Ухвала

від 19.07.2024 по справі 520/6666/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 липня 2024 р. Справа № 520/6666/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Судді-доповідача: Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 року по справі № 520/6666/23

за позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Восток-Пром-Снаб"

до Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 частково задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Восток-Пром-Снаб" до Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області на зазначене рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 апеляційна скарга залишена без руху у зв`язку з пропущенням строку апеляційного оскарження судового рішення та несплатою судового збору, наданий строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали.

Копія зазначеної ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 отримані Головним управлінням ДПС у Рівненській області 18.06.2024 о 18:16 год. відповідно до довідку електронного листа через підсистему "Електронний суд".

Відповідно до пп. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З урахуванням наведеного, датою отримання копії рішення від 18.06.2024 слід вважати 19.06.2024.

На виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2024 Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Із матеріалів справи встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення складено 24.11.2024 року.

Копію судового рішення отримано апелянтом 02.02.2024 року о 14:05, відповідно до довідкри про доставку електронного листа через підсистему "Електронний суд".

Апеляційну скаргу подано відповідачем 13.06.2024 (через підсистему "Електронний суд"), тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження судового рішення.

При цьому, заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження обґрунтована тим, що що 24 лютого 2022 року указом Президента № 64/2022 на території України введено військовий стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Також, апелянт зазначає, що Головне управління ДПС у Рівненській області є представником по 4589 справах, провадження у яких порушувалося Рівненським окружним адміністративним судом, та по 527 справах, провадження у яких порушувалося Харківським окружним адміністративним судом.

Головне управління ДПС у Рівненській області, просить суд врахувати, що відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою у найкоротші терміни.

Вперше з апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до суду 15.01.2024, засобами поштового зв`язку.

20.03.2024 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 по справі №520/6666/23 повернуто скаржнику через не сплату судового збору.

Вдруге з апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до суду 25.03.2024 ( через підсистему "Електронний суд").

06.05.2024 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 по справі №520/6666/23 повернуто скаржнику через не сплату судового збору.

07.05.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду через систему "Електронний суд" втретє надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області.

10.06.2024 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 по справі №520/6666/23 повернуто скаржнику через не сплату судового збору.

13.06.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду через систему "Електронний суд" втретє надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 року апеляційна скарга залишена без руху у зв`язку з пропущенням строку апеляційного оскарження судового рішення та несплатою судового збору та наданий строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа через систему " Електронний суд" Головним управлінням ДПС у Рівненській отримано копію ухвали Другого апеляційного адміністратвиного суду від 18.06.2024 прозалишення апеляційної скарги без руху 18.06.2024 року о 18:16 год.

Відповідно до пп. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З урахуванням наведеного, датою отримання копії рішення від 18.06.2024 слід вважати 19.06.2024.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Османпроти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено процесуальні строки, у межах яких учасники справи та усі зацікавлені особи можуть реалізувати право на апеляційний перегляд справи, гарантоване статтею 13 цього Кодексу та статтею 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Встановлення законом таких процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поряд із цим процесуальним законом, зокрема й частиною третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачена можливість поновлення строку на апеляційне оскарження в разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу, зокрема позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Визначаючи зміст поняття «поважні причини», колегія суддів бере до уваги й висновки щодо застосування норм права, викладені у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04, де зазначено, що поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим.

Положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Відповідно на висновків Верховного Суду викладених у постанові від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.

Колегія суддів у вищевказаній постанові вважала за доцільне звернути увагу й на те, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

"Швидке" повторне звернення до суду, не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.

За схожих обставин Верховним Судом у касаційному порядку було переглянуто справу №640/9792/20 й прийнято постанову від 22.03.2023.

Таким чином, обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, не можуть вважатися поважними причинами, оскільки невиконання вимог процесуального законодавства не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 07.02.2018 року у справі справа №804/3801/16 (К/9901/2670/17).

Відповідачем у цій справі не дотримано одночасно всіх перерахованих вище умов коли процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено.

Колегія суддів зазначає, що відповідач звертаючись з апеляційною скаргою вдруге та втретє (25.03.2024, 07.05.2024) фактично допустив ті ж самі недоліки, які слугували підставою повернення першої апеляційної скарги.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 17.08.2022 у справі №240/30759/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20, від 27.10.2022 у справі № 400/233/21.

Суд також враховує, що загальний строк, що сплинув після ухвалення рішення суду першої інстанції (24.11.2024) і до дня повторного подання апеляційної скарги (13.06.2024) становить більше ніж 6 місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Зокрема, судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

Окрім того, колегія суддів, надаючи оцінку доводам апелянта, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання суб`єкта владних повноважень на внутрішню організацію роботи, у тому числі щодо підготовки апеляційної скарги, не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що відповідач з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у передбачений законодавством строк.

Повернення заявнику апеляційної скарги, за умови порушення вимог до оформлення апеляційної скарги, не є обставинами, що перешкоджали своєчасному вчиненню процесуальних дій, а лише свідчить про неналежне користування суб`єктом владних повноважень наданими процесуальним законодавством правами.

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянтом не надано.

Стосовно клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати суового збору.

Колегія суддів зазначає про недоцільність надання апелянту додаткового строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, оскільки це не призведе до очікуваного результату, з урахуванням відсутності поважних причин пропущення скаржником строку на апеляційне оскарження, внаслідок чого наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, відповідно до вимог п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне прийняти рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 року по справі № 520/6666/23 за позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Восток-Пром-Снаб" до Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач І.М. РальченкоСудді В.В. Катунов З.Г. Подобайло