Постанова

від 18.07.2024 по справі 600/6866/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/6866/23-а

Головуючий у 1-й інстанції: Маренич Ігор Володимирович

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

18 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Виробничо-Комерційна фірма «Янтар» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з питань безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "ЯНТАР" звернулося в суд з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило визнати протиправним та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Бойчука А.Р. №032577 від 12.09.2023 про застосування до ПП "Виробничо-комерційна фірма "Янтар" адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.03.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.03.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги з урахуванням відповіді на відзив позивача на апеляційну скаргу зазначено, що на момент проведення рейдової перевірки Приватне підприємство «Виробничо-Комерційна фірма «Янтар» виступало в якості автомобільного перевізника в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (Закон №2344-III) та зобов`язано було забезпечити водія під час здійснення ним внутрішніх вантажних перевезень протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж.

Однак, актом №013628 від 02.08.2023 зафіксовано, що на момент проведення рейдової перевірки у водія відсутні товарно-транспортна накладна або інший документ на вантаж передбачений законодавством, а тахограф, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

При поданні позовної заяви позивач долучив товарно-транспортну накладну №1 від 02.08.2023 та видаткову накладну № 1 від 31.07.2023, проте вказані документи були відсутні на момент проведення рейдової перевірки та в матеріалах справи в контролюючого органу, відповідач ознайомився з вказаними матеріалами тільки з позовної заяви. Також судом першої інстанції досліджено докази, що були відсутні на момент проведення рейдової перевірки, а саме: Договір оренди автомобіля від 07.06.2023, Договір генерального підряду №67, Договору інвестування у будівництво об`єктів нерухомості з розподілом прав на збудоване майно №1 від 21.05.2021, Договір поставки від 31.07.2023.

Водночас, судом не досліджено відеоматеріали процесу перевірки де вбачається, що у водія не було жодного документу на вантаж, ні видаткової накладної ні товарно-транспортної накладної.

Повідомлення про розгляд справи № 62994/42/24-23 від 18.08.2023, яким повідомлялось, що розгляд акту № 013628 від 02.08.2023 відбудеться в приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області 12.09.2023 надіслано на поштову адресу ПП «Виробничо-комерційна фірма «ЯНТАР» 18.08.2023 (згідно трекінгу відправлень Укрпошти № 0600039894618). Повідомлення прибуло до відділення Укрпошти 19.08.2023. При цьому, позивачем не було вчинено всіх можливих дій на отримання вказаної кореспонденції, позивач мав вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості для своєчасного отримання кореспонденції.

Тому, судом першої інстанції здійснено помилковий висновок, що відповідач допустив порушення п. 26 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (Порядок №1567).

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. З урахуванням додатково наданих пояснень зауважив, що позивач на момент перевірки не був автомобільним перевізником, тому що на момент проведення перевірки не здійснював перевезення вантажу ні на комерційній основі, ні за власний кошт. Позивач є власником вантажного автомобіля марки «МАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , проте позивач не користувався автомобілем як автомобільний перевізник, а тому не повинен нести відповідальність за відсутність на момент проведення перевірки тахографа та документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III. На момент перевірки користувачем названого автомобіля було ПП «Грейп 2002» на підставі договору оренди автомобіля від 07.06.2023.

Також позивач вказав, що повідомлення про розгляд справи №62994/42/24-23 від 18.18.2023 відповідач відправив не на адресу (місцезнаходження) позивача. Так, в Списку згрупованих відправлень «Рекомендований лист» від 18.08.2023 (порядковий номер 7) та в Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за №0600039894618 (форма 119), в яких відправником є відповідач, вказана невірна адреса ПП «ВКФ «ЯНТАР» як отримувача, а саме: «вул. Прутська, 21, Чернівці, 58008». Місцезнаходження позивача та його поштова адреса: 58008, місто Чернівці, вул. Прутська, 22.

Таким чином, позивача не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи про порушення, така була розглянута у його відсутність, що позбавило права позивача бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що 31.07.2023 заступником начальника відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області у період з 31.07.2023 по 06.08.2023.

31.07.2023 начальником відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області видано направлення на рейдову перевірку №013182 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів на підставі, затвердженого щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 31.07.2023 №52123/31/27-23 щодо дотримання Закону №2344-III та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільного транспорту на адміністративній території м. Львів та Львівської області.

02.08.2023 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області проведено перевірку транспортного засобу МАЗ номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , транспортний засіб МАЗ номерний знак НОМЕР_1 , належить ПП "Виробничо-комерційна фірма "ЯНТАР".

Під час перевірки виявлено порушення статті 34, 48 Закону України №2344-III, наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 - при перевезені вантажу (битий бетон) перевізник не забезпечив водія товарно-транспортною накладною або іншим документом на вантаж передбачений законодавством. Маса автомобіль понад 3,5 тон, відсутній тахограф, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що зафіксовано в акті №013628 від 02.08.2023.

18.08.2023 відповідач направив позивачу повідомлення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт №62994/42/24-23, відповідно до якого позивача повідомлено, що 12.09.2023 таке запрошене до приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, з 09.00 по 12.00 у його присутності.

Вказане направлення направлено за адресою: вул. Прутська, 22, м. Чернівці, Чернівецька область.

12.09.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ПП "Виробничо-комерційна фірма "ЯНТАР", винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №032577 за порушення вимог статей 34, 48 Закону №2344-III, та відповідно до абз.3 ч.1 ст. 60 Закону №2344-III застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн.

Не погоджуючись із постановою №032577 від 12.09.2023, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в даних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-III, а тому не може бути суб`єктом відповідальності за порушення, наведені у частині першій статті 60 Закону №2344-III. Крім того, відповідачем порушено п. 26 Порядку №1567 при повідомленні позивача про розгляд справи.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та щодо мотиві такого висновку зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно із 47 Закону №2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

Відповідно до частини другої статті 49 Закону №2344-III, водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж та інші документи, передбачені законодавством.

У разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III передбачена відповідальність за частиною 1 абзацом 3 статті 60 Закону №2344-III: перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, а саме: товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж та протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 340/4637/22 вказав, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.

Тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Встановлено, що актом №013628 від 02.08.2023 зафіксовано, що на момент проведення рейдової перевірки у водія відсутні товарно-транспортна накладна або інший документ на вантаж передбачений законодавством а також відсутній тахограф, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Вказані обставина підтверджується відеозаписом процесу перевірки згідно якого у водія не було жодного документу на вантаж, ні видаткової накладної ні товарно-транспортної накладної. На відеозаписі процесу перевірки № 1 на 00:00:20, уповноважена особа Укртрансбезпеки просить водія надати документи на вантаж, на що водій відповідає, що все є в електронному вигляді.

Судом першої інстанції помилково враховано товарно-транспортну накладну №1 від 02.08.2023 та видаткову накладну № 1 від 31.07.2023, які позивач долучив до позовної заяви, адже що вказані документи були відсутні на момент проведення рейдової перевірки.

Крім того, врахувавши товарно-транспортну накладну №1 від 02.08.2023 у якій перевізником зазначено ПП Грейп 2002 суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач у даному випадку не є автомобільним перевізником.

В обґрунтування вказаного висновку суд першої інстанції також посилався на те, що на момент перевірки користувачем названого автомобіля було ПП «Грейп 2002» на підставі договору оренди автомобіля від 07.06.2023. Доказами вказаної обставини є документи, що зазначені в позовній заяві та які були досліджені судом, а саме: наказ про прийняття на роботу водія ОСОБА_1 №138 від 14.09.2019, договір оренди автомобіля від 07.06.2023, договір генерального підряду №67 від 14.10.2023, договір інвестування у будівництво №1 від 21.05.2021, наказ про відрядження №5 від 24.07.2023, договір поставки від 31.07.2023, видаткова накладна №1 від 31.07.2023 та товарно-транспортна накладна №1 від 02.08.2023.

Вказані висновки суду першої інстанції апеляційний суд розцінює критично.

Так, Згідно з пунктом 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 № 379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.201 1 року за № 123/18861 (Інструкція № 379), якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Вказаним підзаконним нормативно-правовим актом на виконання вимог Закону 2344-ІІІ визначено, що для транспортних засобів, що перебувають, зокрема у користуванні у фізичних чи юридичних осіб реєстраційним документом, наявність яких є обов`язковою згідно з вимогами статті 48 Закону 2344-ІІІ, є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

Також слід зазначити, що пункт 2 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ №1197 від 14.11.2018, визначає: належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Отже, під час розгляду справи посадова особа Укртрансбезпеки використовує, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів" від 14 листопада 2018 року №1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.

Згідно пунктів 3, 21 вказаного Порядку, підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача.

Таким чином, саме з ініціативи власника транспортного засобу вносяться до реєстру відомості про належного користувача транспортного засобу.

Правовий висновок щодо оформлення тимчасового реєстраційного талону зробив Верховний Суд у справі № 804/8740/16 від 20.12.2018, вказавши, що попри те, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції №379 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом України «Про автомобільний транспорт».

Разом з тим, сам по собі договір лише засвідчує намір сторін, що його уклали, щодо використання транспортного засобу. Докази того, що такий договір був дійсно спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, позивачем до матеріалів справи не надано. Також позивачем не надано і документів, які б підтверджували виконання умов договору (наданих рахунків, доказів орендної плати тощо).

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку, носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки - відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними НПА.

У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортного засобу матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази), та встановлено, що перевізником у даному випадку є позивач.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, є обов`язковим документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для автоперевізника.

Власником транспортного засобу марки МАЗ номерний знак НОМЕР_1 , є Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "ЯНТАР", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Доказів передачі вказаного транспортного засобу, в користування іншим особам позивачем під час перевірки не надано. При цьому, до суду позивач також не подав доказів оформлення тимчасового реєстраційного талону ПП Грейп 2002.

Таким чином, у відповідача не було належних та достатніх підстав вважати, що у даному випадку перевізником був не позивач.

Згідно із пунктом 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Відповідно до пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Встановлено, що для доведення до відома позивача того, що розгляд акту № 013628 від 02.08.2023 відбудеться в приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області 12.09.2023, відповідач направив повідомлення про розгляд справи № 62994/42/24-23 від 18.08.2023 поштовим відправленням № 0600039894618, яке прибуло до відділення Укрпошти 19.08.2023, однак не було отримане позивачем.

При цьому, повідомлення про розгляд справи №62994/42/24-23 від 18.18.2023 відповідач відправив не за адресою (місцезнаходженням) позивача. Так, в Списку згрупованих відправлень «Рекомендований лист» від 18.08.2023 (порядковий номер 7) та в Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за № 0600039894618 (форма 119), в яких відправником є відповідач, вказана невірна адреса ПП «ВКФ «ЯНТАР» як отримувача, а саме: «вул. Прутська, 21, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, Чернівці, 58008», у той час як місцезнаходженням та поштовою адресою позивача є 58008, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, місто Чернівці, вул. Прутська, 22.

З урахуванням наведеного, станом на день розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, позивач не був повідомлений про такий розгляд, а у відповідача не було відомостей про отримання ПП "Виробничо-комерційна фірма "ЯНТАР" повідомлення на розгляд справи від 18.08.2023 №62994/42/24-23.

Таким чином, відповідач фактично позбавив позивача надати свої пояснення, висловити свою позицію щодо вчиненого порушення, спростувати позицію посадових осіб відділу державного нагляду (контролю), що є підставою для визнання незаконною постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 28.03.2018 по справі №742/3757/16-а, від 31.01.2019 по справі №760/10803/15-а, від 11.10.2019 у справі №823/352/16 від 24.12.2019 по №360/403/19.

Відтак, в даному випадку єдиною, але при цьому достатньою підставою для визнання протиправною та скасування постанови від 12.09.2023 №032577 є вказане порушення відповідачем передбаченої Порядком №1567 процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, у той час як висновки суду першої інстанції про недопущення позивачем вказаного порушення вимог статей 34, 48 Закону №2344-III є помилковими.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позову, однак із частково помилкових мотивів, рішення суду першої інстанції належить змінити в частині мотивів його ухвалення з урахуванням даної постанови.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити частково.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року змінити в частині мотивів його ухвалення з урахуванням даної постанови.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.