Ухвала

від 10.07.2024 по справі 753/12611/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12611/24

провадження № 1-кп/753/1720/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачена ОСОБА_4 ,

під час проведення підготовчого судового засідання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12024105020000718 від 29.04.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва,

громадянки України, яка зареєстрована та проживає за

адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва 28 червня 2024 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12024105020000718 від 29.04.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 використала завідомо підроблений документ, а саме: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, інвентаризаційна справа № 422/2021 від 18.06.2021, а також довідку про показники об`єкта нерухомого майна ПБ-2021 № 422/2021 від 18.06.2021, що видані ТОВ «ЄЮБ ГРИВНА-ПЛЮС», код ЄДРПОУ 24847787, з метою державної реєстрації права власності об`єкта нерухомого майна, а саме: житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом подачі його 01.07.2021 до державного реєстратора - ОСОБА_5 за наступних обставин.

Родина ОСОБА_4 протягом 2020-2021 років, на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:63:758:0007, площею 0,10 га, яка належить територіальній громаді міста Києва, без наявності будь-яких дозвільнних документів на будівництво, господарчим способом побудовано житловий будинок загальною площею 45,6 кв.м.

Відповідно до абзацу 3 пунтку 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реєстарцію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що: «Документ, що відповідно до вимог законодаства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року».

Враховуючи наявні правові норми, у ОСОБА_4 винник протиправний умисел на державу реєстрацію права власності самовільно збудованого об`єкта нерухомого майна, вказаного житлового будинку із використанням завідомо підроблених документів.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 01.07.2021 ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою державної реєстрації права власності об`єкта нерухомого майна, а саме: житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , отримала виготовлені на її замовлення, від невстановленої досудовим розслідуванням особи завідомо підроблені документи: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, інвентаризаційна справа № 422/2021 від 18.06.2021, а також довідку про видані ТОВ «ЄЮБ ГРИВНА-ПЛЮС», в яких зазначено, що вказаний об`єкт нерухомого майна - житловий будинок побудований господарчим способом 1990 року, що не відповідає дійсності.

Продовжуючи вчиняти дій на виконання заздалегідь розробленого злочинного задуму, розуміючи протиправний характер своїх дій, з метою державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на самовільно збудоване нерухоме майно - житловий будинок на власне ім`я ОСОБА_4 , точний час та дату органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 01.07.2021, через невстановлену під час досудового розслідування особу, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження на території Дарницького району міста Києва, більш точного місця не встановлено, надала приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_5 завідомо підроблені документи: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа № 422/2021 від 18.06.2021 та довідку про показники об`єкта нерухомого майна ПБ-2021 № 422/2021 від 18.06.2021, що видані від імені ТОВ «ЄЮБ ГРИВНА-ПЛЮС», із внесеними до їх тексту неправдивими відомостями щодо року побудови вказаного об`єкту нерухомого майна - 1990 рік, що не відповідає дійсності.

На підставі вказаних завідомо підброблених документів: технічного паспорту та довідки про показники об`єкта нерухомого майна, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_5 06.07.2021 прийнято рішення провести державну реєстрацію права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 , податковий номер НОМЕР_1 шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухумого майна 2401539580000.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у використанні завідомо пібробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

28 червня 2024 року проведений авторозподіл обвинувального акта із визначенням головуючого судді ОСОБА_1 .

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01 липня 2024 року кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання на 10 липня 2024 року.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачена ОСОБА_4 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ст. 49 КК України.

Суд, заслухавши думку сторін провадження, прокурора, який не заперечував проти задоволення цього клопотання, дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу. Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Водночас ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що у разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Шляхом опитування обвинуваченої ОСОБА_4 , судом встановлено, що вона правильно розуміє і не оспорює формулювання обвинувачення, характер висунутого обвинувачення та правову кваліфікацію своїх дій за ч. 4 ст. 358 КК України, у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої позиції обвинуваченої, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченій у провину, дійсно мало місце, і воно отримало правильну кримінально-правову оцінку судом.

Окрім цього, судом встановлено, що обвинувачена розуміє свої права, передбачені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 49 КК України, що не є реабілітуючою.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК України).

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Санкція ч. 4 ст. 358 КК України передбачає покарання у виді штрафу у розмірі до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Вказана санкція цієї частини статті була змінена у бік пом`якшення Законом України від 23.08.2023 № 3342-ІХ, незважаючи, що суд у цьому випадку застосовує інститут звільнення від кримінальної відповідальності, втім вважає необхідним застосувати положення ст. 5 КК України, уточнивши редакцію статті, якою має бути в редакції Закону України від 23.08.2023 № 3342-ІХ.

ОСОБА_4 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні не пізніше 01 липня 2021 року кримінального правопорушення, що віднесене до кримінальних проступків згідно зі ст. 12 КК України, а тому строк давності відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України становить три роки.

Враховуючи наведене, на час судового розгляду у цьому кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинуваченої, закінчився трирічний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Згідно із ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального проступку минуло п`ять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Разом з тим, судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами 2, 3 ст. 49 КК України.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тому суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, від кримінальної відповідальності.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченої, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_4 є кримінальним проступком, та з моменту вчинення інкримінованого минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов до переконання, що клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання слід задовольнити, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закривши стосовно неї кримінальне провадження за ч. 4 ст. 358 КК України.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

З огляду на викладене та керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, ст. 49, ч. 4 ст. 358 КК України, ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ст. 314, 369-372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12024105020000718 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 358 КК України у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності закрити.

Після набрання ухвали законної сили речові докази у кримінальному провадженні, а саме: оптичні носії, зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_6