Ухвала

від 19.07.2024 по справі 279/2307/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/2307/24

У Х В А Л А

19 липня 2024 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Волкова Н.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі №279/2307/24 за заявою Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Заявник-боржник по справі за заявою Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, звернувся з заявою про скасування виданого 16.05.2024 року судового наказу.

18.07.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу, про поновлення строку для подання заяви про його скасування та стягнути із КВЖРЕП-№1 витрати на правову допомогу, понесені нею за подачу заяви , де зазначила, що про судовий наказ від 16.05.2024 року їй стало відомо через свого представника, оскільки з незрозумілих причин з її карткового рахунку в "Приватбанку" було списано 22416,64 грн. в рахунок погашення по виконавчому провадженню. Однак квартира, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , була продана 21.11.2013 року Виконавчому комітету Коростенської міської ради в особі міського голови ОСОБА_2 .. У зв`язку із складаннням та поданням заяви про скасування судового наказу ОСОБА_1 вимушена була звернутись за професійною правничою допомогою адвоката, вартість послуг якого становить 6060 грн..

Згідно ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. 16.05.2024 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області видано судовий наказ у справі №279/2307/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 заборгованості в сумі 19439,60 грн., та судові витрати в сумі 302,80 грн..

16.05.2024 року вищевказаний судовий наказ було направлено боржнику. Однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно із п.3 ч.5 ст.170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються, серед іншого, клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевказане, судовий наказ відповідно до положень ст.171 ч.3 ЦПК України підлягає скасуванню.

Щодо стягнення витрат, які складаються із витрат на правничу допомогу, то згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до частини першої ст.42 ЦПК України, сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.

Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №1 звернулося до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження. Заява про скасування судового наказу також подана у порядку наказного провадження

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч.2 ст.42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України "Наказне провадження". Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, при цьому, в силу принципу змагальності сторін, обов`язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі. Отже стягувач за правилами наказного провадження буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.

Із зазначених норм матеріального права та процесуальних норм встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин 3 та 8 ст.141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України.

Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Отже, саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає, оскільки зі змісту норм ЦПК України заявник позбавлений можливості заперечувати проти вимог боржника, що стосуються відшкодування витрат на правничу допомогу, тому боржник не позбавлений права стягнути відповідні витрати з стягувача (заявника) в порядку позовного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 42, 133, 137, 141, 160, 164, 170, 171 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву про скасування судового наказу задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для подання заяви про скасування судового наказу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16.05.2024 року у справі №279/2307/24.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі №279/2307/24 за заявою Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборогованості задовольнити.

Судовий наказ від 16.05.2024 року по справі №279/2307/24 за заявою Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, скасувати, та роз`яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного повадження.

У стягненні з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя