Постанова

від 17.07.2024 по справі 918/356/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року Справа № 918/356/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В.

за участю представників:

позивача: не з"явився

відповідача: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант торг" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.05.2024 у справі №918/356/24 (суддя Політика Н.А. м.Рівне, повний текст складено 20.05.2024)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант торг"

про стягнення коштів у сумі 442 960 грн 26 коп.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант торг" про відшкодування 442 960 грн 26 коп. витрат банку, пов`язаних із безпідставним користуванням Товариством з обмеженою відповідальністю "Домінант торг" земельною ділянкою та нерухомістю.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.05.2024 у справі №918/356/24 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант торг" на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" кошти в розмірі 442 960 грн 26 коп. та 5 315 грн 52 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінант торг" звернулось з апеляційної скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 20 травня 2024 року по справі №918/356/24 повністю та залишити позов без розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що в даних правовідносинах відсутні жодні обґрунтування щодо збереження майна у формі земельного податку а також податку на нерухомість, оскільки у відповідача був відсутній такий обов`язок для проведення платежів на користь АТ КБ «Приватбанк». Відповідач зазначає, що жодного передбаченого законодавством обов`язку укласти договір оренди земельної ділянки з АТ КБ «Приватбанк» не існує, крім того жодних пропозицій щодо укладання договору оренди земельних ділянок, що перебувають у власності позивача на адресу відповідача не надходило ні в 2020 року, ні по даний час.

Відповідач зазначає, що судом першої інстанції безпідставно зроблено висновок, що відповідач на момент розгляду справи користується нежитловиим приміщеннями АЗС, оскільки з актів про передачу майна стягувачу по виконавчому провадженню №ВП 61254082 (від 17.02.2020 р., 18.02.2020 р., 19.02.2020 р.) вищезазначене нерухоме майно перейшло у володіння власника - позивача після підписання актів про передачу майна зазначеного у виконавчому документі в межах виконавчого провадження №61254082, складеного приватним виконавцем Пиць А.А. при виконанні виконавчого напису №2, виданого 9 січня 2020 року приватним нотаріусом Остапенком Євгеном Михайловичем

Крім того, відповідач зазначає про порушення судом першої інстанції процесуальних норм. Закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду (аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі №910/16978/19 від 18 листопада 2022 року у справі №905/458/21).

Ухвалою від 04.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант торг" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.05.2024 у справі №918/356/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 17 липня 2024 року.

12 липня 2024 року Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" сформовано та надіслано відзив на апеляційну скаргу в якій заперечує доводи апеляційної скарги та просить суд апеляційну скарга ТОВ Домінант торг рішення Господарського суду Рівненської області від 20.05.2024 у справі №918/356/24 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 20.05.2024 у справі №918/356/24 без змін.

Ухвалою суду від 17.07.2024 клопотання представника Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" адвоката Ляхова О.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Забезпечено представнику Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" адвокату Ляхову О.В. участь в судовому засіданні у справі №918/356/24 призначеному на 17 липня 2024 року об 11:30 в режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21.

Представник Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" адвокат Ляхов О.В. 17.07.2024 вийшов на відеоконференцзв`язок, проте, через 4 хвилини зв`язок з вказаним представником позивача перервався. Засобами телефонного зв`язку вказаний представник позивача повідомив суд, що у нього сталося відключення електроенергії і він немає можливості продовжити участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції

В судове засідання 17.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінант торг" своїх представників не направило, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлено належним чином, причини неявки суду не повідомило.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант торг".

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант торг" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 20.05.2024 у справі №918/356/24 залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.12.2023 року, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 року у справі №918/867/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-11"; до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант Торг" про виселення з нежитлових приміщень, задоволено частково позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінант Торг" (код ЄДРПОУ 42335345, місцезнаходження: 33024, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Соборна, будинок 442Г, офіс 204) у примусову порядку з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресами: Рівненська область, Дубенський р-н, с.Дубрівка, вул. Дубенська, 42; Рівненська область, Дубенський р-н, с. Привільне, вул.Дубенська, 59; Рівненська область, Дубенський р-н, с. Щепетин, вул. Кременецька, 2; Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Пустоіванне, вул. Першотравнева, 1а; Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Опарипси, вул. Бродівська, 98; Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Опарипси, вул. Бродівська, 98а, що були передані Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОМІНАНТ ТОРГ" за договором оренди (суборенди) № 15/08 від 15.08.2018 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/115653276,.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.12.2023 року у справі № 918/867/20, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 року встановлені наступні обставини:

«Судом встановлено, що 20.08.2016р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (перейменоване в Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк"), як Лізингодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн-11", як Лізингоодержувачем був укладений Договір фінансового лізингу №4С16069ЛИ (далі по тексту Договір лізингу).

Відповідно до умов Договору фінансового лізингу № 4С16069ЛИ від 20.08.2016 року, Банк передав Лізингоодержувачу нерухоме майно:

1. За адресою: Львівська обл., Сколівський р., смт. Верхнє Синьовидне, вул. Січових Стрільців, 207а (двісті сім «а»): операторна, А, загальна площа 43,3 кв.м, навіс, Б, замощення, І, резервуари, І.

2. За адресою: Волинська область, Ковельський р., с. Старі Кошари, вул. Лісова, буд. 2 (два): загальною площею 112,3 кв.м.

3. За адресою Волинська область, Луцький район, с. Чарухів, вул. Вокзальна, буд. 146 (сто сорок шість): загальною площею 38,4 кв.м.

4. За адресою Рівенська обл., Радивилівський р., с. Пустоиванне, вулиця Першотравнева, будинок 1 а (один "а").

5. За адресою Львівська обл., Городоцький р-н, с.Братковичі, вул.Гайдамацька, буд. 101: загальною площею 87,7 кв.м.

6. За адресою Рівненська обл., Дубенський р-н, с.Дубрівка, вул.Дубенська, буд.42 (сорок два): Автозаправочна станція, загальна площа 72,7 кв.м.

7. За адресою Рівненська обл., Дубенський р-н, с.Шепетин, вул..Кременецька, буд. 2 (два): А1 - будівля АЗС, цегла, загальною площею 70,9 кв.м.

8. За адресою Рівненська область, Млинівський район, с. Зоряне, вул. Дубенська, буд. 3 (три).

9. За адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Дубнівська, буд. 27а (двадцять сім "а").

10. За адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна вул. Дубнівська, будинок 14-а (чотирнадцять тире "а"): 1. А- автозаправочна станція, шлак, 68,8 кв.м.;2.1- III - замощення, бетон, 463,3 кв.м.

11. За адресою Рівненська область, Дубенський район, с. Бірки, вул. Кременецька, буд. 14 а (чотирнадцять "а"): літ. А-1 - АЗС, загальна площа 39,3 кв.м.

12. За адресою Рівненська область, Радивилівський район, с. Бугаївка, вул. Київська, буд. 1 (один).

13. За адресою Рівненська обл., Радивилівський р., с. Бугаївка, вул. Київська, буд, 2 (два).

14. 3а адресою Рівненська обл., Дубенський р-н, с.Привільне вул. Дубенська буд. 59 (п`ятдесят дев`ять): автозаправочна станція, Б, стіни цегляні, загальна площа 98,4 кв.м.

15. За адресою: Львівська обл., Перемишлянський р., с. Брюховичі, вул. Франка, буд. 222 (двісті двадцять два): загальною площею 73,7 кв.м. нежитлове приміщення загальною площею 12,8 кв.м.

Лізингоодержувач прийняв зазначене Майно, згідно Акту прийому-передачі майна №1 від 25.08.2016, який є Додатком № 3 до Договору фінансового лізингу № 4С16069ЛИ від 20.08.2016 року. На дату укладання Договору фінансового лізингу, вартість майна, що є предметом лізингу, становила 392 403 188,00. Строк дії Договору лізингу - з дати підписання Договору лізингу по 25.07.2024 року.

16.09.2016 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк", як Лізингодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн-11", як Лізингоодержувачем був укладений Договір фінансового лізингу № 4С16083ЛИ (далі по тексту Договір лізингу 1).

Відповідно до умов Договору фінансового лізингу № 4С16083ЛИ від 16.09.2016 року, Банк передав Лізингоодержувачу нерухоме майно:

1. За адресою: Рівненська обл., Радивилівський район, с. Опарипси, вул. Бродівська,98 (дев`яносто вісім): будівлі і споруди автозаправочної станції, загальною площею 334,8 кв.м.

2. За адресою: Рівненська обл., Радивилівський район, с. Опарипси, вул. Бродівська,98а (дев`яносто вісім «а»): АГЗС-100М, загальною площею 3,0 кв.м.

Лізингоодержувач прийняв зазначене Майно, згідно Акту прийому-передачі майна №1 від 16.09.2016, який є Додатком № 3 до Договору фінансового лізингу № 4С16083ЛИ від

16.09.2016 року. На дату укладання Договору фінансового лізингу, вартість майна, що є предметом лізингу, становила 22 319 000,00 грн.. Строк дії Договору лізингу 1 - з дати підписання Договору лізингу по 25.08.2024 року.

Тобто, АТ КБ «ПриватБанк» передав за двома договорами фінансового лізингу ТОВ Сатурн-11 нерухоме майне, а ТОВ Сатурн-11, зобов`язалося сплачувати лізингові платежі у строки та розмірі, передбаченому договорами фінансового лізингу.

За структурою та змістом Договори фінансового лізингу №4С16069ЛИ від 20.08.2016 та № 4С16083ЛИ від 16.09.2016 є однаковими.

Таким чином, правовідносини, що виникли з вищевказаних договорів фінансового лізингу, регулюються спеціальним законом - Законом України "Про фінансовий лізинг".

Об`єкти, що були передані ТОВ Сатурн-11, є власністю АТ КБ ПриватБанк.

Судом встановлено, що Договори лізингу укладено в електронній формі, відповідно до Угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 10.03.2016 року, яку було укладено між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн-11", а також відповідно до положень Договорів лізингу №4С16069ЛИ від 20.08.2016, № 4С16083ЛИ від 16.09.2016.

Умовами Договорів лізингу було надано право Лізингоодержувачу передати предмети лізингу в оренду третім особи без дозволу власника - АТ КБ «ПриватБанк».

Відтак в подальшому, нерухоме майно, що є предметом договорів лізингу, ТОВ «Сатурн-11» було передано в оренду (суборенду) третім особам, серед яких було ТОВ «Домінант Торг» (ЄДРПОУ 42335345).

Так, за договором оренди (суборенди) №15/08 від 15.08.2018, ТОВ "Сатурн-11 передав ТОВ «Домінант Торг» наступні об`єкти нерухомого майна:

1. За адресою: Рівненська область, Дубенський р-н, с. Дубрівка, вул. Дубенська, 42.

2. За адресою: Рівненська область, Дубенський р-н, с. Привільне, вул. Дубенська, 59.

3. За адресою: Рівненська область. Дубенський р-н, с. Щепетин, вул. Кременецька, 2.

4. За адресою: Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Пустоіванне, вул.Першотравнева, 1а.

5. За адресою: Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Опарипси, вул. Бродівська, 98.

6. За адресою: Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Опарипси, вул. Бродівська, 98а……

…..Належним виконанням зобов`язання, вважається сплата ТОВ Сатурн-11 щомісячного лізингового: за договором фінансового лізингу № 4С16069ЛИ від 20.08.2016 платежу у розмірі 4 616 508,09 грн.; за договором фінансового лізингу № 4С16083ЛИ від 16.09.2016 платежу у розмірі 262 576,47 грн., згідно Графіку лізингових платежів, який є Додатком № 2 до Договорів лізинг.

У зв`язку з несплатою належним чином лізингоодержувачем лізингових платежів понад 30 (тридцять) днів, 03.12.2019 року Банком за місцезнаходженням ТОВ Сатурн-11 було направлено:

- Повідомлення про розірвання Договору фінансового лізингу № Э.Uрг 1/3-240353 від 03/12/2-19 року про дострокове розірвання з 17.12.2019 р. Договору фінансового лізингу № 4С16069ЛИ від 20.08.2016 р. та вимагав у встановлений термін розірвання (17.12.2019): сплатити заборгованість за договором фінансового лізингу; по акту прийому-передачі повернути Майно, яке зазначено у Додатку № 1 до Договору лізингу № 4С16069ЛИ від 20.08.2016 року. Повідомлення було отримано лізингоодержувачем - 06.12.2019 р.

- Повідомлення про розірвання Договору фінансового лізингу № Э.Uрг 1/3-240352 від 03.12.2019 року про дострокове розірвання з 17.12.2019 р. Договору фінансового лізингу №4С16083ЛИ від 16.09.2016 року та вимагав у встановлений термін розірвання (17.12.2019): сплатити заборгованість за договором фінансового лізингу; по акту прийому-передачі повернути Майно, яке було передано Банком ТОВ Сатурн-11 за Договором фінансового лізингу № 4С16083ЛИ від 16.09.2016 року. Повідомлення було отримано лізингоодержувачем - 06.12,2019 року.

Тобто, АТ КБ "ПриватБанк", скористався своїм законним правом, яке чітко передбачено Законом України Про фінансовий лізинг та Договорами фінансового лізингу, та розірвав з 17.12.2019 р. Договір фінансового лізингу № 4С16069ЛИ від 20,08.2016 р. та Договору фінансового лізингу № 4СІ6083ЛИ від 16.09.2016 р.

Згідно п. 8.3 Договорів лізингу, у випадку розірвання цього Договору, Майно повинно бути повернуте лізингоодержувачем у термін розірвання, по Акту прийому-передачі Майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу.

У встановлений строк, ТОВ Сатурн-11 в добровільному порядку нерухоме майно Банку не повернуло, у зв`язку з чим АТ КБ ПриватБанк був вимушений захищати своє право власності, шляхом вчинення виконавчого напису, що передбачено Законом України Про фінансовий лізинг, Цивільним кодексом України та умовами Договору фінансового лізингу.

09.01.202 року, у зв`язку розірванням Договору фінансового лізингу № 4С16069ЛИ від року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Миколайовичем було вчинено два виконавчі написи, що зареєстровано в реєстрі під номером №1 на Договорі фінансового лізингу № 4С16083ЛИ від 16.09.2016 року та № 2 на Договорі фінансового лізингу №4С16069ЛИ від 20.08.2016 року про повернення лізингоодержувачем - ТОВ "Сатурн-11" на користь лізингодавця - АТ КБ "ПриватБанк" об`єктів фінансового лізингу, що були передані ТОВ "Сатурн-11" на виконання Договорів лізингу №4С16069ЛИ від 20.08.2016 року та № 4С16083ЛИ від 16.09.2016 року.

12.02.2020 р. постановами приватного виконавця Пиць А.А. було відкрито два виконавчі провадження № 61254833 та №61254082, на підставі виконавчих написів нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі за №1 та №2 від 09.01.2020 року, який видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про повернення ТОВ Сатурн-11, (Код ЄДРПОУ 39783574, 79031, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 200), нерухомого майна, що зазначено у виконавчих документах, власнику - АТ КБ ПриватБанк.

В рамках виконавчого провадження №61254082 приватним виконавцем Пиць А.А. були вчинені заходи примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, а саме: проведено заходи повернення у ТОВ Сатурн-11 нерухомого майна та передачу його власнику - АТ КБ ПриватБанк, у тому числі, що знаходиться за адресами:

1. Рівненська область, Дубенський р-н, с. Дубрівка, вул. Дубенська, 42 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 986277556216).

2. Рівненська область, Дубенський р-н, с. Привільне, вул. Дубенська, 59 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 986365156216).

3. Рівненська область, Дубенський р-н, с. Щепетин, вул. Кременецька, 2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 986247456216).

4. Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Пустоіванне, вул. Першотравнева, 1а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 993077556258).

В рамках виконавчого провадження №61254833 приватним виконавцем Пиць А.А. були вчинені заходи примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, а саме проведено заходи повернення у ТОВ Сатурн-11 нерухомого майна та передачу його власнику - АТ КБ ПриватБанк, яке знаходиться за адресами:

1. Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Опарипси, вул. Бродівська, 98 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 999075656258).

2. Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Опарипси, вул. Бродівська, 98а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 985775956258).

Про передачу нерухомого майна було складено Акти про передачу майна, що зазначено у виконавчому документі стягувачу, які було підписано приватним виконавцем, представниками АТ КБ ПриватБанк та двома понятими.

Після підписання Актів про передачу майна зазначеного у виконавчому документі стягувачу, вищезазначене нерухоме майно, перейшло у володіння власника - АТ КБ ПриватБанк.

З моменту повернення приватним виконавцем майна від ТОВ Сатурн-11 та передачею його власнику - АТ КБ ПриватБанк, всі особи, що перебувають на території об`єкту по вищезазначеним адреса, перебувають там незаконно. Всі правові підстави, які надавали таким особам перебувати та користуватися майном Банку припинилися.

Виконавчі провадження №61254082, №61254833 є закінченими, у зв`язку з повним виконанням.

Проте, під час виконавчих дій було встановлено, що у приміщеннях, які було передано АТ КБ ПриватБанку в рамках виконавчих проваджень №61254082, №61254833, знаходиться ТОВ «Домінант Торг» (ЄДРПОУ 42335345), яке на вимогу представників власника - АТ КБ ПриватБанк - звільнити приміщення, відповіло категоричною відмовою.

20.02.2020 року АТ КБ «ПриватБанк» було направлено вимогу ТОВ Домінант Торг» (ЄДРПОУ 42335345) №Э.Uрг 1/3-35835 про звільнення приміщення від майна, речей та матеріальних цінностей за адресами:

1. Рівненська область, Дубенський р-н, с. Дубрівка, вул. Дубенська, 42 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 986277556216).

2. Рівненська область, Дубенський р-н, с. Привільне, вул. Дубенська, 59 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 986365156216).

3. Рівненська область, Дубенський р-н, с. Щепетин, вул. Кременецька, 2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 986247456216).

4. Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Пустоіванне, вул. Першотравнева, 1а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 993077556258).

20.02.2020 року АТ КБ «ПриватБанк» було направлено вимогу ТОВ «Домінант Торг» (ЄДРПОУ 42335345) №Э.Upr 1/3-35836 про звільнення приміщення від майна, речей та матеріальних цінностей за адресами:

1. Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Опарипси, вул. Бродівська, 98 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 999075656258).

2. Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Опарипси, вул. Бродівська, 98а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 985775956258).

Вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про звільнення приміщення від майна, речей та матеріальних цінностей ТОВ «Домінант Торг» (ЄДРПОУ 42335345) були залишені без задоволення.

Незаконними діями ТОВ «Домінант Торг» (ЄДРПОУ 42335345), створюються перешкоди АТ КБ ПриватБанк користуватися своїми правами власника нерухомого майна.

У зв`язку з чим, АТ КБ ПриватБанк, як власник майна вимушений звернутися до суду за захистом свого права власності та просити суд виселити ТОВ «ДОМІНАНТ ТОРГ» (ЄДРПОУ 42335345) з нежитлових приміщень, які були одержані ТОВ «ДОМІНАНТ ТОРГ» (ЄДРПОУ 42335345) у володіння за договором оренди № 15/08 від 15.08.2018.»

Рішення Господарського суду Рівненської області від 14.12.2023 року у справі №918/867/20 набрало законної сили 28.02.2024.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню (постанова Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №649/1393/19)

Верховний Суд неодноразово зазначав, що преюдиціальність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду (постанова Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №438/723/17).

Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (п. 66 постанови Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №910/406/21)".

Отже, встановлені рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.12.2023 року у справі №918/867/20, яке набрало законної сили 28.02.2024 року, вищевикладені обставини, мають преюдиційне значення для розгляду справи №918/356/24, а тому повторного доведення не потребують.

Позивач зазначає, що вказане судове рішення, ТОВ «Домінант Торг» не виконало в добровільному порядку. На сьогодні, нерухомим майном банку продовжує безкоштовно користуватися без належних на те правових підстав ТОВ "Домінант Торг", який діє недобросовісно та всіляко намагається уникнути від виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 14.12.2023 у справі 918/867/20 та вживає заходів щодо неповернення майна власнику.

У свою чергу, позивач зазначає що, він як власник майна, зобов`язаний нести податкове навантаження в формі податку на землю та нерухомість, якою фактично користується ТОВ "Домінант Торг", який постачає, зберігає та реалізовує нафтопродукти.

06 жовтня 2023 АТ КБ "ПриватБанк" надіслав ТОВ «Домінант Торг» претензію №Е.93.0.0.0/0-231004/3687 від 04.10.2023 з вимогою, що у зв`язку з безпідставним користуванням земельними ділянками та нерухомістю керуючись ст.1212 ЦК банк вимагає від ТОВ «Домінант Торг» у 10 денний термін з моменту відправлення цього листа сплатити витрати банку на оплату податку за землю та нерухомість у розмірі 374 065,71 грн (а.с. 12-14 т.1).

Претензія отримана відповідачем - 11.10.2023, про що свідчить трекінг відстеження поштового відправлення, проте залишена без задоволення (а.с.15 т.1).

За період з 2020-2023 роки, АТ КБ "ПриватБанк" сплачено податок за землю (у призначенні платежу вказано конкретний місяць та рік) у розмірі 335 212,34 грн., а також податок за нерухомість у розмірі 107 747,92 грн. Вказане підтверджується копіями платіжних доручень, платіжних інструкцій та податкових декларацій, долученими до матеріалів справи (а.с.37-248 т.1).

Таким чином, вказані обставини стали підставою для звернення АТ КБ "ПриватБанк" до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант торг" про відшкодування 442 960 грн 26 коп. витрат банку, що складаються з податку на землю у розмірі 335 212,34 грн. та податку на нерухомість в розмірі 107 747,92 грн. пов`язаних із безпідставним користуванням Товариством з обмеженою відповідальністю "Домінант торг" земельною ділянкою та нерухомістю.

Згідно ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною першою статті 90 ЗК України закріплені права власника земельної ділянки. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 90 ЗК України).

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. 8 ч. 1 ст. 96 ЗК України).

Відповідно до положень п. п. 14.1.147. ст. 14 Податкового кодексу (далі - ПК України) (тут і далі в редакції чинного на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п. п. 14.1.72. ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. п. 269.1.1 і 269.1.2 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 ПК України встановлено, що об`єктами оподаткування є: 270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є: 271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом 271.2 (ст. 271 ПК України).

Статтею 274 ПК України встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Згідно ст. 277 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Статтею 285 ПК України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1. ст. 287 ПК України). Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПК України).

Відповідно до п. 286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяць.

Щороку власникам нерухомого майна нараховується податок, який встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування та типів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. (п. 266.5.1. ПК України).

Платниками податку є фізичні та юридичні особи та іноземці, які є власниками об`єктів житлової або нежитлової нерухомості, в тому числі її частки, відмінної від земельної ділянки (п.п. 266.1.1., п.п. 266.2.1 ПК України).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт. (п.п. 266.3.3. ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що власником будівель і споруд АЗС за адресами: Рівненська область, Дубенський р-н, с. Дубрівка, вул. Дубенська, 42; Рівненська область, Дубенський р-н, с. Привільне, вул. Дубенська, 59, Рівненська область, Дубенський р-н, с. Щепетин, вул. Кременецька, 2; Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Пустоіванне, вул. Першотравнева, 1а; Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Опарипси, вул. Бродівська, 98; Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Опарипси, вул. Бродівська, 98а., є Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк".

Поряд з цим, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" також є власником та належним користувачем земельних ділянок, на яких розташовані зазначені вище АЗС.

Вищевказані обставини підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна (а.с.21-36 т.1).

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що в рішенні Господарського суду Рівненської області від 14.12.2023 року у справі №918/867/20 встановлено, що АТ КБ "ПриватБанк" розірвав з 17.12.2019 з ТОВ Сатурн-11 договори фінансового лізингу №4С16069ЛИ від 20.08.2016 та №4СІ6083ЛИ від 16.09.2016.

Згідно з положеннями статей 761, 774 ЦК України договір піднайму (суборенди) є похідним від договору найму (оренди, лізингу) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору найму (оренди, лізингу). У разі втрати чинності договором найму (оренди, лізингу) припиняються права суборендаря на орендоване майно. Тобто договір суборенди припиняється одночасно з припиненням договору найму (лізингу), незалежно від підстав його припинення. Дія договору суборенди поза межами договору найму (лізингу) суперечить природі договору оренди. Невчинення стороною договору суборенди дій щодо повернення орендованого майна та його оформлення не є підставою для висновку про чинність зазначених договорів оренди (суборенди), укладених з третьою особою.

Таким чином, договір оренди (суборенди) №15/08 від 15.08.2018 згідно якого ТОВ «Сатурн-11» передало ТОВ «Домінант Торг» об`єкти нерухомого майна АЗС: 1. За адресою: Рівненська область, Дубенський р-н, с. Дубрівка, вул. Дубенська, 42. 2. За адресою: Рівненська область, Дубенський р-н, с. Привільне, вул. Дубенська, 59. 3. За адресою: Рівненська область. Дубенський р-н, с. Щепетин, вул. Кременецька, 2. 4. За адресою: Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Пустоіванне, вул.Першотравнева, 1а. 5. За адресою: Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Опарипси, вул. Бродівська, 98. 6. За адресою: Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Опарипси, вул. Бродівська, 98а також припинив свою дію одночасно з припиненням вищевказаних договорів лізингу 17.12.2019.

Проте, як з`ясовано судами при розгляді справи №918/867/20, що не змінилось і при розгляді цієї справи, відповідач безпідставно користується нежитловими приміщеннями АЗС, які знаходяться за адресою: Рівненська область, Дубенський р-н, с. Дубрівка, вул. Дубенська, 42; Рівненська область, Дубенський р-н, с. Привільне, вул. Дубенська, 59, Рівненська область, Дубенський р-н, с. Щепетин, вул. Кременецька, 2; Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Пустоіванне, вул. Першотравнева, 1а; Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Опарипси, вул. Бродівська, 98; Рівненська область, Радивилівський р-н, с. Опарипси, вул. Бродівська, 98а.

Вказані обставини відповідачем не спростовано.

Отже, враховуючи вищевикладене АТ КБ ПриватБанк не мало можливості належним чином відчужити чи передати в оренду/лізинг вищевказане майно від чого отримати відповідний прибуток.

Водночас, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" під час існування обставин безпідставного користування ТОВ «Домінант Торг» вищевказаними об`єктами нерухомого майна та земельними ділянками на яких знаходяться дані об`єкти нерухомого майна впродовж 2020-2023 років сплачувало податок на землю у загальному розмірі 335 212,34 грн. та податок на нерухомість у загальному розмірі 107 747,92 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, платіжних інструкцій та податкових декларацій (а.с.37-248 т.1).

Власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним (ч. 1 ст. 390 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1214 Цивільного Кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (пункти 28, 29, 30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, пункт 27 постанови Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №922/536/18).

Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що ці зобов`язання можуть виникати і з дій, і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних.

Важливо те, що в кондиційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: - набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого); - таке набуття чи збереження відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність встановлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондикція - позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 Цивільного кодексу України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке він безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна. Такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 335 212,34 грн., які були сплачені позивачем, як земельний податок за земельні ділянки, власником яких останній є і якими не міг користуватись, у зв`язку із безпідставним користуванням ними відповідачем та стягнення з відповідача на користь позивача 107 747,92 грн. які були сплачені позивачем, як податок за нерухомість власником якої є позивач і якою він не міг користуватись, у зв`язку із безпідставним користуванням нею відповідачем.

Подібні правовідносини були предметом розгляду Західним апеляційним господарським судом у справі №914/4137/21.

Поряд з цим, колегія суддів не приймає до розгляду надані скаржником до апеляційної скарги додаткові докази - акти про передачу майна стягувачу по виконавчому провадженню №ВП 61254082 (від 17.02.2020 р., 18.02.2020 р., 19.02.2020 р.), як такі, що не були предметом розгляду суду першої інстанції. Всупереч вимогам ч.3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Твердження скаржника, що позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до відповідача підлягала залишенню без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає безпідставним, враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Разом з цим, частиною 2 статті 42 ГПК України передбачено обов`язок учасників справи з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язково.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, процесуальним законодавством закріплено право особи брати участь у судових засіданнях, та, у передбачених випадках (у разі якщо явка визнана судом обов`язковою) - закріплено обов`язок сторони з`являтися в судове засідання.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Матеріалами справи підтверджується, що у квітні 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант торг" про стягнення коштів у сумі 442 960,26 грн в тому числі 335 212,34 грн земельного податку та 107 747,92 грн податку за нерухомість.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.04.2024 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" від 08.04.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи призначено на 13 травня 2024 року на 10:40 год.

7 травня 2024 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 07.05.2024 року, в якій просить вирішити питання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "ВКЗ" представника позивача адвоката Ляхова Олександра Валерійовича.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.05.2024 заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" від 07.05.2024 року про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "ВКЗ" задоволено. Вирішено судове засідання у справі №918/356/24, призначене на 13 травня 2024 року на 10:40 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк". Поряд з цим, суд звернув увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Згідно протоколу судового засідання в режимі конференції №2853384 від 13.05.2024 вбачається, що конференція у справі №918/356/24 розпочато о 10:57 год, секретарем судового засідання запрошено представника позивача. Згідно протоколу об 11:00 год представником позивача відкрито сторінку конференції та секретарем судового засідання включено відеозапис конференції, проте одразу зафіксовані дії конференцію завершено та представник позивача о 11:01 вийшов з конференції (а.с.7-9 т.2).

Проте, суд першої інстанції, враховуючи належне повідомлення позивача та відповідача про судове засідання призначене на 13.05.2024, а також не повідомлення причин неявки, дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи. Поряд з цим, суд першої інстанції при вирішенні питання про проведення судового засідання за відсутності учасників справи врахував приписи ч.1 ст.202 ГПК України згідно якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Вказане підтверджується протоколом судового засідання від 13.05.2024 по справі №198/356/14 (а.с.10 т.2).

Щодо можливості застосування правової позиції Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, яка викладена у постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, у вказаній постанові було визначено, що системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Так, щодо першої умови залишення позову без розгляду у разі неявки позивача в судове засідання: належного повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, призначеного на 13.05.2024. Вказане підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 255 т.1).

Щодо другої умови залишення позову без розгляду у разі неявки позивача в судове засідання: неявки позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що як вбачається з матеріалів справи 7 травня 2024 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 07.05.2024 року, в якій просить вирішити питання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "ВКЗ" представника позивача адвоката Ляхова Олександра Валерійовича. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.05.2024 заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" від 07.05.2024 року про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "ВКЗ" задоволено. Вирішено судове засідання у справі №918/356/24, призначене на 13 травня 2024 року на 10:40 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк". Поряд з цим, суд звернув увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач демонстрував готовність брати участь у судовому засіданні 13.05.2024, отже його дії не свідчили про втрату інтересу до розгляду цієї справи судом.

Щодо третьої умови залишення позову без розгляду у разі неявки позивача в судове засідання: неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Наслідки подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Так, положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем дійсно не подавалась заява про розгляд справи за його відсутності оскільки позивач планував брати участь у судовому засіданні 13.05.2024 в режимі відеоконференції, однак відеоконференція не відбулась, що підтверджується протоколом судового засідання в режимі конференції №2853384 від 13.05.2024.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції", заява N 35787/03, п. 29, від 26.07.2007), у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Колегія суддів вважає, що залишення судом першої інстанції позову у даній справі без розгляду в даному випадку, позбавило б позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.

Спрощене провадження є однією з форм господарського судочинства, метою якої, відповідно до ст. 12 ГПК України, є швидке вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника про залишення без розгляду позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, спростовуються вищевикладеним.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 20.05.2024 у справі №918/356/24 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант торг" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 20.05.2024 у справі №918/356/24 без змін.

2. Справу №918/356/24 повернути Господарському суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "22" липня 2024 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.