Рішення

від 17.07.2024 по справі 130/1420/24

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/735/2024

130/1420/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2024 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши справу за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Селянського фермерського господарства «Валентин», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Керівник Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 9 травня 2024 року звертається до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить припинити її право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 0521085800:03:001:0264, площею 1,8891 га, що розташована на території Станіславчицької сільської територіальної громади Жмеринського району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору.

Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідач успадкувала спірну земельну ділянку після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому були видані сертифікати на право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цих часток в натурі (на місцевості), як члену КСП «Поділля» (с. Станіславчик). Розпорядженням Жмеринської РДА від 25 лютого 2004 року №75 затверджено проект організації території земельних часток (паїв) та виготовлення державних актів на право власності на землю на території Станіславчицької сільської ради громадянам, власникам сертифікатів. У додатку до розпорядження, в списку громадян, яким передаються у власність земельні ділянки під номером 79 зазначена ОСОБА_1 (росія, мурманська область). Відповідачці видано державний акт від 14 червня 2004 року серії ВН №194869 про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0521085800:03:001:0264, площею 1,8891 га, що розташована на території Станіславчицької сільської ради Жмеринського району. На замовлення ОСОБА_1 у 2017 році ПП «Центр земельних відносин» виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та в подальшому земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0521085800:03:001:0264. Державним реєстратором 31 жовтня 2017 року проведена державна реєстрація права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку. ОСОБА_1 після отримання у власність спірної земельної ділянки передала її строком на 10 років в оренду СФГ «Валентин», згідно з договором оренди землі від 30 жовтня 2017 року. Право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 жовтня 2017 року.

Таким чином відповідачка, успадкувавши спірну земельну ділянку, зареєструвала право власності та передала її в оренду, будучи громадянкою російської федерації, упродовж року після набуття права власності по даний час, всупереч вимогам статті 81 Земельного кодексу України, не відчужила її, а тому наявні підстави для її конфіскації у власність держави.

На підтвердження позовних вимог надає документи, що підтверджують право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, Інформацію з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Інформацію Державного земельного кадастру, відповіді на запити з ДМС України та копію технічної документації із землеустрою.

Представник позивача Головного управління Держгеокадастру Сергій Рябцун в судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просив позовні вимоги задовольнити, розгляд справи проводити у його відсутність (а.с.77-80).

Прокурор Жмеринської окружної прокуратури Лук`янчук Д.О. в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в зв`язку з неявкою інших учасників справи. Позовні вимоги підтримав, просив задовільнити (а.с.119).

Позиція відповідача

Відповідач свою позицію не виклала. Відзиву на позов не подавала.

Позиція третьої особи

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача СФГ «Валентин», будучи належним чином повідомлене, жодних пояснень та заяв по суті позову не подавало (а.с. 75)

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Справа надійшла до суду 9 травня 2024 року (а.с.1).

Ухвалою суду від 13 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вказаною ухвалою суду відповідачу запропоновано надати в строк до 28 травня 2024 року відзив на позовну заяву. Підготовче судове засідання призначено на 28 травня 2024 року, витребувано копію спадкової справи. Виклик відповідача, яка є громадянкою росії, здійснений шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (а.с.71).

З Другої Жмеринської нотаріальної контори 22 травня 2024 року надійшло повідомлення про відсутність у них спадкової справи (а.с.73).

Письмові пояснення по справі від представника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та заява про розгляд справи у відсутність представника надійшли до суду 28 травня 2024 року (а.с.77-80).

Клопотання про витребування доказів та заява про проведення підготовчого судового засідання від позивача надійшли до суду 28 травня 2024 року (а.с.81-84).

Підготовче провадження закрито ухвалою суду від 28 травня 2024 року, а справа призначена до судового розгляду на 17 липня 2024 року. Цією ж ухвалою зобов`язано Державний нотаріальний архів Вінницької області надати суду копію спадкової справи до майна ОСОБА_2 (а.с.88).

Виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (а.с.91).

Відповідно до витягу з наказу № 42 в/к від 2 травня 2024 року суддя Шепель К.А. з 3 червня по 5 липня 2024 року перебував у щорічній основній відпустці (а.с.92).

Копія спадкової справи надійшла до суду 13 червня 2024 року (а.с.95-118).

Представник позивача ОСОБА_3 17 липня 2024 року електронною поштою подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність (а.с.119).

Відповідачка в судове засідання не з`явилась. Відповідно до частини першої статті 281 ЦПК України 17 липня 2024 року судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи (а.с.120).

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

Суд встановив, що згідно з відповіддю на запит Станіславчицького сільського голови В.Перепечая від 1 грудня 2023 року, відомості стосовно місця проживання на території рф громадянки ОСОБА_1 в сільській раді відсутні (а.с.22).

Згідно з розпорядженням Жмеринської РДА від 25 лютого 2004 року №75 про затвердження проекту організації території земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право власності на землю та Списком громадян, яким передаються у власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) на території Станіславчицької сільської ради, під номером 79 зазначена ОСОБА_1 , площа ділянки 1,89 га (росія, мурманська область) (а.с. 25-28).

Відповідно до відповіді на запит Жмеринського відділу ДРАЦС у Жмеринському районі Вінницької області від 8 лютого 2024 року № 71-28.13-35 актовий запис про смерть ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутній (а.с.32).

Згідно з інформацією УДМС України у Вінницькій області від 22 лютого 2024 року, рішення про встановлення, оформлення належності до громадянства України, набуття громадянства України, відомості щодо документування паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон, посвідками на постійне/тимчасове проживання в Україні відносно ОСОБА_1 відсутні (а.с.37-38).

Відповідно до повідомлення Станіславчицького сільського голови, громадянка рф ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 0521085800:03:001:0264, площею 1,8891 га, успадкувала цю земельну ділянку після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.41) .

Як вбачається з відповіді на запит, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області від 5 квітня 2024 року № 0-2-0.6-3079/2-24, вжиття заходів відносно конфіскації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, власниками яких є громадяни російської федерації, за відсутності фінансування витрат по сплаті судового збору, не здійснювалось (а.с.45).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником земельної ділянки з кадастровим номером 0521085800:03:001:0264, площею 1,8891 га, є ОСОБА_1 , громадянка російської федерації, дата державної реєстрації земельної ділянки - 31 жовтня 2017 року; дата державної реєстрації речового права - 31 жовтня 2017 року, договір оренди земельної ділянки, строк дії до 31 жовтня 2027 року, з правом пролонгації, орендар СФГ «Валентин» (а.с.46-48).

Відповідно до копії технічної документації із землеустрою, ПП «Центр земельних відносин» виготовило технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в на турі (на місцевості) та земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0521085800:03:001:0264 (а.с.49-66).

Управління ДМС у м. Києві та Київській області 23 квітня 2024 року надало відповідь на запит позивача про те, що за даними відомчої інформаційної системи ДМС України інформація щодо місця реєстрації ОСОБА_4 , уродженики с. Станіславичк Жмеринського району, відсутня (а.с. 85-86).

Також судом досліджено матеріали спадкової справи № 152/360 до майна померлого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яких вбачається, що спадщину після смерті батька прийняли його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , син спадкодавця - ОСОБА_6 подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини (а.с.95-117).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Надані позивачем всі докази прийняті судом до уваги, підстав для їх відхилення не вбачається. Кожний аргумент, наведений позивачем, відноситься до предмета спору, обґрунтований з огляду на законодавство і містить підстави для задоволення позову.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 56 ЦПК України прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.

Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Обґрунтування, наведені прокурором в позові щодо представництва в суді, суд вважає достатніми для його звернення з позовом, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Так, статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками визначаються законами.

За змістом положень статті 41 Конституції України, статей 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 5 статті 41 Конституції України встановлено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно з статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Відповідно до вимог статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до частин першої, другої статті 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з частиною першою статті 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

У статті 378 ЦК України зазначено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Згідно з пунктом "а" частини першої статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Відповідно до частини другої статті 81 ЗК України іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно з частиною третьою статті 81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Згідно з частиною четвертою статті 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до пункту "д" статті 140 ЗК України, підставою припинення права власності на земельну ділянку є конфіскація за рішенням суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до пункту "в" частини першої статті 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Також пунктом 10 частини першої статті 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Відповідно до статті 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Згідно з частиною четвертою статті 145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

При вирішенні спору суд враховує сталу практику ЄСПЛ щодо захисту права власності, де у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) і пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Як вище зазначено, питання набуття у власність землі в Україні врегульоване нормами Земельного кодексу України; процедура набуття у власність землі іноземцями, а також обмеження, які з цим пов`язані, також чітко визначені даним законодавчим актом, тобто втручання є законним.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Суспільний інтерес в даному випадку проявляється в тому, що земля є власністю Українського народу, землі сільськогосподарського призначення не можуть бути у власності іноземців, що покликане інтересами національної безпеки.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника земельної ділянки, оскільки останній мав достатньо часу для виконання свого обов`язку, однак дотепер земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства України та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу. Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

Враховуючи вказані вище обставини справи та законодавство, яке регулює земельні правовідносини та право власності на землю, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Суд вважає, оскільки відповідачка ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, в порушення вимог частини четвертої статті 81 ЗК України, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0521085800:03:001:0264, площею 1,8891 га, що розташована на території Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, добровільно її не відчужила, тому слід припинити право власності відповідачки на вищевказану земельну ділянку та конфіскувати її у власність держави.

Висновки суду

Отже суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права ухвалює рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні, що відповідає завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України щодо справедливого, неупередженого і своєчасного вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд вважає, що в даному випадку факт набуття у власність земельної ділянки громадянкою російської федерації та не відчуження її протягом року знайшов своє підтвердження в досліджених судом доказах. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Тому з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн.

Керуючись статтями 3-13, 76-80, 82, 89, 259, 263,264265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Селянського фермерського господарства «Валентин», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації,- задовольнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки російської федерації, на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0521085800:03:001:0264, площею 1,8891 га, що розташована на території Станіславчицької сільської територіальної громади Жмеринського району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури витрати із сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Жмеринського міськрайонного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, до Вінницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ім`я (найменування) сторін

Позивач Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області вул. Келецька,63, м. Жмеринка Вінницької області, ЄДРПОУ 39767547;

Представник позивача Керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області Олег Філімонов, знаходиться за адресою вул. Національна, буд. 6-а м. Жмеринка Вінницька область, ЄДРПОУ 02909909;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_1 російської федерації.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Селянське фермерське господарство «Валентин», вул. Шевченка, 3, с. Станіславчик Жмеринського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 20105882.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ