Рішення

від 22.07.2024 по справі 353/688/24

ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 353/688/24

Провадження № 2/353/312/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Мороз М.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,8848 га, розташовану в урочищі «Макіїв горб», контур НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 . Свої вимоги обґрунтовувала тим, що у зв`язку з тим, що Державний акт на право власності на земельну ділянку втрачений, в нотаріальному порядку їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що позбавляє її можливості оформити спадщину на спадкове майно. Окрім цього, позивачка просила суд витребувати у Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківського району Івано-Франківської області належним чином засвідчену копію спадкової справи № 98/2016 заведену після смерті ОСОБА_3

04.07.2024 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву та роз`яснено право пред`явити зустрічний позов. Також вказаною ухвалою зобов`язано Тлумацьку державну нотаріальну контору Івано-Франківського району Івано-Франківської області надати суду належним чином посвідчену копію спадкової справи № 98/2016, у разі її відкриття, та витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкової справи, зокрема щодо майна: ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання якого було с. Олеша Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

В підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, однак у позовній заяві просила розгляд справи провести у її відсутності.

ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилась, однак до суду подала письмову заяву, в якій вказала, що позов визнає та просила розгляд справи провести без її участі.

У зв`язку з неявкою в підготовче судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленомустаттями 206,207 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до архівної копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 820800 від 29.12.2012 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користуванн землею, договорів оренди землі за № 262560001003685, виданого на підставі розпорядження Тлумацької райдержадміністрації від 06.02.2009 року № 112, належало право власності на земельну ділянку площею 0,8848 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в урочищі «Макіїв горб», Контур 31, с. Олеша Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області з кадастровим номером: 2625686200:03:008:0007 (а.с. 4). Вказані обставини також підтверджуються копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.06.2020 року (а.с. 5-8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 14). Ще за життя ОСОБА_3 посвідчив на ім`я ОСОБА_1 заповіт, яким заповів їй все належне йому на день смерті майно, що підтверджується копією заповіту від 16.07.2012 року та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 14.09.2012 року (а.с. 12, 12 зворот).

В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

ОСОБА_1 (позивач) прийняла спадщину в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки у шестимісячний термін звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (а.с. 41). Відповідно до виписки з погосподарської книги № 10 Олешанської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, станом на 01.07.1990 року по АДРЕСА_1 числився колгоспний двір, в якому проживали ОСОБА_3 (голова двору) та ОСОБА_4 (дружина) (а.с. 11). ОСОБА_4 померла ще до відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 13). На день смерті ОСОБА_3 проживав один по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Олешанської сільської ради Івано-Франківськогоа району Івано-Франківської області (а.с. 10).

Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 98/2016 від 18.10.2016 року, заведеної Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області після смерті ОСОБА_3 (а.с. 40-63), з якої вбачається, що ОСОБА_1 (позивачка) є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , інших спадкоємців в порядку спадкування за законом та за заповітом, які б бажали прийняти спадщину, та які б мали обов`язкову частку у спадщині, немає. ОСОБА_2 , яка є донькою спадкодавця ОСОБА_3 та спадкоємцем першої черги за законом (копія свідоцтв про народження та про укладення шлюбу, а.с. 18, 22), не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, спадщину не приймала, а також не заперечила щодо задоволення позову, що підтверджується її письмовою заявою про визнання позову (а.с. 65).

Однак позивачці в нотаріальному порядку відмовлено в оформленні спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку, у зв`язку з тим, що відсутній (втрачений) правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності на вказану земельну ділянку, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданою Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області за № 73/02-31 від 17.02.2024 року (а.с. 16).

Як вбачається з оголошення в газеті «Злагода», Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 820800 від 29.12.2012 року, виданий на ім`я ОСОБА_3 , втрачено (а.с. 17).

Зазначені обставини перешкоджають позивачу належним чином оформити спадщину на спадкове майно земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України та ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення.

Стаття 126 ЗК України передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Отже ОСОБА_1 (позивачка), будучи належним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , має право на оформлення спадщини з переоформленням права власності на спадкову земельну ділянку на своє ім`я в нотаріальному порядку.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що сторонами по справі не заявлялось вимог про відшкодування судових витрат, клопотань про відшкодування витрат до закінчення судових дебатів до суду не надходило, суд не може вийти за межі заявлених вимог, а тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі ст.ст. 316-319, 368, 391, 392, 1216-1222, 1225, 1268 ЦК України, ст.ст. 81, 126, 131 ЗК України, керуючись ст. ст. 13, 82, 141, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 0,8848 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в урочищі «Макіїв горб», Контур 31, с. Олеша Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області з кадастровим номером: 2625686200:03:008:0007, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 820800 від 29.12.2012 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користуванн землею, договорів оренди землі за № 262560001003685, виданого на підставі розпорядження Тлумацької райдержадміністрації від 06.02.2009 року № 112, на ім`я ОСОБА_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА