Рішення

від 18.07.2024 по справі 480/10602/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 року Справа № 480/10602/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп`яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10602/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ ЕКСПРЕСС" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ ЕКСПРЕСС" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою, і просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову №342822 від 17.07.2023 Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно- господарського штрафу до ТОВ "Еліт Експрес" у розмірі 34000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.06.2023 під час перевірки посадовими особами Відділу державного нагляду у Рівненській області, в с. Вересневе, Рівненська область, транспортного засобу Мерседес з д.н.з. НОМЕР_1 , що належить позивачу, складено Акт №020807.

Відповідно до відомостей, що містяться в Акті №020807, під час перевірки було виявлено порушення ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: під час надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів за маршрутом: Слубиці (Польща) - Суми, перевізник не забезпечив водія документами, передбаченими ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме не одержана (відсутня) роздруківка на паперовому носії обліку режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 , за 12.06.2023.

На підставі зазначеного акту, була складена постанова №342822 від 17.07.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Експрес".

Також позивач вважає, що застосування відповідачем абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" не відповідає складу виявленого порушення, а тому Постанова Державної служби України з безпеки на транспорті від 17.07.2023 №342822 не може вважатися правомірною та підлягає скасуванню.

Так, позивач зазначає, що ст. 53 Закон №2344-ІІІ встановлює перелік документів, які зазначені в ч. 4 цієї статті, які повинні мати резиденти України при виконанні міжнародних перевезень пасажирів: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту. Цей перелік є вичерпним.

З Акту не вбачається, що під час перевірки не були надані документи, визначені ст. 53 Закону №2344-ІІІ, а вбачається, що представника відповідача було допущено до перевірки цифрового тахографа та транспортний засіб був обладнаний таким засобом контролю. Під час перевірки була надана роздруківка іншого водія, який відсутній у транспортному засобі.

Ухвалою суду від 04.10.2023 розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що під час проведення перевірки було встановлено, що належним позивачу транспортним засобом, обладнаним цифровим тахографом, здійснювалося міжнародне перевезення пасажирів. Вказаним транспортним засобом керував водій ОСОБА_1 .

На вимогу інспектора водій ОСОБА_1 надав для перевірки роздруківку даних роботи тахографа. Дослідивши вміст останньої було встановлено, що дана роздруківка на іншого водія- ОСОБА_2 .

А отже вбачається, що інформація про роботу водія ОСОБА_1 (роздруківка за 12.06.2023) відсутня.

Відповідач зазначає, що абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону передбачає, зокрема, застосування адміністративно-господарського штрафу у разі відсутності щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія (для даного ТЗ такі не використовуються і не можуть використовуватись). Щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія - це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. Для цифрових тахографів, який встановлений на ТЗ позивача щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія не використовуються, а необхідними є інші документи, наприклад, карта водія, роздруківка на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Також відповідач вважає, що розгляд справи позивача з перевищенням двомісячного строку, встановленого Порядком № 1567, не є тим порушенням, яке має тягнути обов`язкове скасування прийнятої за результатами розгляду постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу, оскільки такий штраф накладено з дотриманням строків, встановлених частиною першою статті 250 Господарського кодексу України, а саме: протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення.

Позивач своїм правом щодо надання відповіді на відзив не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 09.06.2023 № 015732, 12.06.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду у Рівненській області в с. Вересневе, Рівненська область, Рівненський район на блок посту проведена рейдова перевірка, під час якої зупинений транспортний засіб марки Mercedes, з д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Еліт Експресс".

Під час перевірки виявлено порушення: ст.30, 34 Закаону України "Про автомобільний транспорт", під час надання послуг з регулярних міжнародних перевезень пасажирів за маршрутом: Слубиці (Польща) - Суми, перевізник не забезпечив наявності у водія документів, передбачених ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме не одержана (відсутня) роздруківка на паперовому носії обліку режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 , за 12.06.2023.

За результатами перевірки складено акт № 020807 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.06.2023. Водій з актом ознайомлений від підпису та пояснень відмовився (а.с. 29).

Керівника ТОВ "Еліт Експресс" було повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 17.07.2023 з 9:00 год до 13:00 год, про що свідчить розписка (а.с. 47). На розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт представник позивач не з`явився.

За результатами розгляду справи, на підставі акту рейдової перевірки №020807 винесено: постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.07.2023 № 342822, якою до ТОВ "Еліт Експресс" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 34000 грн на підставі абзацу 6 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с. 30).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1567).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону № 2344-III, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно з положеннями статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху.

Абзацом 2 частини 2 статті 49 Закону № 2344-ІІІ визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Статтею 53 Закону № 2344-ІІІ обумовлено, що організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень (ч.1).

До міжнародних перевезень пасажирів та небезпечних вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки (ч.2) .

Частиною 4 ст.53 Закону № 2344-ІІІ визначено, що при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.

Відповідно до ч.8 ст.53 Закону № 2344-ІІІ, водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Також 07 вересня 2005 року прийнято Закон України № 2819 "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних Засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)" (далі - Закон № 2819), укладеної 01 липня 1970 року в м.Женева.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про міжнародні договори України" ратифікація, затвердження, прийняття, приєднання - це залежно від конкретного випадку форма надання згоди України на обов`язковість для неї міжнародного договору.

Статтею 14 Закону України "Про міжнародні договори України" передбачено, що міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов`язковість міжнародного договору.

Отже, з прийняттям Закону № 2819 положення ЄУТР набрали чинності для України і є обов`язковими для виконання на її території всіма учасниками - Договірними Сторонами Європейської угоди з урахуванням поправок внесених до неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЄУТР, ця Угода застосовується на території кожної Договірної Сторони до всіх міжнародних автомобільних перевезень, що виконуються будь- яким транспортним засобом, зареєстрованим на території зазначеної вище Договірної Сторони або на території будь-якої іншої Договірної Сторони.

Відповідно до ст. 1017 ЄУТР, 1.Договірні сторони приписують встановлення та використання на транспортних засобах, зареєстрованих на їх території, контрольного пристрою відповідно до вимог цієї Угоди, включаючи деталі та додатки до нього. 2.Контрольний пристрій за змістом цієї Угоди повинен відповідати, у тому, що стосується його конструкції, встановлення, використання та перевірки, вимогам цієї Угоди, включаючи деталі та додатки до нього. 3. Вважається, що контрольний пристрій, що відповідає постанові (CEE) № 3821/85 Ради від 20 грудня 1985 року, у тому, що стосується її конструкції, встановлення, використання та перевірки, відповідає вимогам цієї Угоди, включаючи деталі та додатки до нього.

Відповідно до ст. 12-34 Розділу III "Використання обладнання" Додатку 32 "Контрольний пристрій" ЄУТР,

b) якщо через свою відсутність водій не може використовувати контрольний пристрій, встановлений на транспортному засобі, то періоди часу, зазначені нижче в підпунктах b), с) та d) другого абзацу пункту 3:

і) якщо транспортний засіб оснащений контрольним пристроєм відповідно до додатку І (аналоговий тахограф), проставляються на реєстраційному листку від руки автоматично або іншим способом розбірливо і без помарок; або

іі) якщо транспортний засіб оснащений контрольним пристроєм відповідно до додатку 1В (цифровий тахограф), проставляються в картці водія з використанням ручного пристрою для введення даних, передбаченого в обладнанні, що записує.

3. Водії:

- забезпечують відповідність зазначеного на реєстраційному аркуші часу офіційному часу країни реєстрації транспортного засобу,

- наводять у дію комутаційні механізми, що дозволяють окремо та чітко реєструвати такі періоди часу:

a) під знаком О або 35: тривалість керування;

b) під знаком X або 36 всі інші періоди роботи;

c) під знаком 37: інші періоди перебування на робочому місці, а саме: - час очікування, тобто, період, протягом якого водії не зобов`язані залишатися на своїх робочих місцях, інакше як для реагування на можливі сигнали до початку або відновлення водіння або до виконання іншої роботи, - час, проведений поряд з водієм у процесі руху транспортного засобу, - час, проведений на спальне місце в процесі руху транспортного засобу,

d) під знаком 38 перерви в управлінні та періоди щоденного відпочинку.

7. b) Якщо водій керує транспортним засобом, оснащеним контрольним пристроєм відповідно до додаванням 1В, то він має бути готовий пред`явити щоразу, коли цього вимагатиме інспектуючи посадова особа:

i) картку водія, власником якої він є;

ii) будь-які записи, зроблені вручну, та роздруківку, зроблену протягом поточного тижня та попередніх 28 календарних днів, як це вимагається відповідно до цієї Угоди;

iii) реєстраційні листки, шо відповідають тому ж періоду часу, про який йдеться у попередньому підпункті та протягом якого він керував транспортним засобом, оснащеним контрольним пристроєм відповідно до додавання 1.

Пунктом 4 статті С "Реєструючі прилади» розділу III «Вимоги до конструкції контрольного пристрою" Додатку 1-40 "Вимоги до конструкції, перевірки, встановлення та інспекції" ЄУТР, щодо реєстрації часу:

а) Конструкція контрольного пристрою повинна бути такою, щоб період керування завжди реєструвався автоматично і щоб можна було, у разі потреби, за допомогою приладу включення окремо зареєструвати інші періоди часу, наприклад:

i) під знаком 35 - тривалість керування;

ii) під знаком 36 - усі інші періоди роботи;

iii) під знаком 37- інші періоди перебування на робочому місці, саме:

- час очікування, тобто, період, протягом якого водії не зобов`язані залишатися на своїх робочих місцях, інакше як для реагування на можливі сигнали до початку або відновлення водіння або виконання іншої роботи;

- час, проведений поряд із водієм під час руху транспортного засобу;

- час, проведений на спальному місці під час руху транспортного засобу;

iv) під знаком 38 - перерви у роботі та періоди щоденного відпочинку.

Таким чином, роздруківка на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв є обов`язковим документом, передбаченим статтею 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" необхідним для виконання міжнародних пасажирських перевезень для перевізників, які використовують у своїх ТЗ цифровий тахограф.

Абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону № 2344 встановлено, що за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів.

Проте, долучені до матеріалів адміністративного позову документи не свідчать про пред`явлення всіх визначених вище документів на момент складання акта про проведення перевірки.

З матеріалів справи суд вбачає, що під час проведення перевірки було встановлено, що належним позивачу транспортним засобом, обладнаним цифровим тахографом, здійснювалося міжнародне перевезення пасажирів. Вказаним транспортним засобом керував водій ОСОБА_1 . На вимогу інспектора водій ОСОБА_1 надав для перевірки роздруківку даних роботи тахографа на іншого водія- ОСОБА_2 .

Отже проведеною перевіркою встановлено факт відсутності інформація про роботу водія ОСОБА_1 за 12.06.2023.

Факт відсутності роздруківки даних роботи водія ОСОБА_1 , за 12.06.2023 не заперечується позивачем у позовній заяві.

Таким чином позивач надавав послуги з перевезення пасажирів без оформлення усіх документів, які передбачені статтею 53 Закону № 2344, у зв`язку з чим позивача на підставі абз. 6 частини 1 статті 60 Закону № 2344 було притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000 грн.

При цьому, твердження позивача, про неправильну кваліфікацію вказаного правопорушення, суд вважає безпідставним.

З матеріалів справи суд вбачає, що транспортний засіб позивача, за наслідками перевірки якого прийнято оскаржувану постанову, обладнаним цифровим тахографом, що також не заперечувалося позивачем в позові.

Так, абзацом 11 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазначає, що ч. 8 ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" та ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" розмежовують поняття:

1) щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв (тахокарти) у випадку обладнання ТЗ аналоговим тахографом;

2) роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв, у випадку обладнання ТЗ цифровим тахографом.

При цьому, у випадку відсутності при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень перших - застосовується абз. 11 ст. 60 Закону, а у випадку відсутності при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень других - застосовується абз. 6 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Враховуюче вищевикладене, суд доходить висновку, що доводи позовної заяви та матеріали справи не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

В свою чергу, оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ ЕКСПРЕСС" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко