначає позивач у зв`язку з скасуванням вищезазначених рішень податкового органу у Державної податкової служби України виник обов`язок зареєструвати:

- податкову накладну №1811, №21, №22, №23 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2011.

Водночас, з даною позовною заявою позивач звернувся до суду 15.07.2024, що підтверджується штампом реєстрації вхідної документації в системі Електронний суд, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Однак, доказів в обґрунтування причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом позивач не подав, не подав також і клопотання про поновлення такого строку.

Таким чином, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу недоліки позовної заяви усунути шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої у відповідності з вимогами статті 160 КАС України з урахуванням викладених висновків, додавши її копії відповідно до кількості учасників справи, а також:

- документа про сплату судового збору у розмірі 9689,60 грн.

- доказів на підтвердження того, що строк звернення до суду не пропущено або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску

Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Приватного підприємства "Паралеле.Піпед" до Головного управління ДПС в Рівненській області, Державної податкової служби України про зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію даної ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя В.В. Щербаков