Рішення

від 08.05.2024 по справі 673/30/24

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 673/30/24

Провадження № 2/673/182/24

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

08 травня 2024 р. м.Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючий суддя Дворнін О.С.

при секретарі судових засідань Яковенко В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Лепетухи Ярослави Валентинівни до Деражнянської міської ради про визнання права власності на житловий будинок,-

В С Т А Н О В И В :

До Деражнянського районного суду Хмельницької області, в порядку загального позовного провадження, надійшов позов зазначеної вище особи до вказаного нею відповідача щодо визначеного позивачем предмету спору з вимогою визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу літ.А-1 загальною площею 47,7 кв.м., з яких 36,6 кв.м. загальна площа приміщень, 22,9 кв.м житлова площа, що розташований по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 22.01.2024 року даний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14.03.2024 року підготовче засідання було закрито, справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали та просили його задовольнити із викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте надав заяву про розгляд справи у його відсутності, зі змісту якої вбачається, що він при розгляді справи покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Так, судом об`єктивно встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6821582000:01:009:0020, загальною площею 0,0922 га, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на

нерухоме майно та їх обтяжень на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЗ №103320 виданого Гатнянською сільською радою Деражнянського району Хмельницької області 25.03.2009 року.

Згідно витягу із Державного земельного кадастру

№НВ-7400596272023, вказана земельна ділянка по АДРЕСА_1 , має цільове призначення: 02.01. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок садибного типу літ. А-1 загальною площею 47,7 кв.м., побудований в 1982 році, що підтверджується Технічним паспортом, виданим Комунальним підприємством «Деражнянське міське бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер ТІ01:6437-3379-5753-2848, інвентаризаційна справа №1264, виготовленим 24 лютого 2023 року.

Згідно довідки Комунального підприємства «Деражнянське міське бюро технічної інвентаризації» від 31.08.2023 за вих. №377, по АДРЕСА_1 зареєстровано житловий будинок. Право власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень станом на 31.12.2012 року не зареєстровано.

Також, вказано, що житловий будинок літ. А-1 збудований до 05.08.1992 року не потребує дозвільних документів на підставі Наказу №127 від 24.05.2001 р. «Про затвердження інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» та постанови Кабінету Міністрів України №406 від 07.06.2017 р.

З метою державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора за місцем прописки через Прозорий офіс департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, надавши перелік необхідних документів, проте у відповідь на моє звернення, директором ОСОБА_2 надано обґрунтовані пояснення про неможливість державної реєстрації житлового будинку садибного типу на підставі поданих мною документів.

У листі Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради від 27.12.2023 року за вих.. №Б/04/106207/01-04, повідомляється, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно із частиною 1 статті 31 Закону, для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Проте, надати державному реєстратору виписку із погосподарської книги, селищної ради або відповідної архівної установи, як то передбачено ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», позивач не має можливості.

10.11.2023 року за вих. №02.02-08/1630 Деражнянською міською радою, у відповідь на адвокатський запит повідомлено, що згідно останньої заведеної погосподарської книги №3 село Гатна за 2021-2025 роки в графах «адреса місцезнаходження об`єкта», «Земля в користуванні об`єкта», «Список осіб, які ведуть ОСГ» інформація про власника будинку та земельну ділянку відсутня.

До відповіді Деражнянської міської ради додано копію 1 сторінки Погосподарської книги №3 на 2021-2025 роки, а також копію облікової картки об`єкта погосподарського обліку за адресою АДРЕСА_1 , з якої убачається, що вона не заповнена, тобто інформація про домоволодільця та інші відомості про господарство - відсутні.

У зв`язку з вищевикладеним, у позивача відсутня виписка із погосподарської книги, селищної ради або відповідної архівної установи, тому він позбавлений можливості в позасудовому порядку оформити свої речові права на нього, а також вільно володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути - визнання права.

Згідно зі ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 380 ЦК України, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими нормами, і призначена для постійного у ній проживання.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Станом на день завершення будівництва житлового будинку садибного типу АДРЕСА_1 , ( 1982 рік), державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з наступними змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Фактичноєдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, єтехнічний паспортна такий об`єкт, виготовлений за результатом йоготехнічної інвентаризації(лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Вперше на законодавчому рівні встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення».

Пунктом 9 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:

- - збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів;

-збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди

сільськогосподарського призначення.

Отже, прийняттю в експлуатацію підлягають індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року.

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/214/17.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (пункт 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (пункт 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались як акти органів влади (публічні акти), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24 червня 2011 року № 91, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

При цьому документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, громадські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року) не подається виходячи з положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, індивідуальні житлові будинки, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагуна те, що застосування конкретного способу захисту цивільногоправазалежить як від зміступрава чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення,невизнання або оспорення. Такіправо чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідногоправа чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діянняминаслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року в справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених,невизнанихабо оспорюванихправ, свобод чи інтересів фізичних осіб,прав та інтересів юридичних осіб.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документів, який засвідчує його право власності.

Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У частині четвертій статті 373 ЦК України зазначено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Нормативно регламентованим є право власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина третя статті 375 ЦК України). Відповідно до змісту частини четвертої статті 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються статтею 376 ЦК України.

Позивач є єдиним власником, земельної ділянки з кадастровим номером 6821582000:01:009:0020, на якій розташований спірний житловий будинок садового типу. ОСОБА_1 особисто будував будинок господарським способом, та вважав його своєю власністю до моменту звернення до державного реєстратора, з метою приведення документів, що посвідчують право власність на майно у відповідність до закону.

Відсутність записів у погосподарській книзі про домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , позбавляє позивача можливості належним чином реалізувати свої права щодо оформлення права на власність на нерухоме майно, що належить йому на законних підставах.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, суд дійшов висновку що вірним способом захисту законних прав та інтересів позивача буде саме визнання за ним в судовому порядку, права власності на житловий будинок садибного типу літ. А-1 загальною площею 47,7 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 247, 258-268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу літ.А-1 загальною площею 47,7 кв.м., з яких 36,6 кв.м. загальна площа приміщень, 22,9 кв.м житлова площа, що розташований по АДРЕСА_1 .

Складання повного рішення відкладено на десять днів з дня закінчення розгляду справи, у зв`язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .

Відповідач Деражнянська міська рада Хмельницької області, вул.. Миру, 11/1, код ЄДРПОУ 04403025.

Суддя: О. С. Дворнін