Рішення
від 19.07.2024 по справі 320/5328/24
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2024 року № 320/5328/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джет Київ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джет Київ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві , Державної податкової служби України з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві за №9809554/43104450 від 30.10.2023;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві, Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 30.06.2023, податкову накладну №2 від 30.09.2023, податкову накладну №1 від 11.09.2023 та податкову накладну №1 від 31.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, що подані позивачем, датою їх подання на реєстрацію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позов мотивовано протиправністю винесення контролюючим органом рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через відповідність позивача пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з огляду на безпідставність зупинення контролюючим органом реєстрації вказаних податкових накладних, та з огляду на надання позивачем контролюючому органу відповідних пояснень з підтверджуючими документами, яких було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію поданих позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, позивачем наголошено, що у спірних рішеннях комісією не зазначено конкретну підставу для відмови у реєстрації податкових накладних та не вказано, які саме документи не надані на підтвердження зазначених у податкових накладних інформації та/або які документи складені позивачем з порушенням законодавства, у яких документах міститься неповна інформація про господарські операції, що унеможливило прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідачами до суду надані відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що з доводами позивача не погоджуються, вважають їх такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем не надано усіх первинних та розрахункових документів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій за вказаними податковими накладними. Відтак, на думку відповідачів, контролюючий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин.

У свою чергу, ДПС України у відзиві на позовну заяву стверджує, що задоволення позову у спосіб зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є втручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Також, ГУ ДПС у м. Києві у своєму відзиві на позовну заяву заявило клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши вказане клопотання та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідач вважає, що правою підставою для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження є положення частини четвертої статті 12 КАС України, якою визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи, зокрема, щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Натомість, суд зазначає, що предмет спору у даній справі не підпадає під вказане правило, оскільки в межах цієї справи позивач не оскаржує жодне рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, предмет спору у цій справі стосується оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, однак на підставі таких рішень не може бути заявлена жодна вимога про стягнення грошових коштів.

У зв`язку з цим, суд вважає, що процесуальні перешкоди для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.

Також суд зауважує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії. З огляду на наведене, на переконання суду, судове засідання у справах незначної складності, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, доцільно призначати та проводити у тому випадку, коли обставини справи та наявні у ній матеріали не дають у сукупності суду можливості надати правову оцінку спірним правовідносинам та вирішити спір без застосування тих процесуальних інструментів, вжиття яких можливо лише у судовому засіданні (наприклад, допит свідків, виклик спеціаліста, перекладача, проведення виїзного судового засідання тощо). Якщо ж вчинення таких процесуальних дій не є обов`язковим для розгляду та вирішення справи, судове засідання може не проводитися. Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують обов`язкового проведення судового засідання для встановлення об`єктивної істини, а повний та всебічний розгляд справи, а також принцип змагальності процесу, про які вказує позивач, є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.

Також суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року VarelaAssalinocontrelePortugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а лише бажання учасника процесу усно викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які можуть бути висловлені письмово, не зумовлює необхідність проведення судового засідання.

Отже, підстави для здійснення розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження відсутні.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзиви, у якій проти доводів відповідачів заперечував та стверджував, що після зупинення реєстрацій податкових накладних ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому спірні рішення прийняті протиправно та мають бути скасовані

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джет Київ» (ідентифікаційний код 43104450, місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 5) 10.07.2019 зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами господарської діяльності позивача за кодом КВЕД є: 62.02 консультування з питань інформатизації (основний); 46.52 оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; 95.11 ремонт комп`ютерів і периферійного устатковання; 62.01 комп`ютерне програмування.

Як вбачається з матеріалів справи, то між ТОВ «Джет Київ» (Компанія) та ПрАТ «Київстар» (Київстар) укладено договір про надання послуг від 01.04.2023 №460815, яким встановлено, що на умовах цього Договору Компанія зобов`язана належним чином надавати Київстару послуги, а Київстар зобов`язаний приймати належним чином надані Послуги та вчасно здійснювати Компанії оплату вартості за належним чином надані Послуги.

Згідно п.п.1.2. р. 1 Договору, визначено, що перелік Послуг, їх опис, строки та окремі умови надання зазначені в Додатку №3 до цього Договору.

Відповідно до п.п.1.3. р.1 Договору, додатками та/або додатковими угодами до цього Договору можуть бути доповнені та/або змінені окремі умови цього Договору, зокрема: гарантійні строки, умови надання Послуг, тощо. У такому випадку, умови визначені Сторонами у таких додатках, та/або додаткових угодах мають превалюючу силу над умовами, визначеними у Договорі.

Розділом 4 Договору визначено приймання наданих послуг.

Так, згідно п.п. 4.1. р.4 Договору, фактом, що підтверджує передачу належним чином наданих Компанією послуг та їх приймання Київстаром, є підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі наданих Послуг. Компанія зобов`язана скласти, підписати, скріпити печаткою та надати Київстару відповідний Акт у 2 (двох) оригінальних примірниках, в останній робочий день кварталу, протягом якого надаються Послуги.

Акт має бути датований останнім календарним днем відповідного кварталу. Зразкова форма Акту наведена в Додатку № 2 до Договору.

Відповідно до п.п.4.2. р.1 Договору, Київстар зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів після завершення відповідного кварталу надання Послуг або з дати одержання від Компанії відповідного Акту та належного надання Послуг (в залежності від того, яка з подій матиме місце останньою) підписати наданий Акт або направити Компанії письмову мотивовану відмову від прийняття наданих Послуг та/або підписання Акту із зазначенням переліку зауважень, порушень та виявлених недоліків у наданих Послугах та/або викладенням обставин, які унеможливлюють підписання Акту.

Розділом 5 Договору Сторони визначили та погодили ціну Договору, умови та порядок здійснення розрахунків.

Згідно п.п.5.1. р.5 Договору, вартість послуг, які надаються Компанією за цим Договором складає сума вартості послуг за всіма кварталами надання послуг (ціна яких визначається згідно п.5.2 нижче) протягом дії цього Договору. Узгоджена Сторонами вартість Послуг включає в себе будь-які витрати, понесені Компанією для надання Послуг, за винятком надання узгоджених з Київстаром додаткових послуг, які не включені до цього Договору. Загальна вартість фактично наданих Послуг дорівнює вартості належним чином наданих Послуг, надання яких підтверджується відповідними Актами.

Відповідно до п.п.5.2. р.5 Договору, оплата 100% (сто відсотків) від вартості належним чином наданих Послуг за кожний період у три календарні місяці («квартал»), визначений у цьому Договорі має бути здійснена Київстаром протягом 25 (двадцять п`ять) календарних днів після підписання обома Сторонами відповідного Акту приймання-передачі наданих Послуг з використанням перерахунку валютного еквіваленту вартості Послуг за квартал валютний еквіваленту вартості послуг 31 772,45 доларів США (тридцять одна тисяча сімсот сімдесят два долари США 45 центів) за курсом гривні до долару США Національного Банку України на день, що передує останньому дню відповідного кварталу надання Послуг. За курсом 36,5686 грн. за долар США вартість Послуг за квартал становить складає 1 161 874,02 грн. без урахування ПДВ, окрім того ПДВ 20% 232374,80, разом з ПДВ 1 394 248,82 грн. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів за реквізитами визначеними у п.5.4 цього Договору.

Згідно п.п.5.3. р.5 Договору, оплата належним чином наданих Послуг, а також будь-яких штрафних санкцій за Договором здійснюється у національній валюті України - гривні. Зобов`язання Київстар з оплати вважаються виконаними належним чином з дати списання грошових коштів з банківського рахунку Київстара в повному обсязі.

Даним розділом Сторони визначили реквізити для взаєморозрахунків за цим Договором.

Згаданим вище Договором Сторони погодили перелік додатків, які складають його невід`ємні частини.

В подальшому, 05.10.2023 Сторони уклали між собою додаткову угоду №1 до Договору про надання послуг №460815 від 01.04.2023.

Вказаною додатковою угодою, сторони, поміж іншого, доповнили перелік обладнання та програмного забезпечення Київстара, що наведено в додатку №6 «Перелік обладнання та програмного забезпечення Київстар» до Договору про надання послуг №460815 від 01.04.2023 новими позиціями, що вказані в додатковій угоди з детальним зазначенням моделі, опису та кількості.

Іншу умови основного договору не змінені даного додатковою угодою та залишаються без змін.

Додатками до Договору від 01.04.2023 сторони погодили та затвердили:

Зразкову форму Акту приймання-передачі наданих Послуг;

Перелік, опис і порядок надання Послуг (додаток №3).

Сторони цим Додатком узгодили наступний опис, перелік та порядок (умови) надання Послуг.

Послуги складаються з наступних компонентів:

1. Аварійна підтримка (включаючи підготовку звітів, обробку запитів Київстару);

2. Підтримка програмного забезпечення (включаючи підготовку Звітів та Обробку Запитів Київстару);

3. Підтримка Апаратного забезпечення (включаючи підготовку Звітів та Обробку Запитів Київстару);

4. Підтримка на місці;

5. Впровадження Оновлень Програмного забезпечення (включаючи підготовку Звітів та Обробку Запитів Київстару);

6. Підтримка застарілих версій програмного та Апаратного забезпечення (включаючи підготовку Звітів та обробку запитів Київстару);

7. Oracle інжинірінг;

8. Додаткові послуги.

За результатами наданих послуг позивачем складено та надано на адресу Київстар рахунки на оплату:

- рахунок №10 від 30.06.2023 на суму 1161874,02 грн., ПДВ 20% 232374,80 грн., а разом - 1394248,82 грн.;

- рахунок №15 від 30.09.2023 на суму 1161874,02 грн., ПДВ 20% 232374,80 грн., а разом - 1394248,82 грн.

Надалі, взаєморозрахунки за надані послуги між сторонами проведені в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками за особовим рахунком позивача:

- дата транзакції 25.10.2023, сума 1161874,00 грн., рахунок позивача UA353510050000026001878958315, валюта UAH 980;

- дата транзакції 04.08.2023 року, сума 1596789,00 грн., рахунок позивача UA353510050000026001878958315, валюта UAH 980.

За результатами наданих послуг, між сторонами 30.09.2023 та 30.06.2023 складені та підписані акти приймання-передачі наданих послуг №1 до Договору про надання послуг №460815 від 01.04.2023.

Загальна вартість послуг, вказаних в актах складає: акт від 30.06.2023 - 1161874,02 грн., ПДВ 20% 232374,80 грн., разом - 1394248,82 грн.; акт від 30.09.2023 - 1161874,02 грн., ПДВ 20% 232374,80 грн., разом - 1394248,82 грн.

Також, між ТОВ «Джет Київ» (далі - Постачальник) та ПрАТ «Київстар» (далі - Покупець) укладено договір від 31.10.2022 за №451591.

Відповідно до п.п. 1.1. р.1 Договору, постачальник зобов`язується: на підставі замовлення поставити покупцю обладнання у місце призначення та примірники програмної продукції (ПП) згідно умов договору та замовлення з урахуванням прейскуранту щодо асортименту, кількості , функціоналу, наведеного в додатку №2 до цього договору. Обладнання та\або ПП буде поставлена партіями згідно замовлень; на підставі наданих покупцем замовлення виконати належним чином роботи, передбачені цим договором. Перелік, вартість та інші характеристики зазначених робіт визначаються у замовленнях, які будуть сформовані на підставі прейскуранту, визначені в додатку №2 та додатку №6 «Опис робіт», замовленнях до цього договору.

Згідно до умов договору та наданих покупцем замовлень (замовлення має містити основні вимоги до предмету робіт\об`єкту поставки, порядку виконання зобов`язань, строки, вартість замовлених робіт\обладнання та\або ПП, а також інші умови у разі потреби замовлення оформлюється покупцем та набуває чинності з моменту (дати) його підписання уповноваженими представниками сторін), покупець зобов`язується: прийняти від постачальника належним чином поставлене обладнання та\або примірники ПП та належним чином виконані роботи; сплатити постачальнику за доставлене та прийняте обладнання, ПП та роботи відповідну грошову суму на умовах, передбачених цим договором (п.п. 1.2. р. 1 Договору).

Розділом 3 Договору передбачено, ціни на роботи, обладнання і примірники ПП встановлюються в гривнях та вказуються у прейскуранті, з відповідними умовами для перерахунку, які містяться в додатку №2 до цього договору.

Загальна ціна договору складає суму цін поставленого обладнання, примірників ПП та виконаних робіт, згідно з усіма виконаними актами, протягом строку дії договору.

Постачання примірника ПП, що здійснюється в рамках цього договору, є постачанням програмної продукції в розумінні ПК України та звільняється від оподаткування ПДВ.

Згідно п.п.4.1.5 р.4 Договору, постачальник зобов`язаний надати покупцю в момент поставки обладнання та\або ПП оригінали наступних документів: рахунок-фактура; примірники підписаного постачальником акту приймання- передачі; сертифікат відповідності, якщо його отримання є обов`язковим відповідно до чинного законодавства України;

Згідно п.п.4.1.7. р.4 Договору, обладнання приймається по кількості, цілісності тари \ упаковки, належності маркування та згідно зі специфікацією, що міститься у відповідному замовленні до договору.

Строк дії договору сторони визначили до 31.12.2025.

Одночасно з підписанням договору, сторони уклали, поміж інших: Додаток №2 до договору, яким визначили Прейскурант обладнання та робіт; Додаток №3 до договору, яким затвердили зразкову форму Акту прийому-передачі виконаних робіт; Додаток №6, яким затвердили опис робіт; Додаток №9, яким затвердили опис обладнання та ПП системи.

Укладеною додатковою угодою №3 до вказаного вище договору, сторони п. 1.5 постановили: Додати до п.2 «Обсяг робіт» Додатку №6 «Обсяг робіт» до Договору нові таблиці №2, №3 та виклали їх наступним чином, що зазначений в даній додатковій угоді.

На виконання умов Договору, сторони уклали за затвердили:

- замовлення №1\452478, яким визначили перелік обладнання яке Постачальник зобов`язується поставити Покупцю;

- замовлення №2\461881, яким визначили перелік програмної продукції, яку Постачальник зобов`язується поставити Покупцю;

- замовлення на виконання робіт №1\461652 та №4/468771, яким визначили перелік робіт, які Постачальник зобов`язується виконати для Покупцю.

За результатами наданих послуг позивачем складено та надано на адресу Київстар рахунки на оплату: рахунок №12 від 31.07.2023 на суму 1501141,04 грн., ПДВ 20% 300228,21 грн., разом - 1801369,25 грн.; рахунок №14 від 11.09.2023 на суму 529698,64 грн., ПДВ 20% 105939,73 грн., разом - 635638,37 грн.

Взаєморозрахунки за надані послуги між сторонами проведені в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками за особовим рахунком позивача:

- дата транзакції 30.08.2023, сума 204579,39 грн., рахунок позивача UAЗ53510050000026001878958315, валюта UAH 980;

- дата транзакції 04.08.2023, сума 1596789,00 грн., рахунок позивача UA353510050000026001878958315, валюта UAH 980;

- дата транзакції 19.09.2023, сума 635638,37 грн., рахунок позивача UA353510050000026001878958315, валюта UAH 980.

За результатами виконаних робіт, між сторонами 31.07.2023 складений та підписаний акт приймання-передачі наданих послуг №1 до Договору №451591 від 31.10.2023.

Відповідно до даного акту, позивач надав, а Київстар прийняв наступні роботи, а саме: інсталяційні роботи (проектування, дизайн, планування, в тому числі результати проект LLD-дизайну низького рівня, проект програми та методики випробувань, проект плану міграції трафіку; інсталяційні роботи (встановлення та конфігурація обладнання); інтеграційні роботи (конфігурація та інтеграція для початкового розгортання системи DSC); інтеграційні роботи (інтеграція із зовнішньою системою через сигнальний інтерфейс, включаючи перевірку та прийняття (початкова система інтеграція); інтеграційні роботи (північний інтерфейс між системою моніторингу, включаючи приймальне тестування); інтеграційні роботи (конфігурація рішення для вже інтегрованих систем).

Загальна вартість робіт, що надані позивачем та вказана в акті складає: 1501141,04 грн., ПДВ 20% 300228,21 грн., разом - 1801369,25 грн.

За результатами виконаних робіт, між сторонами 11.09.2023 складений та підписаний акт приймання-передачі наданих послуг №2 до Договору №451591 від 31.10.2023.

Відповідно до даного акту, позивач надав, а Київстар прийняв наступні роботи, а саме: інсталяційні роботи по встановленню, налаштуванню та підтримці серверів у період з 01.08.2023 по 11.09.2023.

Надалі, позивачем, відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України складені та направлені електронними засобами зв`язку до контролюючого органу для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) такі податкові накладні:

- №2 від 30.06.2023 на суму 1394248,82 грн. (у т.ч. ПДВ 232374,80 грн.) направлена для реєстрації в ЄРПН 14.07.2023;

- №2 від 30.09.2023 на суму 1394248,82 грн. (у т.ч. ПДВ 232374,80 грн.) направлена для реєстрації в ЄРПН 05.10.2023;

- №1 від 11.09.2023 на суму 635638,37 грн. (у т.ч. ПДВ 105939,73 грн.) направлена для реєстрації в ЄРПН 26.09.2023;

- №1 від 31.07.2023 на суму 1801369,25 грн. (у т.ч. ПДВ 300228,21 грн.) направлена для реєстрації в ЄРПН 09.08.2023.

За результатом обробки вказаних податкових накладних їх реєстрація була зупинена, про що позивачеві були направлені відповідні квитанції.

Так, в якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано таке:

- реєстрація ПН/РК №2 від 30.06.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 62.02, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- реєстрація ПН/РК №2 від 30.09.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 62.02, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

- реєстрація ПН/РК №1 від 11.09.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 62.02, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

- реєстрація ПН/РК №1 від 31.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 62.02, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві були направленні позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- від 20.10.2023 №9758437/43104450;

- від 20.10.2023 №9758433/43104450;

- від 20.10.2023 №9758434/43104450;

- від 20.10.2023 №9758436/43104450, в яких контролюючим органом зазначено про необхідність надання позивачем додаткових документів, а саме: платником не надано документи щодо постачальників тмц згідно Додаткової угоди №2 до Договору №451591 від 31.10.2022.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з письмовими поясненнями, до яких були долучені документи довільного формату.

Однак, комісією ГУ ДПС в м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті рішення:

- №9809554/43104450 від 30.10.2023;

- №9809555/43104450 від 30.10.2023;

- №9809571/43104450 від 30.10.2023;

- №9809572/43104450 від 30.10.2023, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №2 від 30.06.2023, №2 від 30.09.2023, №1 від 11.09.2023, №1 від 31.07.2023 - в якості підстави для прийняття вказаних рішень Комісією ГУ ДПС у м.Києві зазначено про ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірних рішень, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування, зобов`язання вчинити певні дії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

При цьому пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Так, пунктом 1 Додатку №3 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості здійснення операцій належить: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Отже, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Як зазначено вище, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних №2 від 30.06.2023, №2 від 30.09.2023, №1 від 11.09.2023, №1 від 31.07.2023 контролюючий орган зазначив, що обсяг постачання товару/послуги 62.02, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій, зокрема, договори та відповідні додатки до них, виписки по банківському рахунку, акти прийому-передачі.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд звертає увагу на те, що контролюючим органом у квитанціях не наведено обґрунтування тверджень про те, що обсяг наданих послуг, зазначених у податкових накладних, які подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару.

Враховуючи вказане, суд вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних №2 від 30.06.2023, №2 від 30.09.2023, №1 від 11.09.2023, №1 від 31.07.2023 із підстав відповідності господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості операцій є необґрунтованим.

Щодо прийняття відповідачем спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зазначає таке.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261).

Згідно з пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Пунктом 10 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

В якості підстав для прийняття контролюючим органом рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9809554/43104450 від 30.10.2023, №9809555/43104450 від 30.10.2023, №9809571/43104450 від 30.10.2023, №980957243104450 від 30.10.2023, зазначено про ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Проте, судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу повідомлення про надання додаткових пояснень та документів щодо податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинена. До пояснень надано документи, на підтвердження здійсненої господарської операції зокрема, договори та додатки до них, виписка по банківському рахунку, акти приймання-передачі і ін.

У зв`язку з цим, суд вважає, контролюючий орган безпідставно не прийняв до уваги наданні позивачем документ.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2023 у справі №5000/889/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 111203544) зазначив, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Платником податків надано до податкового органу первинні документи які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.

Також Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції.

Суд зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідають вимогам, що встановлені до них Порядком №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанціях не конкретизовано, які саме документи слід надати позивачу та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

Натомість суд вважає, що подані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних підтверджують зазначені у них дані та право позивача на складання податкових накладних, а також є достатніми для прийняття рішень про їх реєстрацію в ЄРПН.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у Київській області документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їхнього ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №9809554/43104450 від 30.10.2023, №9809555/43104450 від 30.10.2023, №9809571/43104450 від 30.10.2023, №980957243104450 від 30.10.2023.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 30.06.2023, №2 від 30.09.2023, №1 від 11.09.2023, №1 від 31.07.2023 датою їх фактичної подачі на реєстрацію, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

У зв`язку з цим, податкові накладні №2 від 30.06.2023, №2 від 30.09.2023, №1 від 11.09.2023, №1 від 31.07.2023 підлягають реєстрації у день її подання на реєстрацію в ЄРПН.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №2 від 30.06.2023, №2 від 30.09.2023, №1 від 11.09.2023, №1 від 31.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх фактичного надіслання.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 15140,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 10.01.2024 №4.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 15140,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві, оскільки саме Комісією регіонального рівня прийняті оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача перед адвокатом зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 76397938).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 30.10.2023 між ТОВ «Джет Київ» (Клієнт) та Адвокатським бюро «Олега Пилипченка» (Адвокатське бюро) укладено Договір про надання правничої допомоги №б/н (далі Договір), за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Розділом 4 вказаного Договору передбачений порядок оплати адвокатського бюро.

Позивач на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23000,00 грн. надано до суду: копію договору про надання правничої допомоги №б/н від 30.10.2023; копію додаткової угоди №1 до Договору; копію акту приймання-передачі наданих послуг №1501/1 від 15.01.2024; копію рахунку-фактури №3010/1 від 30.10.2023; виписку по рахунку.

З доданого до заяви акту приймання-передачі наданих послуг вбачається, що Адвокатським бюро надані Клієнту наступні послуг:

- аналіз та вивчення фінансово-господарських документів, які наданні Клієнтом для написання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації ТОВ «Джет Київ» по взаємовідносинах з ПрАТ «Київстар», зокрема: договір про надання послуг №460815 від 01.04.2023, договір №451591 від 31.10.2022, додаткові угоди та додатки до договорів, рахунки-фактури, податкові накладні, документи податкової звітності щодо ПДВ та нарахування заробітної плати, статутні та реєстраційні документи, договори з Оракл, акти приймання-передачі послуг, робіт документи щодо основних фондів підприємства, тощо.

Формування послідовності документів, порівняння їх з документами, які надані в паперовій формі з документами, які наданні Клієнтом в сканованій електронній формі.

Формування переліку документів, які необхідно додатково надати Клієнту для складання згаданої вище заяви до суду.

Консультування Клієнта щодо переліку та повноти необхідних документів, а також документів, які потрібно додатково надати.

Вивчення додатково наданих Клієнтом документів, що є предметом позову вартість за 1 годину роботи 2300,00 грн. 3,5 год. витраченого часу вартість 9200,00 грн.;

- складання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду щодо оскарження рішень контролюючого органу №9809554/43104450 від 30.10.2023, №9809555/43104450 від 30.10.2023, №9809571/43104450 від 30.10.2023, №980957243104450 від 30.10.2023, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних ТОВ «Джет Київ» вартість за 1 годину роботи 2300,00 грн. 3,5 год. витраченого часу вартість 11500,00 грн.;

- систематизація матеріалів позовної заяви та додатків до неї, нумерація томів справи, складання опису, тощо вартість за 1 годину роботи 2300,00 грн. 3,0 год. витраченого часу вартість 11500,00 грн.

Всього - 23000,00 грн.

Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно з актом наданих послуг, суд вважає, що такі види послуг Адвокатського бюро, як: аналіз та вивчення фінансово-господарських документів, які наданні Клієнтом для написання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації ТОВ «Джет Київ» по взаємовідносинах з ПрАТ «Київстар»; формування послідовності документів, порівняння їх з документами, які надані в паперовій формі з документами, які наданні Клієнтом в сканованій електронній формі; формування переліку документів, які необхідно додатково надати Клієнту для складання згаданої вище заяви до суду; консультування Клієнта щодо переліку та повноти необхідних документів, а також документів, які потрібно додатково надати; вивчення додатково наданих Клієнтом документів; систематизація матеріалів позовної заяви та додатків до неї, нумерація томів справи, складання опису, тощо не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання та подання до суду документів по справі (позовної заяви).

Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі №922/2321/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 96172760) виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані адвокатом, не відповідають критерію «неминучості», охоплені за свою суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.

Також, враховуючи посилання відповідача у запереченнях на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу на неспівмірність заявленої суми до відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу та дослідивши надані представником позивача документи, враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Отже, суд виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру за конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу є 7500,00 грн.

Таким чином, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню та стягненню на його користь 7500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки спірне рішення саме комісії регіонального рівня призвело до спірних правовідносин.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 249, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9809554/43104450 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 30.09.2023.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9809555/43104450 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 30.06.2023.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9809571/43104450 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 11.09.2023.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9809572/43104450 від 30.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 31.07.2023.

6. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.06.2023, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Джет Київ», датою її подання на реєстрацію.

7. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.09.2023, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Джет Київ», датою її подання на реєстрацію.

8. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 11.09.2023, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Джет Київ», датою її подання на реєстрацію.

9. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 31.07.2023, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Джет Київ», датою її подання на реєстрацію.

10. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джет Київ» (код ЄДРПОУ 43104450) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

11. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джет Київ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот грн.) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	19.07.2024
Оприлюднено	22.07.2024
Номер документу	120491906
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —320/5328/24

Ухвала від 04.11.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Постанова від 25.09.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 04.09.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 07.08.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Рішення від 19.07.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

Ухвала від 06.02.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 19.07.2024 по справі 320/5328/24КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —320/5328/24

Ухвала від 04.11.2024

Постанова від 25.09.2024

Ухвала від 04.09.2024

Ухвала від 07.08.2024

Рішення від 19.07.2024

Ухвала від 06.02.2024

Рішення
від 19.07.2024 по справі 320/5328/24
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД