Постанова

від 22.07.2024 по справі 903/235/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року Справа № 903/235/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Юрчук М.І. , суддя Саврій В.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка на рішення Господарського суду Волинської області від 16 квітня 2024 року у справі №903/235/24 (суддя Гарбар І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскофіта"

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка

про стягнення 309 589,51 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270 та частини 13 статті 8 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 16 квітня 2024 року у справі №903/235/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскофіта" до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка про стягнення 309 589,51 грн задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскофіта" 146 823, 10 грн, в т.ч.: 81 812,74 грн пеня, 58 699,66 грн 3% річних та 6 310,70 грн інфляційні втрати, а також 4 573,57 грн витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ПОСП ім.Івана Франка звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким оскаржуване рішення змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4 573,57 грн витрат по сплаті судового збору, визначивши, що стягненню підлягають 2 404, 55 грн витрат по сплаті судового збору.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Волинської області норм процесуального права.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка на рішення Господарського суду Волинської області від 16 квітня 2024 року у справі №903/235/24. Встановлено позивачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання даної ухвали, з урахуванням положень статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України).

Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також беручи до уваги категорію та складність справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування, які вказують на незначну складність даної справи та з огляду на оскарження рішення місцевого господарського суду лише в частині стягнення 4 573,57 грн витрат по сплаті судового збору, колегія суддів вирішує розглядати справу №903/235/24 за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення Господарського суду Волинської області від 16 квітня 2024 року у справі №903/235/24 оскаржується лише в частині розподілу судового збору, суд апеляційної інстанції, з огляду на вимоги ст.269 ГПК України, переглядає справу лише в цій частині.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вже зазначалося вище, рішенням Господарського суду Волинської області від 16 квітня 2024 року у справі №903/235/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскофіта" до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка про стягнення 309 589,51 грн задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскофіта" 146 823, 10 грн, в т.ч.: 81 812,74 грн пеня, 58 699,66 грн 3% річних та 6 310,70 грн інфляційні втрати, а також 4 573,57 грн витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовлено.

При цьому, суд першої інстанції у стягненні 1098,12 грн пені та 585,60 грн 30% річних відмовив, оскільки їх нараховано та, відповідно, пред`явлено до стягнення безпідставно.

Також суд першої інстанції користуючись своїми дискреційними повноваженнями, враховуючи всі обставини справи, зменшив розмір пені на 50% та обмежив розмір процентів до 3% річних.

Колегія суддів зазначає, що відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 12 частини третьоїстатті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Питання стягнення судових витрат врегульовано у розділі І "Загальні положення"главою 8 "Судові витрати" ГПК України.

Положення статей123,129 ГПК Українивизначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи.

Згідно з частиною першою та третьоюстатті 123 ГПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1ст.129 ГПК України, судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9ст.129 ГПК України).

Таким чином, розподіл судового збору залежить від правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

У разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст.233 ГК та ч.3 ст.551 ЦК України, судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Вказана правовапозиція неодноразово висловлена Верховним Судом в постановах від 10.03.2021 у справі №904/5702/19, від 16.10.2019 у справі №910/143/19, від 03.04.2018 у справі №902/339/16 та враховується судом відповідно до приписів ч.4 ст.236 ГПК України.

Таким чином, у разі зменшення судом розміру пені та відсотків річних положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України (якими передбачено розподіл судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог) підлягає застосуванню з урахуванням того, що витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

У даній справі розмір задоволених (обгрунтованих) позовних вимог (без зменшення розміру пені та відсотків річних) становить 304 904,48 грн, а отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору в розмірі 4573,57 грн (пропорційно до розміру позовних вимог, які були визнані судом обґрунтованими) без врахування зменшення розміру пені та відсотків.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки доводи скаржника щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, зокремаст.129 ГПК України, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного провадження, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Волинської області в частині розподілу судового збору ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 16 квітня 2024 року у справі №903/235/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Саврій В.А.