ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
19 липня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/2769/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В. розглянувши в підготовчому провадженні адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області до Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправними дій та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
Комунальне некомерційне підприємство "Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії щодо встановлення тарифу на теплову енергію рішеннями виконавчого комітету Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області №207 від 14.11.2017 р., №150 від 14 серпня 2018 року; №173 від 10 жовтня 2018 року;
- cкасувати рішення Сторожинецької міської ради №207 від 14.11.2017 року; №150 від 14 серпня 2018 року; №173 від 10 жовтня 2018 року;
- cтягнути з Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області на користь комунального некомерційного підприємства "Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області зайво виплачені кошти за послуги з теплопостачання ТзОВ "Теплоінвестсервіс, внаслідок затвердження виконавчим комітетом Сторожинецької міської ради тарифу на теплову енергію всупереч законодавству у розмірі 249882,55 гривень.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадженян в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 17.07.2024 р.
17.07.2024 р. в підготовчому судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду. Відповідач зазначає, що рішення виконкому від 14 листопада 2017 року № 207 приймалося, в тому числі і за результатами розгляду клопотання головного лікаря Сторожинецької ЦРЛ від 13.11.2017 № 2593 із проханням затвердити тариф на опалення в розмірі 1350 грн. за Гкал.
Аналогічно і рішення від 14 серпня 2018 року № 150 та від 10 жовтня 2018 р. № 173 приймалися із врахуванням усного звернення депутата Сторожинецької міської ради О.Ф. Войцеховського, який очолює Комунальне некомерційне підприємство "Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області та клопотання головного лікаря Сторожинецької ЦРЛ від 03.09.2018 №1437. Зазначене свідчить, про те, що позивач, від початку знав про прийняття виконавчим комітетом Сторожинецької міської ради оскаржуваних рішень від 14.11.2017 року № 207, від 14 серпня 2018 року № 150 та від 10 жовтня 2018 року № 173. Підтвердженням вказаного вище є і оплата позивачем, починаючи з 14 листопада 2017 року, теплової енергії за встановленими оскаржуваними рішеннями виконкому тарифами на теплову енергію. У зв`язку з наведеним та враховуючи п.8 ч.1 ст. 240 КАС України просить залишити позов без розгляду.
Представник позивача щодо задоволення вказаного клопотання заперечував. Вказував, що у зв`язку з великим навантаженням позивачем не було скеровано позовну заяву в коротші строки зі звернення до суду. Звертала увагу, що позивачем було скеровано позов аналогічного характеру до Господарського суду Чернівецької області. Однак ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.12.2019 року відмовлено Комунальному некомерційному підприємству "Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області у відкритті провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання незаконними дій щодо встановлення тарифу на теплову енергію виконавчим комітетом Сторожинецької міської об`єднаної територіальної громади.
Представниками позивача та відповідача подано заяви про розгляд вказаного клопотання в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому, законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків, а тому, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого з адміністративним позовом звертається позивач. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду зазначеній у постанові від 04.10.2018, справа № 800/304/17.
Мета строку: 1) дотримання принципу правової визначеності; 2) дисциплінування учасників судочинства; 3) досягнення юридичної визначеності у публічних відносинах; 4) стимулювання учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків; 5) обмеження часу, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно з частиною першою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною другою вказаної статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Стаббігс на інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії").
Отже, законодавцем встановленими строками обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах. Після завершення зазначених строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 12.09.2019 №826/3318/17.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 року по справі №240/12017/19, сформував наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії.
Так, у згаданому рішенні зазначено наступне.
« …1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів».
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики чи інше. При цьому, не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20 досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Предметом оскарження у даній адміністративні справі є рішення виконавчого комітету Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області №207 від 14.11.2017 р., №150 від 14 серпня 2018 року; №173 від 10 жовтня 2018 року.
Так оскаржувані рішення виконавчого комітету Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області від 14.11.2017 року № 207 "Про затвердження тарифу на виробництво та постачання теплової енергії для Сторожинецької центральної районної лікарні", від 14 серпня 2018 року № 150 "Про затвердження ТзОВ "Теплоінвестсервіс" тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання"; від 10 жовтня 2018 року № 173 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сторожинецької міської ради від 14.08.2018 р. № 150" прийняті на правомочних засіданнях уповноваженого органу, більшістю голосів членів виконавчого комітету та, після підписання, були опубліковані на офіційному веб-порталі міської ради "Сторожинецька міська рада, офіційне інтернет-представництво" (адреса: http://stor-rada.gov.ua/), що підтверджується роздруківками (скріншотами) з офіційного веб-порталу (сайту).
Також суд зазначає, що рішення відповідача від 14 листопада 2017 року № 207 приймалося, в тому числі і за результатами розгляду клопотання головного лікаря Сторожинецької ЦРЛ від 13.11.2017 № 2593 із проханням затвердити тариф на опалення в розмірі 1350 грн. за Гкал.
Рішення від 14 серпня 2018 року № 150 та від 10 жовтня 2018 р. № 173 приймалися із врахуванням усного звернення депутата Сторожинецької міської ради О.Ф. Войцеховського, який очолює Комунальне некомерційне підприємство "Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області та клопотання головного лікаря Сторожинецької ЦРЛ від 03.09.2018 №1437.
Зазначене свідчить, про те, що позивач, від початку знав про прийняття виконавчим комітетом Сторожинецької міської ради оскаржуваних рішень від 14.11.2017 року № 207, від 14 серпня 2018 року № 150 та від 10 жовтня 2018 року № 173.
Підтвердженням вказаного вище є і оплата позивачем, починаючи з 14 листопада 2017 року, теплової енергії за встановленими оскаржуваними рішеннями виконкому тарифами на теплову енергію.
Окрім того, суд звертає увагу, що позивач звертався з претензіями до Сторожинецької міської ради щодо відшкодування зайво-сплачених коштів за теплопостачання, зокрема №866 від 13.05.2019 та №1215 від 25.07.2019.
Окрім того суд зазначає, що Комунальне некомерційне підприємство «Сторожинецька центральна районна лікарня» зверталося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Сторожинецької міської об`єднаної територіальної громади, в якому просило визнати незаконними дії щодо встановлення тарифу на теплову енергію виконавчим комітетом Сторожинецької міської об`єднаної територіальної громади та стягнути з відповідача кошти, виплачені позивачем за послуги теплопостачання ТОВ «Теплоінвестсервіс» за період з 15.10.2017 по 15.11.2018, внаслідок затвердження виконавчим комітетом Сторожинецької міської об`єднаної територіальної громади тарифу на теплову енергію всупереч законодавству в розмірі 249882,55 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.12.2019 року у справі №926/2719/19 відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання незаконними дій щодо встановлення тарифу на теплову енергію виконавчим комітетом Сторожинецької міської об`єднаної територіальної громади.
При цьому, позивач, із даним позовом звернувся до суду лише 25 червня 2024 року.
Суд резюмує, що позивачем не було наведено жодної причини пропуску строку звернення до суду які є об`єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення чи пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
З огляду на вищенаведене, позивачем не було наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку.
Підсумовуючи вказане, зважаючи на те, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, а наведені ним причини пропуску цього строку не дають підстав для визнання їх поважними, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду пропущений через відсутність зусиль позивача і належної старанності, а тому наявні правові підстави для залишення позову без розгляду.
Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, враховуючи шестимісячний строк звернення до суду, позов слід залишити без розгляду.
З огляду на викладене та керуючись статтями 183, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
1. Клопотання представника Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області про залишення позову без розгляду - задовольнити.
2. Адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства "Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області до Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.
3. Роз`яснити позивачеві, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя І.В. Маренич
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2024 |
Оприлюднено | 22.07.2024 |
Номер документу | 120492054 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері житлово-комунального господарства; теплопостачання; питного водопостачання |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Маренич Ігор Володимирович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Маренич Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні