Ухвала

від 22.07.2024 по справі 511/2735/24

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2735/24

Номер провадження: 1-кс/511/641/24

22.07.2024 року слідчий суддя Роздільнянського районногосуду ОдеськоїобластіОСОБА_1 ,

за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2

скаржника ОСОБА_3 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуміста РоздільнаОдеської області, скаргу ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей до ЄРДР,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2024 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла вищевказана скарга.

Стисле обгрунтування скарги.

09.07.2024 року ОСОБА_3 звернулася із заявою про злочин вчинений стосовно неї особами, які представнилися представниками АТ "Одесагаз" кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.127, ст.356 КК України, але до цього часу відомості за його заявою не внесені в ЄРДР , досудове розслідування не розпочато .

Позиція учасників розгляду скарги.

ОСОБА_3 у судовому засіданні, заявлені вимоги підтримала, просила задовольнити.

Інші учасники в судове засідання не з`явились.

Диспозиція частини третьої статті 306 КПК України визначає, що відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Висновки слідчого судді за результатами розгляду скарги.

Пункт 1 частини 1 статті 303 КПК України визначає, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №818/1526/18), у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Як вбачається з матеріалів скарги ОСОБА_3 подала до Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області 09.07.2024 року заяву відповідно до якої просила внести до ЄРДР відомості по факту вчиненення стосовно неї особами, які представнилися представниками АТ "Одесагаз" кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.127, ст.356 КК України, але до цього часу відомості за його заявою не внесені в ЄРДР , досудове розслідування не розпочато .

Заява не була зареєстрована у встановлений строк до ЄРДР.

Дослідивши фактичніобставини справи,надавши правовийаналіз заяві ОСОБА_3 слідчий суддя прийшов до висновку, що уповноважені посадові особи Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області не здійснили належну перевірку викладених у заяві фактичних обставин та не прийнялти обгрунтоване рішення. .

Поряд з цим, слідчий суддя зазначає, що заявник не вправі надавати слідчому (прокурору) вказівки щодо того, за якою саме правовою кваліфікацією необхідно вносити відомості про вчинені кримінальні правопорушення до ЄРДР, натомість, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України на підставі зазначених у заяві обставин, згідно приписів пункту 5 частини 5 статті 214 КПК України, здійснюється відповідноюслужбовою особою, уповноваженою на прийняття та реєстрацію заяв та повідомлень про кримінальні правопорушенняпри внесенні відомостей до ЄРДР.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Одеського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року (справа 522/21516/20).

Щодо надання відповіді на кожен аргумент, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, № 63566/00Л).

На підставі встановлених обставин, керуючись статтями 214, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу скаржника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважену особу СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 09.07.2024 року .

В іншій частині вимог - відмовити.

Роз`яснити, що відповідно до частини четвертої статті 535 КПК України органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1