Повістка

від 18.07.2024 по справі 712/851/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 712/851/24Провадження № 22-з/821/124/24категорія: 311000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Новікова О.М.

суддів: Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: адвокат Макеєв Валерій Федорович,

відповідач: комунальне підприємство «Інститут розвитку міста та цифрової трансформації» Черкаської міської ради,

розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва Валерія Федоровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва Валерія Федоровича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Інститут розвитку міста та цифрової трансформації» Черкаської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягненні компенсації втрати частини заробітної плати.

в с т а н о в и в :

22 січня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до про стягнення середнього заробітку за весь час затримки та компенсації втрати частини заробітної плати.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства «Інститут розвитку міста та цифрової трансформації» Черкаської міської ради про стягнення середнього заробітку за весь час затримки, стягнення компенсації втрати частини заробітної плати відмовлено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 19 червня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва Валерія Федоровича задоволено частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2024 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасовано.

Постановлено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено частково.

Стягнуто з комунального підприємства «Інститут розвитку міста та цифрової трансформації» Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14 152,00 грн.

В іншій частині рішення залишено без змін.

09 липня 2024 року на адресу апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва Валерія Федоровича надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі №712/851/24 на користь ОСОБА_1 у розмірі 5000,00 грн.

Вказує, що ОСОБА_1 поніс витрати на вказану суму на правову допомогу, надану адвокатом Макєєвим В.Ф., що відповідно до ст. 133 ЦПК України є судовими витратами, та відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з КП «Інститут розвитку міста» Черкаської міської ради.

Зазначає, що заява про понесення витрат на правничу допомогу була зроблена ОСОБА_1 у тексті апеляційної скарги від 07.05.2024 року, де було зазначено, що остаточний розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката та докази їх понесення будуть подані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія судді дійшла висновку, що клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва Валерія Федоровича підлягає до часткового задоволення.

Згідно з вимогами статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції зокрема складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Як вбачаться з матеріалів справи, представником ОСОБА_1 - адвокатом Макеєвим Валерієм Федоровичем 07 травня 2024 року було подано апеляційну скаргу на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.04.2024 року у справі №712/851/24, в якій апелянт вказав, що одночасно з поданням апеляційної скарги, керуючись положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України, скаржник письмово заявляє, що остаточний розмір понесених ним витрат на правничу допомогу адвоката та докази їх понесення будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

09 липня 2024 року на адресу апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва Валерія Федоровича надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі №712/851/24 на користь ОСОБА_1 у розмірі 5000,00грн. В якості доказів надано копію договору №463 про надання правової допомоги від 28.12.2023 року, укладеного між адвокатом Макеєвим Валерієм Федоровичем та ОСОБА_1 ; копію акту наданих послуг від 08.07.2024 року за договором паро надання правової допомоги №463 від 28.12.2023 року на суму 5000,00грн., копію ордера про надання правничої/правової допомоги ОСОБА_1 серії СА №1080888, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; картка руху документу, а саме постанови Черкаського апеляційного суду від 19.06.2024року.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічні висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 456/456/20, від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц.

Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи доводи, колегія суддів приходить до висновку про неспівмірність витрат на правничу допомогу та вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3000,00 грн., оскільки саме така сума, на думку колегії суддів, буде відповідати критерію розумності, справедливості та виконаній адвокатом роботи.

Розподіляючи витрати, які позивач поніс на професійну правничу допомогу, апеляційний суд зауважує на те, що наявні в матеріалах справи акта наданих послуг від 08.07.2024 року за договором про надання правової допомоги №463 від 28.12.2023 року не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Крім того, колегія суддів вважає, що аналіз релевантної судової практики у справі здійснювалось адвокатом на стадії розгляду справи в суді першої інстанції та не потребує таких дій під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Як вбачається з п. 3.1 Договору №463 про надання правової допомоги від 28.12.2023 року, за правову допомогу, передбачену в п.п.1.2 Договору Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі, визначеному у додатковій угоді до цього договору. Однак, як вбачається з матеріалів клопотання про ухвалення додаткового рішення, представником ОСОБА_1 - адвокатом Макеєвим Валерієм Федоровичем крім інших доказів не надано додаткової угоди про визначення сторонами договору розміру винагороди, як то передбачено п.3.1 Договору №463 про надання правової допомоги від 28.12.2023 року.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність. Вказаний висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Отже, колегія суддів, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи, , вважає, що витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 з КП «Інститут розвитку міста» Черкаської міської ради в сумі 3000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, подане клопотання про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. 134, 137, 141, 246, 270, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва Валерія Федоровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва Валерія Федоровича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Інститут розвитку міста та цифрової трансформації» Черкаської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягненні компенсації втрати частини заробітної плати, задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Інститут розвитку міста та цифрової трансформації» Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 3000,00 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 18 липня 2024 року.

Головуючий: О.М. Новіков

Судді: Л.І. Василенко

Ю.В. Сіренко