Рішення

від 19.07.2024 по справі 826/14231/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2024 року м. Київ№ 826/14231/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансхолдінг»

доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві

провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансхолдінг» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.08.2018 №0042721404, №0042731404.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність висновків контролюючого органу про нереальність господарських операцій з його контрагентом, оскільки фактичне виконання спірних правочинів підтверджується належними первинними документами.

Також позивач посилається на процедурні порушення під час проведення перевірки, оскільки він у розумний строк після отримання наказу про проведення перевірки та без зайвих зволікань направив до контролюючого органу усі необхідні первинні документи, згідно з якими здійснювалось формування показників бухгалтерського та податкового обліку. Зазначені документи відповідач отримав до складення акту перевірки та до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, але безпідставно не надав їм оцінки, зазначивши про їх відсутність.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що нереальність спірних господарських операцій підтверджується відсутністю у контрагента позивача трудових ресурсів для їх виконання, а також відсутністю інших об`єктивно необхідних умов для їх здійснення; наявністю низки кримінальних проваджень, якими підтверджується фіктивне підприємництво.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 року прийнято до провадження адміністративну справу та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

20.03.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 замінено відповідача на правонаступника - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві на Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Головне управління ДФС у м. Києві наказом від 10.07.2018 № 10920 призначило документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансхолдінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ «Майдвел» за лютий 2018 року тривалістю 5 робочих днів з 16.07.2018.

Про призначення перевірки Головне управління ДФС у м. Києві повідомило позивача листом від 11.07.2018 № 32365/10/26-15-14-04-03-12, в якому також просило надати первинні документи, які підтверджують виконання господарських операцій із зазначеним контрагентом у відповідний період.

Окрім цього, у листі від 11.07.2018 № 32366/10/26-15-14-04-03-12 відповідач просив посадових осіб позивача прибути до приміщення податкового органу для ознайомлення з результатами перевірки.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.07.2018 № 736/26-15-14-04-03/36685839, яким встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2018 року та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту наступного звітного періоду за лютий 2018 року.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки Головне управління ДФС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення від 14.08.2018:

- № 0042721404, яким зменшено розмір від`ємного значення на 617848 грн;

- № 0042731404, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість на 72552 грн та застосовано штраф у розмірі 18138 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.

Так, відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (далі ПК України) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Статтею 79 ПК України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Зокрема, пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України (у редакції станом на момент спірних правовідносин) документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

У зв`язку із наведеним слід зазначити, що за пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відтак законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків, зокрема, (1) коли останні надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або (2) особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представнику.

У застосуванні положень пункту 79.2 статті 79 ПК України в взаємозв`язку з приписами пункту 42.2 статті 42 ПК України Верховний Суд дотримується усталеної позиції (наприклад, постанова від 19.04.2024 у справі № 440/4696/18), згідно якої з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Наведене дає підстави для висновку, що у випадку надіслання копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення контролюючий орган має враховувати особливості, пов`язані із правилами вручення поштових відправлень в Україні.

Про обґрунтованість такого висновку свідчать і наступні зміни, що були внесені законодавцем до пункту 79.2 статті 79 ПК України. Зокрема, Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності з 01.01.2022, зазначену правову норму доповнено новим абзацом такого змісту: «У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу».

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.02.2020 (справа № 826/17123/18) сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Також Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що невиконання контролюючим органом вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України є істотним порушенням процедури перевірки, тобто є самостійною та достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Як приклад, можна навести постанову Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 640/9016/20.

У справі, що розглядається, установлено, що наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 10.07.2018 № 10920, яким призначено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансхолдінг», позивач отримав лише 20.07.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0305609926576.

Строк 10 днів між датою прийняття наказу та отриманням його копії платником податків є цілком нормальним з урахуванням того, що позивач та контролюючий орган перебувають в різних регіонах країни, та пояснюється термінами доставки поштових відправлень. Крім того, відсутні докази того, що копія наказу та повідомлення про проведення перевірки були направлені безпосередньо в день їх прийняття.

Отже, у цьому випадку відсутні підстави уважати, що позивач допускав якісь зволікання з отриманням поштової кореспонденції та якимось чином штучно сприяв затримці в отриманні листа.

Проте, згідно акта перевірки її було розпочато 16.07.2018, а закінчено 20.07.2018, тобто позивач дізнався про призначення перевірки в останній день її проведення. Більш того, проставлення дати отримання у поштовому повідомленні (20.07.2018) означає те, що у цей день повідомлення про вручення ще перебувало у поштовому відділенні за місцезнаходженням відповідача, а контролюючий орган отримав зазначене повідомлення пізніше. Це свідчить про те, що податковий орган під час всього періоду проведення перевірки не мав належного доказу, що платник податку взагалі обізнаний про її призначення.

Разом з тим Головне управління ДФС у м. Києві безпідставно складає 20.07.2018 акт про ненадання документів до проведення перевірки.

Наведене свідчить про те, що в порушення вимог пункту 78.4 статті 78, пунктів 79.2 та 79.3 статті 79 ПК України наказ про призначення перевірки та повідомлення про її проведення не були вручені позивачеві до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що позбавило його можливості реалізувати свої права на ознайомлення із ними до вчинення заходу податкового контролю та надання відповідних пояснень й документів.

Ці обставини є такими, що мають наслідком протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих відповідачем.

При цьому вжиття контролюючим органом усіх можливих та залежних від нього заходів для дотримання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України та ознайомлення платника податку із наміром провести документальну позапланову невиїзну перевірку до її початку судом встановлено не було.

Варто також зазначити, що після отримання наказу про призначення перевірки та повідомлення про її проведення, в якому містився запит про надання первинних та інших документів по взаємовідносинам з контрагентом, позивач направив на адресу контролюючого органу пакет документів, що підтверджується супровідним листом та копію документів поштового оператора. Згідно з роздруківкою комп`ютерної програми поштового оператора пакет документів було доставлено до податкового органу 26.07.2018.

У своєму відзиві контролюючий орган не надав жодних пояснень з питань отримання чи не отримання зазначеного пакету документів, але й не заперечив проти цього.

Відповідно до пункту 44.7 статті 44 ПК України у разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

З огляду на наведені вище приписи ПК України та встановлену судом дату отримання наказу про призначення перевірки та відправлення позивачем первинних документів на запит податкової служби, суд уважає, що такі документи подані до контролюючого органу у розумний строк, тоді як положення ПК України передбачають ситуації, коли платник податку надсилає документи наприкінці перевірки або після її проведення. В усіх випадках податковий орган зобов`язаний розглянути такі документи та надати їм оцінку. Проте у цьому випадку фактично спірне податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом без урахування й надання оцінки своєчасно поданим підприємством первинним документам, якими позивач міг підтвердити реальність здійснених господарських операцій.

Не вирішуючи наперед результат розгляду контролюючим органом наданих позивачем документів та пояснень, та їх позитивний чи негативний вплив на встановлені перевіркою обставини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, не відповідає вимовам частини другої статті 2 КАС України, оскільки прийнятне без урахування усіх обставин, що мають значення для його рішення (пункт 3), та без урахування права особи (в даному випадку платника податку) на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9), що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 243 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір на підставі платіжного доручення від 19.09.2018 № 423 у розмірі 10628,07 грн.

Враховуючи задоволення позову у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню у повному обсязі на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 14.08.2018 №0042721404, №0042731404.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ідентифікаційний номер 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансхолдінг» (вул. Ціолковського, 28, м. Попасна, Луганська обл., 93300, ідентифікаційний номер 36685839) судовий збір у розмірі 10 628 (десять тисяч шістсот двадцять вісім) грн 07 коп.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Жук Р.В.