Ухвала

від 22.07.2024 по справі 645/428/23

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/428/23

Провадження № 2/645/30/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Мартинова О.М.,

секретар судового засідання Кривченко Т.В.,

розглянувши відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про визнання наймачем житлового приміщення, визнання права користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в :

07.02.2023 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду, яким просить визнати його наймачем житлового приміщення - кімнати № НОМЕР_1 (загальною площею з урахуванням місць спільного проживання 31,9 кв.м., житловою площею 18,4 кв.м.) в будинку (гуртожитку) АДРЕСА_1 , а також визнати за ним право користування житловим приміщенням - кімнатою № НОМЕР_1 (загальною площею з урахуванням місць спільного проживання 31,9 кв.м., житловою площею 18,4 кв.м.) в будинку (гуртожитку) АДРЕСА_1 .

Ухвалою Фрунзенськогорайонного судум.Харковавід 13.02.2023року по вищевказаній цивільній справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.06.2024 року по вищевказаній цивільній справі підготовче засідання було закрито. Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про визнання наймачем житлового приміщення, визнання права користування житловим приміщенням, призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 05.07.2024 року та 22.07.2024 року не з`явився, про причину неявки не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену в позовній заяві, про причини неявки не повідомив, не надав до суду клопотань (заяв), в яких би просив слухати справу за його відсутності, документів, які підтверджують поважність причин неявки в судові засідання, не надав.

Представник відповідача Василенко І.Ю., який діє на підставі довіреності, в судове зсідання не з`явився, 22.07.2024 року до канцелярії суду надав заяву, якою просив залишити справу без розгляду у зв`язку з неодноразовими неявками позивача ОСОБА_1 в судове засідання.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до положень п. 7 ч. 2ст. 129 Конституції Україниоднією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано іст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 1статті 44 ЦПК Українивстановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Як передбачено ч. 5ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже, згідно з вимогами ЦПК України, суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі№ 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі№ 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Системний аналіз зазначених вище норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Отже, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Суд зазначає про необхідність присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).

Суд зазначає, що якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того, за змістом ч. 1ст. 212 ЦПК Україниучасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Справа перебуває в провадженні суду тривалий час, а саме з 07.02.2023 року, позивачу ОСОБА_1 було відомо про судові засідання, однак до суду останній не з`явився і заяви про розгляд справи за його відсутності не подав. Будь-яких доказів на підтвердження поважності причин відсутності у судових засіданнях суду надано не було.

У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року (справа № 465/6555/16-ц), зазначено, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України). Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 2ст. 257 ЦПК України).

Керуючись ст.223,п. 3 ч. 1 ст.257,258-261,351-354 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про визнання наймачем житлового приміщення, визнання права користування житловим приміщенням залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Мартинова