Рішення

від 19.07.2024 по справі 240/8827/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/8827/23

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Мілк" до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Мілк" (вул.Звягельська, 139, м.Баранівка, Житомирська область, 12700, код ЄДРПОУ 38107182) із позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан С.П.Корольова, 12, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 39816845), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №341992 від 21.03.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не врахував наявності у водія графіку змінності водіїв, а також те, що вантаж перевозився для власних потреб, що призвело до прийняття оскаржуваної постанови. Також позивач вважає, що фактично розгляду справи про адміністративне порушення не відбулося, пояснення представника перевізника не були враховані та одразу вручена постанова про накладення штрафу (а.с. 23-25).

Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

29.05.2023 на адресу Житомирського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов за вх. №37694/23, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти заявлених вимог та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказав, що перевіркою було встановлено, що автомобіль перевізника обладнаний цифровим тахографом, однак у водія відсутня картка водія, що унеможливлює контроль режиму роботи водія. Сама по собі відсутність картки водія і становить склад порушення за яке було притягнуто перевізника до адміністративно-господарської відповідальності (а.с. 45-49).

Відповідно до положень частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті 15.02.2023 згідно затвердженого графіку (а.с. 50) та на підставі направлення від 13.02.2023 №013969 (а.с. 50 на звороті) проводилась рейдова перевірка транспортних засобів, під час якої було перевірено транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с. 51).

Під час здійснення перевірки документів було встановлено відсутність картки водія до цифрового тахографа.

За результатами проведення рейдової перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.02.2023 №331972, в якому вказано, що під час надання послуг з вантажних перевезень встановлено порушення абзацу третього частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутні наступні документи у водія: роздруківки обліку режимів праці та відпочинку водія, чим порушено накази МТЗУ №340 від 07.06.2010 і №385 від 24.06.2010 (а.с.51).

За результатами розгляду акта від 15.02.2023 №331972, 21.03.2023 відповідачем винесено постанову №341992 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ "Органік Мілк" у розмірі 17000,00 грн за порушення вимог ст.48 Закону України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-ІІІ), відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, а саме: до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, перелік яких визначений статтею 48 №2344-ІІІ (а.с. 54).

Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Отже, автомобільним перевізником є юридична особа, яка здійснює вантажні перевезення як на комерційній основі так і для власних потреб.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону №2344-ІІІ).

Статтею 34 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів і забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39, 48 Закону №2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 48 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною 2 ст.48 Закону №2344-III, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Відповідно до статті 18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів передбачає належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (далі - Положення №340), затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно з пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графік змінності водіїв.

Отже, згідно положень наведених норм, автомобіль з повного масою понад 3,5 тон має бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, і лише у разі якщо такий автомобіль не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку або має копію графіку змінності водіїв.

При цьому документи про повірку тахографа або індивідуальна контрольна книжка водія є в розумінні статті 48 Закону №2344-III іншими документами, передбаченими законодавством, для здійснення внутрішніх перевезень вантажів.

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385) водій транспортного засобу обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з пунктом 3.5 Інструкції №340 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, та протоколи перевірки та адаптації тахографа транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Верховний Суд аналізуючи наведені норми законодавства у постановах від 29.03.2017 у справі №813/5710/14 та від 10.05.2019 у справі №816/124/17 висловив правову позицію, згідно якої вантажні автомобілі повною масою понад 3,5 тон, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом. А для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених приписами статті 48 Закону №2344-ІІІ, обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв) або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Отже, визначальним при вирішенні цього спору є факт надання або ненадання водієм посадовим особам відповідача на момент перевірки, визначених законодавством документів на підтвердження його режиму праці та відпочинку, зокрема, у даному випадку, для автомобіля обладнаного цифровим тахографом - картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа.

Як встановлено судом та не спростовано позивачем, у момент проведення перевірки водій транспортного засобу не надав працівникам контролюючого органу картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.

Суд звертає увагу, що зауважень до акта перевірки в графі "Пояснення водія про причини порушень" водієм не зазначено. Напроти вказаної графи лише проставлено підпис про ознайомлення з актом.

Згідно письмових пояснень водія наданих позивачем до суду, тахографом водій не користується, а виконує рейс згідно графіку (а.с. 16).

Отже, водій не надав інспектору картку водія або роздруківку даних роботи тахографа, оскільки ним не користується, а замість тахографа використовується графік змінності водіїв (а.с. 13).

Інспектором самостійно зроблено роздруківку з тахографа, згідно з якою контроль режиму водія не здійснюється, а здійснюється лише контроль транспортного засобу (а.с. 51 на звороті).

Наведені вище положення чинних на території України нормативно-правових актів позивач не виконав.

Відповідно до абзацу третього частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція наведеної норми Закону №2344-III передбачає відповідальність саме за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до яких, як було з`ясовано під час розгляду справи, відноситься також картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа.

Оскільки позивачем допущено порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке полягає у тому, що під час надання послуг з перевезень вантажів були відсутніми картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа про режими роботи водія.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача у зв`язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Мілк" (вул.Звягельська, 139, м.Баранівка, Житомирська область, 12700, код ЄДРПОУ 38107182) до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан С.П.Корольова, 12, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін