Рішення

від 19.07.2024 по справі 320/40342/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 року місто Київ № 320/40342/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера-Безпеки Плюс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Адвокат Скрипаль О.В. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера-Безпеки Плюс» (далі ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс») звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №38082 від 11.04.2023, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві відносно ТОВ «Сфера- Безпеки Плюс»;

- зобов`язати Комісію Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - виключити ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення не містить конкретної інформації щодо підстав для його прийняття та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Крім того, позивач стверджує, що зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податків на додану вартість не за наслідками подання ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс» податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, яка стала відома контролюючому органу під час виконання функцій контролю.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки у разі встановлення відповідності платника податків хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків. Головне управління ДПС у м. Києві стверджує, що урахуванням отриманих від позивача інформації та документів комісією регіонального рівня було прийнято рішення про відповідність ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс» критеріям ризиковості платника податків. Також представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується контролюючим органом для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань).

Дослідивши матеріали справи, судом установлено.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс» є юридичною особою з місцезнаходженням: 04123, місто Київ, вул. Світлицького, будинок 35, приміщення 27/5.

Основним видом діяльності товариства є діяльність приватних охоронних служб (80.10). Іншими видами діяльності за КВЕД є: діяльність у сфері права (69.10); обслуговування систем безпеки (80.20); проведення розслідувань (80.30); електромонтажні роботи (43.21); надання інших допоміжних комерційних послуг (82.99), н.в.і.у. 84.24 діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки.

11.04.2023 Головним управлінням ДПС у місті Києві, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, щодо позивача прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №38082 на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме встановлено:

03 відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Контрагентом позивача по ризиковим, на думку відповідача, операціям є ТОВ «Госп-Трейд» (код ЄДРПОУ 44605462), з яким ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс» укладено договір поставки товару №16/02 від 28.02.2023. Відповідно до умов цього договору ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс» придбало у ТОВ «Госп-Трейд» стільці у кількості 58 шт. загальною вартістю 95 845,00 грн та 27 столів загальною вартістю 39 0387,33 грн.

Відповідач при прийнятті рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку дійшов висновку, що у ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс» по вказаній угоді накопичені залишки продукції (стільці, столи) за відсутності місць для зберігання такої продукції.

Відповідачем не заперечено, що позивачем було надано до контролюючого органу повідомлення про надання інформації та копії документів щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості.

Крім того, відповідач, приймаючи рішення про відповідність ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, вказав на ризиковість взаємовідносин позивача з ТОВ «Веда Констракшн» (код ЄДРПОУ 42587748), у зв`язку із відсутністю у позивача відповідних ресурсів для надання послуг, відображених у податковій звітності.

Вважаючи рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №38082 від 11.04.2023 необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення, далі - ПК України).

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється зокрема шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, установлено такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності / невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності

або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

Крім того, у формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З оскаржуваного рішення №38082 від 11.04.2023 вбачається, що воно прийнято у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності.

У той же час у спірному рішенні відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Натомість оскаржуване рішення контролюючого органу містить лише посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків та посилання на інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: тип операції - придбання з 01.01.2022 по 11.04.2023 у контрагента позивача (код ЄДРПОУ 44605462), постачання з 01.01.2022 по 11.04.2023 у контрагента позивача (код ЄДРПОУ 42587748).

У матеріалах справи міститься договір поставки товару №16/02 від 28.02.2023, укладений між позивачем та ТОВ «Госп-Трейд» (ЄДРПОУ 44605462), згідно з яким ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс» придбало у ТОВ «Госп-Трейд» товар (стільці у кількості 58 шт. загальною вартістю 95845,00 грн та 27 столів загальною вартістю 390387,33 грн). На виконання договору ТОВ «Госп-Трейд» виписало видаткові накладні № 18 та № 19 від 28.02.2023.

Відповідач вказує на те, що у позивача по вказаній угоді накопичені залишки продукції (стільці, столи) за відсутності місць для зберігання такої продукції.

Разом з тим ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс» орендує офісне приміщення згідно з договором суборенди нежитлового приміщення №15-01/01-1 від 15.12.2021. Крім того, з пояснень позивача залишки вказаного товару зберігаються в орендованих нежитлових приміщеннях за адресами: м. Київ, вул. Братиславська 52/1 (договір суборенди нежитлового приміщення (автогараж) №17-12/21-2 від 17.12.2021), м. Київ, вул. Гната Юри, 13 (договір оренди складського приміщення №0110 від 01.10.2022). Наведені договори оренди/суборенди нежитлових приміщень та акти приймання-передачі до них містяться у матеріалах справи.

Щодо твердження відповідача про ризиковість взаємовідносин ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс» з ТОВ «Веда Констракшн» (код ЄДРПОУ 42587748) у зв`язку із відсутністю у позивача відповідних ресурсів для надання послуг, відображених у податковій звітності, суд зазначає таке.

Між ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс» і ТОВ «Веда Констракшн» (код ЄДРПОУ 42587748) укладено договір про надання охоронних послуг №30/08-1 від 30.08.2022, відповідно до додатків 1, 3 якого позивач прийняв під охорону об`єкт (будівельний майданчик свинокомплексу), розташований на території Бабинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області (за межами с. Бабин).

На виконання договору № 30/08-1 від 30.08.2022 позивачем складено акти наданих послуг № 53 від 28.02.2023, № 88 від 31.03.2023, які містяться у матеріалах справи.

ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс» надало до суду штатний розпис товариства на березень 2023 року, згідно з яким на підприємстві працювала 21 особа, із них 20 працівників - безпосередньо охоронці.

Доводів на спростування аргументів позивача про реальність господарських операцій між ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс» з ТОВ «Веда Констракшн» відповідачем не наведено, відповідних доказів до суду не надано.

Відтак відповідачем не доведено, що господарські операції ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс» і ТОВ «Веда Констракшн» мали нереальний характер.

У свою чергу позивач надав до суду докази наявності в нього достатньої кількості трудових ресурсів, договори оренди транспортних засобів на підтвердження здатності надавати послуги з охорони об`єктів по всій території України.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 зазначив, що Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення".

Суд звертає увагу, що під час розгляду цієї справи Головне управління ДПС у м. Києві не довело належними та допустимими доказами, що позивач відповідає взагалі будь-яким критеріям ризиковості, встановленим Порядком №1165.

Так, усупереч вимогам статті 77 КАС України відповідач у ході розгляду цієї справи у суді не зазначив у тексті свого відзиву на позовну заяву та не подав до суду окремо жодних документальних доказів, як б надали можливість встановити, яка саме податкова інформація стала підставою для висновків про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

При цьому невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі №821/1173/17.

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду у справі №240/3665/19 в межах розгляду даної справи суд вважає безпідставними, оскільки остання сформульована при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, який втратив чинність 01.02.2020.

На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком №1165, який істотно відрізняється від Порядку №117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ «Сфера-Безпеки Плюс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн (платіжне доручення від 04.07.2023 №ПН792). Оскільки позов задоволено повністю судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у м. Києві.

Крім того, представник позивача у позовній заяві надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи 15886,00 грн. Ця сума складається з наступних послуг: консультація позивача з посиланням на норми законодавчих актів, роз`яснення обов`язків та прав, збирання матеріалів для підготовки відзиву витрачена 1 година роботи адвоката (3000,00 грн); проведення правового аналізу спору витрачено 1 годину роботи адвоката (1500,00 грн); написання та подання позовної заяви витрачено 4 години роботи адвоката (5386,00 грн). Представництво інтересів позивача у трьох судових засіданнях 90000,00 грн.

До позовної заяви адвокат Скрипаль О. В. (представник позивача) долучив копію договору про надання правової допомоги від 20.07.2023, згідно з пунктом 5.3 якого передбачено, що за надання правової допомоги відповідно до даного договору клієнт авансово сплачує адвокатському об`єднанню гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін. Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення.

Пунктом 5.8 цього ж договору передбачено, що гонорар у справі обчислюється за нульовою ставкою (розміром) у разі досягнення відповідної домовленості між адвокатським об`єднанням та клієнтом.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Верховний Суд у постанові від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20 дійшов висновку, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Представник позивача у позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (15886,00 грн), однак документального підтвердження таких витрат (детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) представник до суду не подав.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №38082 від 11.04.2023.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Сфера-Безпеки Плюс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера-Безпеки Плюс» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сфера-Безпеки Плюс» (ідентифікаційний код 44361864, місцезнаходження: 04123, м. Київ, вулиця Світлицького, будинок 35, офіс 27/5).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011; місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.