Рішення

від 19.07.2024 по справі 482/2302/23

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.07.2024

Справа № 482/2302/23

Номер провадження 2-а/482/20/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Сергієнко С.А., за участю секретаря судового засідання - Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови АА №00012538 від 24.07.2023 року.

Вказує, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України, Серії АА №00012538 від 24.07.2023,складеної посадовою особою Державної службои України з безпеки на транспорті, 09 липня 2023 року о 20 год. 05 хв. за адресою Н-11 км 76+702. Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті встановлено рух транспортного засобу (далі - ТЗ)MAN TGX 18.440 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), із ніби то перевищенням загальної маси транспортного засобу на 12.95 % (5.18 тон), при допустимій масі 40 тон, що є порушенням вимог п.22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), відповідальність порушення передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сулії 34000 грн.

Позивач вказує, що вважає вищевказану постанову незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

Позивач вказує, що перевезенця вантажу здійснювалося напівпричепом - спеціалізованим напівпричепом - контейнеровозом (Свідоцтво про реєстрацію Т/3 НОМЕР_5), реєстраційний номер НОМЕР_2 , марка KRONE, модель SDP 27, який має три вісі.

Разом з тим, при накладенні на позивача штрафу за перевищення нормативно допустимих габаритно-вагових параметрів ТЗ відповідач не керувався вимогами щодо таких габаритно-вагових параметрів, встановлених п.22.5 ПДР для контейнеровозів, що фактично призвело до помилкового висновку про перевищення допустимих габаритно- вагових параметрів ТЗ.

Так, позивач наголошує про те, що Державною службою України з безпеки на транспорті помилкового при розрахунку застосовано нормативний показник як до звичайної вантажівки - 40 т.

На переконання позивача, неврахування відповідачем факту приєднання до вантажних - спеціалізованих сідлових тягачів причепу-контейнеровоза призвело до помилкового обрахунку відсоткового значення перевищення нормативних параметрів, встановлених п.22.5 ПДР.

Згідно п. 22.5 ПДР загальна допустима вага перевезення для двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом (койтейнеровоз) 42 т, а тому розрахунки спеціаліста щодо перевищення навантаження загальної маси транспортного засобу на 12.95 % (5.18 тон)є невірними внаслідок використання невірних вихідних даних.

Крім того того, позивач вказував, що доказом відсутності з боку позивача порушення вимог ч.2 ст. 132-1 КУпАП є товарно-транспортна накладна №1239 від 09 липня 2023 року, за якою автомобіль MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_3 , з вантажем: 39 850 кг. (вага брутто), відбув з с. Пятиходка. Дніпровська область та прибув до м.Чорноморск, Одеська область, останній прийняв його без зауважень, так як на товарно-транспортній накладній в правому нижньому вуглі міститься кругла печатка АДМ "Іллічівськ" для ТТН (код ЄДРПОУ 32790234).

Також позивач посилався на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам Порядку №1174 та Інструкції №512 оскільки не містить інформації про: нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги, наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб.

Посилаючись на вищевикладене позивач просив скасувати оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Відповідач подав відзив на позов ОСОБА_1 , до якого додав зокрема: копії сертифікатів перевірки типу та сертифікатів відповідності щодо технічних засобів якими в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення у справі про яке винесено оскаржувану постанову, фотографії транспортного засобу MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_3 у русі під час зважування.

У відзиві на позов, представник відповідача вказав, що підстав для скасування постанов немає.

Відповідач посилався на те, що позивач є суб`єктом відповідальності за вказані у оскаржуваних постановах правопорушення відповідно до ст.14-3 КУпАП.

Відповідач посилався на те, що подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов`язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені у оскаржуваних постановах, а також підтверджуються фотографіями відповідного транспортного засобу та державних номерних знаків, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт.

Відповідач також зазначив, що відповідно до абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Також відповідач спростовував доводи позивача що зазначений в оскаржуваній постанові транспортний засіб є контейнеровозом у розумінні наказу Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» та позицією висловленою Верховним Судом у Постанові від 29.01.2020 р. у справі №814/1460/16 (пп. 61-68 Постанови).

Відповідач також зазначив, що перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням можливої похибки 10% вимірювального обладнання .

Посилаючись на вищевикладене представник відповідача просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив у якій вказував, що із наданих відповідачем не можливо встановити загальну вагу транспортного засобу, разом з тим із наданої позивачем ТТН та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів можна зробити висновок про загальну масу транспортного засобу.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Розглянувши позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

09.07.2023 року о 20 год 05 хв., на трасі Н-11, 76 км+702 м., було зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_3 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі - Правила дорожнього руху), а саме загальної маси транспортного засобу на 12,95% (5,18 тони).

24.07.2023 року відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00012538, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000,00 грн).

Постанова містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому відображені фотографії транспортного засобу MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_3 , в момент зважування.

На фотографіях доданих до оскаржуваної постанови зображено транспортний засіб MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_3 - двох вісний тягач з трьохвісним напівпричепом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", положення про Державну службу України з безпеки на транспорті саме на Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеку) покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, зокрема з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань щодо здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.

Тобто, саме на Укртрансбезпеку покладено здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів для збереження доріг від руйнування вантажним транспортом з перевищенням габаритно-вагових параметрів.

Згідно пункту 22.5 «б» Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують зокрема для двохвісних автомобілів (тягачів) з трьохвісним напівпричепом, - 40 тон для автомобільних доріг державного та 24 тони для доріг місцевого значення.

Частиною 2 ст.132-1 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - штраф в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Згідно з п. 2 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).

Згідно, п.п. 13, 14, 17 цього Порядку під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року № 1197 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до якого підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року, № 1174.

Відповідно до п. п. 16, 17 Порядку у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником транспортного засобу MAN MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_3 та напівпричепу Krone SDP 27 д.н.з. НОМЕР_4 (напівпричіп спеціалізований контейнеровоз).

Зі змісту постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як власника транспортного засобу, вчиненого водієм, за порушення правил дорожнього руху.

Враховуючи зазначене, при винесені оскаржуваної постанови уповноваженою особою Укртрансбезпеки дотримано вимоги ст. 14-3 КУпАП щодо встановлення відповідальної особи, яка несе адміністративну відповідальність за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Позивач зазначає, що згідно копій товарно-транспортних накладних повна маса вищевказаних транспортних не перевищувала дозволених вагових параметрів.

Відповідно до змісту абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.

Сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Таким чином, товарно-транспортна накладна є первинним документом, що містить відомості про господарську операцію і не може вважатися документом, який беззаперечно визначає масу вантажу.

Фіксація адміністративних правопорушень була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту ваго-габаритного контролю за допомогою технічного засобу WIM 78.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 року № 255 затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених. Відповідно до п.п. 8, 9 Вимог, вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології. Вагове обладнання повинно забезпечувати по осьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт розміщений на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за наступними посиланнями: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/АА00012538/, яке також наявне у оскаржуваній постанові.

Надаючи оцінку доводам позивача про те, що вказаний транспортний засіб є контейнеровозом, суд звертає увагу на те, що наказом Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів.

Відповідно до п.17.2-17.5 Наказу №363 передбачено, що забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються. сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: - розпізнавальний знак;- номер контейнера;- найменування власника контейнера;- вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Однак, відповідно до наданих позивачем копій товарно- транспортних накладних, вантаж, який перевозився в транспортному засобі - насіння соняшника; завантаження здійснено насипом.

Позивачем не надано доказів того, що на транспортному засобі знаходився контейнер із відповідним маркуванням. Окрім того, так само відсутні будь-які ознаки перевезення контейнерів на зображеннях транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, які розташовані на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за вищевказаними посиланнями та надані відповідачем до суду.

Разом із тим, відповідно до п.17.9 Наказу міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється: при наявності Договору - на підставі заявки, а при відсутності Договору - разового договору.

Саме договори про перевезення вантажів контейнером є належними доказами надання послуг з перевезення вантажу; а не товарно-транспортні накладні, подані позивачем.

Крім того з матеріалів фото та відео фіксації правопорушень до оскаржуваних постанов видно, що транспортний засіб на якому зафіксовано перевищення вагових норм перевозив вантаж в кузові та причепі з високими бортами які зверху вкриті тентом.

Таким чином позивач здійснював вантажне перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, тому його фактична маса повинна бути не більше 40 т.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у Постанові від 29.01.2020 р. у справі №814/1460/16 (пп. 61-68 Постанови)

Таким чином, дійсно мав місце рух транспортного засобу MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_3 з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України.

Що стосується інформації щодо повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі, суд вважає, що така інформація не є обов`язковою для встановлення складу правопорушення та зазначається уповноваженою особою за можливості встановлення такої інформації. Принагідно зазначити, що Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512, передбачено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення. Між тим, ця Інструкція не містить імперативної вимоги щодо необхідності зазначення в постанові всього обсягу інформації.

Відтак, наведені у спірному рішенні суб`єкта владних повноважень відомості є цілком достатніми та вказують про обґрунтованість акта індивідуальної дії.

Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами системи автоматичної фіксації зважування. Габаритно-ваговий контроль проводився у пункті автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, який розміщений на автомобільній дорозі Н-11 76 км. + 702 м. у Дніпропетровській області.

При цьому, посадовими особами Укртрансбезпеки використовувалось вимірювальне обладнання автоматичного пункту прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів в русі типу ІТС «Автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM)».

Представником відповідача надано сертифікати відповідності та перевірки приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, який відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010.

З урахуванням наведеного, зафіксована технічним засобом інформація про перевищення Автомобілем нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, у розумінні статті 251 КУпАП, є належним доказом підтвердження вчинення адміністративного правопорушення.

Переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави ставити під сумнів обставини, викладені в постанові, наведено не було, а тому порушень вимог закону посадовими особами під час їх складання не вбачається.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Керуючись ст.ст. 241-246 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови АА №00012538 від 24.07.2023 року - залишити без задоволення, а постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі АА №00012538 від 24.07.2023 року - залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко